5.2. Метод експертних оцiнок «Дельфi»
На вiдмiну вiд традицiйного пiдходу для досягнення погоджень думок експертiв шляхом вiдкритої дискусiї (методом комiсiї) метод Дельфi дав можливiсть цiлком вiдмовитись вiд колективного обговорення. Це робиться для того, щоб зменшити вплив таких психологiчних факторiв, як приєднання до думки найбiльш авторитетного чи впливового спецiалiста, небажання вiдмовитись вiд публiчно вираженої думки, дотримуватися думки бiльшостi, тобто максимально можливе усунення тих недолiкiв методу комiсiй, про якi говорилось ранiше.
В методi Дельфi прямi дебати замiнюються ретельно розробленою програмою послiдовних iндивiдуальних опитувань, що проводяться у виглядi анкетування.
Вiдповiдi експертiв, як правило, узагальнюються i разом з додатковою iнформацiєю надходять у розпорядження експертiв, пiсля чого вони уточнюють свої початкові вiдповiдi. Така процедура повторюється декiлька разiв до досягнення прийнятного узгодження сукупностi висловлених думок експертів.
Метод Дельфi був розроблений у США спiвробiтниками науково-дослiдної корпорацiї «РЕНДкорпорейшн» О.Хелмером та Т. Гордоном та вперше застосований для вирiшення деяких задач Мiнiстерства оборони США в 1964 роцi. Отже, процедури, що використовуються при реалiзацiї методу Дельфi, характеризуються трьома основними особливостями: анонiмнiстю, регульованим зворотним зв'язком, тобто використанням результатiв попереднього туру та статистичною обробкою результатiв групової вiдповiдi.
Анонiмнiсть досягається тим, що члени групи невiдомi одне одному. В результатi кожен експерт має можливiсть в процесi послiдовних турiв опитування змiнити свою думку без публiчної заяви про це, а вiдповiдно, без втрати репутацiї. Члени групи спiлкуються тiльки з органiзаторами експертизи чи з ЕОМ.
Використання результатiв попереднього туру опитування, доповнене статистичними характеристиками групової вiдповiдi, дозволяє кожному екперту познайомитись з думкою своїх анонiмних колег, спiвставити свої вiдповiдi з узагальненими висновками всієї групи експертiв.
Статистична характеристика результатiв групової вiдповiдi передбачає визначення показникiв, котрi дозволяють вияснити, наскiльки вiдповiдь кожного експерта вiдповiдає точцi зору групи експертiв в цiлому. Для цього визначаються медiана та квартiлi.
Медiана дiлить упорядкований ряд на двi рiвнi частини і вiдповiдає середньому члену ряду, побудованого в порядку зростання (ранжований ряд). Квартiль — це значення ознаки, що вiдповiдає членам ряду, вiддаленої вiд початку на 1/4 (нижнiй квартiль) та 3/4 (верхнiй квартiль).
То ж, медiана та квартiль дiлять упорядкований ряд чисел на чотири частини. Прийнято вважати, що медiана характеризує узагальнену думку групи
експертiв, а оцiнки, що потрапили за межi верхнього та нижнього квартiлiв, знаходяться за межами iнтервалу довiри.
Ознайомившись з названими матерiалами, експерт, чиї оцiнки не попали в iнтервал довiри, може внести вiдповiднi корективи в свої оцiнки та приєднатись до думки бiльшостi, або ж додатково пояснити зайняту ним позицiю.
Експертиза (експертне опитування) пiсля проведення вiдповiдної пiдготовки здійснюється в декiлька турiв.
ПЕРШИЙ ТУР ОПИТУВАННЯ. Перша анкета може бути повнiстю безструктурною і тому допускає будь-якi вiдповiдi. Це робиться для того, щоб не обмежити спецiалiстiв в жорстких рамках вiдповiдi. Органiзатори експертизи не можуть знати так глибоко та фундаментально дослiджувану проблему, як спецiалiсти у цiй сферi. Можливiсть вiльної вiдповiдi дозволяє бiльш широко подивитись на проблему, прийняти до уваги невиявленi ранiше моменти i т.д.
Пiсля того, як результати прогнозу експертiв повернулись керiвниковi експертизи, останнiй повинен їх проаналiзувати, об'єднати в певнi групи, виключити другоряднi (з точки зору керiвника групи) відповіді та пiдготувати анкети для другого туру.
ДРУГИЙ ТУР. Членам експертної групи направляються вже бiльш чiткiшi питання i просять їх дати свої оцiнки i по можливостi обгрунтувати вiдповiдi.
Пiсля того, як прогнози, які зробленi у другому турi, повернулись керiвниковi, треба обробити матерiали експертизи, розрахувати статистичнi характеристики та пiдготувати матерiали до третього туру.
ТРЕТІЙ ТУР. Учасники експертизи отримують анкету з результатами статистичної обробки результатiв вiдповiдей другого туру з одночасним поданням значень медiани та квартiлей.
Якщо оцiнка другого туру не потрапила в iнтервал довiри. то кожного члена експертної групи просять обгрунтувати свою точку зору та прокоментувати точку зору експертiв, що мають iншу точку зору. Вони можуть мати свої докази та заперечення, так само, як вони робили б це при особистому спiлкуваннi, але при цьому їх аргументи залишаються анонiмними.
Пiсля того, як перспективнi оцiнки та новi аргументи членiв експертної групи повернулись керiвниковi експертизи, вiн повинен виконати роботу аналогiчну тiй, що виконувалась пiсля другого туру — проаналiзувати та узагальнити результати опитування, розрахувати новi значення медiани та квартілей, пiдготувати анкети для четвертого туру.
ЧЕТВЕРТИЙ ТУР. Членам експертної групи знову передають анкету з питаннями та результати статистичної обробки вiдповiдей третього туру, причому вiдповiдi узагальненi з обох сторiн. Члени експертизи повиннi взяти до уваги свої аргументи та їх критику. В залежностi вiд бажання та потреби керiвник може знову попросити аргументувати свою точку зору. Отримавши вiдповiдi четвертого туру органiзатори експертизи обробляють їх та роблять кiнцевi висновки.
Не обов'язково, щоб будь-який прогноз здійснювався через чотири тури опитувань. Якщо експерти дiйшли згоди в другому турi, то опитування можна припинити.
Метод Дельфi, не дивлячись на ряд переваг, має i недолiки. Проведення опитувань в чотири та бiльше турiв має за мету максимально зблизити точку зору експертiв. Досвiд показує, що досягається це не завжди. Крiм того, багатотурове опитування подовжує процедуру складання прогнозу в часi i нерiдко дратує експертiв. Для того щоб усунути властиві методу Дельфi недолiки, розроблені його модифiкацiї. Прикладом розвитку i удосконалення методу Дельфi є розробка SEER (System for Evalution and Review) — система огляду та оцiнки подiй, що усуває ряд недолiкiв методу Дельфi.
Методика SEER передбачає лише два тури опитувань. В кожному турi залучається рiзний склад експертiв. Експерти першого туру — спецiалiсти промисловостi, експерти другого туру — найбiльш квалiфiкованi спецiалiсти з органiв, що приймають рiшення, а також спецiалiсти з сфер природничих та технiчних наук.
Експерти кожного туру практично не переглядають свої вiдповiдi, за виключенням тих випадкiв, коли його вiдповiдь виходить з встановленого
iнтервалу, в якому знаходиться переважна бiльшiсть оцiнок (наприклад, iнтервалу, в якому знаходяться 90% всiх оцiнок).
Іншою модифiкацiєю класичного методу Дельфi є методика «Початок — з чистого листа». Розробка вказаної методики обумовлена тим, що в першому турi перед деякими членами експертної групи виникають труднощi психологiчного характеру, оскільки ситуацiя безструктурна, i тому деякi експерти не знають з чого почати.
Крiм того, немає гарантiї того, що прогнози, розробленi групою експертiв пiсля першого туру опитування, будуть задовольняти керiвника експертизи. Нарештi, по мiрi звуження та уточнення питання в ходi декiлькох турiв цiлком можлива ситуацiя, при якiй один або декiлька членiв групи можуть не виявитися експертами в данiй вузькiй сферi знань. Тому суть методики «Початок - з чистого листа» в тому, що перший тур опитування проводиться з однiєю групою експертiв, а подальшi тури опитування, починаючи з другого, проводяться з iншою групою експертiв. Частково склад груп може спiвпадати.
В процесi практичної реалiзацiї методу Дельфi вiдомi випадки вiдмов вiд жорстких вимог застосування, дещо простiщим стає пiдхiд до його використання, наприклад, виключається анонiмнiсть, якщо доводиться вибирати мiж виключенням анонiмностi та повною вiдмовою вiд використання методу; обмежуються зворотнi зв'язки, коли з точки зору керiвника експертизи думка незалежного експерта його влаштовує i оцiнки його стають прогнозом, в протилежному випадку в якостi прогнозної оцiнки приймається групова медiана.