6.1.2. Побудова сценаріїв
Під сценарієм розуміється метод опису передбачуваного або можливого ходу події в тій або іншій області, що стосується діяльності об'єкта. Сценарій може бути побудований на будь-якому ієрархічному рівні управління. Основне призначення сценаріїв- це визначення генеральної лінії розвитку об'єкта прогнозування з урахуванням дії факторів (зовнішніх і внутрішніх), формулювання критеріїв для оцінки кінцевих цілей.
Сценарій будується, як правило, для складних об'єктів, які формуються з окремих елементів. Тому побудові сценарію передує оцінка окремих елементів, при чому бажано, щоб ці оцінки були кількісно визначеними. Досвід показує, що відсутність прогнозних оцінок, навіть по незначним деталям, може негативно вплинути на ефективність прийнятих рішень.
Сценарій, таким чином, акумулює систему прогнозів, яка використовується для оцінки майбутнього окремих елементів складного об' єкта.Сценарій являється в певній мірі відносно цілісною оцінкою можливого розвитку прогнозованого об'єкта, оскільки завжди будується в рамках припущень про майбутні умови розвитку, які , як правило, не завжди передбачувані. Сценарій як немовби відповідає на запитання: "Що відбудеться, якщо умови розвитку прогнозованого об'єкта складатимуться так..? "
Сценарний метод характеризується як метод багатоаспектних прогностичних оцінок, які випливають з необхідності прогнозування окремих елементів системи, і тому повинен розроблятися висококваліфікованими спеціалістами широкого профілю з різноманітними поглядами на прогнозовану систему.
Сценарій, акумулюючи дані багатьох елементів, на основі яких він будується, зрештою повинен сам підлягати старанному аналізу.
Техніка побудови сценаріїв виникла в семидесятих роках, коли виявилось, що органічно не пов'язані, розрізнені прогнози не в змозі в достатній мірі передбачити і тим самим запобігти несподіваним потрясінням об'єктів, позбавити їх від все більш зростаючих проблем зовнішнього середовища, які характеризуються, як правило, повною невизначеністю.
Призначення сценарію якраз і полягає в тому, щоб дати оцінки альтернативним варіантам розвитку об'єкта в майбутньому і не доводити його до кризового стану.
Кількість альтернатив розвитку визначається особливістю об'єкта прогнозування.
Для складання "ідеального" напрямку розвитку можна надати максимально можливі значення параметрам, які характеризують фактори, що позитивно впливають на розвиток прогнозованої системи, і мінімально можливі значення тим факторам, які негативно впливають на досліджувану систему. Це свого роду верхня межа можливого розвитку системи. Для визначення мінімальної межі діють навпаки: мінімізують позитивні фактори і максимізують негативні фактори. Разом з цим визначаються рівні, які знаходяться між максимальними і мінімальними значеннями.
Враховуючи те, що сценарій використовується при побудові стратегічних планів, наявність декількох варіантів останніх дозволяє розробити гнучку стратегію дій на можливі варіанти ситуації. Прийняття єдиного варіанту майбутнього розвитку може призвести до непередбачуваних результатів через наявність фактору невизначеності. Задача ж сценарію полягає в тому, щоб всіляко зменшити ступінь невизначеності.
При розробці сценаріїв використовується широкий спектр методів: імітаційне моделювання, ситуаційний аналіз, методи генерування ідей, експертні методи, аналіз трендів і т.д.
Таким чином, цінність сценаріїв полягає в тому, що вони створюють основу для:
складання, за допомогою моделювання різних варіантів сценарію на ЕОМ, альтернативних економічних прогнозів;
аналізу діяльності досліджуваного об'єкта по альтернативним прогнозам;
перевірки альтернативної стратегії досліджуваного об' єкта;
імовірної оцінки факторів зовнішнього середовища, зокрема діяльності конкурентів.
Звидси випливає, що сценарії використовуються не тільки як інформаційна база для складання прогнозів, але і як інструмент контролю при плануванні стратегії досліджуваного об' єкта.
Розглянемо в дещо спрощеному вигляді сценарій кампанії збору і переробки цукрового буряка.
Оптимізація термінів збору і переробки цукрового буряка з метою одержання максимального обсягу кінцевого продукту - цукру надзвичайно складна і досить важлива задача. Ранній початок збирання буряка призводить до значного недобору валового врожаю, а, отже, знижує обсяг виробленого цукру; навпаки, пізнє збирання цукру дозволяє збільшити обсяг заготовленого буряка. Однак, в зв'язку з переносом сезону переробки на більш пізний термін
Слід звернути увагу на те, що за досить короткий термін (приблизно біля 2-х місяців) належить вивезти з полів величезну масу цукрового буряка, причому збирання і вивезення його відбувається в осінній період, коли погодні умови не завжди сприяють цьому.
В цукровому виробництві прийнято перед початком пуску підприємств накопичувати на цукрових заводах тридобовий запас буряка і підтримувати його до початку масової збиральної кампанії.
На основі багатолітнього досвіду встановлено початок масового збору буряків 16 вересня, а завершення збору цукрового буряка- 25 жовтня. Збирання буряка починається, як правило, в кінці серпня, а переробка - через п'ять днів після початку збирання. В період масової кампанії збір буряка і його транспортування відбувається в обсязі, який відповідає можливостям наявних засобів (збиральні машини, навантажно- розвантажувальні механізми, автотранспорт, робоча сила).
В табл. 6.1 подані основні показники, які характеризують результати як збиральної кампанії, так і переробки буряка по 16 альтернативних варіантах по цукровому заводу.
Наведені в табл. 6.1 результати кінцевих розрахунків є підставою для вибору сценарія (варіанта) організації збору і переробки буряка. Розрахунки по кожному варіанту проведені на підставі прогнозних оцінок значного числа показників, зокрема, обсягу валових закупок буряка; цукристості буряка; необхідної кількості збиральних машин, навантажно-розвантажувальних механізмів, транспортних засобів; добової потужності заводу; втрат цукру на всіх ланках від збору до кінцевої переробки буряка та інші.
Таблиця 6.1
Альтернативні варіанти початку збирання і переробки буряка і система показників, що їх характеризують, по цукровому заводу
Аналіз даних табл. 6.1 свідчить про те, що по мірі зміщення початку збиральної кампанії і переробки кількість зібраного буряка збільшується (гр.4) так само, як і кількість цукру, яка міститься в ньому (гр.5). Але одночасно з переносом початку переробки буряка зростають сукупні втрати цукру (гр.7). До певного моменту нарощування цукру в зібраному буряку випереджає ріст втрат, але з часом помітна протилежна тенденція. Якщо виходити із максимального обсягу виробленого цукру, то слід вибирати 10-ий варіант: початок збирання буряка 5.09, переробка- 10.09. Особа, яка приймає рішення, повинна при цьому врахувати ряд додаткових факторів. Так, внаслідок переносу збиральної кампанії і приближення її до 16.09, зростає посівна площа, яку слід зібрати в період масової збиральної кампанії. В такому разі слід оцінити, чи є в достатній кількості технічних засобів і робочої сили, щоб у