Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

6.4. Перевірка стану бухгалтерського обліку

6.4 Перевірка стану бухгалтерського обліку

У впровадженні економічних відносин ринкового спрямування велика роль належить бухгалтерському обліку. Постійне вдосконалення його організації та методології, впровадження в обліковий процес сучасної комп'ютерної техніки, підвищення кваліфікації бухгалтерських кадрів сприяє посиленню внутрішньогосподарського контролю та запобіганню негативним явищам у фінансово-господарській діяльності. Тому нині в Україні проводиться реформування системи бухгалтерського обліку. Головне завдання трансформації національної системи бухгалтерського обліку полягає в прискоренні процесу приведення її у відповідність до вимог ринкової економіки та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, у наданні суб'єктам господарювання можливостей визначити межі та форми
внутрішньовиробничого (управлінського) обліку. Усе це має враховувати аудитор під час перевірки стану бухгалтерського обліку на підприємстві.
Основними завданнями такої перевірки є:
всебічне вивчення організації обліку та контролю за раціональним використанням грошових коштів і матеріальних ресурсів, забезпеченням власності підприємства;
установлення повноти, своєчасності та достовірності відображення господарських і фінансових операцій в первинних документах і облікових регістрах відповідно до діючих національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку;
контроль за забезпеченням впровадження сучасних технологій збору та обробки обліково-економічної інформації;
контроль за достовірністю відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності кількісних і якісних показників роботи підприємства.
Бухгалтерський облік на підприємстві має вестися безперервно - з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фінансування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник або уповноважений ним орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
На першому етапі перевірки аудитор має ознайомитися зі структурою бухгалтерського апарату підприємства, організаційними формами та методами ведення бухгалтерського обліку.
Згідно з чинним законодавством, для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство може самостійно обирати такі форми його організації:
введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; — самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Але ця форма не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких має оприлюднюватися.
Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
Забезпечує дотримання встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Головний бухгалтер підприємства:
організує контроль за відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку;
бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;
підписує разом з керівником підприємства документи, що є підставою для приймання і видачі товарно-матеріальних цінностей та коштів, а також розрахункові, кредитні та фінансові зобов'язання, візує господарські договори. Вказані документи без підпису головного бухгалтера вважаються не дійсними і до виконання не приймаються;
забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
Аудитор повинен перевірити, чи не обмежуються на підприємстві права головного бухгалтера і як він виконує свої обов'язки. Під час перевірки роботи облікового апарату підприємства слід з'ясувати: як розподіляються обов'язки між працівниками бухгалтерії, чи забезпечені вони інструктивними матеріалами та обчислювальною технікою, чи налагоджене на підприємстві систематичне вивчення нормативно-правових актів з питань організації бухгалтерського обліку, складання звітності, економічного контролю. Під час розгляду посадових інструкцій робітників бухгалтерії, аудитор повинен установити, чи немає
випадків, коли на окремих її співробітників, які мають право підписувати документи на відпуск матеріальних цінностей та видачу грошових коштів або зайняті обробкою таких документів, неправомірно покладено виконання обов'язків, пов'язаних з матеріальною відповідальністю за ці цінності.
Аудитор повинен проаналізувати укомплектованість штатів бухгалтерії, причини плинності кадрів облікових працівників, рівень їхньої кваліфікації, заходи щодо підвищення ЇЇ та підготовки бухгалтерських кадрів за рахунок підприємства.
У сучасних умовах підприємство самостійно:
визначає облікову політику підприємства;
обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них додержанням єдиних засад та з урахуванням особливостей своєї діяльності та технології обробки облікових даних;
розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності та контролю господарських операцій;
затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації; додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;
може виділяти на окремий баланс філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.
Аудитор повинен перевірити, чи головний бухгалтер або особа, якій доручено ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, забезпечували послідовне (із року в рік) дотримання встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку. Причому зміна облікової політики можлива лише у випадках, які передбачені затвердженими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (ПБО). Оскільки бухгалтерський облік ведеться щоденно із застосуванням певної облікової політики, підприємству необхідно, починаючи свою діяльність (або з моменту переходу на нові національні ПБО), сформувати свою облікову політику та закріпити її у відповідному наказі. Наказ про облікову політику підприємства має включати такі розділи:
1. 1. Визначення тривалості операційного циклу підприємства.
2. Порядок віднесення необоротних матеріальних активів до малоцінних необоротних активів і основних засобів.
3. Метод нарахування амортизації основних засобів.
4. 4. Порядок переоцінки та методи амортизації нематеріальних активів.
5. Методи оцінки вибуття запасів.
6. Створення резерву з метою забезпечення майбутніх витрат.
7. Порядок визначення резерву сумнівних боргів.
8. Порядок визнання доходу, пов'язаного з наданням послуг.
9. Перелік і склад статей калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг).
10. Визначення бази розподілу постійних загально-виробничих витрат.
11. Форми ведення бухгалтерського обліку та регістри, що застосовуються для цього.
12. Інші відомості про організацію бухгалтерського обліку на підприємстві.
Оскільки основними об'єктами, які досліджує аудитор, є первинні бухгалтерські документи, облікові регістра та фінансова звітність підприємства, то йому для правильної оцінки наданої інформації необхідно ознайомитися з прийнятою н , підприємстві обліковою політикою. Для цього аудитору слід перевірити наявність на підприємстві відповідного наказу про облікову політику.
Відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" № 746 від 28.06.99 р. юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності - мають право перейти на спрощену систему оподаткування, обліку й звітності.
Така система може запроваджуватися для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, в яких за рік середньо-облікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виторгу яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.
Але дія Указу Президента № 746 від 28.06.99 р. не поширюється на:
суб'єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в частині придбання спеціального патенту;
довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;
суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам цих суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, не перевищує 25 %.
Аудитору необхідно перевірити підстави переходу підприємства на спрощену систему обліку й звітності, а також наявність на підприємстві оформленого належним чином Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою.
З метою переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем реєстрації не пізніше, ніж за 15 днів до початку наступного звітного періоду (кварталу) за умови сплати всіх встановлених податків та обов'язкових платежів.
Суб'єкт малого підприємництва в заяві обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано. Юридичні особи, що перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, можуть обрати одну з таких ставок єдиного податку:
o 6 % суми виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору в разі сплати податку на додану вартість згідно з Законом України "Про податок на додану вартість";
o 10 % суми виторгу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Суб'єкти малого бізнесу - юридичні особи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за достовірність інформації, яка вказана в заяві для отримання Свідоцтва. Свідоцтво видається терміном на один рік і є документом суворої звітності. Відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності та повернення до раніше встановленої системи підприємство може здійснювати з початку наступного звітного періоду (кварталу).
Суб'єкти малого бізнесу незалежно від технології та наявності виробництва продукції (робіт, послуг), його матеріаломісткості та кількості здійснюваних за місяць господарських операцій (обсягу документообороту) можуть обрати один з таких варіантів ведення спрощеної форми бухгалтерського обліку:
просту форму бухгалтерського обліку;
форму бухгалтерського обліку з використанням (веденням) регістрів обліку майна малого підприємства.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Тому важливим об'єктом аудиту є постановка первинного обліку на підприємстві.
Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після їх закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Перевіряючи первинні та зведені облікові документи, слід встановили, чи мають вони всі обов'язкові реквізити, передбачені чинним законодавством, а саме: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і
підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Одним із напрямків раціоналізації бухгалтерського обліку на підприємстві є розробка графіків документообігу. Такі графіки мають передбачати для всіх видів первинної документації строки їх створення, перевірки та обробки із залученням оптимального числа підрозділів підприємства та виконавців. Виписка з цього графіка вручається кожному виконавцю, відповідальному за своєчасне та доброякісне формування документів у сфері його діяльності. Під час ревізії перевіряється наявність таких графіків на підприємстві та додержання строків подання первинних документів і внутрішньогосподарської звітності в центральну бухгалтерію філіями, представництвами, підрозділами та іншими відокремленими підрозділами підприємства.
Важливе значення для функціонування системи обліку має суворе додержання кореспонденції рахунків, що передбачено Планом рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ. Якщо під час перевірки бухгалтерських регістрів будуть виявлені порушення встановленої кореспонденції рахунків, аудитору слід ретельно вивчити зміст первинних документів, які мали бути підставою для правильних бухгалтерських записів, і проаналізувати наслідки цих помилок. Особливо ретельно слід розглянути записи, які були сторновані, а потім замість них зроблені бухгалтерські записи. Інколи це дозволяє встановити факти маскування нестач і розкрадань цінностей та інших порушень фінансово-господарської дисципліни.
З метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряється і документально підтверджується їх наявність, стан і оцінка. Аудитор має перевірити своєчасність і періодичність інвентаризацій, особливо тих, проведення яких є обов'язковим згідно з чинним законодавством.