Прийняття нового Кримінального кодексу (КК) знамену­вало черговий етап формування в Україні правового суспіль­ства, реалізацію принципу верховенства закону. Поряд з практичними завданнями нове кримінальне законодавство створило умови для розвитку теорії кримінального права, формування нових парадигм — взірців, прикладів для усві­домлення і переусвідомлення їх на науковому рівні з ураху­ванням тенденцій формування інформаційного суспільства.

Провідна функція Кримінального права — визначення, які суспільні відносини, небажані для людини, суспільства, дер­жави, є найбільш суспільне небезпечними у статусі злочинів, тобто визначення, чого не можна робити. В українській пра­вовій доктрині воно визначене як провідна галузь поряд з кон­ституційним, цивільним та адміністративним правом.

Нижче читачам пропонується погляд на КК з позицій юридичної когнітології — науки про пізнання права, пра­вовідносин у контексті єдності теорії соціальної психології, тектології (теорії організації соціальних систем), праксео-логії і теорії інформації в соціальних системах.