Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

5.32. Перебіг подій у 1941-1942 рр

Переконаність радянського керівництва у непорушності німецько-ра­дянської дружби дуже дорого обійшлася СРСР. І хоча до війни інтенсивно готувалися обидві сторони, ініціатива залишилася за Німеччиною. Народи СРСР були дезінформовані заявами, в яких спростовувалися чутки про очікувану війну між СРСР і Німеччиною.

Вранці 22 червня 1941 р. тисячі гармат німецького вермахту звалили тонни смертоносного матеріалу на прикордонні застави, штаби, вузли зв'язку, аеродроми і райони розташування частин Червоної армії. На величезному фронті від Балтики до Чорного моря на схід розпочався наступ підготовле­них, технічно озброєних військ.

Друга світова війна вступила в новий період. Практично за два тижні нацистські війська просунулися на північно-західному напрямку на 500 км, на західному — на 600 км, на південно-західному — на 350 км. За три тижні війни радянські війська втратили близько 1 млн. солдат і офіцерів, 3,5 тис. літаків, 6,5 тис. танків, 20 тис. гармат і мінометів.

Правлячі кола Англії та США розуміли, що після розгрому СРСР Німеч­чина зможе завдати удар і по їхніх країнах. 22 червня 1941 р. прем'єр-міністр Англії Уїнстон Черчілль, а 24 червня президент США Франклін Рузвельт проголосили про рішучість своїх країн підтримати Радянський Союз в його війні проти Німеччини. 12 липня між Москвою і Лондоном була підписана угода про спільні дії у війні проти Німеччини. У цей же час були підписані угоди радянського уряду з емігрантськими урядами Польщі

і Чехословаччини, відновлені дипломатичні відносини з емігрантськими урядами Бельгії та Норвегії.

2 серпня 1941 р. уряд США офіційно оголосив про економічну допо­могу СРСР. Це започаткувало створення антифашистської коаліції. На початку серпня 1941 р. була підписана англо-американська "Атлантична хартія", що визначила умови і цілі війни з нацистською Німеччиною. СРСР приєднався до хартії.

Восени 1941 р. відбулася конференція представників СРСР, США і Англії, на якій вирішувалися питання про військово-економічну допомогу СРСР. США поширили на Радянський Союз дію закону про ленд-ліз, нада­ли йому значний кредит. Німецьке командування підготувало наступ на Москву, зосередивши на цьому напрямку 75 дивізій. Неймовірними зусил­лями у грудні 1941 р. — на початку січня 1942 р. німці були не лише зупинені, а й відкинуті від Москви.

У час розпалу німецького наступу під Москвою правлячі кола Японії розпочали війну проти США. 7 грудня 1941 р. з'єднання військово-мор­ського флоту атакувало американський флот на базі Пірл-Харбор, де остан­ній втратив значну частину кораблів. Через три дні японська авіація зни­щила тихоокеанську ескадру Великої Британії. У грудні 1941 — березні 1942 р. Японія окупувала Бірму, Індонезію, Малайю, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, тобто захопила колоніальні володіння США, Англії і Голландії.

11 грудня війну США оголосили Німеччина та Італія. Все це значно розширило театр воєнний дій.

У січні 1942 р. у Вашингтоні відбулася нарада представників Англії, Австралії, Бельгії, Греції, Голландії, Норвегії, СРСР, США та ін., на якій було підписано "Декларацію Об'єднаних Націй" про рішучість у співробітництві для розгрому агресорів. У травні—червні 1942 р. окремі договори про взаємну допомогу були підписані між СРСР, Англією і США.

1941 р. Радянський Союз одержав від союзників 750 літаків і 500 танків. З жовтня 1941 р. до червня 1942 р. — 4 тис. літаків, 4 тис. танків, 20 тис. різних транспортних засобів, що мало суттєве значення для техніч­ного оснащення Червоної Армії.

Разом з тим гостро стало питання про відкриття другого фронту. Його відсутність дала можливість Німеччині влітку 1942 р. зосередити на ра­дянсько-німецькому фронті 178 дивізій і 8 бригад; 29 дивізій і 12 бригад відправили її союзники. Німецьке командування вирішило розпочати на­ступ на Сталінград і Кавказ, щоб перетнути найважливіші комунікації СРСР, позбавити його хліба і нафти, забезпечити Німеччину сировиною і продо­вольством. Після цього передбачалося завдати нищівного удару по Москві й завершити війну. Реалізуючи цей план, німецьким військам вдалося за­хопити райони Дону і підгір'я Кавказу. Це був пік наступу військ гітлерів­ської Німеччини і її союзників на території СРСР. На півночі радянсько-німецького фронту тривала блокада Ленінграда. Радянські війська опини­лися в надзвичайно складному становищі.

Значення радянсько-німецького фронту розуміли союзники СРСР, його успіхи у війні з Німеччиною, на їхню думку, визначали воєнне становище не лише в Європі. США і Англія збільшили постачання в СРСР через Мурманськ і Архангельськ, Іран і далекосхідні порти військової техніки.

Зосередивши в Північній Африці значні військові сили, маючи перева­гу в танках, артилерії та авіації, у жовтні 1942 р. англійські війська пере­йшли в наступ і в битві під Ель-Аламейном досягли значної перемоги.

Під Сталінградом німецькі війська теж не змогли реалізувати свої плани. Командування радянських військ, маючи значну перевагу сил над військами вермахту, 19 листопада розпочало контрнаступ: 22 німецькі дивізії були оточені.

Отже, на кінець 1941 р. німецькі війська не лише були зупинені на важливому рубежі, яким була Волга. Збройні сили Великої Британії та США на всіх театрах, війни успішно відбили наступи, утримали зверх­ність на більшій частині океану, зберегли свої основні комунікації. Воєнні дії флотів США і Великої Британії заклали підвалини для розмаху бо­ротьби проти нацистських військових частин в Африці, Європі та Азії.
Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+