6.2. Регіональний розвиток туристичної інфраструктури (на прикладі Чернівецької області).

Туристична галузь є важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету, істотного позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях економіки (транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство тощо). Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, залученню громадян до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю, збереженню екологічної рівноваги.

Область володіє багатьма структурними компонентами рекреаційних ресурсів, є регіоном багатопрофільного літнього і зимового, гірсько-спортивного, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку. Край має сприятливі кліматичні умови, а також високий природно-рекреаційний потенціал, який багато в чому визначає соціально-економічний профіль краю та привабливість його як для українських туристів, так і для іноземців.   У цілому ж, за підрахунками академіка В.П.Руденка [4], забезпеченість природними рекреаційними ресурсами на 1 кв. км території та на 1-го жителя відповідно в 1,4 та 1,8 раза вищі, ніж у середньому по Україні. В туристичному потенціалі краю – історичні та архітектурні пам'ятники, релігійні споруди, пам'ятки культури та мистецтва, діючі традиційні народні промисли та ремесла тощо. Чернівецька область – одна з небагатьох в Україні, яка має багату архітектурно-містобудівну спадщину, різноманітну в етнічному, історичному, стилістичному, типологічному аспектах. Тут поєднуються живописні гірські ландшафти та мальовничі ліси передгір’я, численні річки й джерела лікувальних мінеральних вод, заворожує краса лісів і гірських лук, багатих на мисливську фауну, гриби та ягоди. Не можуть не причарувати зразки архітектури, традиційного народного будівництва й ужиткового мистецтва – живі носії своєрідності буковинського фольклору.   Про це яскраво свідчить і присутність на теренах області 314 об’єктів різних категорій природно-заповідного фонду, які займають понад 600000 га, або більше 7% території Чернівецької області [3]. За цим показником край входить до чільної п’ятірки найзаповітніших областей України. В області нараховується 112 об’єктів архітектури й містобудування, які внесені до переліку загальнонаціональної спадщини та понад 800 місцевого значення. Сьогодні дедалі переконливіше звучить теза про те, що “поетичне буковинське начало” має перетворитись у категорію економічну через розвиток туристичної індустрії. Ця ідея закріплена в концепції соціально-економічного розвитку краю. Перш ніж затвердити її на сесії обласної ради, програму детально опрацьовували вчені, спеціалісти науково-дослідних інститутів. Ідеться, зокрема, про зміни в структурі економіки регіону, переорієнтацію в галузях народного господарства. Туристична сфера, як галузь економіки, має зробити Буковину самодостатньою, стати механізмом у розвитку сфери послуг, сервісу, харчопереробної промисловості, аграрного, інших секторів. Щоб наблизити цю перспективу до реалій, обласна виконавча влада вживає активні заходи як у стратегічному, так і в тактичному напрямках.

Багата історія краю знайшла своє відображення в численним пам’ятках історії та культури, культових спорудах, серед яких пам’ятки археології доби мезоліту – печери з наскельними малюнками та місця стоянок  первісних людей, тисячолітній Хотин з фортецею, які стали свідками  героїчних подій в історії  людства. Здавна і понині на цій землі у мирі  і злагоді живуть представники  майже 100 національностей, однак історія краю не знає жодного випадку міжнаціональних сутичок. Поліетнічність і поліконфесійність краю століттями дивує та притягує науковців краю до цього феномену людського співіснування.

Згідно з Концепцією соціально-економічного розвитку Чернівецької області на 2004-2011 роки [1], туристична галузь краю поряд з поглибленою переробкою сільськогосподарської та лісосировини  визначена одним з пріоритетів розвитку економіки області. Окрім того, з  огляду на вищезазначене, а також на існуючий рекреаційний потенціал регіону, управлінням з питань туризму було запропоновано, а депутатами обласної ради рішенням №123-11/03 XI сесії XXIV скликання від 23 жовтня 2003 року прийнята – Програма розвитку туризму в Чернівецькій області на 2004-2010 рр. [2], а 24 травня 2004 року підписано Угоду між Державною туристичною адміністрацією України та Чернівецькою обласною державною адміністрацією про співпрацю щодо реалізації „Програми розвитку туризму в Чернівецькій області на 2004-2010 роки”, що сприятиме перетворенню туристичної галузі краю в одну з основних бюджетонаповнюючих складових народногосподарського комплексу області і держави.

Одним із основоположних розділів Програми є  розвиток матеріальної бази та туристичної інфраструктури буковинського краю. Одразу ж відзначимо, що на відміну від  сусідніх областей – партнерів по Раді з туризму Карпатського регіону, розвиток туристичної інфраструктури на Буковині на початковому етапі реалізації Програми розвитку туризму в Чернівецькій області значно відставав. Проте темпи  реалізації Програми вже наочно підтвердили вірність обраному шляху. За короткий проміжок часу на туристичній карті області з’явились кінно-спортивні, гірськолижні, оздоровчі комплекси, бази відпочинку та яхт-клуби. Нові об’єкти з’явились уже в перший рік дії Програми – спортивно-оздоровчий комплекс «Цецино» в м. Чернівці, на якому розміщений  285м. гірськолижний витяг, кінно-спортивна школа, готельно-ресторанний комплекс; Міжнародний спортивно-оздоровчий комплекс «Перевал Німчич» с. Підзахаричі, Путильського району на якому розміщені три гірськолижні витяги довжинами 550, 400 і 200м., готельно-ресторанний комплекс; база відпочинку «Аква-плюс» в с.Глибочок Сторожинецького району; туристичний комплекс «Мигово» в с.Мигове Вижницького району, в складі якого 1100 та 200м. гірськолижні витяги, снігові гармати, готельно-ресторанний комплекс, Лижний парк «Горбово» в с. Горбова Герцаївського району – чотири гірськолижні витяги, пункти прокату, снігові гармати, готельний комплекс «Буковинська зірка» та туристичний комплекс «Сонячна долина» в с.Бояни Новоселицького району, готельний комплекс «Кайзер» у м. Чернівці та ін. Уже в найближчих два-три місяці до ладу стануть туристичні комплекси «Лекече» в с.Лопушна, «СВ-тур» у с.Долишній Шепіт, «Стіжок» у смт. Берегомет Вижницького району, «Зелена діброва» у с. Валя Кузьмин Глибоцького району, а протягом року більше 10 туристичних комплексів. Згідно з  Програмою, за розрахунками відділу з питань туризму облдержадміністрації до завершення 2010 року на теренах області буде збудовано 160 нових туристичних  об’єктів, а туризм стане провідним напрямком економіки краю та основною бюджетонаповнюючою галуззю області.

У зв’язку з вищезазначеним та особливою важливістю прискореної розбудови туристичної інфраструктури першочергове значення має  дослідження, спрямоване на визначення оптимальних розташувань туристично-рекреаційних систем з урахуванням соціокультурних та  природно-рекреаційних об’єктів.

Щоб розрахувати доцільність розташування ТРС на певній місцевості, потрібно визначити кількість цікавих для рекреанта місць, які він потенційно зможе відвідати, знаходячись на відпочинку. Чим більше цікавих для відвідування природних і архітектурних факторів зможе відвідати рекреант, тим вища привабливість даного ТРС. Однак наявність поблизу ТРС цікавого об’єкта, не означає, що всі відпочиваючі захочуть його відвідати. Незаперечним є той факт, що чим ближче до ТРС розташований „цікавий” об’єкт, тим більше відпочиваючих його відвідає. Із зростанням віддалі до „цікавого” об’єкту кількість відвідувачів зменшується. При подальшому зростанні віддалі кількість відвідувачів прямує до 0. Крім віддалі, на кількість відвідувачів впливатиме „привабливість” конкретного „цікавого” об’єкту. Дану залежність можна виразити за допомогою функції розподілу, що визначає ймовірність відмови відпочиваючого від подорожі до потенційно цікавого ресурсу в залежності від віддалі між туристично-рекреаційним центром і рекреаційним об’єктом. Ми вибрали функцію розподілу у вигляді:

,                                                                               (1)

де: r – відстань між туристично-рекреаційним центром і „цікавим” об’єктом;

s – середньоквадратичне відхилення визначає форму функції, (квантиль порядку ½ визначає “оптимальну віддаль” при якій імовірність відмов складає 50%);

m – рейтингова оцінка рекреаційного об’єкта;

N – максимальне значення рейтингу (при m=N всі відвідувачі відвідають рекреаційний об’єкт) (рис. 1)

Кількість відпочиваючих, що відвідають «цікавий» об’єкт, визначається, як:

,                                                                                     (2)

де: N – загальна кількість відпочиваючих у ТРС,

 – функція розподілу по j-му «цікавому» об’єкту.

Якщо поблизу ТРС є декілька «цікавих» місць, то загальна кількість відпочиваючих, яка відвідає дані місця, при умові незалежності даних подій, знаходиться відповідно:

,                                                                                                   (3)

де: n – кількість «цікавих» об’єктів.

Для дослідження обрано 60 точок розміщення рекреаційно-туристичних ресурсів Буковини, з яких 33 – історико-архітектурні споруди, 11 – природо-заповідних комплексів та 16 – існуючі ТРС.

У процесі дослідження визначено географічні місця розташування вибраних ресурсів з точністю ±2 км. Зауважимо, що деякі рекреаційно-туристичні ресурси мають однакові координати, оскільки знаходяться  недалеко один від одного. Значимість (змістовна наповненість і оздоровча корисність) певних рекреаційно-туристичних ресурсів визначалась методом експертних оцінок за п’ятибальною шкалою (таблиця 1).

Таблиця 1.

Географічні координати на бальні показники основних

туристично-рекреаційних об’єктів Чернівецької області.[5]

“Оптимальною відстанню” (1) для індивідуального неорганізованого туриста було прийнято 5 км, тобто відстань, яка не займає багато часу і може подолати людина пішки за 1 годину. Для організованого групового туризму та при умові існування транспортного забезпечення і шляхового сполучення в якості “оптимальної” для переміщення в умовах однієї подорожі було визначено відстань в 20 км, яку легко подолати рейсовим автобусом або маршрутним таксі протягом 1 години.

–––––– історико-архітектурні споруди та природо-заповідні комплекси

– · – · – зони «покриття» відпочиваючими в існуючих ТРС

Рис.2. Можливість відпочиваючими існуючих ТРС відвідати наявні історико-архітектурні споруди та природо-заповідні комплекси за допомогою пішої подорожі

У розрахунках Чернівецька область була поділена на мережу з кроком 2 км. Для кожної вузлової точки проводився розрахунок кількості історико-архітектурних споруд та природо-заповідних комплексів, що буде мати бажання відвідати один відпочиваючий. Аналогічно проведені розрахунки зони «покриття» відпочиваючими в існуючих ТРС. Результат накладання вищевказаних розрахунків для «оптимальної віддалі» – 5км та 20км представлений, відповідно, на рис. .

З рисунка 2 видно, що основна кількість ТРС зосереджена в околі м.Чернівці, м.Сторожинець, м.Вижниця та м.Берегомет. Однак велика кількість історико-архітектурних споруд і природо-заповідних комплексів залишається із незадоволеного попитом. Зокрема, такі всесвітньо відомі, як Хотинська фортеця, Свято-Успенський монастир старообрядців в с.Біла Криниця, Монастир Святої Праведної Анни відпочиваючі не мають змоги пішки відвідати, через значне віддалення існуючих ТРС від цих об’єктів.

Поліпшення транспортного забезпечення та шляхового сполучення призводить до різкого збільшення регіону, який зможуть відвідати відпочиваючі. Центральна та західна частина Буковини достатньо  забезпечена туристами. Однак Хотинська фортеця, Свято-Успенський монастир старообрядців у с.Біла Криниця, північна частина Заставнянського району, а також північна частина Путильського району, не зважаючи на наявність історико-архітектурних споруд і природо-заповідних комплексів, залишається з незадоволеним попитом.

Отже, ми прийшли висновку, що навіть при достатньому рівні транспортного забезпечення та шляхового сполучення основна кількість історико-архітектурних споруд і природо-заповідних комплексів Буковини залишається із незадоволеним попитом та потребує інвестиційних вкладень у розвиток ТРС.