Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

8.2. Реформування колективних господарств

8.2. Реформування колективних господарств

Створюючи умови для розвитку підсобних господарств населення і. селянських (фермерських) господарств, ми повинні мати на увазі, що основною формою господарювання на найближчі роки залишаються, колективні і державні господарства. Проте існуючі організаційно-економічні умови їх роботи що грунтуються на державній чи колективній власності, не сприяють підвищенню заінтересованості кожного працівника в кінцевих результатах виробництва.

Тому без суттєвого реформування структури і економічних відносин, у колгоспах, радгоспах та інших сільськогосподарських підприємствах не можна забезпечити їх раціональне функціонування. Про це свідчать результати опитування громадян., Передбачають вкласти майнові І земельні паї в існуюче: (своє) господарство; 81,4% респондентів, з них передати в оренду;— 30,6, здати в оренду іншим підприємствам "чи особам в заставу банкам "4,6%; бути фермерами:"—6,7%, а для збільшення особистого підсобного господарства 7;3%. :

Реформування необхідно вести в напрямі поєднання переваг приватної власності на землю та інших засобів з колективною формою організації виробництва..

Існуючим законодавством передбачене право приватної власності на присадибні ділянки, фермерські наділи на земельні частки, які можуть одержати громадяни при виході з колективних господарств. Проте, тим хто залишається у колективних: господарствах, права приватної власності на землю не передбачено ( с. 426, 435, 445, 454).

Ці питання врегулював Президент України; своїми Указами від 10.11.94 р. "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва, (с.253) і від 8.08.95 р. "Про порядок паювання земель, переданих, у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (с.255). Цими Указами передбачено:

- безплатну передачу землі у колективну та приватну .власність для виробництва сільськогосподарської продукції на добровільних засадах, виходячи з того, що земля повинна належати тим, хто її – обробляє поділ земель, які передано у колективну власність, на земельні частки (паї) без виділення їх у натурі і видачу документу — сертифіката на право
приватної власності на земельну частку (пай);

право розпорядження земельною часткою (паєм) яке може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, обміну, успадкування, застави;

право безперешкодного виходу члена колективного господарства зі своєю земельною часткою (паєм) і виділення її в натурі в видачею Державного акта на право приватної власності на землю з відповідними правами розпоряджатися нею без зміни цільового призначення;

- проведення  паювання  земель  радгоспів  та  інших  державних сільськогосподарських підприємств після перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства;

- рівні земельні частки (паї) для всіх членів підприємства у вартісному виразі і умовних кадастрових гектарах.

Після прийняття Указів земельна реформа прискорилася. Завершена передача земель від держави у колективну власність, громадянами України приватизовано понад 50% земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, сформовано 6,2 млн. га земель запасу.

За методикою, розробленою Інститутом аграрної економіки разом із. Держкомземом. та іншими науковими установами і затвердженою Кабінетом Міністрів України, проведено; грошову оцінку земель сільськогосподарського Призначення, - ведеться - робота по паюванню (с.283,316,320,327).

Реформування колективних сільськогосподарських підприємств полягає у наступному:

• протягом 2000-2001рр. слід завершити паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям   і   видати   власникам   земельних   часток   (паїв) сертифікати на право володіння земельною часткою (паєм);

паювання     земель     радгоспів     та     інших     державних сільськогосподарських    підприємств    (крім    земель    підприємств,    які залишаються в державній власності) здійснювати після перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства і акціонерні товариства.. При цьому у державній-власності слід резервувати до 15% сільськогосподарських угідь;

при створенні акціонерних сільськогосподарських товариств їх членам видаються майнові акції на суму майнового паю. Що стосується земельної частки (паю), то її слід обліковувати окремо у натуральному і грошовому виразі;

у   товариства   з   обмеженою   відповідальністю,   товариства   з додатковою відповідальністю повні та командитні товариства-учасники вступають із своїми майновими і земельними частками (паями); приватно- орендні   (приватні)   підприємства   створюються   на   базі   селянських (фермерських) господарств, та , інших приватних господарських сформувань, які можуть орендувати земельні ділянки та земельні. ..частки, (паї) для ведення сільськогосподарського виробництва на договірних засадах;

- у сільськогосподарські кооперативи об'єднуються фізичні і юридичні особи ,на ;підставі вільного волевиявлення.; шляхом утворення нової юридичної особи з метою провадження сільськогосподарської діяльності та обслуговування переважно своїх членів;

- сільськогосподарська корпорація формується шляхом об'єднання недержавних сільськогосподарських підприємств будь-якої організаційно-правової форми, які утворені в процесі реформування структурних підрозділів в окремі юридичні особи. Управління в сільськогосподарських корпораціях здійснюється на демократичних засадах, а, їх учасників - за принципом "одна акція-один голос";

-  кожен член колективного сільськогосподарського підприємства, акціонерного та інших господарських товариств має право безперешкодного виходу з нього та одержання безкоштовно у приватну власність своєї земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) та продати майнові акції. У випадку, коли двоє або більше членів виявлять бажання вийти; з цих формувань і об'єднати свої земельні частки і (паї) для спільного ведення сільськогосподарського виробництва або їх відчуження чи передачі в оренду іншим особам, належні, їм земельні частки (паї) виділяються за їх бажанням єдиним масивом;

- власники земельних часток (паїв) мають право без згоди інших власників земельних часток (паїв);у повному чи частковому обсязі дарувати заставляти і передавати у спадщину, переуступати, продавати здавати в а оренду обмінювати; та іншим законним способом їх відчужувати;

- сільськогосподарські акціонери та інші господарські товариства мають право здавати передане до статутного фонду майно в оренду, заставу, обмінювати або іншим способом розпоряджатися ним. Розпорядження земельними частками (паями) та земельними акціями здійснюється за згодою їх І власників. При виході з акціонерного та інших господарських товариств власник земельної частки (паю) має право одержати належну йому земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) або за його бажанням її вартість;

- у разі залучення акціонерними та іншими господарськими товариствами інвестицій їх частка визначається вартістю майна і землі, а частка інвестора.,— вартістю(його вкладу, у це товариство.

Отже, існуючі, законодавчі акти, а.. також врегулювання питань реформування колективних сільськогосподарських підприємств у раціональні господарські структури та забезпечення оренди земельних часток (паїв) дасть змогу у повному обсязі здійснити земельну реформу, трансформувати сільськогосподарське виробництво у найбільш ефективні господарські структури. Викладені положення повинні знайти відображення в установчих документах (с.426,435).

Особливу роль повинні відіграти різноманітні форми інтеграції в агропромисловому комплексі, тобто кооперування, об'єднання зусиль на стадіях виробництва сільськогосподарської продукції, її зберіганні, переробки і реалізації "кінцевого продукту, Це дозволить більш кваліфіковано і комплексно управляти галузями АПК, дасть змогу на кожній стадії єдиного процесу "виробництво—покупець" забезпечити підвищення їх ефективності ( с.381, 396, 410, 41.4).