Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

5.3. Регіональні туристські об’єднання і спілки

Координація діяльності національних туристських адміністрацій, в рамках регіональної економічної інтеграції,  дозволяє уніфікувати стандарти послуг, туристського  продукту і цим самим підвищити рентабельність туристської інфраструктури. Потрібно відмітити, що  через міжнародну конкуренцію затрати на просування індустрії туризму ростуть як у країнах, що розвиваються так і  країнах “зрілих” економік  ( де туризм розглядається як одне з можливих рішень проблеми регіонального розвитку). Існують також потреби в оцінці ефективності національної, регіональної і місцевої політики росту туризму.

Розглянемо окремі регіональні об’єднання і спілки в області туризму і міжнародних подорожей. Азіатсько-Тихоокеанський регіон: Асоціація з туризму країн членів АССЕАН, Туристська асоціація країн Азії і Тихого  океану. Американський регіон: Комітет по туризму Латиноамериканської економічної системи, Конфедерація туристських організацій Латинської Америки, Латиноамериканська федерація соціального туризму, Міжамериканська готельна асоціація і Рада по туризму Центральної Америки. Арабський регіон: Арабська готельна спілка і Арабський туристичний союз. Африканський регіон: Організація по розвитку туризму в Африці, Панафриканська туристська організація. Європейський регіон: Комітет готельної і ресторанної індустрії Європейського співтовариства, Туристська асоціація “Спільний ринок”, Скандинавський туристський союз. Транснаціональні асоціації і спілки6 Іспано-Лусо-Американо-Філіпінська асамблея з туризму, Транснаціональна готельна корпорація, транспортні корпорації та ін.

Ці регіональні туристські організації використовують регіональні географічні умови. Традиції, звичаї народів і національних меншостей, а також особливості транспортних зв’язків при формуванні туристських послуг. маршрутів подорожей. Розробляються спільні умови типових контрактів на туристський маршрут і міжнародні подорожі, координуються форми туристської реклами і інформації. Стандарти готельних і ресторанних підприємств всіх форм власності. Транспортні тарифи і стандарти транспортних засобів коректуються і координуються з стандартами і умовами послуг транснаціональних корпорацій в області міжнародного туризму.

 ЄСП  (Turopian Tranel  NetWork) – це всесвітній консорціум 250 незалежних туристських агентств. Що забезпечують високий рівень обслуговування туристів.  Система ЄСП об’єднує більше 10 тис. готелів, ресторанів, служб прокату автомобілів і інших організацій, що обслуговують подорожі в 175 країнах [120, с.12].

В любій з цих організацій кожний подорожуючий, що має картку ЄСП , може одержати скидку від 20 до 50%. В багатьох країнах є можливість придбати авіа-і залізничних квитків за пільговими тарифами. З ЄСП співробітничають дві телефонні компанії – “Sprint Fon Card” і “Tele card”, - що дозволяє володарям карток економити на телефонних переговорах. ЄСП використовує найбільш передові інформаційні технології. Економія володарів карток складає від 100 до 1000 доларів за одну поїздку. Крім безплатної реклами по всьому світу, учасники ЄСП безплатно одержують карточки для директорів і управляючих та ряд інших пільг.

Готелі, кафе, ресторани, турагентства, служби сервісу ЄСП  створені в Росії. Російське керівництво ЄСП має ексклюзивне право на поширення карток і залучення в Сітку подорожей нових клієнтів на території Росії, Білорусії, України і Литви. Будується дилерська мережа по поширенню карток  ЄСП. Створені агентства по їх продажу в Москві, Санкт-Петербурзі, Володимирі, Владикавказі, Калінінграді, Нижньому Новгороді, Києві і Одесі.

Велике значення в формуванні туристської інфраструктури в Європі  має Всесвітня рада по туризму і подорожах, яка заснована в 1990 р. Її членами є більше 60 компаній в області авіації, судноплавства, залізничного транспорту, автопрокату, міжнародних готельних об’єднань європейських країн. Одна з основних завдань організації-доказати урядам важливе економічне значення туристичної індустрії. На думку цієї організації, уряди ще не усвідомили, що туристська індустрія є найбільш великою галуззю в світі. Виконавча рада складається з 10 чоловік, очолює її представник компанії “Америкен експрес”.

Він вимагає від ЄС термінового покращання інфраструктури транспорту, в першу чергу, прийняття мір по вдосконаленню системи охорони повітряного простору, скорочення транспортних і торгових перепон в країнах ЄС. При цьому особливо підкреслюється необхідність лібералізації в авіаперевезеннях, досягнення договорів є Міжнародною Митною Організацією.

Розпад Радянського Союзу і поява нових суверенних держав постійно вимагали нових підходів і спільної координації дій в області регулювання соціальної сфери, в тому числі відпочинку і туризму.

Договір про співробітництво країн СНД в області освіти від 15 травня 1992 р. (ст.2) визначає прямі партнерські зв’язки в цій галузі, включаючи туристсько-екскурсійну діяльність учнів, студентів і педагогів, організацію спільної праці та відпочинку.

В ст.22 Статуту СНД [77, с.131] визначаються його напрямки, в числі яких – здійснення тісного співробітництва в політичній, оборонній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших областях, в тому числі, в області туризму і міжнародних подорожей.

В рамках єдиної державної авіаційної пошуково-рятувальної військово-повітряної служби СНД, радіомаяк супутникового зв’язку системи “сарсат-Космос”  створює сприяння групам туристів, які виходять на маршрути по території країн СНД. Акціонерне страхове товариство об’єднання Червоного Хреста укладає договори про надання допомоги туристським групам в надзвичайних ситуаціях [118,с.1].

Комісія МПА країн СНД з питань культури науки і освіти і липні 1993 р. розглядала питання туризму в цілях розробки конкретних мір і створення сприятливих умов для вільного пересування, спілкування і контактів громадян  країн СНД, розвиток туризму і подорожей і, перш за все, спрощення туристських формальностей. Розглядались права і обов’язки туристів та місцевого населення в країні перебування, а також основи безпеки, які повинні виконуватися не тільки туристами, але й місцевою адміністрацією. Працівниками туристської сфери послуг. необхідна уніфікація таких правил і відповідальність за їх виконання.

У висновках дається рекомендація країнам СНД  використовувати даний “Рекомендаційний законодавчий акт” в своїй економічній діяльності. одночасно встановлюється порядок внесення до нього змін і доповнень.

В жовтні 1994 р.  МПА СНД прийняла рекомендаційний законодавчий акт “Про основні принципи співробітництва держав-учасниць СНД в області туризму”,  який вперше дав визначення основних  визначень та означень термінології. Принципи державного регулювання відношень в сфері туризму, правову основу туристської діяльності, достатню для розробки відповідних національних законів по всіх державах СНД.

1 листопада 1996 р. бюро  Міжпарламентського комітету Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки і Російської Федерації (до складу входять спікери парламентів даних держав) прийняло звернення до  керівників держав, парламентів, урядів країн СНД про розвиток туристських зв’язків в ньому містились пропозиції надавати державну підтримку в розробці і здійсненні програми туристських зв’язків між країнами, основними цілями програми є створення в рамках СНД високоефективного конкурентноздатного туристського комплексу, що забезпечує широкі можливості для задоволення потреб громадян в різноманітних туристських послугах, а також формування сучасної нормативно-правової бази і основ системи міждержавного, в рамках СНД , регулювання туристської діяльності [116, с.1].

Проект такої програми був розроблений і схвалений 14 травня 1998 року  на засіданні постійної комісії МПА з питань культури, науки, освіти та інформації.

В листопаді 1998 року в Тбілісі відбулось засідання Ради по туризму країн СНД, приуроченої до Третього міжнародного засідання  ВТО по “Шовковому шляху”.

В засіданні прийняли участь повноважні представники Азербайджану, Білорусії, Грузії, Казахстану, Киргизької  Республіки, Російської Федерації, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану, України, а також Виконавчого секретаріату СНД. Міжнародного економічного комітету ВТО, Міждержавної телерадіокомпанії “Мир” та інших організацій.

В повістку дня засідання були включені питання: вдосконалення системи оподаткування туристської діяльності в країнах СНД; про проект Договору про медичне страхування громадян країн СНД, що тимчасово перебувають в одній з  країн СНД, про створення робочих груп Ради по туризму; про проект EС/ТАСIS по підготовці кадрів для туристської індустрії; про генеральний договір між туроператорами і об’єктами розміщення.

Проведення ради з туризму країн СНД і прийняті на ній рішення повинні дати новий імпульс розвитку співробітництва в області туризму.

На засіданні була прийнята Тбіліська декларація держав-учасниць СНД для створення сприятливих умов для стійкого розвитку туризму.

Його учасники звернулись до керівників держав-учасниць СНД  з закликом: розглядати туризм як одну з пріоритетних галузей економіки, враховуючи його визнання в цілому світі як експортної сфери. Експортної індустрії;  враховувати туризм як важливий фактор стійкого  соціально-економічного розвитку і підтримки стабільності в країнах, що включають створення  більшої кількості робочих місць і одержання прямих та непрямих економічних вигод; забезпечити необхідні умови для формування сприятливої податкової системи для розвитку туризму, включаючи всі елементи його інфраструктури;  сприяти всебічному розвитку туризму як одного з найбільш ефективних засобів формування сприятливого іміджу країни за кордоном шляхом проведення некомерційної реклами, інформаційної підтримки в ЗМІ, участь в міжнародних виставках, конференціях і семінарах, для чого потрібна відповідна фінансова підтримка з боку держави; приступити до створення системи звітності у відношенні прибуткових та витратних статей, пов’язаних з туризмом, в бюджетах країн з метою обліку і оцінки економічної ефективності туристської галузі; розробляти і реалізовувати програми по спрощенню туристських формальностей у відношенні візового, митного і прикордонного режиму з метою збільшення туристських потоків і створення єдиного спільного туристського простору.

По загальному враженню все це можливо тільки при умові постійної уваги з боку держав, підвищення ролі і статусу державних органів виконавчої влади в сфері туризму у зв’язку з зростаючим значенням цієї галузі для розвитку національних економік.

Була виражена впевненість в тому, що при урядовій підтримці туризм як найважливіший соціально-економічний фактор стане одним з головних факторів збереження миру, культури і природної спадщини і перетвориться в найбільш потужну індустрію, що працюватиме не благо наших країн [117].

В 1998 році була сформована Транспортна Спілка міжнародного автомобільного перевезення між державами –учасницями Митної Спілки СНД [78, с.153]. Конвенція про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу 1997 року одержала свій подальший розвиток. Так, нерегулярні перевезення пасажирів автобусами між державами – учасницями договору або транзитом оформляються формулярами, що видаються на кожну поїздку  (ст.4). Пасажиру видається білет і багажна квитанція встановленого зразка, погодного компетентними органами сторін (ст.5). Перевезення пасажирів і вантажів, що здійснюються однією з сторін по території іншої сторони, а також автотранспортні засоби, що виконують ці перевезення, звільняються від податків і зборів, пов’язаних з використанням або утримуванням доріг, володінням або використанням автотранспортних засобів, крім зборів за використання платними дорогами  при наявності альтеративних безплатних доріг (ст.11).

Проблемі туризму приділяється велика увага в роботі парламентів різних країн світу. В цілому роль парламентарів в сфері законодавчої діяльності повинна зводитися до аналізу. Координації, спрощенні і регулюванні розвитку як внутрішнього так і міжнародного туризму в контексті пріоритетів національного розвитку. Парламентам, які не володіють механізмом вивчення і аналізу питань, пов’язаних з туризмом, рекомендовано передбачити створення спеціалізованого органу або розширити повноваження існуючих органів для включення в сферу їх повноважень і питань туризму.

 Визнано необхідним розглянути всі юридичні правила. Що відносяться до туризму, з метою їх об’єднання. При одночасному усунені існуючих прогалин. У всеохоплюючому законодавстві. Де би кодифікувалася національна політика і пріоритети в галузі туризму. тРи цілі повинні бути враховані при розробці туристського законодавства:

1. захист туристів;

2. захист кожної країни у випадку виникнення проблем, зумовлених розвитком туризму (зокрема, дії на оточуюче середовище і порушення культурної самобутності);

3. розвиток і розширення туризму.

Парламенти країн покликані забезпечити такий стан справ, при якому туризм приймався б до уваги при розгляді інших питань, що мають національне значення (економічний і регіональний розвиток, соціальні, культурні, освітні програми, а також охорона оточуючого середовища та ін.).

Для координації діяльності європейських парламентів в області туризму при Європейському Парламенті в 1990 р. (Страсбург) була створена група з туризму. Вона покликана проводити активну роботу з метою забезпечення більш гнучкого митного, валютного та іншого контролю в країнах ЄС і розвитку туризму між країнами-членами ЄС.

При Комісії європейських спільнот  (головний виконавчий орган ЄС) в Брюсселі створений спеціальний відділ. Який займається питаннями прикордонного туризму, розвиток поїздок  на базі комплексного обслуговування, регіонального розвитку туризму, транспортних тарифів, охорони здоров’я, оподаткування, а також вивчення суспільно-політичної ролі туризму.

З врахуванням нагромадженого досвіду європейських парламентів і урядів в галузі туризму, їх роботи по формуванню єдиного європейсько ринку, що забезпечує реалізацію прав громадян на свободу пересування, відпочинку і спілкування, питання про туризм розглядалося на засіданні Міжпарламентської Асамблеї країн СНД, яка приступила до розроблення рекомендаційного законодавчого акту “Про співробітництво в області туризму країн СНД”.

Оптимальною формою рекомендаційного законодавчого акту можуть служити “Загальні положення” або “Загальні принципи”. Рекомендаційний законодавчий акт включає преамбулу і чотири розділи.

В  цьому активну участь приймає Україна, в тому числі ДК МПСТ України, що представляє і реалізує інтереси України в галузі туризму у відношенні з іншими країнами на міжвідомчому рівні. А також в міжнародних туристських організаціях.  Укладає в установленому порядку на основі Закону України “Про міжнародні договори України” [13],міжнародні договори з питань туризму [17, ст.32]. Так Україною з 1993 року  було укладено більше 21 договору з Киргизією, Литвою, Білоруссю, Туреччино., Польщею, Естонією, Тунісом, Узбекистаном, Ізраїлем, Єгиптом, Болгарією, Хорватією, Грецією, Кубою, Грузією, Туркменістаном, Бразилією, Азербайджаном, Росією, Вірменією, Латвією.

 По погодженню з КМ України ДК МПСТ України може відкривати в закордонних країнах туристські представництва, які могли би сприяти розширенню зв’язків і поширенню об’єктивної інформації про туристські можливості України, збільшенню потоку іноземних туристів. Положення про такі представництва затверджуються ДКМПСТ України.