Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

5.4. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів

Основні фонди протягом свого тривалого функціонування зазнають фізичного (матеріального) і економічного спрацювання, а також морального  старіння.

Під фізичним спрацьовуванням основних виробничих фондів розуміють явище поступової втрати ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, тобто споживчої вартості, що призводить до зменшення їхньої реальної вартості – економічного спрацьовування.

 

 

Рис. 5.2 - Види зносу основних фондів

Фізичний знос пов’язан з впливом природнокліматичних умов і не залежить від того, використовуються основні фонди у виробництві чи ні (рис. 5.2).

Технологічний знос – втрата вартості внаслідок здешевлення відтворення таких самих машин, тобто коли нові машини такої конструкції можуть бути придбані дешевше, ніж ті, що встановлені на підприємстві (рис. 5.2).

Функціональний знос – втрата вартості діючих фізично придатних машин внаслідок того, що випущено нові, кращі, більш потужні.

Соціальний знос – втрата споживчої вартості основних фондів внаслідок незадоволення умов безпеки праці та ергономічності (зручність робочого місця).

Екологічний знос – втрата споживчої вартості внаслідок невідповідності умовам екологічної безпеки.

Наслідки морального зносу  можна усунути (рис. 5.2):

-         модернізацією устаткування;

-         реконструкцією (функціональний знос);

-         скороченням термінів використання основних фондів;

-         підвищенням інтенсивності експлуатації (технологічний знос).

Технологічний знос розраховують за формулою

 

З т = ПВ  – ВВ.

Функціональний знос розраховують за формулою

 

З ф = ПВ с п – ( ПВ с  / Т с н П с – ПВ н  / Т н н П н ) * Т с о * П с ,

де ПВ с – первісна вартість старого обладнання;

     Т с н – нормативний термін експлуатації нового обладнання;

     П с – річна продуктивність старих і нових основних фондів у

              вартісному визначенні;

    ПВ н  - первісна вартість нового обладнання;

    Т с о – нормативний термін експлуатації старого обладнання;

    П н – залишений строк експлуатації старого обладнання.

 Необхідною умовою відновлення засобів праці в натурі є поступове відшкодування їхньої вартості, яке здійснюється через амортизаційні відрахування (амортизацію).

Амортизація основних фондів – це процес перенесення  авансованої раніше вартості всіх видів засобів праці на вартість продукції з метою її повного відшкодування.

Амортизаційні відрахування обчислюють за певними нормами, які характеризують щорічний розмір відрахувань у відсотках до балансової вартості основних фондів. Розрахунки норм амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів здійснюють централізовано за формулою

 

Н ав =  (БВ  – ЛВ ) / ( А н * БВ ) * 100,

де  ЛВ  – ліквідаційна вартість  основних фондів;

    А н – амортизаційний період (нормативний строк функціонування)

              основних фондів.

У практиці господарювання можуть застосовуватися наступні методи амортизації :

-         метод рівномірного нарахування зносу (метод прямолінійної амортизації);

-         метод одиниці продукції (одиниці послуг);

-         метод урахування цілих значень років експлуатації (метод однозначних чисел);

-         подвійно-знижувальний балансовий метод;

-         система прискореного компенсування витрат;

-         податковий.

1. Метод рівномірного нарахування зносу (метод прямолінійної амортизації) . Цей метод передбачає перенесення балансової вартості основних фондів на собівартість продукції, що виробляється, протягом амортизаційного періоду (нормативного строку служби) засобів праці за однаковими нормами амортизаційних відрахувань. За цим методом величина амортизаційних відрахувань визначається за формулою

АВ = ( ПВ * Н ав ) / 100,

Н ав = 100 / Т,

де Т – нормативний строк експлуатації основних фондів у роках.

2. Метод одиниці продукції (одиниці послуг). Сутність методу полягає у визначенні кількості продукції (послуг), яку може виробити машина за нормативний термін експлуатації. Тоді амортизацію нараховують за реальною кількістю продукції (послуг), що вироблена (надана) протягом року.

Ц пр = ( ПВ – ЛВ ) / Q норм,,

АВ = Q факт * Ц пр ,

де  Q норм – нормативна кількість виробленої продукції (наданих послуг);

      Q факт – фактична кількість виробленої продукції (наданих послуг);

      Ц пр – ціна одиниці продукції (послуг).

3. Метод урахування цілих значень років експлуатації (кумулятивний метод). Цей метод характеризується більш високими нормами амортизації в першій половині амортизаційного періоду і поступовим їх зниженням у другій половині. Визначення амортизаційних відрахувань здійснюється в декілька  етапів:

а) визначається сума цілих значень років експлуатації;

б) обчислюється дріб від ділення цілих чисел років експлуатації (при цьому дріб від ділення цілого значення останнього року експлуатації ставиться на перше місце, передостаннього – на друге і т.д.);

в) відповідний дріб для кожного року перемножується на ціну устаткування і в такий спосіб визначається сума амортизації за потрібний рік.

Н ав = (( Т – і + 1 ) * 100) / Σ Т,

де і – порядковий номер року строку використання, на момент якого

           здійснюється розрахунок.

4. Подвійно-знижувальний балансовий метод. За цим методом норма амортизаційних відрахувань встановлюється через подвоєння норм, обчислених за методом рівномірної амортизації, але амортизаційні відрахування  розраховуються не щодо балансової вартості основних фондів, а щодо залишкової за формулою:

Н ав =  2 * (100 / Т)

5. Система прискореного компенсування витрат. Підприємства можуть самостійно приймати рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів, віднесених за укрупненою класифікацією до третьої групи і придбаних. При цьому мають використовуватися такі норми прискореної амортизації відповідно до року експлуатації засобів праці

1-15 %      2-30 %     3-20 %    4- 15 %     5 – 10 %     6 – 7 – 5 %.

6. Податковий метод. Підприємства нараховують амортизацію за 4 групами основних засобів виходячи з балансової вартості кожної на початок звітного податкового періоду та норм амортизаційних відрахувань у розрахунку на податковий квартал:

1 група – 2 відсотки;

2 група – 10 відсотків;

3 група - 6 відсотків;

4 група – 15 відсотків.

Амортизація не нараховується на :

-         споруди благоустрою та житлові будинки

-         бібліотечні та архівні фонди

-         автомобільні дороги загального використання

Відтворення основних фондів:

 
 
 

 

Рис.  5.2 - Процес відтворення основних фондів

 

Для підтримки основних фондів у нормальному технічному стані на підприємстві здійснюється:

-         поточний ремонт;

-         капітальний ремонт;

-         відновлювальний ремонт;

-         модернізація;

-         реконструкція;

-         технічне переобладнання.

Поточний ремонт – збереження засобів праці у придатному для продуктивного використання стані проведення регулярних ремонтно-профілактичних операцій з метою усунення дрібних неполадок і запобігання прогресуючому фізичному спрацюванню.

Капітальний ремонт - максимально можливе відновлення первісних техніко-експлуатаційних параметрів засобів праці.

Відновлювальний ремонт – ремонт, необхідність у проведенні якого виникає внаслідок стихійного лиха.

Модернізація діючого виробничого устаткування – удосконалення виробничого устаткування з метою запобігання техніко-економічному старінню та підвищення техніко-експлуатаційних параметрів до рівня сучасних вимог.

Реконструкція основних фондів – розширення та переобладнання основних фондів, які створюють умови для виробничого процесу.

Технічне переозброєння основних фондів – заміна та оновлення активної частини основних фондів.

Згідно з діючим законодавством підприємства мають право на валові витрати віднести витрати, що пов’язані з ремонтом, модернізацією, реконструкцією та технічним переобладнанням у сумі, що не перевищує 5 % сукупної балансової вартості основних фондів на початок звітного періоду витрати, що перевищують вказану суму, відносять на підвищення балансової вартості груп основних фондів та підлягають амортизації.