5.3.1. Фізико-географічні та історико-політичні особливості

Азія — найбільша частина світу (близько 43,4 млн км2). На її частку припадає третина суші планети. Азія майже вся розташо­вана у Північній півкулі. Зі сходу на захід вона простягається від мису Баба у Західній Туреччині до мису Дежньова у Беринговій протоці, що становить 16 тис. км. Протяжність Азії з півночі на південь — 8 тис. км. Найвища гора планети (Еверест, 8848 м) і найнижча западина (Мертве море), найбільші хвойні ліси (тайга Сибіру), найбільше замкнуте море (Каспійське), найглиб­ше озеро (Байкал) — усі вони розміщуються саме в Азії. Насе­лення Азії становить понад 3 млрд чол.

В Азії гори і плоскогір'я займають майже три чверті її тери­торії. Основні гірські системи — Гімалаї, Каракорум, Памір, Тянь-Шань, Гіндукуш, Куньлунь, Великий Кавказ, Алтай, Саяни, хребти Верхоянський і Черського. Великі нагір'я — Тібетське, Іранське, Вірменське, Малоазіатське, Станове, Коряцьке. Плоскогір'я — Се-редньосибірське, Аравійського півострова, Деканське. Найбільші рівнини — Західно-Сибірська, Туранська, Велика Китайська, Індо-Гангська, Месопотамська. На Камчатці, островах Східної Азії та Малайського архіпелагу багато діючих вулканів, висока сейсміч­ність. Найвищий діючий вулкан Азії — Ключевська сопка (4750 м) — міститься на Камчатці.

Надра Азії різноманітні й багаті. У східній її частині простя­гається олов'яно-вольфрамовий пояс — єдиний на планеті. Руди чорних і кольорових металів залягають, як правило, на глибині, іноді виходять на поверхню (наприклад, на півострові Індостан). Азія має багаті запаси вугілля (Кузнецький і Тунгуський басей­ни, родовища на Великій китайській рівнині, у Монголії). Газ і нафта зустрічаються у прогинах земної кори (Аравійський півострів, Месопотамія, Західний Сибір, Прикаспій).

У Казахстані, Китаї та інших країнах є багаті запаси бокси­тів. Якутія відома родовищами алмазів.

Клімат Азії змінюється від арктичного на півночі до еквато­ріального на островах Індонезії. Приблизно чверть її території займає вічна мерзлота і стільки ж — аридні пустелі. На Оймя-конському нагір'ї температура знижується майже до -70 °С, а в пустелях Індії піднімається до 53 °С.

На значній території Азії клімат помірний. На тихоокеан­ському узбережжі у субтропічному поясі мусонний тип кліма­ту — літо помірно тепле, але надмірно дощове.

На Аравійському півострові, у Месопотамії та на півдні Ірансь­кого нагір'я — клімат тропічний. Там упродовж цілого року домінують сухі гарячі континентальні повітряні маси. Температури високі, взимку — 18-24 °С, влітку — 30-35 °С, а опадів випадає мало — від 50 до 200 мм на рік.

В Індостані й Індокитаї — клімат субекваторіальний, сухий і дощовий сезони чергуються.

На Малаккському півострові та островах Малайського архі­пелагу клімат екваторіальний: жарко, парко, дощі йдуть протя­гом усього року. Тут немає пір року, цілий рік — суцільне дощове літо.

Ріки Азії належать до басейнів усіх чотирьох океанів Землі. Ця частина світу має великі запаси прісної води та гідроенергії. В Азії зустрічаються всі природні зони планети.

Далі коротко про історію Азії.

Найдавнішими на азіатському континенті вважаються цивілі­зації шумерів та аккадів у Месопотамії та індусів у долині Інду, які існували у III тисячолітті до н. є. У II тисячолітті аморити та касити заволоділи Месопотамією, хіттайці — Малою Азією, аріан-ці — долиною Інду. Ассірійці завоювали Вавилон у XIII ст. до н. є. і створили свою імперію, яка досягла розквіту в VII ст. до н. є. Нею заволоділи медеси (605 р. до н. є.), а згодом — перси (539 р. до н. є.). Китайська цивілізація розвинулась за часів династії Чжоу (1122-221 pp. до н. є.). У V ст. до н. є. в Азії поширилися релігійні вчення Конфуція, Зороастра і Будди.

Александр Макендонський у 331 р. до н. є. розгромив імперію персів. Його імперія простяглася від Середземномор'я до Індії. Центральна Азія потрапила під контроль китайської династії Хань (246 р. до н. є. — 220 р. н. є.).

Римська імперія простяглась від Середземномор'я і Західної Європи до Євфрату. Ця імперія у 395 р. розділилася на дві — Західну і Східну (Візантію). За часів перської династії Сасанідів точилася боротьба між Персією та Римом за владу над Азією. У VII ст. араби принесли іслам до Персії, Сирії, Ізраїлю. Столицею арабської імперії був Багдад (750-1258 pp.). Оттоманська імпе­рія захопила Єрусалим у 1072 р. Це призвело до серії Хрестових походів європейських монархів і феодалів.

Монголи під керівництвом Чингізхана та його нащадків уп­родовж XIII-XIV ст. підкорили Маньчжурію, Китай, Корею, Пів­нічну Індію. Китай здобув незалежність за династії Мін (1368-1644 pp.). Оттоманська імперія розгромила Візантію, захопивши Константинополь (1453 p.)- У XVI ст. в Індії утворилася імперія Великих моголів.

Європейська колонізація Азії почалася після подорожі порту­гальця Васко да Гами до Індії навколо мису Доброї Надії. Ста­лося це у 1498 р. Слідом з португальцями до Азії прибули голландці, англійці та французи. Між ними розгорнулася боротьба за контроль над територіями. У 1763 р. Англія завдала поразки Франції і закріпила свій контроль над Індією. Протягом 1862-1883 pp. Франція встановила контроль над Індо-Китаем.

Росія за часів Івана III позбулася татарського контролю (1480 p.). Колонізація Сибіру козаками розпочалася у XVI ст. Згодом росіяни досягли Тихого океану. В результаті російської та японської територіальних експансій почалась війна 1904-1905 pp., в якій перемогла Японія. Дещо раніше (1895 р.) Япо­нія перемогла Китай і приєднала до себе Корею (1910 р.), окупу­вала Маньчжурію (1932-1945 pp.). У 1937 р. Японія почала за­гарбницьку війну у Китаї. Під час Другої світової війни японські війська зайняли багато регіонів Азії і далеко не завжди їх вва­жали загарбниками. Часто до них ставилися як до визволителів від європейського колоніалізму.

Наприкінці літа 1945 р. Друга світова війна закінчилася в Азії поразкою Японії. Почалася деколонізація Азії. Виникла дер­жава Ізраїль (14 травня 1948 p.). Зміцнився арабський націона­лізм. Владу у Китаї захопили комуністи на чолі з Мао Цзедуном (1949 р.) і націоналістичний уряд Чан Кайші втік на острів Тай­вань. У1963 р. утворилася Малайська Федерація (Малайя, Сінгапур, Саравак, Північне Борнео), зі складу якої Сінгапур вийшов у 1965 р. У 1975 р. комуністи об'єднали В'єтнам. До лав соціалістичних країн приєдналися також Лаос та Кампучія (1975 p.). CPCP ввів свої війська до Афганістану (1979 p.), які були виведені звідти у квітні 1992 р. Непростим був шлях до миру у Камбоджі. Крово­пролитною була ірано-іракська війна 1980-1988 pp., яка закінчи­лася безрезультатно. Здається нескінченним арабо-ізраїльський конфлікт. 2 серпня 1990 р. Ірак окупував Кувейт. 17 січня сили антиіракської коаліції (до якої належали 29 країн), спираючись на мандат Ради Безпеки ООН, розпочали операцію "Буря в пус­телі" і звільнили Кувейт. Триває індо-пакистанський конфлікт і християнсько-мусульманське протистояння у Лівані. Китай, Па­кистан та Індія мають свою ядерну зброю.

Після виведення радянських військ з Афганістану у країні так і не було встановлено миру. Тривала громадянська війна.

7           жовтня 2001 р. антитерористична коаліція на чолі з США по­
чала бомбардування об'єктів уряду талібів, вимагаючи видати
Саудівського мільйонера-терориста Усаму бен Ладена, якого підоз­
рюють в організації терактів 11 вересня 2001 р. у Нью-Йорку та
Вашингтоні.

До Другої світової війни більша частина населення Азії про­живала у колоніях. Нині майже всі країни Азії є суверенними державами. Наведемо найхарактерніші їх ознаки:

•   Японія (входить до складу "великої сімки");

•   Ізраїль (країна переселенського капіталізму);

•   Індія (типова країна, що розвивається);

•   Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Гонконг (нові індустрі­
альні "тигри");

•   Саудівська Аравія та інші аравійські держави, Бруней
(експортери нафти);

•   Непал, Афганістан (найвідсталіші країни світу).

За формою правління країни Азії є республіками або монар­хіями. Існують монархії конституційні (наприклад, Японія і Таї­ланд) та абсолютні (приміром, Саудівська Аравія, Кувейт). За устроєм держави поділяються на унітарні (наприклад, Монго­лія, В'єтнам) і федеративні (приміром, Індія).