Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

5. 3. Інноваційні соціальні технології

Поняття "соціальна інновація " можна визначити як свідомо органі­зоване нововведення або нове явище в практиці соціальної роботи, що формується на певному етапі розвитку суспільства відповідно до со­ціальних умов, що змінюються, і що Mat за мету ефективні позитивні перетворення в соціальній сфері.

Соціальні інновації різноманітні. Це насамперед пов'язано з різ­номаніттям явищ соціального життя.

Джерелами соціальних інновацій є зміни зовнішнього середови­ща, соціальні проблеми, що повсякчас виникають і які неможливо вирішити за допомогою традиційних методів, а також зміни потреб

суспільства і його членів. Невирішеність тих або інших соціальних проблем дає імпульс до розробки нових засобів і норм у соціальній сфері. Так були створені й одержали поширення "телефони дові­ри", за допомогою яких надається анонімна психологічна допомо­га людям у стресових ситуаціях. Так виникли соціальні притулки тощо.

Соціальні інновації посилюють процеси соціальної мобільності, на що не здатні деякі традиційні форми і методи забезпечення соці­альних гарантій.

Процес розвитку суспільства вимагає створення передумов для формування нових нетрадиційних компонентів у соціальній сфері, інноваційних засобів соціальної діяльності, а нововведення є фор­мою цього суспільного розвитку. Під інноваційним прогресом розумі­ють процес народження нової ідеї, її експериментальну апробацію, по­ширення та використання.

Тривалість інноваційного циклу може змінюватися залежно від ба­гатьох факторів. Це і гострий дефіцит фінансування нововведення, і нестача професіональних кадрів, і перспектива скорочення робочих місць, і поширення безробіття в міру розвитку конкретного іннова­ційного процесу. Психологічні фактори гальмування обумовлені на­явністю різноманітних психологічних бар'єрів інформаційного або світоглядного плану, коли йдеться про недостатню поінформова­ність щодо суті і цілей інновації або про ставлення до нововведень як до короткочасної кампанії. До причин, що стримують інновації, можна віднести консерватизм мислення, відсутність ініціативного і творчого підходу у вирішенні проблем соціальної сфери.

Ослабленню дії факторів гальмування за рахунок стимулювання творчості працівників сприяють такі механізми:

•   створення умов для підтримки творчої атмосфери в організації;

•   стимулювання інноваційної діяльності молодих працівників;

•   регулярне проведення конкурсів інновацій;

•   матеріальна та моральна підтримка творчих працівників (засну­
вання державних звань, премій, направлення на стажування до
зарубіжних центрів тощо).

Інноваційні технології існують у двох формах: у вигляді програм, документів і як соціальні процеси, що реально відбуваються щодо цих програм.

Розробленням інновацій у соціальній і організаційній сферах займаються спеціалісти, які володіють інформацією про цей об'єкт, а також практичними знаннями про те, що відбувається.

Нововведення в соціальних службах є предметом наукових дослід­жень, що здійснюються за різними напрямами: дослідження прог­рам, експериментальні соціальні нововведення, дослідження в галузі створення методик і моделей тощо. Повний цикл і послідовність фаз і стадій називаються еволюційним дослідженням (фази аналізу, роз­роблення, розвитку й оцінки) і утилізацією (фаза поширення і впро­вадження).

Фаза аналізу — це визначення проблеми, її ідентифікація й актуа­лізація, огляд стану методів розв'язання, оцінка можливих методів розвитку, ухвалення рішення про можливість або неможливість (до­цільність) нововведення.

Фаза розроблення складається з таких етапів: визначення цілей і спрямованості нововведення, а також потреб у ньому; окреслення проблем, що виникають у ході розроблення; збирання і опрацюван­ня інформації; пошук і добір альтернативних рішень; з'єднання воє­дино усіх компонентів; доведення нововведення в реальних умовах; вирішення процедурних питань або описування засобу використан­ня нововведення. Успішне виконання кожного з цих етапів збільшує можливість того, що нововведення відповідатиме завданням соці­альної служби, для розв'язання яких воно було розроблене.

Фаза розвитку являє собою процес дослідження інновацій і їх екс­периментального застосування, перевірка їх адекватності і у разі потреби, їх доведення і переробку. Основна увага в цій фазі приділя­ється: упорядкуванню плану розвитку, в якому необхідно визначити обсяг роботи, склад і послідовність операцій, підготовці умов для пробного використання і тестування. На цьому завершується етап еволюційного дослідження.

Фаза оцінки є вихідним пунктом для подальшого розвитку ново­введення і дає основу для його поширення і впровадження. Якщо оцінка привела у цілому до позитивних результатів, це означає, що результатом дослідження є готове до використання нововведення.

Фази поширення і впровадження полягають у підготовці необхід­них матеріалів, поширенні нововведення серед потенційних користу­вачів і його застосуванні.