6.2. 4. Християнське віровчення

Основні положення християнського віровчення (догмати), які складалися протягом багатьох століть, сформу­льовані у Біблії та постановах християнських вселенських соборів, їхня сутність викладена у 12 пунктах Символу віри, прийнятого на перших Нікейському (325) та Антіохійському (381) вселенських соборах.

Згідно з Символом віри, християни повинні вірити в єдиного Бога, який виступає у трьох особах: Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого (Свята Трійця). Бог-Отець є творцем світу видимого (природа та людина) і невидимо­го (ангели). Богом-Сином є Ісус Христос з його євангельською "біографією". Бог-Дух Святий походить від Бо­га-Отця, у католицизмі — й від Бога-Сина. Християнська "трійця" має в собі риси політеїзму.

Найважливіше положення християнства — догмат боговтілення, згідно з яким Ісус Христос, будучи Богом, став людиною, народившись від Діви Марії. Цей догмат покли­каний надати всім євангельським повчанням статусу "бо­жественних істин", представити християнство як "бого-встановлену релігію".

Значну роль відведено догмату спокутування, згідно з яким своїми стражданнями і смертю на хресті Ісус Хрис­тос приніс себе у жертву Богу-Отцю за гріхи людей — спо­кутував їх. Цим він відкрив людству шлях до "спасіння від влади гріха". Одне з центральних місць посідає догмат воскресіння Ісуса Христа, яке проголошується запорукою майбутнього загального воскресіння людей з мертвих. Догмат вознесіння зобов'язує християн вірити, що після свого воскресіння Ісус Христос тілесно вознісся на небо — до Бога-Отця, підкресливши цим нікчемність земного бут­тя порівняно з вічністю, яка чекає на людину в по­тойбічному світі.

Подібний характер мають й інші положення християн­ства, багато з яких є інтерпретацією дохристиянських віру­вань, запозичених з давніх східних релігій. Серед них — віра в безсмертя душі, уявлення про потойбічні пекло та рай, ідея небесного вшанування та богоугодного життя на землі тощо.

Символ віри зобов'язує вірувати в "єдину святу собор­ну та апостольську церкву", визнавати необхідність хре­щення, покладати надію на майбутнє воскресіння мерт­вих, настання після цього вічного блаженства для правед­ників та вічних мук для грішників. Практично усі ці ідеї не є породження самого християнства, а запозичені від до­християнських вірувань і пристосовані до культу Ісуса Христа.

Основи віровчення становлять настанови Біблії:

ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ БОЖИХ

1.  Я Господь Бог твій, не будеш мати інших богів, крім Мене.

2.   Не роби собі ідола або чогось подібного до того, що на небі вгорі, або на землі долі, або у водах під землею, і не вклоняйся їм, і не служи їм.

3.   Не взивай даремно імені Господа Бога твого.

4.   Пам'ятай день святий святкувати: шість днів працюй і роби в них усі діла свої, а день сьомий — свято Госпо­ду Богу твоєму.

5.   Шануй отця свого і матір свою, — добре тобі буде і довго житимеш на землі.

6.   Не вбий.

7.   Не перелюбствуй.

8.   Не кради.

9.   Не свідчи ложно на свого ближнього.

10. Не жадай жони приятеля свого, не жадай дому ближ­нього свого, ані поля його, ані слуги його, ані вола йо­го, ані осла його, ані всякої скотини його, ні чогось іншого, що є в ближнього твого.

ДВІ ГОЛОВНІ ЗАПОВІДІ БОЖІ

1. Возлюби Господа Бога твоего всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всею мислію твоєю.

2.   Возлюби ближнього твого, як самого себе (Мт. 22, 37, 39).

ОБОВ'ЯЗКИ ХРИСТИЯНИНА

1.   Неділі і свята святкувати.

2.   У неділю і свята відвідувати церкву і побожно брати участь у службі Божій та інших церковних бого­служіннях.

3.   Установлених святою Церквою постів додержувати.

4.   Принаймні один раз на рік, у св. Великий піст, сповідатися і причащатися св. Тайн.

5.   Весілля в заборонений св. Церквою час не справляти,

СІМ СВЯТИХ ТАЇНСТВ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ ПОВНОТУ І ДОСКОНАЛІСТЬ БЛАГОДАТІ БОЖОЇ

1. Хрещення.

2. Миропомазання.

3. Сповідь.

4. Євхаристія.

5. Священство.

6. Шлюб.

7. Єлеосвячення.

ОСНОВИ ВІРИ, ЯКІ КОЖНИЙ ХРИСТИЯНИН ПОВИНЕН ЗНАТИ І В НИХ ВІРУВАТИ

1.   Є один Бог, Який з любові Своєї все створив і всім ке­рує.

2.   Бог є справедливий Суддя, що за добро нагороджує, а за зло карає.

3.   Бог — Один, в трьох Особах: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий, або Пресвята Трійця.

4.   Син Божий став чоловіком, страждав, вмер на хресті і воскрес для нашого спасіння.

5.   Господь Ісус Христос заснував Єдину Соборну і Апос­тольську Церкву, в якій здійснюється спасіння людини.

7.   Благодать Божа конче потрібна для нашого спасіння.

8.   Є вічне життя і воскресіння мертвих.

ПЛОДИ ДУХА СВЯТОГО

1. Любов.

2. Радість.

3. Мир.

4. Довготерпіння.

5. Благодать.

6. Милосердя.

7. Віра.

8. Смиренність.

9. Стриманість.

ТРИ ГОЛОВНІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЧЕСНОТИ

1. Віра.

2. Надія.

3. Любов.

СІМ ДАРІВ ДУХА СВЯТОГО, ЯКИМИ ДУХОВНО КВІТНЕ І БЛАГОПРИКРАШАЄТЬСЯ ЦЕРКВА ХРИСТОВА

1.   Дух страху Божого (синівське благоговіння перед Богом).

2.   Дух пізнання (дар пророчий і пастирський).

3.   Дух сили (дар сили духовної, кріпость душі і сила волі).

4.   Дух поради (дар духовного водительства, наставництва).

5.   Дух розуміння (чуйність душі до всього доброго й святого).

6.   Дух мудрості (уміння жити за заповідями Божими).

7.   Дух Господній (дар благочестя й праведності).

Дари Духа Святого належить здобувати  молитвою, вірою та добрими ділами.

ГРІХИ СМЕРТНІ З ПРОТИЛЕЖНИМИ ЇМ ЧЕСНОТАМИ

1. Гордість — Смиренність.

2. Захланність — Щедрість.

3. Нечистота — Чистота.

4. Заздрість — Доброзичливість.

5. Нестриманість —- Поміркованість.

6. Гнів — Лагідність.

7. Лінивство — Працелюбність.

БЛАЖЕНСТВА ЄВАНГЕЛЬСЬКІ

1.   Блаженні вбогії духом, бо їхнім є Царство Небесне.

2.   Блаженні ті, хто плачуть, бо вони втішаться.

3.   Блаженні тихії, бо вони залишать слід на землі.

4.   Блаженні голоднії й спраглі справедливості, бо вони вдовольняться.

5.   Блаженні милостивії, бо вони помилувані будуть.

6.   Блаженні чистії серцем, бо вони Бога бачитимуть.

7.   Блаженні миротворці, бо вони синами Божими на­звуться.

8.   Блаженні переслідувані за праведність, бо їхнім є Цар­ство Небесне.