Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

7.1. Сутність та загальні принципи оцінки фінансового стану підприємства

7.1. Сутність та загальні принципи оцінки фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємств АПК — це комплексне поняття, що є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства. Він визначається сукупністю виробничо-господарських факторів та поєднання ефективності діяльності галузі рослинництва, тваринництва і промислово-пере­робних виробництв, характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і ефективність використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Систематичний аудит фінансового стану підприємства, вивчення його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що обсяг одержаних доходів підприємства АПК, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі види діяльності підприємства. На фінансовому стані підприємства передовсім позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Неритмічність виробничих процесів аграрних підприємств, погіршення якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність.

Існує і зворотний зв’язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами (добривами, пальним, насінням та посадковим матеріалом), наслідком цього є зниження продуктивності виробництва, зменшення обсягів виробництва продукції та зниження рівня рентабельності виробництва.

Сезонність виробництва продукції рослинництва, коливання цін на сільськогосподарську продукцію потребує від підприємства налагодженої організації фінансової діяльності, що має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження і ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Отже, фінансовий стан — це одна з найважливіших характеристик діяльності агропромислових підприємств.

Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичного аудиту фінансового стану підприємств АПК.

Таким чином у достовірній інформації про фінансовий стан підприємства безпосередньо зацікавлені адміністрація і співробітники, інвестори, постачальники, покупці, кредитори, страхувальники, державні органи (податкові, статистики та ін.); опосередковано — біржі, юристи, консультанти та експерти, засоби масової інформації, громадські організації, наукові установи.

Інтереси користувачів фінансової інформації не завжди збігаються, і тому існує об’єктивна необхідність у незалежній її оцінці аудиторами-спеціалістами, що мають відповідну підготовку, кваліфікацію, досвід і дозвіл на право надання таких послуг.

Основними джерелами інформації для аудиту фінансового стану підприємств АПК є Баланс підприємства (ф. № 1 річної і квартальної звітності), Звіт про фінансові результати та їх використання (ф. № 2), Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3), Звіт про власний капітал (ф. № 4) та примітки до фінансової звітності, що адекватні даним первинної документації, регістрам аналітичного і синтетичного бухгалтерського обліку і Головної книги за досліджуваний період, та інша інформація, що враховується аудитором.

В Україні існує п’ять основних методик, розроблених зовнішніми користувачами для проведення аудиту фінансового стану підприємств:

1. Методика агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій. Наказ про затвердження методики проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій від 27 червня 1997 р. № 81, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 серпня 1997 р. за № 288/2092.

2. Методика, затверджена постановою правління Національного банку України від 21.11.1996 р. № 301, зареєстрована в юридичному департаменті Національного банку України 22 листопада 1996 р. № 400.

3. Методика Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Рішення від 19 березня 1997 р. № 5 «Про затвердження вимог Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо аудиторської перевірки відкритих акціонерних товариств та підприємств-емітентів облігацій (крім комерційних банків, інституційних інвесторів)».

4. Методичні рекомендації щодо проведення аналізу фінансового стану підприємства-боржника при отриманні відстрочок (розстрочок) — лист ДПА України від 15 червня 1998 р. № 7141/10/20-0017.

5. Методичні рекомендації з підготовки аудиторського висновку при перевірці акціонерних товариств та підприємств-емітентів облігацій (крім комерційних банків), затверджені протоколом засідання Аудиторської палати України від 23.02.2001 р. № 99.

Під фінансовим станом розуміють здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення і ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими фізичними і юридичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Здатність підприємства своєчасно здійснювати платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його стійкий фінансовий стан.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, це позитивно впливає на фінансовий стан підприємства. І навпаки, через недовиконання плану з виробництва і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виручки і суми прибутку і як наслідок — погіршення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

Стійке фінансове положення, в свою чергу, має позитивний вплив на виконання виробничих планів і забезпечує планомірне надходження і витрачання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і залученого капіталів і найбільш ефективного їх використання. Головна мета фінансової діяльності — вирішити, де, коли і як використовувати фінансові ресурси для ефективного розвитку виробництва і отримання максимального прибутку.

Щоб вижити в умовах ринкової економіки і не допустити банкрутства підприємств АПК, необхідно добре знати, як керувати фінансами, якою повинна бути структура капіталу за складом та джерелами створення, яку частину повинні займати власні засоби, а яку — запозичені. Необхідно враховувати і такі поняття ринкової економіки, як ділова активність, ліквідність, платоспроможність, кредитоспроможність підприємства, межа рентабель­ності, запас фінансової стійкості (зона безпеки), ступінь ризику, ефект фінансового важеля та інші, а також володіти методикою їх аналізу.

Головна мета аудиту фінансового стану — своєчасно виявляти і пропонувати, як ліквідовувати недоліки у фінансовій діяльності та знаходити резерви покращення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Фінансове планування через централізовану адміністративну систему не діє. Фінансовий менеджмент прагне до гнучкої стратегії і тактики господарської діяльності, яка забезпечує конкурентоспроможність підприємства. У цьому полягають особливості аудиту фінансової діяльності підприємств в умовах ринкової економіки.

Встановленням нормативів у фінансовій діяльності займається само підприємство з метою досягнення найбільшого економічного ефекту, тому інформація про нормативи становить комерційну таємницю. Аналіз відхилень від цих нормативів є прерогативою внутрішнього аудиту, який здійснюється службами підприємства. Аудит фінансового стану, що ґрунтується на фінансовій звітності, провадиться здебільшого зовнішнім аудитом, тобто спеціалізованими аудиторськими фірмами, власниками або державними органами.

Бухгалтерські звітні форми про діяльність підприємства дають можливість зовнішнім користувачам звітності неупереджено оцінити фінансовий стан підприємства навіть без користування інформацією, яка є комерційною таємницею.

Зовнішній аудит фінансового стану підприємства може вдаватися до дослідження, результати якого важливі не тільки для потенційних партнерів конкретного підприємства, а й для інших користувачів звітності. Підприємству небайдуже, за якими показниками оцінюватимуть його фінансовий стан можливі контрагенти, акціонери, кредитори. Тому необхідний взаємозв’язок між внутрішнім і зовнішнім аудитом, а це досягається за допомогою конкретних методик, стандартів.

Аудит фінансового стану агропромислового підприємства включає:

загальну оцінку фінансового стану та його змін за звітний період;

аналіз фінансової стабільності підприємства, ліквідності, платоспроможності, оборотності оборотних коштів, ділової активності тощо.