4.8. Проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Стійкість роботи об'єктів народного господарства

Унаслідок надзвичайних ситуацій у населених пунктах країни і на підприємствах можуть виникнути руйнування, зараження місцевості радіоактивними та хімічними речовинами. Люди можуть опинитися у завалах, пошкоджених та палаючих будинках, інших непередбачуваних ситуаціях. У зв'язку з цими обставинами буде потрібне проведення заходів із рятування людей, надання їм допомоги, локалізації аварій та усунення пошкоджень. При вирішенні цих проблем виходять з того, що в осередках ураження і районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальні роботи, а й деякі невідкладні, що не пов'язані з рятуванням людей. Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться з метою порятунку людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. При проведенні РіНР великого значення має дотримання певних умов. Такими умовами є: своєчасне створення угруповань, сил, що залучаються для проведення РіНР, своєчасне ведення розвідки, швидкий рух і введення сил у осередок ураження, безперервне проведення РіНР до їх повного завершення, тверде й оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР, і всебічне забезпечення їх діяльності.

Заходи, що відносяться до рятувальних робіт:

•    розвідка маршрутів, за якими вводяться або виводяться формування ЦО;

•   локалізація і гасіння пожеж;

•    пошук і рятування людей з-під завалів;

•   відкриття зруйнованих захисних споруд і рятування людей;

•   подача повітря у завалені захисні споруди;

•    надання ураженим першої медичної допомоги та їх евакуація;

•   санобробка людей та знезараження їх одягу;

•   знезараження місцевості, споруд, техніки.

Крім рятувальних робіт, в осередках ураження проводяться --^/невідкладні роботи, до яких відносяться:

— прокладання маршрутних шляхів на заражених територіях і будування проїздів у завалах;

— локалізація аварій на комунально-енергетичних мережах, лініях зв'язку та їх відновлення;

— закріплення або ліквідація конструкцій споруд, які загрожують падінням та перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

— ліквідація боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів (балони з газом, бочки з бензином тощо).

Керівництво проведенням усіх цих робіт у надзвичайних ситуаціях проводяться надзвичайними комісіями держави, області, міста тощо.

При аваріях на об'єктах народного господарства, установах, якщо їх наслідки не виходять за межі об'єктів захисних зон, керівництво роботами проводиться адміністрацією підприємств (див. Додаток 3).

Виникнення стихійних лих, а також аварій та катастроф можна в деяких випадках прогнозувати. Ці прогнози, як правило, закладаються в плани ЦО підприємств, установ, що передбачають попереджувальні заходи, які повинні зменшити наслідки аварій і катастроф. •

Характер та обсяг таких заходів залежать від виду та рівня аварії або стихійного лиха, масштабів і часу їх виникнення.

Загалом до таких заходів відносяться:

•    приведення в готовність засобів захисту;

•    перевірка готовності систем оповіщення;

•    підготовка і видача населенню засобів індивідуального захисту та особистої профілактики;

•     проведення санітарно-епідеміологічних заходів;

•     підготовка до евакуації або відселення та їх проведення;

•     вивезення матеріальних цінностей;

•     захист продуктів харчування, джерел води тощо;

•    герметизація приміщень і т.п.

Способи і послідовність проведення цих робіт залежать від обставин, що склались у районі аварії чи катастрофи, та наявності сил і засобів для проведення таких рабіт.

Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації проводиться для відновлення роботи підприємств, організацій, навчальних закладів тощо.

При ліквідації наслідків надзвичайної ситуації здійснюються такі заходи:

•    розвідка осередків надзвичайних ситуацій;

•   локалізація і гасіння пожеж; г

•    відбудівля споруд і шляхів сполучення;

•    проведення ізоляційне обмежених заходів в осередках інфекційного зараження;

•    проведення спецобробки населення;

•    дезактивація, дегазація техніки, майна, доріг, місцевості тощо.

147Розвідку осередків надзвичайних ситуацій проводять сили Збройних сил, ЦО і невоєнізовані формування підприємств, організацій тощо.

Воєнізовані сили розвідки ЗС і ЦО включають підрозділи радіаційної, хімічної, біологічної та інженерної розвідок. У завдання цих підрозділів входить виявлення загального стану в осередках та визначення меж ураження, руйнування, повені І пожеж, а також виставлення спосте­реження на особливо важливих напрямках (станціях, переправах, перехресті доріг тощо).

У місцях розташування евакуйованого населення, на маршрутах виходу з осередків надзвичайних ситуацій розвідка ведеться силами невоєнізованих формувань підприємств та організацій.

Аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи проводяться додатково до заходів, вжитих підрозділами ЗС, ЦО, медичних установ в осередках надзвичайних ситуацій. Ці роботи виконує населення, яке потрапило в осередок або розміщене на шляху розширення ураженого повітря, пожежі, повені тощо. Для допомоги у проведенні цих робіт в осередки надзвичайних ситуацій направляють сили і засоби спеціальних формувань ЗС, ЦО, Мінохорони здоров'я, комунальних служб, Міністерства охорони навколишнього середовища та інші.

Локалізація і гасіння пожеж проводяться з метою збереження матеріальних цінностей держави й окремих громадян. Здійснюється це протипожежними формуваннями ЗС, ЦО, МВС, Мінохорони навколишнього середовища із залученням до цих робіт робітників, службовців і населення, що близько проживає до осередку надзвичайної ситуації.

Відбудівля споруд і шляхів сполучення здійснюється з метою поновлення роботи життєво важливих органів міста, району тощо. До них належать: телеграф, телефон, лікарні, мости, залізниця, шляхи евакуації і підвезення матеріальних засобів та інші.

Щоб запобігти поширенню епідемічних хвороб, проводять протиепідемічні заходи. До цих робіт залучають медичні заклади, санітарні дружини підприємств, навчальних закладів.

Усі протиепідемічні заходи в осередку організовує санепідемстанція або пересувний протиепідемічний загін. Проводять цю роботу медичні служби поліклінік, амбулаторій та інших лікувально-профілактичних заходів.

СИЛИ І ЗАСОБИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ

Для проведення рятувальних робіт залучаються невоєнізовані формування ЦО, військові частини і підрозділи, медорганізації тощо Невоєнізовані формування мають у першу чергу проводити рятувальні роботи на об'єктах народного господарства.

148До них входять формування загального призначення, які мають у своєму складі аварійно-технічні формування, формування механізації робіт тощо. Вони можуть бути посилені протипожежними, дорожніми, автомобільними та іншими підрозділами.

Від швидкості та рішучості дій формувань залежить життя багатьох людей та збереження матеріальних цінностей.

При рятувальних роботах потрібно дотримуватись таких заходів безпеки:

— пересування людей і автомобілів дозволяється тільки позначеними та розвіданими шляхами;

— забороняється вести роботи біля конструкцій, які загрожують падінням;

— зберігати режим радіаційного та хімічного захисту;

— проведення робіт у задимлених та загазованих приміщеннях групами по 2—3 чоловіки в особистих засобах захисту;

— проведення робіт на електромережах, електроустановках тільки після їх відключення і заземлення;

— освітлення ділянок роботи вночі та за несприятливої погоди.

Під стійкістю роботи об'єкта народного господарства розуміють здатність підприємства, установи попереджувати виникнення виробничих аварій, катастроф, протистояти впливу уражаючих факторів, аби запобігти або зменшити загрозу життю і здоров'ю робітників і службовців, матеріальних втрат, а також забезпечити відновлення порушеного виробництва в мінімально короткий термін.

Стійка робота промислового підприємства складається:

а) зі стійкості інженерно-технічного комплексу (будівель, споруд, систем енерго-, газо-, водозабезпечення тощо) до дії зовнішніх факторів при аваріях, катастрофах, а також при застосуванні щодо них сучасної зброї;

б) зі стійкості виробничої діяльності (захист виробничого персоналу, надійність систем управління, поновлення роботи у стислі терміни).

Фактори, від яких залежить стійка робота об'єктів у НС мирного і воєнного часу:

1. Надійність захисту робітників і службовців.

2. Безпечність розташування об'єкта щодо зон масштабних зруйнувань.

3. Можливість інженерно-технічного комплексу протистояти Уражаючим діям сучасної військової зброї.

4. Безперервність постачання електроенергією, паливом, газом І всім необхідним для випуску продукції.

5. Надійність керування виробництвом, силами і засобами ЦО.

6. Підготовленість підприємства до поновлення виробництва І проведення рятувальних робіт.

149З вищеперерахованих факторів випливають такі шляхи і засоби підвищення стійкості підприємств, установ, навчальних закладів України

•    нагромадження фондів захисних споруд і засобів індивідуального захисту;

•    будівництво важливих підприємств за межами зон можливих зруйнувань;

•    підсилення і дублювання енергетичних потужностей;

•    розширення зв'язків між галузями промисловості і підприємствами;

•   утворення матеріально-технічних резервів;