6.1. Організаційно правові засади управління митною справою
6.1. Організаційно правові засади управління митною справою
За сучасних умов економічного розвитку України, розширення зовнішньоекономічних зв’язків особливого значення набуває митна справа, основу якої становить митне законодавство. Останнє визначає принципи організації митної справи в Україні з метою, з одного боку, створення сприятливих умов для розвитку економіки, зовнішньоекономічних зв’язків, а з іншого — захисту та забезпечення конституційних прав і свобод громадян, держави, суб’єктів підприємницької діяльності всіх форм власності й дотримання ними правил, встановлених у цій важливій сфері правового регулювання.
Митне законодавство України спрямоване на вирішення таких завдань: забезпечення організації та функціонування єдиної, узгодженої, стабільної митної системи, закріплення правових механізмів взаємодії всіх її елементів; визначення загальних принципів регулювання митних відносин; захист економічних інтересів України; забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи; установлення правових норм, які б забезпечували захист інтересів споживачів і дотримання учасниками зовнішньоекономічних зв’язків державних інтересів на зовнішньому ринку; створення умов для ефективної боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, контролю за валютними операціями; підвищення рівня організаційних і правових гарантій суб’єктів митних відносин, удосконалення системи їхньої відповідальності.
Митна політика України визначається Верховною Радою України.
Митне регулювання здійснюється на основі принципів:
виключної юрисдикції України на її митній території;
виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи;
законності;
єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;
системності;
ефективності;
дотримання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб;
гласності та прозорості.
Згідно з Митним кодексом України митна справа включає в себе порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов’язане з установленням та спрямуванням податків і зборів; процедури митного контролю та оформлення; боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил.
Митна справа є складовою зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна дотримується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.
Кабінет Міністрів України організовує та забезпечує здійснення митної справи відповідно до Митного кодексу України від 11 липня 2002 р. та інших законів України, а також міжнародних договорів, укладених в установленому порядку, координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, інших органів виконавчої влади під час вирішення питань, що стосуються митної справи.
Безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.
Правові, економічні та організаційні основи митної справи визначаються в Конституції й законах України, нормативних актах Президента України, Кабінету Міністрів України, актах Державної митної служби та інших центральних органів виконавчої влади.
Засади митної справи, у тому числі розміри податків і зборів та умови митного обкладення, спеціальні митні зони й митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, визначаються виключно законами України та Митним кодексом України.
Серед законодавчих актів у сфері митної справи особливе місце належить Митному кодексу України (далі — МКУ), який становить основу митного законодавства України. За своїм
характером він є комплексним законодавчим актом, що регулює різноманітні відносини, які є предметом регулювання адміністративного, цивільного, кримінального та міжнародного права.
Митний кодекс України містить 21 розділ. Це такі розділи.
Розділ 1. Загальні положення
Глава 1. Основи митної справи.
Глава 2. Структура та організація діяльності митної служби України.
Глава 3. Взаємовідносини митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами та громадянами.
Глава 4. Інформування та консультування з питань митної справи.
Глава 5. Міжнародне співробітництво з питань митної справи.
Розділ 2. Митний контроль
Глава 6. Організація митного контролю.
Глава 7. Зони митного контролю.
Глава 8. Здійснення митного контролю.
Глава 9. Особливі процедури митного контролю.
Розділ 3. Митне оформлення
Глава 10. Загальні положення.
Глава 11. Декларування.
Розділ 4. Переміщення та пропуск товарів і транспорту через митний кордон України
Глава 12. Попередні операції.
Глава 13. Переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон.
Глава 14. Тимчасове зберігання.
Розділ 5. Митні процедури при переміщенні товарів через митний кордон України різними видами транспорту
Глава 15. Загальні положення.
Глава 16. Митні процедури на морському й річковому транспорті.
Глава 17. Митні процедури на авіатранспорті.
Глава 18. Митні процедури на залізничному транспорті.
Глава 19. Митні процедури на автомобільному транспорті.
Глава 20. Митні процедури на трубопровідному транспорті та лініях електропередачі.
Глава 21. Переміщення товарів через митний кордон України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
Розділ 6. Розпорядження товарами, що перебувають під митним контролем
Глава 22. Переміщення товарів і транспортних засобів між митними органами. Транзитні перевезення.
Глава 23. Заходи гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем.
Глава 24. Зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів.
Глава 25. Розпорядження товарами, транcпортними засобами та коштами.
Розділ 7. Підприємницька діяльність із надання послуг з декларування товарів і транспортних засобів та перевезення товарів, що переміщуються через митний кордон України або перебувають під митним контролем
Глава 26. Митний брокер.
Глава 27. Митний перевізник.
Розділ 8. Митний режим щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України
Глава 28. Загальні положення.
Глава 29. Імпорт.
Глава 30. Реімпорт.
Глава 31. Експорт.
Глава 32. Реекспорт.
Глава 33. Транзит.
Глава 34. Тимчасове ввезення (вивезення).
Глава 35. Митний склад.
Глава 36. Спеціальна митна зона.
Глава 37. Магазин безмитної торгівлі.
Глава 38. Переробка на митній території України.
Глава 39. Переробка за межами митної території України.
Глава 40. Знищення або руйнування.
Глава 41. Відмова на користь держави.
Розділ 9. Особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон громадянами
Глава 42. Загальні положення.
Глава 43. Пропуск та оподаткування товарів, що вивозяться громадянами за межі митної території України.
Глава 44. Пропуск та оподаткування товарів, які ввозяться громадянами на територію України.
Розділ 10. Контроль за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності
Глава 45. Особливості переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності.
Розділ 11. Митна вартість товарів, методи визначення митної вартості товарів
Глава 46. Загальні положення.
Глава 47. Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, та порядок їх застосування.
Глава 48. Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України.
Розділ 12. Країна походження товару
Глава 49. Країна походження товару та критерії визначення країни походження товару. Сертифікати про походження товару.
Розділ 13. Митні пільги
Глава 50. Митні пільги, що надаються представництвам іноземних держав, міжнародних організацій, представництвам іноземних фірм та офіційним особам на території України, а також дипломатичним представництвам України, що знаходяться за кордоном.
Глава 51. Тарифні пільги (тарифні преференції).
Розділ 14. Митна статистика
Глава 52. Митна статистика.
Розділ 15. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності
Глава 53. Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Розділ 16. Верифікащя сертифікатів про походження товарів з України
Глава 54. Верифікація сертифікатів про походження товарів з України.
Розділ 17. Запобігання контрабанді
Глава 55. Заходи щодо запобігання контрабанді.
Розділ 18. Порушення митних правил і відповідальність за них. Відповідальність осіб, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митних правил
Глава 56. Загальні положення.
Глава 57. Види порушень митних правил і відповідальність за такі порушення.
Розділ 19. Провадження у справах про порушення митних правил
Глава 58. Порядок провадження у справах про порушення митних правил.
Глава 59. Адміністративне затримання.
Глава 60. Процесуальні дії у справі про порушення митних правил та порядок їх проведення.
Глава 61. Оскарження постанов у справах про порушення митних правил. Внесення на постанови подання прокурора.
Глава 62. Виконання постанов митних органів про накладення стягнення за порушення митних правил.
Розділ 20. Працівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій
Глава 63. Посадові особи митної служби України.
Глава 64. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників митної служби України.
Глава 65. Правовий захист працівників митної служби України.
Глава 66. Застосування фізичної сили, спеціальних засобів та зброї посадовими особами митної служби України.
Глава 67. Соціальний захист працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій.
Розділ 21. Прикінцеві положення
Джерелами митного права є також закони, основним змістом яких є саме митні питання, та інші закони, у яких містяться норми митного права. До першої групи належать:
Закон України від 5 лютого 1992 р. «Про Єдиний митний тариф»;
Декрет Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 р., зі змінами — від 28 квітня 1994 р. «Про Єдиний митний тариф»;
до другої:
Декрет Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1997 р. «Про внесення змін у деякі законодавчі акти з питань обкладення ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України»;
Декрет Кабінету Міністрів України від 15 серпня 1995 р. «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» (зі змінами — від 4.10.2001 р.).
Оперативне регулювання митних відносин забезпечують укази Президента України й постанови Кабінету Міністрів України, наприклад, укази Президента України від 14 липня 1995 р., зі змінами — від 20 травня 1996 р. «Про заходи щодо забезпечення контролю за переміщенням транзитом товарів через територію України», від 4 липня 1998 р. — «Про гуманітарну допомогу, що надходить в Україну» та ін.
Здійснюючи регулювання митної справи, Кабінет Міністрів України видає різні акти: постанови, розпорядження, затверджує різні правила, наприклад, постанови від 12 серпня 1996 р., зі змінами — від 2001 р. «Про подальше посилення контролю за ввезенням, вивезенням та переміщенням транзитом через територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на які встановлено акцизний збір», від 27 серпня 1996 р., зі змінами — від 2000 р. «Про вдосконалення порядку ввезення (пересилання) громадянами предметів (товарів) в Україну» та ін. Постановами Кабінету Міністрів України затверджені Правила ввезення транспортних засобів на територію України (21 травня 1994 р.), переліки шляхів і напрямків транзиту підакцизних товарів через територію України й пунктів на митному кордоні, через які здійснюється ввезення та вивезення цих товарів, а також граничні терміни транзиту підакцизних товарів автомобільним і залізничним транспортом через територію України (6 травня 1996 р.).
Значне місце в регулюванні питань митної справи посідають накази Держмитслужби України, положення, правила, інструкції, у деяких випадках — методичні рекомендації, вказівки, розпорядження, інформаційні листи, які вона видає. Такими актами регулюються: правовий статус зони митного контролю; діяльність митних ліцензійних складів; порядок ведення обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах; порядок транзиту зовнішньоторговельних вантажів залізничним транспортом; порядок декларування іноземної валюти тощо.
У разі, коли необхідно встановити норми й правила, що мають значення не тільки для митного регулювання, а й для інших галузей, приймаються акти спільні — митною службою і зацікавленими міністерствами та відомствами.