8.6. Заробітна платня, її сутність, сучасні форми і системи

8.6 Заробітна платня, її сутність, сучасні форми і системи

Зовні заробітна плата здається платою за працю тому, що:

- Виплачується, як правило, після того, як пророблена визначена робота.

- Її розмір визначається з урахуванням кількості і якості проробленої роботи.
Однак праця не може бути об'єктом купівлі-продажу, тому що:

1) якби продавалася праця, то вона, як і всякий товар, мала би вартість, і тоді вартість праці вимірялася б працею, а це - тавтологія;

2) якби продавалася праця, то вона, як і всякий товар продавався б за вартістю. Отже, у момент продажу оплачувалася б уся праця - і необхідна, і додаткова. Тоді б не було додаткової вартості;

3) праця є процес споживання робочої сили. У момент продажу сама праця
ще не здійснена. Як можна продати те, чого немає?

4) праця — це не благо і не матеріалізована в об'єкті. Праця — це процес, а процес як такий продати не можна, оскільки продаються лише блага і послуги, а також права на них.

Отже, заробітна плата - це не ціна праці, а перетворена форма вартості і ціни робочої сили. Заробітна плата є перетворена форма тому, що здається не тим, чим є насправді: здається платою за працю, насправді ж - це плата за робочу силу.

У даний час у всіх країнах застосовуються дві форми заробітної плати:

1) погодинна,   за  якою  величина  заробітку  визначається  тривалістю відпрацьованого часу;

2) відрядна чи поштучна, за якою величина заробітку залежить від кількості виробленої продукції (виконаних послуг).

Системи заробітної плати, використовувані в Україні

- Пряма погодинна.

- Почасово-преміальна.

- Пряма відрядна.

- Відрядно-преміальна.

- Відрядно-прогресивна.

- Колективна відрядна.

- Непряма відрядна.

- Акордна.