5.3. Тваринницько — промисловий підкомплекс.
5. 3. Тваринницько — промисловий підкомплекс.
Тваринницько-промисловий комплекс - один із найбільш важливих структуризованих, збалансованих і економічно розвинених. Він охоплює сукупність цілих галузей сільськогосподарського виробництва, харчової і переробної промисловості, які займаються виробництвом і переробкою продукції тваринництва. Основною складовою комплексу є тваринництво. Останнє представляє собою великий комплекс галузей, що виробляють високопоживні, калорійні і дієтичні продукти харчування (м'ясо, молоко, яйця) та цінну сировину (вовну, шкіри, хутро та інші види продукції). Отже, розвиток тваринництва є однією із вирішальних умов підвищення матеріального і культурного рівня життя народу. Воно є також важливим чинником підвищення економічної ефективності харчової промисловості. Однак реформування колгоспів і радгоспів, крупних ското- і свиновідгодівельних комплексів, птахофабрик їх поспішна і необдумана приватизація, розвал комбікормової і мікробіологічної промисловості призвели до катастрофічного зменшення продуктивної худоби.
Такий катастрофічний занепад тваринництва став загрозою для продовольчої безпеки населення, погіршення продовольчого балансу. Адже, за рахунок тваринницької продукції людина задовольняє на 40-50% свої потреби в продуктах харчування. Для повноцінного харчування людина повинна споживати, як мінімум 100 г. білка, в тому числі 70 г. тваринного походження.
Зменшення поголів'я продуктивної худоби, погіршення його породного складу, системи утримання і годівлі зумовили значне зменшення виробництва усіх видів тваринницької продукції.
Промисловою ланкою комплексу є різні галузі харчової і переробної промисловості, які у взаємозв'язку з галузями тваринництва утворюють спеціалізовані тваринницько продуктовий комплекси.
М'ясопромисловий підкомплекс - це один із найбільш потужних спеціалізованих комплексів, формування якого зумовлено наявністю великої кількості поголів'я продуктивної худоби та птиці, призначеного для забою, високим рівнем розвитку м'ясо переробної промисловості, допоміжних та обслуговуючих галузей. У структурі умовного поголів'я продуктивної худоби переважає велика рогата худоба, значно менша частина свиней, овець , птиці. В загальному обсязі виробленого м'яса на долю яловичини припадає 50; свинини - 37, м'яса птиці - 10 інші види м'яса - 3%, однак треба відзначити, що обсяг виробництва м'яса і його структура суттєво змінюються.
Зміна структури м'ясних ресурсів змушує промисловість переорієнтовуватись на виробництво інших видів продукції і скорочувати її . виробництво. Це негативно впливає на економіку м'ясної промисловості, оскільки змушує підприємства переспеціалізовуватись, шукати нових постачальників сировини, міняти обладнання і впроваджувати нові технології. При скороченні виробництва м'яса виникає необхідність консервації окремих підприємств, пошуку нових постачальників сировини, зміни економічних, технологічних і організаційних зв'язків між підприємствами м'ясної промисловості і тваринницькими господарствами. Тому головним у розвитку тваринництва має бути відновлення його поголів'я, поліпшення породного складу і підвищення продуктивності, зміцнення кормової бази, розширення площі і підвищення врожайності польових зернофуражних, зернобобових культур, багаторічних і однорічних трав, корінне поліпшення лук і створення довгорічних культурних пасовищ, нарощування потужностей підприємств, комбікормової і мікробіологічної промисловості, повна модернізація і перехід на нові технології підприємств м'ясної промисловості, удосконалення економічних, технологічних, організаційно-господарських зв'язків між господарствами і промисловими підприємствами. В перспективі Україна має реальні можливості виробляти, як мінімум 5,5-6,0 млн. т м'яса. Уже в 2005р. при здійсненні конкретних заходів спрямованих на розвиток тваринницько-промислового комплексу, поголів'я великої рогатої худоби можна довести до 15,8 млн. гол або на 35% в порівнянні з 2000 р., свиней - до 15 млн. гол. або на 52% , птиці до 225 млн. гол. або на 74%. Однак не одне тільки збільшення поголів'я продуктивної худоби має вирішувати проблему стабільного нарощування виробництва тваринницької продукції. Розвиток тваринництва може відбуватися при умові розробки і впровадження науковообгрунтованих зональних і внутрішньозональних систем ведення тваринництва, з врахуванням природних і економічних умов кожної зони, можливостей інтеграції польового і лукопасовищного кормовиробництва, збільшення виробництва високоякісних концентрованих і білкових кормів, поліпшення системи утримання і годівлі тварин. Навіть при мобілізації тих резервів, які має на сьогодні сільське господарство у 2010р. виробництво м'яса можна довести до 4 млн. т. За рахунок прискореного розвитку свинарства і м'ясного скотарства і птахівництва, створення мережі репродуктивних господарств м'ясної великої рогатої худоби і свиней вітчизняних та зарубіжних порід, а також м'ясного птахівництва, поглибленні спеціалізації господарств на виробництві певних видів тваринницької продукції дозволить значно збільшити її виробництво.
Збільшення виробництва м'яса може здійснюватись за рахунок нарощування поголів'я та підвищення його продуктивності, удосконалення генетичних якостей тварин, їх повноцінної годівлі, відновлення роботи свинарських господарств і великих ферм в господарствах громадського сектору.
Виробництво м'яса птиці може зрости у 2,2 рази з 193 тис. т. у 2000 р. до 600 тис. т. у 2010 р. на основі розвитку тваринництва, поновлення роботи комбікормових заводів і забезпечення її повноцінної годівлі, відновлення роботи генетично-селекційних центрів, племінних птахозаводів та репродуктивних господарств, впровадження високопродуктивних видів птиці.
Важливе значення у збільшенні виробництва м'яса матиме раціональне розміщення тваринництва і спеціалізація господарств на виробництві тих видів м'яса для яких вони мають найкращі природно - економічні умови і які обходяться їм найдешевше. Зокрема, зона Полісся, де є найбільш сприятливі умови для вирощування зернофуражних, зернобобових культур (кормового люпину, гороху, вики, кормових бобів) і багаторічних трав, високо інтенсивного лукопасовищного кормовиробництва може стати зоною високо інтенсивного м'ясного скотарства і беконного свинарства, зона Степу -м'ясного, м'ясо-сального свинарства і птахівництва м'ясного і яєчного напрямів спеціалізації.
Промисловою ланкою м'ясо промислового комплексу є м'ясокомбінати. Сучасний м'ясокомбінат випускає за зміну до 150 т різних продуктів від 100 до 150 найменувань. В Україні працює понад 100 м'ясокомбінатів, які зосереджені переважно у великих містах, а також в районах розвиненого тваринництва. Найбільші з них в Києві, Полтаві, Харкові, Одесі, Донецьку, Дніпропетровську, Луганську, Запоріжжі, Львові, Вінниці, Чернігові і Черкасах. Головним у перспективі має бути приведення у відповідність потужностей підприємств м'ясної промисловості у відповідність із сировинними ресурсами, модернізація їх обладнання, раціоналізація сировинних зон, максимальне скорочення радіусу доставки худоби на підприємства.
Молочно промисловий комплекс формується на базі розвитку молочного і молочно-м'ясного скотарства. Виробництво молока і молочних продуктів -один із важливих напрямів спеціалізації тваринницько продуктового комплексу України. У молочному і молочно - м'ясному скотарстві формується спеціалізовані господарства з товарного виробництва молока, розведення племінної молочно-репродуктивної худоби, вирощування племінних; корів-первісток тощо. Однак протягом останнього часу поголів'я корів на Україні зменшилося з 8851 у 1985 р. до 4958 тис. гол. У 2000 р., виробництво молока за цей час зменшилося з 17,1 до 5,4 млн. т. Отже зменшення виробництва молока за цей час в розрахунку на душу населення зменшилося з 482, до 255,7 кг.
Складовою частиною комплексу є польове і лукопасовищне кормовиробництво, комбікормова і мікробіологічна промисловість. Внаслідок постійного зменшення виробництва кормів особливо зернофуражних, висококонцентрованих і білкових, різкого зниження продуктивності природних кормових угідь, переходу на екстенсивні системи скотарства його поголів'я з кожним роком зменшується, а відповідно зменшується і виробництво молока. Майже 70% його виробляється в особистих господарствах. Молочна промисловість - складова функціональна ланка молочнопромислового комплексу, її основні галузі маслопереробна, сироробна, виробництво сухого молока і молочних консервів тяжіють до сировинних зон, в виробництві на продаж незбираного молока до споживача. Майже 1/3 молока споживається у вигляді незбираномолочної продукції, решта переробляється на масло та інші молочні продукти.
Важливим напрямком спеціалізації молочної галузі є маслоробний. У маслоробстві переважають заводи невеликих і середніх потужностей (до 50 т переробки молока за зміну). Тепер на Україні працює близько 500 крупних підприємств молочної промисловості, в тому числі 10 молоко консервних заводів, найбільшими серед яких можна назвати Київський молокозавод №2, Дніпропетровський, Харківський, Одеський та Львівський молокозаводи, Куйбишевський (Запорізька область), Краснознаменський (Одеська), Долинський і Бобринський (Кіровоградська), Дунаєвський (Хмельницька), Ковельський (Волинська), Чортківський (Тернопільська область) сироварні заводи.
Базовими підприємствами галузі є районні та міські молокозаводи. Між господарствами і молокозаводами існують тісні технічні, економічні і технологічні зв'язки. Це зумовлено тим, що молоко - це продукт, який не витримує тривалого зберігання і вимагає негайної переробки. Від молочних ферм воно повинно переходити на переробку. В систему де є районний завод, входять і периферійні молочні підприємства і молочнотоварні ферми навколишніх господарств.
Дальший розвиток молочно промислового комплексу пов'язаний з відновленням поголів'ям корів, поліпшенням їх породного складу та підвищення їх продуктивності. Реально у віддаленій перспективі Україна може його виробляти до 30 млн. т. У 2010 році при збільшенні поголів'я корів і підвищення їх продуктивності до 3,8-4,0 тис. кг формування спеціалізованого високопродуктивного етапу, організації годівлі за науковими нормами виробництво молока можна довести до 20 млн. т.
Птахопромисловий підкомплекс. Зовсім новою галуззю стало промислове птахівництво, яке спеціалізується на виробництві яєць і м'яса птиці. Основними його складовими є птахівництво в селянських господарствах, птахівничі ферми в господарствах громадського сектору, крупні птахофабрики яєчного і бройлерного напрямків спеціалізації. Останні розміщені як правило в приміських зонах крупних міст і промислових центрів, індустріальних і рекреаційно-курортних зонах. Спеціалізується він на виробництві яєць і м'яса птиці. Його організаційну систему становлять птахівничі господарства, птаходержгоспи і птахофабрики, птахокомбінати, інкубаторно-птахівничі станції, племінні заводи і господарства - репродуктори, селекційно-генетичні центри та спеціалізовані комбікормові заводи. Слід підкреслити, що Україна в минулому мала досить розвинений індустріальний, структурно завершений птахівничий комплекс, який повністю забезпечував населення високоякісними і дієтичними продуктами харчування.