4.8. ДЖЕРЕЛА і ПРИМІТКИ
ДЖЕРЕЛА і ПРИМІТКИ
1 Див.: Лотман Ю.М., Успенский Б.А. Отзвуки концепции «Москва —
Третий Рим» в идеологии Петра Первого (К проблеме средневековой тради
ции в культуре барокко) // Успенский Б.А. Избранные труды. — Т. 1. —
С. 124—141.
2 Див.: Уортман Ричард С. Сценарии власти. Мифы и церемонии русской
монархии. — Т. 1. — М., 2002. — С. 68—69.
3Цит. за: Уортман Ричард С. Зазнач, праця. —С. 71.
4Анисимов Е.Г. Время петровских реформ. — Л., 1989. — С. 237.
5 Див.: РДАДА, ф. 124, оп. 3, дело 505, 508, 560, 604 та ін; Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII — початку XVIII ст. — К., 1959. — С. 165.
6Розенфельд И.Б. Присоединение Малороссии к России...—С. 119.
7РДАДА, ф. 229, оп. 1, дело 65, л. 112.
8 Там само, ф. 124, оп. 3, дело 505, 508 та ін; ф. 229, оп. 1, дело 65.
9Розенфельд И.Б. Зазнач, праця. —С. 119.
10Борщак I. Мазепа — людина й історичний діяч. — С. 26.
11 Лист Пилипа Орлика до Стефана Яворського// Основа. — 1862. —№5.
11 Иконников В. Пребывание Петра Великого в Киеве // Военно-исторический вестник. — 1910. — № 5—6. — С. 13.
13 Див.: Каменский А.Б. От Петра I до Павла I: реформы в России 18 века
(опыт целостного анализа). — М., 1999. — С. 103—104.
14 Детальний розгляд аспектів ймовірної військової реформи Гетьманату
див.: Сокирко О. Козацьке військо під прицілом модернізації // Соціум. Аль
манах соціальної історії. — Вип. 2. — К., 2003. — С. 101—116.
15 Милюков П. Государственное хозяйство России в первой четверти
18 столетия. —СПб., 1905. —С. 261.
16 Про цедив.: Mackiw T. Mazepa's Title: Prince of the Holy Roman Empire//
The Nationalities Papers. — 1979. —VII. — P. 95—99; ibid. Ivan Mazepa — Het-
man der Ukraine and Reichsfbrst des Heiligen Rrjmischen Reiches, 1639—1709 //
Jahrbuch der Ukrainekunde. — 1983. — XX. — S. 127—151; його ж. Гетьман
Іван Мазепа — Князь Священної Римської імперії // Український історик. —
1966. — № 3—4. — С 33—40.
17 АндрусякМ. Зв'язки Мазепи з Станіславом Лєщинським і Карлом XII //
3. НТШ. — Львів, 1933. — Т. 152. — С 42—45; Сокирко О. Козацьке військо
під прицілом модернізації. — С. 113.
18 Письма и бумаги Петра Великого. —Т. 8,ч. 1. — СПб., 1903.—С. 117.
19 Источники малороссийской истории, собр. Д. Н. Бантышем-Камен-
ским. —Ч. 2. —М., 1859. — С. 172—173; Письмаи бумаги Петра Великого. —
Т. 8,ч. 1.—СПб., 1903.—С. 238.
20Цит. за: АнисимовЕ. Г. Время петровских реформ. —Л., 1898. —С. 193.
21 Голиков И. И. Деяния Петра Великого. — Т. 15. Дополнение. — М.,
1843. —С. 12.
22 Там само.
23Тамсамо. — С. 17.
24 Соловьев СМ. История России с древнейших времен, б/м и б/г. —
Т. 16. —С. 30.
25 Источники малороссийской истории. — 4.2. — С. 230.
26 Там само. — С. 228—230.
27 Там само. —С. 230; РГАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1806, л. 86—87.
28 Там само.
29 Там само.
30РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1806, л. 94.
31 Там само, дело 1759, л. 12—13 зв.
32 Цит. за: Соловьев С. М. Зазнач, праця. — Т. 16. — С. 31—32.
33 Там само.
34 Отдел рукописей Российской государственной библиотеки, ф. 204,
№ 37, дело 7, л. 1—35; № 38, дело 6, л. 1—2.
35 Збірка матеріялів до історії Лівобережної України та українського пра
ва. XVII—XVIII вв. // Український археографічний збірник. — К., 1926. —
Т. 1. —С. 106—107.
36 Цит. за: Соловьев СМ. Зазнач, праця. — Т. 16. — С. 32.
37 Там само.
38 Там само. — С. 286—290.
39 Там само. — С. 286.
40 Там само.
41 Там само.
42 Источники малороссийской истории. —Ч. 2. —С. 275—276.
43 Материалы для отечественной истории... — Т. 2. — С. 64, 251 таін.
44 Источники малороссийской истории. — 4.2. — С. 307.
45 Там само.
46Джиджора І. До історії генеральної військової канцелярії // Україна в першій половині XVIII віку: Розвідки і замітки. — К., 1930. — С. 113.
47 Полное собрание законов Российской империи. Собр. 2-е. — М.,
1830. —Т. 5. —№2793; Джиджора І. Економічна політика російського пра
вительства супроти України в 1710—1730 pp. // Україна в першій половині
XVIII віку: Розвідки і замітки. — К., 1930. — С. 28—29; Тищенко М. Нариси зо
внішньої торгівлі Стародубщини в XVIII в. // Зап. Істор.-філол. відділу
УАН. —К., 1931.—Кн. 26.—С 335.
48 Источники малороссийской истории. — 4.2. — С. 322.
49 Милюков П. Государственное хозяйство России в первой четверти
18 столетия. —С. 690—691; Голикова Н. Б., КислягинаЛ. Г. Система государс
твенного управления //Очерки русской культуры. —М.,1987. —4.2. —С.65.
50 РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 18, л. 346; Законодательные акты Петра I:
Сборник документов / Сост. Н. А. Воскресенский. — М.—Л., 1945. — С. 251.
51 Законодательные акты Петра I. — С. 251.
52 Дневник Николая Ханенко// Киев, старина. — 1896. —№7, 8. — С. 173.
53 Там само. —С. 172.
54 Диариуш или журнал, то есть повседневная записка... // Чтения в Обще
стве истории и древностей российских. — М., 1858. — Кн. 1. — Отд. V. —
С. 38.
55 Див.: Коструба Т. Гетьман Іван Скоропадський. —Львів, 1938. — С. 28.
56 РДАДА, ф. 9, on. 1, дело 15, л. 61—62.
57 ПСЗ. — Т. 6. — № 3988; Диариуш или журнал, то есть повседневная за
писка... — С. 40; Источники малороссийской истории. —Ч. 2. —С. 316—317;
Дневник Николая Ханенко. — С. 172.
58 РДАДА, ф. 9, оп. 1, дело 15, л. 61—65. Зазначимо принагідно, що до
офіційної резолюції імператора, підготовленої в Кабінеті Імператорської Ве
личності, увійшла лише частина тексту, написаного Петром І. —Див.: Источ
ники малороссийской истории. — Ч. 2. — С. 316.
59 Диариуш или журнал, то есть повседневная записка... — С. 42; Дневник
Николая Ханенко. — С. 173.
60 Источники малороссийской истории. — 4.2. — С. 316—317.
61 ПСЗ. —Т. 6. —№4010.
62 Источники малороссийской истории. — 4.2. — С. 322.
63АктыЮЗР. —Т. 10. —СПб., 1878. —С. 446.
64 Там само. —С. 449.
65 Там само.
66 Там само. —С. 479.
67 Там само. — С. 478—479.
68 Там само. — С. 437—446.
69 Див.: Яковлів А. Українсько-московські договори в XVII-XVIII
віках. — С. 153; Василенко М.П. Пам'ятник української правничої літератури
XVIII ст. / Ювілейний збірник НТШ. —Львів, 1925. — С 105—130.
70Розенфельд И.Б. Присоединение Малороссии к России... —С. 127.
71 Анисимов Е.Г. Время петровских реформ. — С. 237.
72 У цей час гетьман проводив інтенсивні консультації з впливовими цар
ськими сановниками (А. І. Апраксіним, П. А. Толстим, П. І. Ягужинським),
підготував чолобитну, в якій доводив неправомірність заснування Малоросій
ської колегії, навіть зустрічався з імператором з цього приводу. — Диариуш
или журнал, то есть повседневная записка... — С. 53—56; IP НБУ НАНУ, ф. 8,
№ 1926, арк. 87.
73 Зокрема, він підготував і завізував у монарха грамоту про оборону геть
манші Анастасії Скоропадської, «...чтобы до оной жадная власть малороссий
ская не интересовалась...», порушував клопотання з приводу недоторканності
маєтків генерального писаря С. Савичатощо. —Диариуш или журнал, то єсть
повседневная записка... —С. 61—64; РГАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1758, л. 609.
74 Законодательные акты Петра I... — С. 109.
75 Цит. за: Милюков П. Государственное хозяйство России... —С. 731.
76 ПСЗ. — Т. 6. — № 3988; Источники малороссийской истории. —
4.2.—С.317.
77 ПСЗ. — Т. 6. — № 4010; Источники малороссийской истории. —
Ч. 2. — С. 322—325; РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1759, л. 1—10 об.
78 Лазаревский А. М. Павел Полуботок. Русский архив. — 1880. — Кн. 1. —С. 158.
79РДАДА, ф. 9, оп. 1, дело 15, л. 74 об.
80 Там само.
81 Там само, ф. 248, оп. 29, дело 1758, л. 516—520, 522—527.
82 Там само, дело 1759, л. 11—15.
83 Там само, дело 1758, л. 517об.—519; Российская государственная биб
лиотека, отдел рукописей (далі — РГБ, ОР), ф. 32, № 32, л. 6.
84 Летопись занятий Археографической комиссии за 1904 год. —
Вып.17. — СПб., 1907. — С. 328.
85 Законодательные акты Петра I... — С. 219.
86РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1758, л. 556—557; ЦДІАУК, ф. 53, оп. 2, спр. 248, арк. 8.
87 Ширше про це див.: Горобець В. Присмерк Гетьманщини... —
С. 96—104.
88 РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1759, л. 33.
89 Там само, л. 33—34.
90 Там само, л. 33.
91 Там само, л. 34.
92 ЦДІАУК, ф. 53, оп. 1,спр. 4, арк. 4.
93 РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1760, л. 393 об.
94 Національна бібліотека України ім. В. Вернадського, Інститут рукопи
сів (далі — НБУ, IP), ф. 1,№ 54482, арк. 1—2.
95 Зауважимо, що на початку XVIII ст. кризові явища були характерними
не лише для Гетьманату. Значно скрутніші часи переживало російське сус
пільство, особливо його нижчі соціальні верстви, на які уряд Петра І переклав
надзвичайно тяжкий тягар 21-річної Північної війни, що супроводжувалася
численними (далеко не завжди належним чином продуманими і доцільними)
реформаторськими експериментами в галузі управління, організації держав
ного господарства тощо (статистичні дані щодо стану російської економіки в
цей час містяться в праці: Милюков П. Государственное хозяйство России... —
СПб., 1892). Але українське суспільство, попри лихоліття Руїни, виховува
лось у значно ліберальніших, порівняно з російськими, суспільних умовах.
Тому питання особистої свободи і недоторканності особи, як зазначав
М.Грушевський, навіть у його нижчих ешелонах «було дуже дражливим». —
Грушевський М. Шведсько-український союз 1708 р. // Зап. НТШ. — 1909. —
Т. 92. —С 14.
96 РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1761, л. 675.
97 Источники малороссийской истории. — 4.2. — С. 319.
98 Цит. за: Костомаров Н. И. Павел Полуботок. —С. 410.
99 IP НБУ НАНУ, ф. 1 № 54482, арк. 1—2.
100 Журнал, си есть, насущная записка діл, в войсковой енералной канце
лярій приключаючихся, от дня смерти ясневелможного его млты пана Іоанна
Скоропадського. —К., 1896. —С. 93.
101 Там само. —С. 94.
102IP НБУ НАНУ, ф. 1 № 54482, арк. 7 зв.
103 Там само, арк. 5—5 зв.
104 Обрахунки здійснено на підставі: IP НБУ НАНУ, ф. 1 № 54482,
арк. 1—13 зв.
105 Источники малороссийской истории. — 4.2. — С. 325.
106РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1760, л. 393.
107 Цит. за: Лазаревский А. М. Павел Полуботок.—С. 166.
108 Журнал, си есть, насущная записка діл, в войсковой енералной канце
лярій приключаючих ся...— С. 101.
109 IP НБУ НАНУ, ф. 8, № 234, арк. 5.
110Там само, арк. 65.
111 Источники малороссийской истории. — 4.2. — С. 282; промовисті ж приклади старшинської анархії та свавілля див.: Лазаревский А. М. Описание Старой Малороссии. —Т. 1. —С. 83; Т. 2. —С. 247, 288, 330, 372, 377 тощо.
112Лазаревский А. М. Павел Полуботок. — С. 184.
113Українські історики О. Оглоблин, О. Путро вважають, що саме архів і бібліотека М. Ханенка (в останній, зокрема, було близько 150 одиниць друкованої та рукописної продукції, в тому числі чимало латинських текстів) становили джерельну базу визначної пам'ятки вітчизняної історіографії — «Історії Русів».
114 Наприклад, див.: Бантыш-Каменский Д. Н. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства: В 4-х т. — К., 1993.—С. 427—432.
115ПСЗ. — Т. 7. —№4651.
116Лазаревский А. М. Павел Полуботок. — С. 155.
117 Модзалевский В. Л. Павел Леотьевич Полуботок. СПб., 1903. —
С. 66—67.
118 Василенко М.П. Павло Полуботок // Україна. — Кн. 6. — К., 1925. —
С. 99.
119Липинський В. Листи до братів-хліборобів про ідею і організацію українського монархізму. — Відень, 1926. — С. 522—523.
120Источники малороссийской истории. — Ч. 2. — С. 179.
121 Ригельман А. Летописное повествование о Малой России и ея народе и казаках вообще. — М., 1847. — С. 50.
піОр ргБ; ф 204, картон 38, № 6, л. 1—2.
123 Там само, л. 2.
124 Соловьев С. М. История России с древнейших времен. — Т. 18. —
С. 827.
125РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1759, л. 35. 126IP НБУ НАНУ, ф. 1,№ 54482, арк. 2—2 зв.
127 Там само, арк. 25 зв.
128 Журнал, си есть, насущная записка діл, в войсковой енералной канце
лярій приключаючих ся... — С. 106.
119 Лазаревский А. М. Павел Полуботок. — С. 168.
130РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1759, л. 150—159; дело 1760, л. 812—822; IP НБУ НАНУ, ф. 1, № 52836, арк. 70—74 зв. Ширше про це див.: Горобець В. Присмерк Гетьманщини. — С. 134—136.
131 «Цедулами» в Україні, на відміну від «листов», називалися записки
конфіденційного змісту, в яких містилась інформація, що не підлягала розго
лошенню. Як правило, «цедули» не мали іменного напису.
132 Журнал, си есть, насущная записка діл, в войсковой енералной канце
лярій приключаючих ся... — С. 104.
133 Лазаревский А. М. Павел Полуботок. —С. 148.
134РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1760, л. 219-252; Журнал, си есть, насущная записка діл, в войсковой енералной канцелярій приключаючихся... — С 109.
135 Журнал, си есть, насущная записка діл, в войсковой енералной канцелярій приключаючихся...— С. 112.
136Модзалевский В. Л. Павел Леотьевич Полуботок. — С. 66.
137Василенко М. П. Павло Полуботок. — С. 102.
138 Там само.
139РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1760, л. 393-393 зв.; IP НБУ НАНУ, ф. 1, № 52838, арк. 79—80.
140IP НБУ НАНУ, ф. 1, № 52840, арк. 83-90 зв.
141 РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1759, л. 140—148 об.
142 Детальніше про це див.: Горобець В. Присмерк Гетьманщини. —
С 140—142.
143 IP НБУ НАНУ, ф. 1, № 55588, арк. 21-24; № 55589, арк. 25-27.
144ОРРГБ, ф. 256, №76, л. 140-171.
145 IP НБУ НАНУ, ф. 8, № 234, арк. 82.
146 Журнал, си есть, насущная записка діл, в войсковой енералной канце
лярій приключаючих ся...— С. 111.
147 Там само. — С 112.
148 РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1766, л. 232.
149ПСЗ. — Т. 7.— №4173.
150 Журнал, си есть, насущная записка діл, в войсковой енералной канце
лярій приключаючих ся...— С. 121.
151 Петро І у цей час був зайнятий пошуком шляхів поповнення казни. Так,
напередодні розгляду «Дванадцяти пунктів» монарх наказав збільшити на те
риторії імперії перелік непрямих статей оподаткування та розміри існую
чих. — РДАДА, ф. 9, оп. 2, дело 32, л. 19—23.
152Джиджора І. Реформи малоросійської колегії... —С. 100—109.
153 РДАДА, ф. 9, оп. 2, дело 32, л. 25-27 зв.; ПСЗ. — Т. 7. —№4196.
154Джиджора І. Реформи малоросійської колегії... —С. 109.
155Маркович Я. Дневние записки... — С. 21.
156РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1780, л. 8.
157 Указом від 29 квітня (с.с.) 1723 р. фельдмаршала М. М. Голіцина було призначено головнокомандуючим усіма нерегулярними військами, у тому числі козацькими полками, а також йому було підпорядковано Малоросійську колегію «во всем том, что будет касатся до воинских отправлений». — ПСЗ. — Т. 7.—№3837.
158ПСЗ. — Т. 7.— №4200.
159 Голиков И. И. Деяния Петра Великого. Изд. 2. — М., 1839. — Т. 9. —
С. 282.
160 Журнал, си есть, насущная записка діл, в войсковой енералной канце
лярій приключаючих ся... — С. 129.
161 Там само. —С. 128, 130.
1621Р НБУ НАНУ, ф. 1, № 55582, арк. 243 зв.-244; Журнал, си есть, насущная записка діл, в войсковой енералной канцелярій приключаючихся... — С. 132.
163 Журнал, си есть, насущная записка діл, в войсковой енералной канце
лярій приключаючихся... — С. 131—132.
164 Диариуш или журнал, то есть повседневная записка... — С. 10.
165 Зокрема, в щоденнику Миколи Ханенка від 11 вересня 1722 р. читаємо:
«Сам его императорское величество изволил быть перед обідом у пана Мирго
родского (полковника. —Авт.) в наметі і горілку паничковую кушал, которая
его величеству пришла до уподобання, и любо оной государеві пан Миргород-
скій куфу оферовав, однако государ сказал, что нечим везти, и для того веліл,
когда з барилками з двору присилати, давати. — Дневник Миколая Ханенко //
Киевская старина. — 1896. —№ 7—8. —С. 184.
166 Соловьев С. М. История России с древнейших времен. — Т. 18. —
С. 830-832.
167 Журнал, си есть, насущная записка діл, в войсковой енералной канце
лярій приключаючихся... — С. 134.
168 Автори царського маніфесту від 8 (19) лютого 1725 p., зокрема, зазначали, що Апостол, «будучи в полках на Коломаке, в челобитной, присланной к нему от старшины, много переправил и некоторые пункты прибавил...». — ПСЗ. —Т. 7. —№4651.
169Коломацкіе чолобитные// Киевская старина. — 1890. — №29. — Приложение. С.102-103.
170 [Маркович Я.} Дневные записки малороссийского подскарбия гене
рального Якова Марковича (Изд. А. Марковича). — М., 1859. — Ч. 1—2. —
С. 24.
171 Зокрема, дізнавшись про наміри правителів Генеральної канцелярії в
«...експедицию ординовати... до императорского величества од всего войсказ
челобитствіем...» новгород-сіверського та сінчанського сотників С. Га
лицького і К. Криштофенка, президент Малоросійської колегії віддав наказ за
арештувати їх і заборонив глухівському отаману видавати підводи для поїздок
у Москву та Петербург. — Журнал, си есть, насущная записка діл, в войсковой
енералной канцелярій приключаючихся... — С. 142.
172 Там само.
173Черниговская летопись по новому списку (1587—1775) //Киевская старина. — 1890. —Т. 29. —С 101. 174ПСЗ. —Т. 7. —№4651. 175Черниговская летопись... —С. 102.
176 Там само.
177 Там само.
178РДАДА, ф. 7, оп. 1, дело 179, л. 1.
179 Там само.
180Тамсамо, л. 1—46, 133.
181 Ширше про це див.: Горобець В. Присмерк Гетьманщини. — С. 157.
182ЦД1АУК, ф. 53, оп. 2, спр. 452, арк. 4.
183 Там само.
184Черниговская летопись... —С. 103.
185ЦД1АУК, ф. 53, оп. 2, спр. 452, арк. 4 зв.
186 Соловьев С. М. История России с древнейших времен. — Т. 18. —
С. 835.
187 IP НБУ НАНУ, ф. 12, № 2, арк. 26 зв.; Черниговская летопись... —
С. 103.
188ЦД1АУК, ф. 53, оп. 2, спр. 951, арк. 17 зв.
189ЦД1АУК, ф. 53, оп. 2, спр. 900, арк.10.
190ЦД1АУК, ф. 51, оп. 3, спр. 598, арк. 67.
191 Маркевич Н. История Малороссии. — Т. 2. — С. 581.
192Розенфельд И. Б. Присоединение Малороссии к России... — С. 126.
193РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1759, л. 33.
194 Соловьев СМ. История России с древнейших времен. — Т. 18. — С. 827.
195РДАДА, ф. 9, оп. 2, дело 32, л. 28.
196 Принагідно зауважимо, що в історичній літературі зазначена колізія не дістала одностайного трактування. Так, якщо Л. Окиншевич використовував її для ілюстрації твердження про традиційний колегіальний характер управління Гетьманщиною в період міжгетьманства, то О.Лазаревський і М. Василенко, навпаки, оцінюють зазначену ситуацію як екстраординарну. На наш погляд, більш переконливою є точка зору останніх. На практиці періоди тривалого міжгетьманства не були характерними для української державної традиції (виняток становить хіба що початок 1660-х pp., коли в умовах першого розпаду Гетьманату на Правобережний і Лівобережний на теренах останнього певний час влада зосереджувалась в руках наказного гетьмана Я. Сомка, але на те були вагомі політичні причини). Після припинення з тих чи інших причин повноважень когось із українських правителів відбувалися нові вибори. Тому за таких умов наказного гетьмана або зовсім не призначали, або ж призначали на досить короткий термін (наприклад, після того, як І. Самойлович був позбавлений гетьманської булави, деякий час «наказничество» виконував генеральний обозний В. Борковський). На більш тривалий період наказних гетьманів призначали у військових походах чи за тривалої відсутності правителя в Україні. При цьому завжди виконання обов'язків наказного гетьмана доручалося комусь із генеральних старшин (рідше полководців). Так, наприклад, під час візиту І. Мазепи до Москви обов'язки наказного гетьмана виконували: 1689 р. — генеральний писар В. Вуяхевич, 1690 р. — генеральний суддя С. Прокопович, 1702 та 1707 pp. — генеральний суддя В. Кочубей. За відсутності в Україні І. Скоропадського в січні—червні 1722 р. обов'язки наказного гетьмана виконував чернігівський полковник П. Полуботок. — Ширше про це див.: Горобець В. Присмерк Гетьманщини... — С. 173—174; його ж. Еліта козацької України... — С. 339—379. 197РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1759, л. 33.
198 Журнал, си есть, насущная записка діл, в войсковой енералной канце
лярій приключаючихся... — С.93; РГАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1759, л. 146.
199 РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1759, л. 33; ПСЗ. — Т. 6. — № 4049.
200Там само, ф. 248, оп. 29, дело 1759, л. 33 об.
20і Источники малороссийской истории. — 4.2. — С. 244.
202РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1759, л. 70.
203 Там само, ф. 248, оп. 29, дело 1760, л. 484-485 об.
204Там само, ф. 248, оп. 29, дело 1759, л. 140-141 об.
205 Там само, ф. 248, оп. 29, дело 1759, л. 141 об.
206Там само, ф. 248, оп. 29, дело 1759, л. 203-205.
207ПСЗ. — Т. 7.— №4196.
208 Джиджора І. До історії генеральної військової канцелярії... —
С. 102-103.
209 Щодо приводу до появи цього указу О.Лазаревський висловлював гіпо
тезу, що ним стала подача чолобитної, підготовленої П.Полуботком напередо
дні свого від'їзду влітку 1723 р. до Петербурга. Архівні джерела, виявлені ав
тором у фондах Кабінету Петра І, підтверджують думку вченого. В основу
указу від 23 червня 1723 р. було покладено власноручну резолюцію Петра І на
подану в другій половині червня чолобитну козацької старшини про дозвіл на
проведення гетьманських виборів (місія, яку очолював наказний полковник
П. Корецький). — РДАДА, ф. 9, оп. 1, дело 16, л. 55 об.; on. 2, дело 32, л. 28.
210ПСЗ. — Т. 7. —№4196; РДАДА, ф. 9, оп. 1, дело 16, л. 55 об.; оп. 2, дело 32, л. 28.
211 Див.: Сборник Русского исторического общества (далі — Сб. РИО). — Т. 55. М., 1882. —С. 60.
212Лазаревский А. М. Люди старой Малороссии. Мануйловичи//Киевская старина. — 1887. —Т. 18. —С. 636.
213РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1760, л. 518-521.
214 3 цього часу, а саме з 25 листопада (с.с), відповідно до сенатського
розпорядження, укази Малоросійської колегії до генеральної старшини було
замінено промеморіями, що формально означало рівність контрагентів).
215 Підраховано автором за: IP НБУ НАНУ, ф. 1, № 54482, арк. 1 —108.
216РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1760, л. 420.
217 IP НБУ НАНУ, ф. 8, № 247, арк. 42-43.
218 Досить промовистою ілюстрацією владних відносин Гетьманату
1724—1727 pp. є ремарка в щоденнику наказного лубенського полковника
Я. Марковича, датована 20 лютого 1725 р.: «Заехали до бригадира, где застали
наших правителей пушенних от бригадира». Отже, президент Колегії ставився до «правителів», як до звичайних підвладних йому чиновників, дозволяючи собі в присутності полкової старшини «пушить» останніх.
219 Детально про це див.: Горобець В. Присмерк Гетьманщини... — С 186—195.
220С6.РИО. — Т. 60. —С. 329.
221 Там само. —С 325.
222 Механізм таких виборів розкриває документ, датований січнем 1727 р.
У цей час із Генеральної канцелярії було відправлено до Малоросійської коле
гії промеморію з приводу виборів на сотництво в Полтавський полк. У ній, зо
крема, вказувалося, що полковник і старшина названого полку вибрали канди
датами на вакантний уряд отамана Г.Мелещенка і козака Г. Бича, а «...з тих
двох человек до получения того сотнического уряду представляєм достой
нішого Г. Бича, ибо он прежде определен туда за сотника указом из Малорос
сийской коллегии». — Протокол отпускных писем... — С. 12.
Процитований документ, а також інші матеріали свідчать, що Малоросійська колегія широко практикувала пряме призначення на уряди, без попереднього узгодження з українськими державними структурами і дотримання процедури, визначеної указами 1715 і 1726 pp. 223РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1806, л. ЗО.
224Источники малороссийской истории. — 4.2. — С. 297—330. 25 Там само. —С. 308. 26Там само. —С 325.
27РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1759, л. 33 об., 146.
28 Про це див.: Горобець В. Присмерк Гетьманщини... — С. 199—201. 29ІРНБУ НАНУ, ф. 8, № 8, арк. 41 зв., 44 зв., 51 зв. таін. 230С6.РИО. —Т. 55. —С 5. 231 Там само. — С. 10. 232Там само. — С 10—11.
233 Там само. — С 25-26.
234 Там само. — С 26.
235 Там само. — С. 60.
236 Там само.
237 Прагнучи надати актові звільнення більшої політичної ваги, російське
керівництво наказало президенту Малоросійської колегії не одразу оприлюд
нювати в Україні відповідну ухвалу Верховної таємної ради, а попередньо за
пропонувати самим козакам визначити суму грошової винагороди за неучасть
у поході. «...И когда они, как без сумнения чаемо, представят в дачю со всяко
го человека более 3-х руб., то им в то время обявить, что ея императорское ве
личество, милосердуя о них, повелела с них взять толко по 3 руб., дабы они те
денги сим способом без озлобления или еще с охотою заплатили». Розрахунки
членів Верховної ради виявилися вірними. Козаки Ніжинського полку запро
понували сплатити «відкупні гроші» в розмірі 8 руб. з козака, Полтавського —
10 руб., в інших полках також менше 3 руб. не пропонували. — Сб.РИО. —
Т. 55. — С 119—150, 180, 200; Т. 56. —С. 110—111.
238ПСЗ. — Т. 7. —№4651.
239РДАДА, ф. 248, on. 29, дело 1780, л. 10-10 об.
240С6.РИО. —Т. 63. —С. 510, 516, 532.
241 Там само. — Т. 69. — С. 275, 294; Джиджора І. Нові причинки до істо
рії відносин російського правительства до України... — С. 155.
242 Детально про мотиви цієї колізії див.: Горобець В. Присмерк Гетьман
щини... — С 286—288.
243Крупницький Б. Гетьман Данило Апостол і його доба (1727—1734). — Авгсбург, 1948. — С 45.
244ІРНБУНАНУ, ф. 160,№1123, арк. 1-1 зв.;Сб.РИО.—Т. 69.—С 257. 245С6.РИО. — Т. 63. —С. 270.
246 Сб.РИО. — Т. 63. — С. 270, 779; РГАДА, ф. 248, on. 29, дело 1780,
л. 92—96.
247 РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1780, л. 97—102.
248РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1780, л. 26-53;ДжиджораІ. Матеріали московського «Архива министерства юстиции» до історії гетьманщини... — С. 130.
249РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1780, л. 158, 280.
250 Там само, л. 89.
251 Там само, л. 89.
252Там само, л. 123.
253 Дане положення, зокрема, містилось у поданій ним особисто Петру II
чолобитній, приуроченій до коронації останнього на царство.
254 Экстракт... — С. 132—133.
255 Там само. — С 133.
256 Там само.
257 Там само.
258Там само, ф. 248, оп. 29, дело 1780, л. 452; ПСЗ. —Т. 8. —№5324. 259 Яковлів А. Українсько-московські договори в XVII—XVIII віках. — С 160.
260РДАДА, ф. 248, оп. 29, дело 1788, л. 159—162.
261 Цит. за: Соловьев С. М. История России с древнейших времен. —
Т. 19. —С. 1207.
262 Уортман Ричард С. Сценарии власти. — С. 120—121.
263 Після коронації 1728 р. Петро II, залишившись у Москві, тимчасово
відновив столичний статус останньої, який зберігався і в перші роки царюван
ня Анни Іоанівни. Проте наприкінці 1731 р. імператорський двір перебрався
до Петербурга.
264С6.РИО. — Т. 58. — С 23—24.
265 Там само. —С 25.
266 Экстракт... —С. 135.
267 Сб.РИО.— Т. 67. — С. 91.
268 Див.: Анисимов Е. Россия в середине XVIII века: борьба за наследие Пе
тра. — М., 1986. — С. 54—56.
269 Див.: Гуржий А.И. Эволюция феодальных отношений на Левобереж
ной Украине в первой половине XVIII в. — К., 1986.
270 Сутнісні характеристики поглядів Катерини II й оцінки впливів ідей
камералізму і Просвітництва на її політику є предметом дискусій. Див.:
RaeffM. The Well-Ordered Police State: Social and Institutional Change through
Law in the Germanies and Russia, 1600—1800 (New Haven, 1983); Robert E.
Jones, Provincial Development in Russia: Catherine II and Jacob Sievers (New
Brunswick, 1984); Isabel de Madariaga. Russia in the Age of Catherine the Great
(New Haven, 1981).
271 Kohut Z. Ukraine: From Autonomy to Integration (1654—1830's), Con
quest and Coalescence: The Shaping of the State in Modern Europe. London, 1991.
— P. 182—196.
272 RaeffM. "Uniformity, diversity and the imperial administration" Osteuropa
in Geschichte und Gegenwart: Festschrift fur Gunter Stokl zum 60 Geburstag (Co
logne, 1977). —P. 112.
273 Сб.РИО. — Т. 7. — С. 376—391.
274 Kohut Z. Ukraine: From Autonomy to Integration (1654—1830's)... —
P. 192.
275 Ibid.
276 Таємна інструкція Катерини II А. А. В'яземському опубл.: Чтения
ОИДР. — 1885. —№ 1. —С. 104.
277 Там само.
278 Ширше про це див.: Горобець В. М., Струкевич О. К. Українсько-росій
ські політичні відносини XVII—XVIII ст.: тенденції, характер, етапи // Укр.
істор. журн. — 1997.—№ 1. —С. 36—37.
279 Ширше про це див.: Kohut Z. A Gentry Democracy Within an Autucracy:
The Politics of Hryhorij Poletyka (1723/25—1784). In: Eucharisterion: Essays Pre
sented to Omeljan Pritsak by His Students and Colleaques on His Sixtieth Birthday.
Gambridge, Mass., 1980. — P. 507—519.
280Сочинения императрицы Екатерины II.—СПб., 1850. — С. 189—190. 281 Ширше про цедив.: Горобець В. М., Струкевич О. К. Українсько-російські політичні відносини XVII—XVIII ст. — С. 38—39.
282Див.: Чтения ИОДР. — 1861. —Кн. 1. —Смесь. —С. 150—151.