Д

Двосторонній маркетинг — маркетинг організації сфери послуг, який передбачає, що якість послуги багато в чому залежить від якості взаємодії покупця з продавцем.

Девіз — гасло, що використовується разом з торговим ім’ям під час просування товару або послуги.

Демаркетинг — маркетингова діяльність, орієнтована на зменшення надмірного попиту на товар чи послугу, який виник унаслідок перевищення попиту над рівнем виробничих можливостей, товарних ресурсів. Д. реалізується в таких заходах, як підвищення цін, припинення реклами товару, стимулювання продажу, доступу до товару чи послуги.

Демографія — наука, що вивчає населення з погляду його чисельності, щільності розміщення, віку, співвідношення статей, рас, роду занять і інших статистичних даних.

Диверсифікація багатогалузева — прагнення фірми (підприємства) розширити асортимент товарів для потенційних покупців.

Диверсифікація горизонтальна — поповнення асортименту фірми новими виробами, не зв’язаними з наявними нині, але які можуть зацікавити клієнтуру.

Диверсифікація діяльності лізингових компаній — розширення лізингової діяльності компанії, в яку, крім традиційних лізингових угод, уходять: оперативний лізинг, продаж на виплат, міжнародний лізинг, ліз-бек, вендор-ліз, леверидж-ліз, про-джект-ліз, фінансовий лізинг, факторинг, форфетинг, лізинг застарілого устаткування.

Диверсифікація експорту — розширення товарної номенклатури в зовнішньоекономічних зв’язках країни. Д. е. — це якісно нове явище в економіці розвинутих країн і країн, що розвиваються. Д. е. — процес, нерозривно зв’язаний з удосконалюванням структури експорту тієї чи тієї країни.

Диверсифікація конгломератна — поповнення асортименту виробами, що не мають жодного стосунку до використовуваної фірмою технології, до її нинішніх товарів і ринків.

Диверсифікація концентрична — поповнення асортименту новими виробами, що з технічного і (або) маркетингового поглядів подібні до наявних товарів фірми.

Диверсифікація ліквідності — диверсифікація інвестицій за термінами з метою забезпечення ліквідності.

Диверсифікованість — різноманітність, різнобічний розвиток. Д. виробництва — одночасний розвиток багатьох не зв’язаних один з одним видів виробництва, розширення асортименту вироблених товарів.

Дистриб’ютор — фірма, що здійснює переважно імпортні операції і виступає як торговець за договором на підставі угоди про право на продаж. Д. придбаває й реалізовує товари від свого імені і за свій рахунок та перебуває, як звичайно, у країні-імпортері.

Диференціація продукції — виокремлення продукції фірми з інших конкуруючих продуктів за допомогою ціни, якості, упаковки, товарного знаку тощо.

Диференціація товарна — виділення підприємством своїх товарів і послуг як особливих, відмінних від товарів і послуг конкурентів, забезпечення для них окремих ніш попиту. Фактори диференціації можуть бути різноманітні: специфічні споживчі властивості, особливо поліпшена якість, технологічні переваги, переваги організації виробництва, якісна перевага сировинних матеріалів, надійність товару, зручний арсенал супутніх продажу товарів, послуг, забезпечення впізнавання товару і т. ін.

Диференціація цінова — установлення різного рівня цін на однакову продукцію у зв’язку з економічними, природними, територіальними й іншими незалежними від підприємств розходженнями у витратах на її виробництво, а також з огляду на якість продукції (сортність, клас, тип та ін.) і попит на неї.

Диференційований маркетинг — одна зі стратегій охоплення ринку, за якої компанія приймає рішення орієнтуватися на кілька сегментів ринку і розробляє для кожного з них окреме пропонування.

Диференціювання цін — спосіб визначення змінюваних цін, які споживач готовий заплатити. Його бажання платити залежить своєю чергою від структури відповідних потреб і породжуваного ними попиту.

«Дійні корови» — напрям діяльності або товари з низькими темпами зростання і великою часткою ринку.

Діяльність маркетингова — діяльність підприємства, фірми на ринку, що передбачає: ретельне врахування потреб у товарах і послугах; стану і динаміки попиту; ситуації, що склалася на ринку, і її розвитку; можливе пристосування виробництва до потреб ринку, до існуючих і потенційних запитів покупців; активний вплив на формування попиту, ринку товарів і послуг; контроль за умовами реалізації товарів і послуг; гнучке реагування на зміни попиту.

Діяльність маркетингової служби — комплексні роботи економічного, валютно-фінансового, планового, техніко-вироб­ничого, збутового і дослідного характеру.

Довгостроковий план — описує основні чинники і сили, які впливатимуть на організацію діяльності протягом наступних кількох років; містить довгострокові цілі, основні маркетингові стратегії, які буде використано для досягнення цілей, і передбачає необхідні ресурси.

Довжина каналу товароруху — визначається кількістю незалежних посередників (чи рівнів розподілу), які послідовно здій-
снюють просування товару. Найчастіше трапляються канали однорівневі (один посередник — роздрібний торговець), дворівневі (два посередники — оптовий і роздрібний торговці), трирівневі (три посередники — великий оптовик, дрібний оптовик, роздрібний торговець).

Договір консигнації — угода, за якою одна сторона (консигнатор) зобов’язується укладати за дорученням другої сторони (консигнанта) угоди з продажу товарів зі складу від свого імені за рахунок консигнанта.

Договір комісії — угода, за якою підприємство чи особа (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншого підприємства (організації) чи особи (комітента) за винагороду здійснити операцію з продажу товару від свого імені.

Договір постачання — двостороння угода, за якою організація-постачальник зобов’язується передати у визначений термін організації-покупцеві (замовнику) у власність чи в оперативне керування продукцію, а організація-покупець зобов’язується прийняти й оплатити її за встановленими цінами.

Допоміжні матеріали і послуги — товари промислового призначення, яких узагалі немає в кінцевому товарі.

Дослідження маркетингу — комплексне дослідження, що включає такі основні напрямки: вивчення ринку, дослідження збуту, оцінювання споживчих властивостей товарів, вивчення реклами, економічний аналіз, мотиваційний аналіз, аналіз зовнішньоторговельного процесу.

Дослідження польове — спосіб одержання додаткової інформації для проведення маркетингових досліджень, заснований на вибірковому методі. Існує низка галузей, де використання польових (позакабінетних) досліджень є не тільки переважнішим, а й ефективнішим, наприклад, дослідження споживчих властивостей товарів з позиції споживачів, вивчення запитів споживачів, дослідження факторів, що визначають споживчу перевагу і вибір, дослідження реклами.

Дослідження попиту — перший етап у дослідженні кон’юнк­тури ринків збуту, що полягає у всебічному вивченні споживача: характеристика смаків, диференціація структури потреб за групами споживачів, виявлення незадоволених потреб, аналіз переваг тих чи тих товарів.

Дослідження причинно-наслідкових зв’язків — маркетингове дослідження з перевірки гіпотез про причинно-наслідкові відносини.

Дослідження ринків збуту — маркетингове дослідження ринків на основі системи безупинного опрацювання інформації про всі аспекти ситуації на ринку. Застосовується метод машинного опрацювання інформації і збираються дані за каналами офіційної статистики (на базі даних інформаційних обчислювальних систем); опрацьовується комерційна інформація, що з’являється в періодичних виданнях, рекламних проспектах та інших матеріалах; опрацьовуються дані, що надходять зі спеціалізованих підрозділів компанії, які збирають інформацію безпосередньо на ринку збуту. На підставі одержуваних даних робляться висновки щодо основних тенденцій на ринку і прогноз перспектив збуту. При цьому використовуються найрізноманітніші методи аналізу інформації: від суто математичних методів до експертних оцінок.

Дослідження ринку — елемент маркетингового дослідження, що сприяє зменшенню невизначеності в частині прийняття комерційних рішень. Включає такі процедури: з’ясування розміру і характеру ринку; розрахунок реальної і потенційної місткостей ринку, аналіз факторів, що впливають на розвиток ринку (урахування специфічних особливостей аналізу товарного і регіонального ринку, установлення ступеня насичення ринку і т. п.); сегментація ринку і визначення типів споживачів за основними характеристиками: вік, стать, дохід, професія, соціальне становище, місце мешкання і т. п.; дослідження потужності торговельно-збутової (товаропросувної) мережі, що обслуговує даний ринок, наявності роздрібних і оптових торговельних підприємств, забезпеченості торговими, складськими і допоміжними приміщеннями.

Доступний ринок — частина зацікавлених покупців, що мають прибуток і доступ до певного товару або послуги.

Доступність — міра, якою ринковий сегмент може бути охоплений і обслужений.

Думка — уявлення споживача про товар або послугу.