Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

7.1.2. Можливі наслідки вступу України до СОТ щодо ресурсів праці

7.1.2. Можливі наслідки вступу України до СОТ щодо ресурсів праці

Вступ України до Світової організацію торгівлі (СОТ) безумовно поглибить її міжнародне співробітництво і вплине на розвиток соціальної та економічної ситуації всередині країни. Вступ або невступ України сам по собі не вирішить проблем виживання в умовах глобалізації. Наслідки для локальних і регіональних ринків праці як суттєвої складової трудового потенціалу країни та інші проблеми в разі вступу України до СОТ вивчалися Центром соціальних експертиз на замовлення Державного центру зайнятості.

Дана науково-дослідна робота «Наслідки для локальних і регіональних ринків праці вступу України до СОТ» (вид-во ТОВ «Лтава Лізінг», 2004) є пілотним дослідженням-опитуванням експертів, до складу яких входили голови та заступники голів держадміністрацій, керівники профспілок і спілок роботодавців, депутати Верховної Ради, керівники міністерств і відомств, підприємств, науково-дослідних установ та ін. У даному параграфі посібника викладені основні результати цього дослідження, узагальнені думки експертів, подані нижче. Безумовно, це дослідження не є істиною в останній інстанції, однак його слід взяти до уваги для розробки запобіжних заходів від негативних наслідків даного процесу.

СОТ, що є спадкоємницею чинної з 1947 р. Генеральної угоди по тарифах і торгівлі (ГАТТ), почала діяти з 1995 р. Організація покликана регулювати торгово-політичні відносини учасників СОТ. Основними принципами та правилами ГАТТ/СОТ є торгівля без дискримінації, тобто надання режиму найбільшого сприяння у торгівлі.

Найважливішими функціями СОТ є: контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду; проведення багатосторонніх торгових переговорів і консультацій між зацікавленими країнами-членами; розв’язання торгових суперечок; моніторинг національної торгової політики країн-членів; технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, які стосуються компетенції СОТ; співпраця з міжнародними спеціалізованими організаціями.

Відповідно до вказаних функцій побудовано й структуру СОТ (рис. 7.1.2).

Рис. 7.1.2. Схематична структура СОТ

З приводу соціальних наслідків вступу України в СОТ Центр соціальних експертиз дає такий прогноз.

Позитивні наслідки. Значна частина (74 %) експертів очікує «більш широкого вибору товарів і послуг», тобто збільшення асортименту ринку в широкому розумінні (рис. 7.1.3). Окрім іноземної продукції, яка прийде на український ринок, йдеться і про вітчизняні товари, асортимент яких обов’язково розшириться завдяки зниженню цін на імпортні матеріали та обладнання. Крім того, конкуренція з іноземними товарами стимулюватиме випуск нової вітчизняної продукції завдяки іноземним технологіям та інноваціям.

Негативні наслідки. Близько половини експертів найбільше, як вважає Центр соціальних експертиз, турбують два фактори: «зростання цін до рівня світових» та «зростання безробіття» з погляду зайнятості:

певна ліквідація національного товаровиробника і, як наслідок, зростання безробіття;

примусова трансформація наявної структури виробництва, диктат щодо основних експортерів, унаслідок чого зміниться структура зайнятих;

можливе зростання явищ структурного безробіття, тобто зменшення робочих місць у неконкурентоспроможних галузях за одночасного створення нових місць у конкурентоспроможних. Зростання рівня інтенсивності праці;

скорочення зайнятості в окремих сферах економічної діяльності, які в даний час є неконкурентноспроможними;

скорочення зайнятості в окремих галузях економіки, які будуть позбавлені пільгового режиму;

зростання безробіття в енерговитратних сферах виробництва.

З погляду соціальних питань:

зниження реальних доходів і купівельної спроможності населення;

посилення соціальної напруженості, погіршення соціального самопочуття, політична апатія, недовіра до Заходу.

Стан внутрішнього ринку праці після вступу до СОТ, як вважають експерти, викликає основну турботу як суспільства у цілому, так і окремих громадян, передовсім щодо зайнятості/безробіття та рівня добробуту. Думка експертів щодо змін кількості робочих місць після вступу до СОТ не є одностайною. Найбільші зміни чисельності робочих міст у бік зменшення можуть спостерігатися у вугільній промисловості — так вважає переважна більшість експертів (рис. 7.1.1). Друге місце серед галузей, у яких можна очікувати зменшення кількості робочих місць, за оцінкою більшості експертів, належить сільському господарству. На третьому місці — м’ясомолочна промисловість (табл. 7.1.1).

Таблиця 7.1.1

МОЖЛИВІ ЗМІНИ ЧИСЕЛЬНОСТІ РОБОЧИХ МІСЦЬ
В ОКРЕМИХ ГАЛУЗЯХ ПІСЛЯ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СОТ, %

Галузь

Зменшення
кількості
робочих місць

Незмінна
кількість
робочих місць

Збільшення
кількості
робочих місць

Вугільна промисловість

78

12

10

Сільське господарство

65

13

22

М’ясо-молочна пром-ть

43

30

27

Автобудування

42

17

41

Машинобудування

35

11

54

Харчова промисловість

30

27

43

Меблева промисловість

30

37

33

Фармацевтична промисловість, виробництво медикаментів

28

49

23

Металургія

24

22

54

Наука і наукове обслуговування

18

62

20

Лісова, деревообробна
промисловість

17

42

41

Поліграфічна промисловість

14

59

27

Електроенергетика

13

64

23

Хімічна промисловість

11

26

63

Нафтодобування та нафтопереробка

11

53

36

Газова промисловість

9

55

36

Будівництво

10

26

64

Туризм

10

16

74

Торгівля

8

12

80

Сфера послуг

5

13

82

Зв’язок (сотовий)

5

14

81

Фінанси і банківська діяльність

4

21

75

Сфера відпочинку

4

16

80

Зміни умов зовнішньоекономічної діяльності приведе до змін у зайнятості населення та доходах, а також до регіональних змін чисельності робочих місць (табл. 7.1.2).

Таблиця 7.1.2

МОЖЛИВІ РЕГІОНАЛЬНІ ЗМІНИ ЧИСЕЛЬНОСТІ
РОБОЧИХ МІСЦЬ ПІСЛЯ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СОТ

Регіон

Зменшення кількості
робочих місць

Незмінна кількість
робочих місць

Збільшення
кількості робочих місць

Схід

49

23

28

Захід

37

13

50

Північ

35

53

12

Південь

26

35

39

Центр

25

33

42

м. Київ

6

21

73

АР Крим

5

39

56

Усі названі проблеми є дискусійними. З думками експертів можна погоджуватися чи не погоджуватись, але заздалегідь необхідно готуватися до пом’якшення негативних наслідків вступу України до СОТ. Особливо відчутні вони, як випливає з викладеного, мають бути в галузі трудового потенціалу країни. Одна з головних проблем у цьому плані є освіта та професіоналізм робочої сили, її якість. Це основа виробництва конкурентоспроможної на світовому ринку продукції, отже, й більш високого рівня зайнятості та відносно невеликого безробіття; підвищення продуктивності, а отже, доходів і рівня життя.

Потрібно продовжувати далі реформи в освіті з метою підвищення рівня знань випускників вищої школи, технікумів. Підприємства мають приділити особливу увагу підвищенню кваліфікації кадрів на виробництві. Підготовка кадрів у професійно-технічних училищах не повинна проходити поза увагою органів Держаної служби зайнятості, яка володіє кон’юнктурою на ринку праці. Мають удосконалюватися законодавча база, податкова, кредитна та інвестиційна політика.

З викладеного можна зробити загальний висновок: будь-який елемент міжнародного співробітництва повинен бути всебічно проаналізований. Результати його втілення мають бути прогнозовані, що дасть можливість розробити необхідні заходи запобігання розвитку негативних процесів, особливо коли це сто­сується трудового потенціалу. Кожна країна, і Україна не виключення, має право і зобов’язана захистити свої національні інтереси в тому числі і ринок праці. Перший крок до цього — надійне прогнозування наслідків будь-якого процесу в глобалізованому світі, а звідси й розробка більш конкретних заходів.