Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

5.2.1. Суспільна праця: її структура та функції

5.2.1. Суспільна праця: її структура та функції

Значну роль в ефективному використанні трудового потенціалу відіграє суспільна організація праці. Праця — це свідома, організована і цілеспрямована діяльність людини, спрямована на перетворення предметів природи і пристосовування їх для задоволення власних потреб. Нас цікавить головним чином суспільна праця.

Суспільна праця — це цілеспрямоване функціонування сукупності окремих індивідуумів, взаємопов’язаних розподілом, обміном, спеціалізацією та кооперацією праці, спрямоване на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення корисних людині потреб. Її необхідно вивчати і розглядати як процес взаємодії двох складових:

матеріально-речова складова відображає ставлення людини до природи, характеризує її як елемент продуктивних сил;

соціально-економічна складова відображає ставлення людей один до одного з приводу створення товару, формування та розвитку працівника.

Взаємозв’язок цих аспектів передусім у тому, що соціально-економічні відносини створюють відповідні стимули для розвитку елементів праці і самої людини, працівника.

Функції суспільної праці:

праця як засіб життя, як спосіб і міра задоволення потреб людини;

праця як основа існування суспільства, джерело багатства, фактор суспільного процесу;

праця як чинник розвитку самої людини, як сфера формування особистості.

Перша функція є основною для всіх наступних функцій. Голов­ним напрямом трудової діяльності є обмін речами між людиною і природою. У міру задоволення потреб людини праця стає джерелом багатства, фактором суспільного прогресу. Праця також сприяє розвитку людини. Структура та функції суспільної праці — поняття, що характеризують загальні властивості праці як умови життя.

Суспільна праця — то праця людей один на одного, тобто праця на суспільство. Отже, працюючи, люди задовольняють власні і суспільні потреби (рис. 5.2.1).

Рис. 5.2.1. Форми суспільної праці

Приватна праця — особлива праця, що характеризує незалежність товаровиробників, відсутність зв’язків між ними у процесі виробництва. У цьому полягає суперечність між приватною та суспільною працею, яка може в певних умовах призвести до негативних наслідків.

Рис. 5.2.2. Види праці та їх характеристики

Конкретна праця — доцільно спрямована діяльність людини, результатом якої є створення певної споживчої вартості.

Абстрактна праця — витрати людської енергії, частка суспільної праці безвідносно до тієї конкретної форми, в якій вона здійснюється. Абстрактна праця характеризується соціально-економічним змістом, тобто ступенем і способом витрат робочої сили, а також суспільно-економічними відносинами, в яких відбувається процес праці.

Проста праця — робота некваліфікованого працівника.

Складна кваліфікована праця — праця спеціально-підго­товленого працівника, який має досвід і кваліфікацію. Відмінність між простою і складною роботою полягає в тому, що складна праця має більш високу оцінку на ринку праці, тобто працівники з вищою освітою і більшим стажем роботи отримують вищу заробітну плату. Складна праця зумовлена високим попитом на таких працівників, які забезпечують високу продуктивність праці та якість продукції інші класифікаційні ознаки та види праці подавно на рис. 5.2.2.