Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.7.2. Облік витрат операційної діяльності за економічними елементами

7.2. Облік витрат операційної діяльності за економічними елементами

Витрати операційної діяльності підприємства торгівлі групують за такими економічними елементами: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.

До складу елементу «Матеріальні витрати» включають вартість витрачених (спожитих) у процесі операційної діяльності:

матеріалів і комплектуючих виробів, що використані в процесі торгівлі, для забезпечення виробництва продукції, для господарських потреб, технічних цілей та гарантійного ремонту, гарантійного обслуговування реалізованих товарів;

паливно-мастильних матеріалів усіх видів, придбаних у сторонніх підприємств і організацій та використаних на технологічні та інші операційні цілі, зокрема для належної експлуатації транспортних засобів, опалення й освітлення приміщень тощо. Витрати, пов’язані із власним виробництвом і використанням електричної та інших видів енергії, включають до відповідних елементів витрат;

будівельних матеріалів і запасних частин для проведення ремонту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, у тому числі взятих у тимчасове використання згідно із угодами про операційну оренду (лізинг), а також малоцінних і швидкозношуваних предметів;

тари й тарних матеріалів, використаних в операційній діяльності підприємства;

товарів для власного використання (без продажу);

малоцінних та швидкозношуваних предметів, які використовують в операційній діяльності підприємства впродовж року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує рік, зокрема: інструментів, господарського інвентарю, спеціального оснащення; санітарного, спеціального одягу, взуття, захисних пристроїв тощо; мила та інших мийних і знешкоджувальних засобів; молока й лікувально-профілактичного харчування;

інших матеріальних витрат, пов’язаних із виконанням підприємством робіт і наданням послуг виробничого й невиробничого характеру.

До складу елементу «Витрати на оплату праці» включають основну заробітну плату, додаткову заробітну плату та інші заохочувальні й компенсаційні виплати, нараховані працівникам згідно із чинним законодавством, зокрема здешевлення вартості харчування працівників як готівкою, так і за безготівковими розрахунками в їдальнях, буфетах, профілакторіях; витрати на погашення позик, виданих працівникам підприємств для поліпшення житлових умов, включно із коштами для погашення первин­них внесків для вступу в житловий кооператив та на індивідуальне будівництво; придбання садових будинків і обзаведення домашнім господарством; витрати на благоустрій садівничих товариств (будівництво доріг, енерго-, водопостачання, осушення та інші витрати загального характеру); будівництво гаражів; інші виплати, що мають індивідуальний характер.

До складу елементу «Відрахування на соціальні заходи» належать: відрахування на обов’язкове державне пенсійне страхування; відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням; відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі — страхування на випадок безробіття); відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства; оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної із нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства; медичне страхування; відрахування на інші соціальні заходи, передбачені законо­давством України.

До складу елементу «Амортизація» включають суму нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів.

Нарахування амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) здійснюють за одним із таких методів: прямолінійним, зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивним; виробни­чим. Підприємства можуть також застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством (податкові методи).

Метод амортизації підприємство обирає самостійно з огляду на очі­куваний спосіб одержання економічних вигод від його використання.

Нарахування амортизації починають від місяця, наступного за місяцем, в якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання, і припиняють, починаючи від місяця вибуття об’єкта основних засобів.

Амортизацію інших необоротних матеріальних активів нараховують із використанням прямолінійного та виробничого методів.

Якщо об’єкт основних засобів та інших необоротних матеріальних активів перебуває в оперативній оренді, в орендаря його обліковують на забалансовому рахунку. Амортизацію за таким об’єктом нараховує орендодавець.

Витрати орендаря на поліпшення об’єкта оперативної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які попередньо очікувалися від його використання, орендар відображає як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів, які підлягають амортизації.

Амортизацію об’єкта фінансової оренди нараховує орендар упродовж періоду очікуваного використання активу.

Витрати орендаря на поліпшення об’єкта фінансової оренди, що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які попередньо очікувалися від його використання, відображають як капітальні інвестиції, що включені до вартості об’єкта фінансової оренди і підлягають амортизації.

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюють упродовж терміну їхнього корисного використання, який встанов­лює підприємство в разі визнання цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років. Підприємство самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод, обирає метод амортизації нематеріального активу. Якщо такі умови визначити неможливо, амортизацію нараховують із застосуванням прямолінійного методу.

Амортизаційні відрахування провадять до досягнення залишковою вартістю необоротних активів нульового значення.

До складу елементу «Інші операційні витрати» включають витрати операційної діяльності, які не ввійшли до складу собівар­тості реалізованих товарів, а також до складу вказаних вище елементів, зокрема: вартість послуг сторонніх підприємств, пов’яза­них із забезпеченням протипожежної та сторожової охорони; вар­тість послуг сторонніх підприємств із проведення рекламних заходів, пов’язаних із діяльністю підприємств торгівлі; вартість транспортно-експедиційних послуг, не пов’язаних із придбанням товарних та інших запасів; вартість послуг страхових і посередницьких підприємств; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів (оренда, ремонт, комунальні послуги), крім амортизації; витрати на охорону праці; вит­рати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності підприємства; витрати з оплати за участь у семінарах; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; сума податків, зборів, обов’язкових платежів (державне мито, плата за землю, збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі, комунальний податок, експортне мито, митні збори, інші), крім податків на прибуток, які нараховують згідно із чинним законодавством; втрати від операційних курсових різниць; втрати від знецінення запасів; нестачі грошових кош­тів та інших цінностей, втрати від псування цінностей, якщо на час установлення нестачі винуватця не встановлено; витрати на розрахунково-касове обслуговування в установах банків; витрати, пов’язані із веденням касового господарства (плата стороннім організаціям за обслуговування, технічний нагляд і догляд за РРО, витрати на контрольно-касові стрічки, вартість фарби для друкарського механізму РРО тощо); витрати, пов’язані із забезпеченням нормальних умов праці й техніки безпеки (плата медичним закладам за медичний огляд працівників торгівлі та громадського харчування, вартість аптечок, медикаментів тощо); витрати на облаштування й утримання кімнат відпочинку, роздягалень, душових, шаф для спеціального одягу й іншого обладнання; представницькі витрати (організація прийомів, конференцій, свят, участь у ярмарках, виставках тощо); визнані суми фінансових санкцій (штрафи, пені, неустойки); собівартість реалізованої іноземної валюти; сума резерву сумнівних боргів за реалізовані товари (продукцію), роботи і послуги; витрати, пов’язані із управлінням торговельною діяльністю, зокрема: витрати на службові відрядження; вартість послуг сторонніх підприємств із транспортного обслуговування, пов’язаного з управлінням торговельною діяльністю; вартість професійних послуг (юридичних, аудиторських, консультаційно-інформаційного характеру), пов’язаних із операційною діяльністю підприємства; вартість поштово-телеграфних послуг; вартість послуг централізованих бухгалтерій, обчислювальних центрів; витрати на оцінку вартості майна; інші операційні витрати.