Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

5.1. Класифікація товарів і асортиментна політика

Товар — це все, що призначене для задоволення певної потреби і пропо­новане на ринку для продажу. Товаром можуть бути матеріальні об'єкти, послуги, місця, організації та ідеї.

Розглядаючи товар як комплексне поняття, можна сприймати його на трьох рівнях: товар за задумом, товар у реальному виконанні, товар із підкріпленням

Перший рівень відображає ту потребу, яку товар задовольняє, ту вигоду, що її отримає споживач при його використанні.

На другому рівні товар сприймається як реально створений виріб, із конкрет­ними властивостями й характеристиками.

Позиції товару на ринку можуть бути суттєво підкріплені додатковими по­слугами і вигодами — це відображає третій рівень товару.

Вибираючи стратегію маркетингу для окремих товарів, необхідно їх класифі­кувати. Розглянемо найпоширенішу з товарних класифікацій. Класифікація товарів за сферою застосування

Традиційно товари поділяють на дві великі групи:

 споживчі товари, або товари широкого вжитку (ТШВ) і «товари промисловогопризначення (ТПП).

Своєю чергою, товари кожної з цих груп також класифікують за різними харак­теристиками.

Класифікація ТШВ:.

Товари повсякденного попиту —- це товари, які купують часто, без особливих роздумів та з мінімальними зусиллями щодо порівняння їх між собою. Це, зокре­ма, хліб, мило, цукерки, сигарети тощо.

Товари попереднього вибору — це товари, які покупець ретельно вибирає, порів­нює між собою за показниками якості, ціни, зовнішнього оформлення тощо. До них належать, зокрема, одяг, взуття, посуд.

Товари особливого попиту — престижні дорогі товари, до придбання яких по­купці ладні докласти додаткових зусиль. Такими вважають автомобілі, відеоапаратуру, предмети антикваріату.

Товари пасивного попиту — це товари, про які покупець нічого не знає, а якщо щось і знає, то, як звичайно, не думає про їх придбання. Це, приміром, страхові послуги, для реалізації яких потрібні значні зусилля з боку продавців. Принци­пові товарні новинки, такі, якими свого часу були мікрохвильові печі, перебувають у стані пасивного попиту доти, доки інтенсивна реклама не познайомить спожива­чів із вигодами їх використання.     

Наведена класифікація товарів широкого вжитку допомагає маркетологам вибрати правильну стратегію просування цих товарів з урахуванням специфіки процесу прийняття споживачем рішення щодо їх купівлі.

На промисловому ринку товари класифікують на підставі того, яку участь вони беруть у виробничому процесі, якою є тривалість їх використання і відносна вартість. Класифікація ТПП:

Капітальне майно використовують у процесі виробництва як засоби праці. Ця група охоплює:

— будівлі і споруди;

— основне обладнання;

— допоміжне обладнання.

Сировину й матеріали використовують у процесі виробництва як предмети праці. До них належать:

— природна і сільськогосподарська сировина;

— основні матеріали (наприклад, залізо, пряжа, цемент);

— допоміжні матеріали (для технічного обслуговування і ремонту тощо);

— комплектувальні вироби, які входять у кінцевий продукт як його складові.

Ділові послуги, які поділяються на:

— послуги з технічного обслуговування і ремонту;

--- послуги консультативного характеру (консультації з питань права, ауди­торські послуги, маркетингові дослідження тощо).

Специфіку кожної класифікаційної групи треба враховувати при визначенні стратегії і тактики маркетингу.

 Асортиментна політика

Важливу роль у діяльності підприємства відіграють проблеми форму­вання асортименту товарів.

Товарний асортимент — це сукупність асортиментних груп товарів, що їх пропо­нує підприємство.

Асортиментна група — сукупність асортиментних позицій товарів да­ного функціонального призначення.

Товарний асортимент характеризується:

— шириною, яку визначає кількість запропонованих асортиментних груп;

— глибиною, яка відображає кількість позицій у кожній асортиментній групі;

— насиченістю, яка визначається загальною кількістю запропонованих товарів;

—зіставлюваністю, яка відображає, наскільки тісно пов'язані між собою окремі асортиментні групи з огляду на кінцеве споживання, канали розподілу, діапа­зон цін тощо.

При формуванні асортиментної політики треба відповісти на багато запи­тань, зокрема:

• Скільки і яких товарів виробляти?

• Які з існуючих товарів доцільно зняти з виробництва внаслідок їх морального старіння?

• Які товари слід залишити в асортименті після певної їх модернізації і вдоско­налення?

•   Які товари варто ввести до асортименту?

• Модифікуючи старі чи розробляючи нові товари, на яких їх характеристиках краще зосередитись? Удосконалювати технічні параметри? Урізноманітнювати функціональність виробів? Чи насамперед поліпшувати естетичні параметри, дизайн?

• Що краще: розширити чи звузити товарний асортимент? Чи може, поглибити його?

Однозначних відповідей на ці запитання не існує, кожне підприємство пови­нно здійснювати ретельний техніко-економічний аналіз, обґрунтовуючи свою асортиментну політику. При тому слід ураховувати багато факторів.

Формуючи товарну політику, підприємство неодмінно повинно працювати над оновленням асортименту й виведенням на ринок нових товарів.