5.3. Облік розрахунків з бюджетом з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
5.3. Облік розрахунків з бюджетом з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
Облік розрахунків з бюджетом з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів регламентований однойменним Законом України від 11.12.1991р., з наступними змінами і доповненнями. У відповідності із ст. 1 цього Закону платниками податку є підприємства, установи, які є юридичними особами, а також громадяни України і нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні транспортні засоби, котрі є об'єктом оподаткування. В ст. 2 наводиться повний перелік об'єктів оподаткування ,а також транспортні засоби, які не є об'єктом оподаткування:
трактори (колісні), крім гусеничних;
мотоцикли та велосипеди з об'ємом циліндра двигуна до 50 см.куб.;
спеціальні машини (швидка, пожежна);
транспортні засоби, які використовуються в складах, портах, аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані;
машини для сільськогосподарських робіт;
яхти, судна парусні, човни спортивні тощо.
Сума транспортного податку залежить від обсягу двигуна транспортного засобу. На кожен вид транспортного засобу встановлюються окремі ставки податку. В ст. 3 Закону наводиться перелік транспортних засобів і ставки податку.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується у таких розмірах:
Таблиця 5.1
Розміри ставок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
Податок з власників транспортних засобів сплачується:
фізичними особами - перед реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом щорічно або 1 раз в два роки, але не пізніше першого півріччя, в якому проводиться технічний огляд юридичними особами - щоквартально, рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
У разі викрадення транспортного засобу податок його власником не сплачується, якщо факт викрадення підтверджено відповідними документами органів, якими порушено кримінальну справу.
Якщо транспортні засоби придбані у другому півріччі, то податок сплачується в половинному розмірі встановленої суми.
За транспортні засоби, зняті фізичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані), здійснюється перерахунок податку у разі його сплати за періоди, які не настали. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрацією), починаючи з наступного за тим, в якому транспортний засіб знято з реєстрації (перереєстровано).
У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок, вони зобов'язані сплатити його не більше як за три попередні роки.
Облік розрахунків з транспортного податку ведеться на аналітичному рахунку до субрахунку 641. При нарахуванні даного податку складається запис
Дт 232,91,92,93,94 Кт 641, при перерахуванні податку до бюджету - Дт 641 Кт
30,31, зарахування переплати по окремих податках в сплату податку - Дт 641 Кт641.
Розрахунок суми податку, який сплачується юридичною особою, здійснюється в спеціальному розрахунку, який називається „Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів". В цьому розрахунку вказується назва підприємства, адреса, код транспортного засобу, його марка, модель, об'єм циліндрів, потужність двигуна, довжина корпусу, ставка податку, яка залежить від об'єму, потужності і довжини циліндра, сума нарахованого податку, пільги по податку і сума, яка підлягає до сплати. На зворотній стороні даного розрахунку вказується загальна річна сума податку, яка підлягає сплаті, розбивається на чотири окремих суми за відповідні квартали (25 % від річної суми за кожен квартал). Цей розрахунок затверджується керівником органу ДПА. У випадку допущення помилки при здійсненні розрахунку підприємство може самостійно донарахувати або зменшити цей податок, подавши в місцеві органи ДПА відповідну довідку „Про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання, в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах" (додат. Й).
До ресурсних податків, поряд із платою за землю, податку з власників транспортних засобів, відноситься і плата за воду. Ця плата є своєрідним податком, який сплачується підприємствами водоканалу за використання водних ресурсів. При перевикористанні води понад встановлений ліміт для окремих підприємств ця плата здійснюється в збільшених розмірах. Підприємства, які використовують воду для технологічних цілей складають щоквартально статистичну звітність „Звіт про використання води", а підприємства-гідроенергетики подають до місцевих органів ДПА спеціальний розрахунок збору за використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики. Цей розрахунок подається в органи ДПА щоквартально наростаючим підсумком з початку року. Плата за воду прирівнюється до обов'язкового платежу таких підприємств. При нарахуванні цього платежу здійснюються записи Дт 232, 91, 94 Кт 642. А при перерахунку платежу до бюджету - Дт 642 Кт 30,31.
До обов'язкових платежів, які сплачують суб'єкти підприємницької, діяльності відносять також збір за забруднення навколишнього природного середовища. Платниками цього збору є підприємства, які здійснюють шкідливі викиди в наколишнє середовище понад встановлені їм ліміти. Цей податок відноситься до податків, які збільшують витрати підприємства. При його нарахуванні складаються записи Дт 23,91 Кт 642, а при перерахунку до бюджету - Дт 642 Кт 31. Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища наведений в додатку І.