7.1. Монополія на землю як на об'єкт господарства та диференціальна земельна рента І

7.1 Монополія на землю як на об'єкт господарства та диференціальна земельна рента І

Капітал, вкладений у землеробство, приносить якийсь надлишок над середнім прибутком, тобто додатковий прибуток. У противному випадку капіталіст, що функціонує в землеробстві, виявився б у гіршому положенні, чим капіталіст-промисловець. Тільки одержуючи надлишок над середнім прибутком, орендар одержує доход, необхідний для внесення плати за користування землею.

Кількісно земельна рента являє собою надлишкову додаткову вартість, що привласнює земельний власник за надання у володіння і користування приналежної йому землі. На відміну від інших сфер матеріального виробництва надлишковий доход у землеробстві здобуває фіксований довгостроковий характер і виступає у формі диференціальної ренти. Утворення останньої зв'язане як із природними, так і економічними умовами. Природні умови - розходження з якістю землі і її обмеженість для оброблення сільськогосподарських культур. Економічні умови - відособленість суб'єктів, які хазяюють, що виражається в монополії на землю як на об'єкт господарства.

Диференціальна рента I утвориться не на всіх землях, а на кращих і середніх за природною родючістю чи місцем розташування до ринку збуту земельних ділянок.

Умови утворення диференціальної ренти I

1. Розходження в природній родючості земель.

2. Розходження в місці розташування земельних ділянок до ринку збуту (причому   це   розходження   виміряється   не   в   кілометрах,   а   в транспортних витратах; ділянка може бути близько розташованою від

ринку збуту, але знаходиться за гірським перевалом, тому доставка продукції на ринок буде вкрай утруднена);

Причина утворення диференціальної ренти I — монополія господарювання на землі, тобто виключне право хазяїна використовувати кращу чи середню родючість земель чи близькість ринку.

На кращих і середніх землях за рахунок більш низьких витрат виробництва утворюється додатковий прибуток. Як фактор, що знижує витрати виробництва (і відповідно індивідуальну ціну виробництва), виступають ті продуктивні сили природи, що маються в обмеженій кількості. Таким чином, вони стають об'єктом монополії, тобто попадають у виняткове користування окремих капіталістів. У цьому випадку перевага капіталіста, що користається даровою силою природи, стає постійним. Отже, і його додатковий прибуток буде носити постійний характер. Такий додатковий прибуток не може зникнути в результаті конкуренції.

Джерело диференціальної ренти I - більш продуктивна праця сільськогосподарських робітників на кращих і середніх за природною родючістю чи місцем розташування до ринку збуту земельних ділянок.

Механізм утворення диференціальної ренти I

У сільському господарстві ціни на продукцію формуються по витратах з гірших земель, тому що їх більше всього в сільськогосподарському обороті, а продукції з кращих і середніх земель не досить, щоб задовольнити попит. Тому суспільство змушене обробляти гірші землі, а значить і окупати витрати праці на них.

Різниця між суспільною (ринкової) ціною виробництва сільськогосподарської продукції, що формується за витратами праці з гірших земель, і індивідуальною ціною виробництва сільськогосподарської продукції на кращих і середніх за природною родючістю, або за місцем розташування земельних ділянок до ринку збуту утворить диференціальну ренту I.

ДР I= ЦПобщ.- ЦПинд.

З якісної сторони диференціальна рента I являє собою надлишкову додаткову вартість.

Розглянемо механізм утворення диференціальної ренти I на прикладі (табл. 5). Допустимо, що в рівновеликі за площею ділянки вкладені однакові капітали, але оскільки родючість землі на них різна, одержимо різний врожай.

Таблиця 5 — Утворення диференційної ренти І, гр.од.

Знайдемо індивідуальну ціну виробництва усього врожаю й одного центнера:

ЦП = ДО + Рср ; ЦП = 100 + 20 = 120 гр.од.

Для того, щоб визначити ціну одного центнера на кожній ділянці, розділимо індивідуальну ціну виробництва усього врожаю на зібраний обсяг продукції.

Суспільна ціна виробництва одного центнера буде дорівнювати 120 дол., тому що це ціна з гіршої ділянки.

Помножимо її на зібраний врожай і визначимо суспільну ціну виробництва всієї продукції.

Визначимо диференціальну ренту I за родючістю як різницю між суспільною й індивідуальною ціною виробництва:

ДЗРI = ЦПобщ - ЦПинд.