Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

6.2. Економічна свідомість. Економічне мислення

6.2. Економічна свідомість. Економічне мислення

Проблема існування економічної свідомості тепер стоїть не так гостро, як це було в часи панування в нашій країні діалектичного й історичного матеріалізму. Сутність суперечок тоді полягала в тому, що значна частина філософів та економістів при визначенні окремих форм суспільної свідомості спиралась на відоме марксистське положення про базис і надбудову, відповідно з котрим базисними є економічні відносини, а всі інші (мораль­ні, політичні, естетичні, правові тощо) належать до надбудови. Саме останні як ідеї, погляди, теорії, традиції складають різні форми суспільної свідомості, тобто правову, політичну, моральну, естетичну, релігійну та інші форми свідомості. Щодо економічних відносин, то вони, на думку багатьох економістів і філософів, належать до матеріального базису, а матеріальне не може бути ідеальним, тобто не належить до структури свідомості. Це дуже примітивна логіка: вона не враховує, навіть у межах діалектико-матеріалістичного вчення, що протилежність матерії та свідомості принципова лише в межах онтології, а в межах гносеології вона відносна.

Наведемо з цього приводу роздуми Г. В. Плеханова: «Якщо б ми захотіли коротко сформулювати погляди Маркса—Енгельса на відношення відомого відтепер «базису» до не менш відомої «надбудови», то отримали б таку структуру: 1) стан виробничих сил; 2) обумовлені ним економічні відносини; 3) соціально-політичний устрій, що виріс на даному економічному базисі; 4) психіка суспіль­ної людини, що визначається частково безпосередньою економікою, а частково — соціально-політичним устроєм; 5) різні ідеології, що відбивають у собі властивості цієї психіки»1.

Економічна свідомість виконує декілька функцій: по-перше, це пізнавальна функція, яка реалізується в процесі наукової діяльності й у практиці економічного життя; по-друге, це регулятивна функ­ція, яка реалізується за допомогою права, моралі, політики у сфері виробництва й розподілу матеріальних благ; по-третє, це евристична функція, яка забезпечує індивідуальні й суспільні програми економічної діяльності, творчо трансформує й адаптує їх до нових умов економічного життя; по-четверте, це виховна функція, яка реалізується в якостях підприємництва, працьовитості, бережливості, екологічності. Економічна свідомість найбільш тісно пов’язана з політичною, правовою, моральною й екологічною свідомістю. Механізми взаємодії економічної свідомості з названими видами суспільної свідомості детермінуються відповідними зв’язками між економікою і політикою, економікою і правом, економікою і мораллю, економікою й екологією (табл. 23).

Таблиця 23

СТРУКТУРА СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

Носії

Форма
відображення
дійсності

Глибина
відображення дійсності

Історичні
типи
світогляду

Рівень
відображення
дійсності

Індивіди, соціальні групи, людство

Політична, право­ва, моральна, есте­тична, релігійна, атеїстична, еконо­мічна, екологічна свідомість

Буденна і теоретична свідомість

Міфологія, релігія,
філософія

Суспільна психологія й ідеологія

 



1 Плеханов Г. В. Избранные философские произведения. — М.: Политиздат, 1957. — Т. ІІІ. — С. 179—180.