7.1.4. Міжнародні договори в сфері інформаційних правовідносин

Законодавством України передбачено низку норм щодо дії міжнародних договорів на території держави.

У сфері реалізації Національної програми інформати­зації законодавством передбачено, якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верхов­ною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в Законі "Про Національну програму інформа­тизації", то застосовуються правила міжнародних договорів (ст. 28 Закону України "Про Національну програму інфор­матизації").

Щодо міжнародних договорів у галузі зв'язку, якщо міжнародним договором України встановлено інші прави­ла, ніж ті, що передбачені законодавством України про зв'язок, то застосовуються правила міжнародного догово­ру (ст. 32 Закону України "Про зв'язок").

Щодо застосування норм міжнародних правових актів у сфері Національного архівного фонду і архівних установ передбачено, якщо в міжнародних правових актах, в яких бере участь Україна, встановлено інші норми, ніж ті, що містяться в Законі України "Про Національний архівний фонд і архівні установи", то діє норма міжнарод­ного правового акта (ст. 4 Закону України "Про Національ­ний архівний фонд і архівні установи").

Щодо застосування правил міжнародного договору у сфері авторського права і суміжних прав передбачено, якщо міжнародним договором, учасником якого є Украї­на, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в зако­нодавстві України про авторське право і суміжні права, то застосовуються правила міяснародного договору (ст. З За­кону України "Про авторське право і суміжні права").

У сфері міжнародних відносин щодо державної таєм­ниці законодавством України визначено, що передані Украї­ні відомості, які становлять таємницю іноземної держави чи міжнародної організації, охороняються в порядку, пе­редбаченому Законом України "Про державну таємницю". У разі, якщо міжнародним договором, згоду на обов'яз­ковість якого надано Верховною Радою України, установ­лено інші, ніж передбачені цим Законом, правила охорони таємниці іноземної держави чи міжнародної організації, то застосовуються правила міжнародного договору Украї­ни (ст. З Закону України "Про державну таємницю" (нова редакція)).

Щодо формування українського сегмента глобальної інформаційноїінфраструктури, у тому числі Інтернету, Законом України "Про захист інформації в автоматизова­них системах" передбачено, що іноземні держави, іноземні фізичні та юридичні особи можуть бути власниками авто­матизованих систем в Україні, власниками інформації, що розповсюджується та обробляється в автоматизованих сис­темах України, або засновувати спільні з українськими юридичними та фізичними особами підприємства з метою створення автоматизованих систем, постачання інформації до автоматизованих систем України, обміну інформацією між автоматизованими системами України та автоматизо­ваними системами інших держав.

Окремі види такої діяльності здійснюються на підставі спеціального дозволу (ліцензії), що видається уповноваже­ним на це органом.

Участь України у міжнародних інформаційних відно­синах визначається й іншими законодавчими актами, зок­рема такими:

• "Про ратифікацію Статуту і Конвенції Міжнародного союзу електрозв'язку" (від 15 липня 1994 p.);

• "Про ратифікацію Угоди про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав" (від 27 січня 1995р.);

• "Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького акта від 24 липня 1971 p., зміненого 2 жовтня 1979 p.)" (від 31 травня 1995 p.);

• "Про ратифікацію Четвертого додаткового протоколу до Статуту Всесвітнього поштового союзу" (від 2 червня 1995 p.);

• "Про ратифікацію Договору про закони щодо товарних знаків" (від 13 жовтня 1995 p.);

• "Про приєднання України до Статуту Ради Європи" (від 31 жовтня 1995 p.);

• "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основ­них свобод людини 1950 p., Першого протоколу та прото­колів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (від 17 липня 1997 p.);

• "Про ратифікацію Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шля­хом, 1990 р." (від 17 грудня 1997 p.);

• "Про ратифікацію Угоди щодо співробітництва у роз­витку та використанні систем стільникового рухомого зв'язку" (від 3 березня 1998 p.).

В окремих сферах інформаційних відносин на міжна­родному рівні прийнято спеціальні нормативні акти, які є міжнародними стандартами суспільних інформаційних відносин. Як приклад назвемо нормативні акти щодо за­хисту персональних даних:

• Конвенція № 108 Ради Європи "Про захист фізичних осіб при автоматизованій обробці даних" (від 28 січня 1981 p.);

• Директива 95/46/ЕС "Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і вільного обігу цих даних" (від 24 жовтня 1995 p.);

• Директива 97/66/ЕС "Про обробку персональних да­них і захист privacy (приватності) у телекомунікаційному секторі та рекомендації щодо захисту даних в інформацій­них супермагістралях".