5.1. Науково-пізнавальна та виховна функція будівельної діяльності людства в туристично-краєзнавчій роботі
Проблеми розвитку туристичної та краєзнавчої діяльності нерозривно пов’язані з інформаційним забезпеченням про епохальні поступи людства на глобальному та регіональному рівнях. У зв’язку з цим туристична діяльність, спрямована на пізнання історії та географії окремих регіонів, областей, країв, держав або їх груп, повинна бути забезпечена даними, підтвердженими науковими дослідженнями, що відображають економічні, соціальні та політичні відносини кожної з епох.
Як відомо, історія людського суспільства найбільш повно досліджується завдяки залишкам давніх споруд і будівель.
Краєзнавча роль будівництва, як галузі, що своєю продукцією відображає епохальнi поступи людства, в географiчнiй науковій лiтературi практично не розглядалась. Проте зазначимо, що icторiя розвитку людського суспільства насамперед нерозривно пов'язана з будівництвом. Будівництво було одним з найперших виробничих процесів, що забезпечував освоєння довкiлля i стало найвпливовiшим чинником його зміни. Iсторiя будiвництва, – це iсторiя прогресу людської цивiлiзацiї та кожного регiону, зокрема. Прочитати її можна по залишках будівель i споруд, багатьом з яких тисячі років.
Вивчення особливостей розвитку будівництва, як об'єкта історико-краєзнавчого пізнання, можна розглядати в декількох взаємозв'язках i взаємозалежностях. Будівництво не тільки забезпечує необхідні для життєдіяльності матеріальні та соціально-культурні умови, але є одним з найважливіших чинників, що спрямовує процес їх розвитку. Об'єкти будівництва, існуючи в матеріальній реальності, сприяють виконанню суспільством його численних життєвих функцій, у такий спосіб зворотно впливаючи на нього. Видозмінюючи природне середовище, людина за допомогою будівництва проявляє своє формоутворююче значення, свій вплив на організацію життєвих процесів, створення світоглядних образів і в кінцевому результаті виконує ідеологічні та культурно-естетичні завдання.
Роль будiвництва, як рушiйного чинника суcпільного розвитку і поступальних перетворень, проявляється в усiх структурних складових краєзнавства: iсторичного, географiчного, суспільного.
Iсторичне краєзнавство розглядає об'єкти будiвництва в часовому просторi, сумiщає їх з основними епохами суспільного розвитку, виявляє його соцiально-економiчнi особливостi.
Продукцію будівництва можна порівняти з мистецтвом. Але, на відміну від багатьох видів мистецтва, об'єкти будівництва відображають реальну дійсність, що існує в природі, й не відображають щось існуюче поза нею.
Історію людської цивілізації можна прочитати по залишках будівель
і споруд, багатьом з яких тисячі років
Поряд з мистецьким образом будівель і споруд, матеріальною цілеспрямованістю естетичних якостей, вони завжди дають уяву про їх функціональні можливості і життєве призначення. Особливе значення має здатність об'єктів будівництва обслуговувати ті життєві процеси, для яких вони призначені. Через їх функції ми дізнаємось не тільки про соціальну, а й економічну структуру суспільства відповідної епохи. Крім зовнішньої виразності, споруди минулого несуть інформацію, що стосується, внутрішньої раціональності, об'ємно-просторової композиційності і співрозмірності.
Iсторико-краєзнавча роль будiвництва проявляється на рiзних рiвнях пiзнання навколишнього свiту. Найвищий рiвень охоплює всю земну поверхню i всю iсторiю людства. Пам'ятки будiвельного мистецтва рiзних народiв i територiй з найдавнiших епох дають можливiсть поетапно простежити розвиток свiтової цивiлiзацiї, порiвняти її особливостi в рiзних регiонах одночасно. Не випадково старовиннi будiвлi та споруди називають "кам'яним лiтописом свiту". В них втiленi iдеї минулого, колективний генiй народiв, вiдповiдна свiтова культура. У проектах i архiтектурi будiвництва великою мiрою вiдобразились провiднi iдеї свого часу, рiвень їх прогресивностi та цiнностi для людства. Будівлі та споруди в різних народів і окремих країнах відзначаються національними і локальними особливостями. Розвиток будівництва завжди і всюди супроводжувався впливом своєрідних національних особливостей, підсилених специфікою місцевих проектно-архітектурних традицій, зумовлених природними умовами і ресурсами. Взаємний вплив приводить до вироблення подібних технологій будівництва і використання спільних проектно-архітектурних форм для груп народів і країн світу.
У продовж XIX – XX століть у всіх регіонах світу створені неповторні ансамблі міст, що відображають їх функціональну значимість і особливості соціально-економічного розвитку
Вiйни, варварськi руйнування i час спричинили загибель багатьох визначних античних i середньовiчних споруд. Аналогiчно знищено i знищується безлiч пам'яток людського генiя новiтнiх часiв. Проте i з глибокої давнини до нас дiйшли пам'ятки будiвельного мистецтва, що по праву належать усiй людськiй цивiлiзацiї. З вiдомих античних семи чудес свiту до наших днiв збереглися лише єгипетськi пiрамiди поблизу Каїра i серед них пiрамiда Хеопса – найбiльша кам'яна споруда свiту. Величезне враження справляють споруди афiнського Акрополя, Тадж-Махал в Акрi, давнi будови i пам'ятники в Римi, Константинопольська Софiя i церква Покрови на Нерлi, паризька площа Згоди та ансамблi споруд часiв Київської Русi й багато iнших. Кожний материк, кожна цивiлiзацiя має свої специфiчнi для тiєї чи iншої епохи пам'ятки споруд i будiвель, що символiзують досягнення суспiльства. Для середньовiччя, наприклад, типовими спорудами стали фортецi, мечетi, палаци i мавзолеї правителiв.
Видiляючи визначнi досягнення у будiвництвi далекого минулого, необхідно вiддати належне досягненням будівельникам наших часiв. Упродовж XIX–XX столiть практично в усiх регiонах свiту створенi неповторнi ансамблi мiст, що вiдображають як їх функцiональну значимicть, так i особливостi соцiально-економiчного розвитку.
Об'єкти будівництва створюються не тільки у відповідності з потребами, а в першу чергу у відповідності з можливостями суспільства. Найважливішим засобом практичного вирішення виробничо-функціональних, соціально-виховних та естетично-художніх завдань будівництва була і є будівельна техніка. Вона визначає можливості та економічну доцільність здійснення тих чи інших просторових проектів. Упродовж історичного періоду розвитку людського суспільства постійно відбувались якісні зміни у будівельній техніці, технології процесу будівництва, у використанні та створенні нових будівельних матеріалів, деталей і конструкцій. Розвиток будівництва повсюди і повсякчас був зумовлений територіально і суспільно суб'єктивно (мається на увазі можливість використання місцевих сировинних ресурсів і рівень розвитку продуктивних сил конкретного регіону в певну історичну епоху). Велике значення для прогресу мала заміна ремісничих методів будівництва індустріальними, що найбільше проявилось у XX столітті. У процесі розвитку будівельної техніки, виробництва матеріалів і конструкцій з новими, часто із заданими властивостями виникали принципово нові проектно-архітектурні рішення, що добре простежується в історичному й територіальному аспектах.
Процес забудови території та географiчне краєзнавство виступають територiально у взаємозв'язку i взаємозалежностi повсемiсно через олюднено видозмiнену природу. Географiчне середовище, яке для географiчного краєзнавства є об'єктом дослiдження, будівництвом використовується як простір для функцiонування, пiд дiєю якого цей простiр постiйно видозмiнюється. Будівництво своєю продукцією формує в природних ландшафтах суспільно-господарське середовище.
Для туристично-краєзнавчої роботи в окремих населених пунктах i невеликих регiонах рiвня адмiнiстративного району, виявлення iсторiї освоєння територiї з допомогою вивчення основних етапiв розвитку будiвництва є найефектнiшим засобом виховання з природоохоронної, патрiотичної, економiчної i культурно-просвiтницької точки зору. Найбiльше туристично-краєзнавче та виховне значення мають споруди, пов'язанi з iсторичним минулим нацiй, народностей, держав, окремих земель i поселень.
Для суспiльного краєзнавства будівництво виступає як галузь, що формує географiчний простiр для життя i дiяльностi населення. У туристично-краєзнавчій роботі величезне значення має природоохоронне виховання. В кожному конкретному регіоні є безліч прикладів як природні ландшафти видозмінюються внаслідок прокладання шляхів сполучення, спорудження терас, набережних, гідротехнічних та інших об'єктів будівництва. За допомогою будівництва регулюється вся система розселення, забудовуються міста, поселення, селища. Будiвельники створюють значну частину засобiв виробництва (капiтальнi споруди фабрик, заводів, електростанцій всiх типiв тощо), а також матерiальнi засоби iснування людського суспiльства (житловi будинки, громадськi споруди). Естетичнi, конструктивнi та функцiональнi якостi будiвель i споруд вiдiграють значну роль у духовному вихованнi та життi суспiльства. Суспiльно-краєзнавче значення будівель і споруд саме і полягає в передачi наступним поколiнням через функцiональну, естетичну i конструктивну виразнiсть iдеологiчний, економiчний i соцiально-побутовий стан суспiльства свого часу.