5. 7. Брестський мир 1918 р

З березня 1918 р. між РСФРР, Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болга­рією і Туреччиною у Брест-Литовському було підписано угоду, що означала завершення для Росії Першої світової війни. 15 березня угода була ратифі­кована Москвою, а 26 березня — німецьким імператором. Це була ганебна для Росії угода: Росія втратила майже 1 млн. квадратних кілометрів тери­торії, на якій проживали десятки мільйонів людей. Крім того, Росія зобов'язувалася сплатити величезну контрибуцію у розмірі 6 млрд марок.

Радянська Росія була змушена визнати анексію Литви, Польщі, значної частини Білорусі та Латвії, зобов'язувалася негайно вивести свої збройні сили з України, Естонії, Латвії, Фінляндії, Ардагана, Батума, Карса, демобілізу­вати армію та флот, визнати чинність Брест-Литовських угод УНР з Чет­верним союзом, укласти мирний договір, чітко визначити кордони між Ро­сією та Україною, надавати Німеччині, Австро-Угорщині та Туреччині значні торговельно-економічні пільги.

Четверний союз, окрім зазначених контрибуцій, одержав у своє повне хазяйнування Україну, Фінляндію, Естонію, Латвію, майже всю Ризьку зато­ку, Моонзундські та Аландські острови та ін.

Та все ж, користуючись таким принизливим миром, більшовики діста­ли змогу сконцентрувати сили для боротьби з внутрішньою опозицією, розгромити її та утримати владу. Щодо мирних переговорів з УНР, то на відповідну пропозицію Української Центральної Ради від 3 березня 1918 р. РНК РСФРР через 4 дні погодилася, але зволікала зі скликанням мирної конференції аж до приходу до влади Павла Скоропадського.