М

Макросередовище — головні зовнішні чинники, що впливають на мікросередовище загалом: демографічні, економічні, технологічні, політичні і культурні.

Макроструктура ринку — співвідношення попиту і пропонування за товарними групами, тобто видами товарів (послуг), об’єднаним спільністю функціонального призначення і під впливом суспільного поділу праці, що виокремилися в самостійні виробництва і спеціалізовані підприємства (взуття, одяг, меблі, житло, продукти харчування та ін.). Термін застосовується також до фінансового, кредитного і грошового ринків.

Марка — назва, поняття, знак, символ, дизайн або комбінація згаданих властивостей, призначена для ідентифікації товарів, що їх пропонує продавець (група продавців), або послуг, а також для встановлення їхніх відмінностей від товарів і послуг конкурентів.

Марка виробника (національна марка) — марка, створена виробником товару або послуги, що належить йому.

Маркетинг — наукова концепція, а також заснована на ній система керування виробничою і збутовою діяльністю підприємства, що забезпечує виявлення потреб споживачів, виробництво відповідних цим потребам продукції і послуг, просування товарів до споживачів і одержання завдяки цьому максимального прибутку. Маркетинг включає такі основні елементи: 1) дослідження ринку; 2) сегментування і добір цільових ринків; 3) розроблення комплексу маркетингу; 4) реалізацію маркетингових заходів.

Маркетинг відносин — процес створення, підтримки і розширення міцних, взаємовигідних відносин зі споживачами або іншими зацікавленими особами.

Маркетинг внутрішній — реалізація товарів і послуг в одній країні. Історично був першим, оскільки на зовнішній ринок фірма виходить після досягнення певних результатів на вітчизняному ринку. Проте у світовій практиці є фірми, що спеціалізуються в основному на зовнішній діяльності.

Маркетинг диференційований — маркетингова діяльність, в основі якої — участь фірми в кількох сегментах ринку з розробленням окремого комплексу пропозицій за кожним із цих сегментів.

Маркетинг експортний — 1) вивчення зарубіжного ринку: покупців, збутової діяльності, товару, конкурентоспроможності; 2) маркетингова діяльність фірми, пов’язана з додатковим дослідженням нових іноземних ринків збуту, створенням зарубіжних збутових служб і т. д.

Маркетинг з усвідомленням своєї місії — принцип поінфор­мованого маркетингу, відповідно до якого компанія має визначити свою місію не у вузьких виробничих поняттях, а в широкому соціальному значенні.

Маркетинг за видами товарів і послуг (нетоварний маркетинг) — дослідження дрібних деталей і особливостей організації ефективного продажу і забезпечення прибутковості підприємницької діяльності підприємств різного профілю залежно від властивостей продукції, що випускається, здійснюваних видів робіт чи наданих клієнтам послуг.

Маркетинг за каталогом — метод прямого маркетингу з застосуванням каталогів товару, які розсилаються покупцям поштою або продаються в крамницях.

Маркетинг завойовницький — маркетинг, розрахований на поглинання одних фірм іншими.

Маркетинг інтенсивний — стратегія, за якої встановлюються високі ціни і великі витрати на стимулювання збуту. Дозволяє швидко входити в ринок, забезпечуючи при цьому високу прибутковість продажу. М. і. ефективний у разі протидіючої конкуренції для формування ліпшого споживацького ставлення до товару.

Маркетинг конверсійний — маркетинг за умов негативного попиту на товар або послугу, коли більшість найважливіших сегментів потенційного ринку відкидають даний товар чи послугу і для запобігання їхній появі на ринку навіть готові нести витрати. Сутність М. к. зводиться до виявлення причин негативного попиту, розроблення заходів з нейтралізації цих причин, а потім формування і розвитку попиту на відповідні товари (послуги).

Маркетинг масовий — маркетингова діяльність, пов’язана з масовим виробництвом, поширенням і стимулюванням збуту того самого товару для всіх покупців.

Маркетинг міжнародний — маркетинг товарів і послуг за межами країни, в якій розташована організація.

Маркетинг на рівні ринкових ніш — формування компанією пропозицій товарів і послуг, більшою мірою пристосованих до специфічних потреб споживачів одного або кількох підсегментів ринку, що часто характеризуються меншим ринком конкуренції.

Маркетинг науково-технічний — специфіка продажу й купівлі результатів науково-технічної діяльності, патентів і ліцензій, що змінює характер маркетингової роботи, яка пов’язана з підготовкою ліцензійних і патентних матеріалів для продажу, із завданнями вивчення напрямків НТП, патентного права відповідних країн і т. д.

Маркетинг недиференційований — звернення фірми з тією самою пропозицією до всього ринку відразу на противагу зосередженню зусиль на одному ринковому сегменті. При цьому фірма орієнтується на пересічного споживача і зменшує витрати на маркетингову діяльність. М. н. не дає можливості широко охопити ринок.

Маркетинг одноступінчастий — пряме укладання угоди купівлі-продажу за телефоном, за допомогою використання купона чи поштою. За такої угоди позитивною відповіддю на торгову пропозицію є акт купівлі.

Маркетинг пасивний — установлення низької ціни і незначних витрат на маркетинг. Ця стратегія виправдана, якщо рівень попиту залежить в основному від ціни, за незначної конкуренції, великої місткості ринку і доброї поінформованості покупців, котрі віддають перевагу даному товару.

Маркетинг підтримувальний — маркетингова діяльність у разі повного (повноцінного) попиту. М. п. потребує збереження достатнього рівня попиту в повсякденній діяльності, а також постійної уваги до тих чинників, що можуть змінити попит. При цьому зважуються тактичні завдання, пов’язані з правильною політикою цін, станом збуту, обслуговуванням споживача тощо.

Маркетинг пробний — аналіз нарощування ринків, коли сукупний майбутній збут оцінюється на базі короткострокового, географічно обмеженого продажу нового товару чи послуги. При цьому компанія зазвичай презентує їх на одному або кількох ринках протягом короткого періоду часу.

Маркетинг промисловий — взаємодія фірми з організаціями-споживачами, що отримують товари і послуги для дальшого виробництва, використання в рамках організації чи перепродажу іншим споживачам.

Маркетинг протидіючий — маркетингова діяльність за умов нераціонального попиту, яку потрібно звести до нуля. На відміну від демаркетингу, спрямованого на зменшення надмірного попиту, М. п. має зупинити споживання даного товару (послуги) цілком, бо вони суперечать інтересам суспільства (наприклад наркотики). М. п. сприяє припиненню випуску товару, його вилученню, проведенню кампанії, спрямованої проти даного товару.

Маркетинг прямих інвестицій — вивчення умов зарубіжної інвестиційної діяльності, більш глибокий і всебічний аналіз можливостей роботи нового підприємства і його збутової активності, а також специфіки організації продажу на зовнішньому ринку з підприємства, що виражає інтереси материнської компанії, але функціонує за законами країни, де воно розташовано.

Маркетинг розвиваючий — маркетинг за умов попиту, що формується, на товари (послуги), коли потреба покупців у даному товарі не реалізується в їхній платоспроможний попит. М. р. покликаний схилити покупця до прийняття рішення про купівлю і сформувати адекватну модель купівельної поведінки.

Маркетинг стимулюючий — маркетингова діяльність за умов нульового попиту. Виділяють три форми М. с.: 1) прив’язка даного товару чи послуги до якої-небудь з потреб у випадках, коли товари сприймаються покупцями як такі, що втратили всяку цінність; 2) зміна об’єктивних умов з таким розрахунком, щоб додати товару споживчої цінності на даному ринку; 3) поширення інформації про товар чи розповсюдження самого товару тоді, коли нульовий попит викликаний браком товару на ринку або коли ринок не підготовлений до сприйняття даного товару.

Маркетинг товарно-диференційований — виробництво двох чи кількох товарів з різними властивостями, у різному оформленні, різної якості, у різній розфасовці і т. д.

Маркетинг цільовий — розмежування ринку за цільовою ознакою, вибір однієї чи кількох цілей і розроблення товарів і комплексів маркетингу в розрахунку на кожну з визначених цілей.

Маркетинг ціннісних переваг — принцип поінформованого маркетингу, відповідно до якого компанія має вкладати велику частину своїх ресурсів у підвищення ціннісної значущості.

Маркетинг ціновий — стратегія маркетингу, яка характеризується керуванням ціною продукції з метою забезпечення сформульованих стратегією завдань.

Маркетинг, орієнтований на споживача — принцип поінформованого маркетингу, згідно з яким компанія має вести свою маркетингову діяльність і організовувати її з погляду споживача.

Маркетингова інформаційна система (МІС) — фахівці зі збирання, класифікації, аналізу, оцінювання і поширення акту-
альної і точної інформації для прийняття маркетингових рішень, а також відповідні методологічні прийоми і обладнання.

Маркетингова можливість фірми — привабливий напрямок маркетингових зусиль, на якому конкретна фірма може домогтися конкурентної переваги.

Маркетингова петля якості — схематична модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість продукції чи послуги на різних стадіях — від визначення потреб до оцінки їх задоволення. Послідовний перелік етапів однієї петлі якості такий: маркетинг, пошук і вивчення ринку; проектування і розроблення виробу, матеріально-технічне забезпечення; виробництво виробу; контроль, випробування; упакування і збереження; реалізація і розподіл; монтаж і експлуатація; технічне обслуговування і ремонт; утилізація. Надалі все повторюється в тій самій послідовності, але вже на більш високому рівні якості виробу.

Маркетингова ревізія — комплексне, системне, різнобічне і регулярне дослідження маркетингового середовища, завдань, стратегій і оперативної діяльності фірми з метою виявлення проблем, а також можливостей, що відкриваються, і надання рекомендацій щодо плану дій з удосконалення маркетингової діяльності фірми.

Маркетингове макросередовище — комплекс факторів і умов широкого соціального плану, що безпосередньо впливає на можливості керівництва службою маркетингу. До М. м. належать фактори демографічного, економічного, природного, науково-технічного, політичного, культурного характеру в масштабах окремого регіону.

Маркетингове мікросередовище — комплекс факторів і умов, який безпосередньо стосується самого підприємства і його можливостей щодо задоволення потреб споживачів. Це саме підприємство, його постачальники, маркетингові посередники, споживачі, конкуренти і конкретні аудиторії (ті, що виявляють інтерес до роботи даного підприємства).

Маркетингове середовище — сукупність діючих за межами компанії суб’єктів і сил, які впливають на розвиток і підтримку службами маркетингу вигідних взаємовідносин з цільовими клієнтами.

Маркетингове середовище фірми — сукупність активних суб’єктів і сил, що діють за межами фірми і впливають на можливості служби маркетингу встановлювати і підтримувати з цільовими клієнтами успішну співпрацю.

Маркетинговий аудит — всеосяжне, систематичне, незалежне і регулярне вивчення середовища, цілей, стратегій і діяльності компанії з метою визначення проблем і можливостей, а також для вироблення пропозицій щодо складання плану дій, спрямованих на підвищення ефективності маркетингу компанії.

Маркетинговий комплекс — набір маркетингових інструментів, які піддаються контролю: товар, ціна, методи розповсюдження і просування товару, — сукупність яких компанія використовує для одержання бажаної реакції цільового ринку.

Маркетингові дослідження — вид діяльності, який за допомогою інформації зв’язує споживача, покупця і громадськість з маркетологом; одержана інформація служить для виявлення і визначення маркетингових можливостей і проблем; вироблення, удосконалення й оцінювання маркетингових дій; відстежування результату маркетингової діяльності; поліпшення розуміння процесу керування маркетингом.

Маркетингові посередники — фірми, що допомагають компанії в просуванні, збуті і розповсюдженні товарів серед клієнтури. До М. п. належать торговельні посередники, фірми, фахівці з організації товароруху, агентства з надання маркетингових послуг і кредитно-фінансові, страхові установи.

Маркетингові розвідувальні дані — повсякденна інформація про дослідження в маркетинговому середовищі, яке допомагає менеджерам створювати й удосконалювати маркетингові плани.

Маркетингу плани — головний інструмент реалізації маркетингової політики підприємства; вони узгоджують цілі ринкової діяльності і способи їх досягнення. Включає такі елементи: 1) зведення контрольних показників; 2) викладення поточної маркетингової ситуації; 3) перелік небезпек і можливостей; 4) перелік завдань і проблем; 5) стратегію маркетингу; 6) програми дій; 7) бюджети; 8) порядок контролю.

Маркетингу принципи — сукупність загальновизнаних правил організації маркетингової діяльності. До М. п. входять: організація виробництва на основі бездоганного знання ринкової ситуації; ефективна реалізація продукції і послуг на певних ринках у запланованих обсягах у намічений термін; досягнення довгострокової результативності виробничо-комерційної діяльності підприємства на підставі випуску товарів ринкової новизни; єдність стратегії і тактики виробника з метою активної адаптації до швидкозмінних вимог ринку; формування попиту і стимулювання збуту тощо.

Маркетингу програма — система взаємозалежних заходів, що визначають дії підприємства-виробника на заданий період часу з усіх питань маркетингової діяльності. Формування програм маркетингу відбувається на підставі даних щодо комплексного дослідження ринку, визначення поточних і перспективних потреб і попиту потенційних споживачів, з урахуванням обраної стратегії і тактики маркетингу. М. п. є сполучною ланкою між збутовими і комерційними службами підприємства і науково-технічними, конструкторськими, технологічними та виробничими службами.

Маркетингу тактика — формування і реалізація завдань підприємства на кожному ринку і за кожним товаром у конкретний (короткий) період часу на підставі стратегії маркетингу й оцінки поточної ринкової ситуації за постійного коригування завдань у міру зміни кон’юнктурних та інших чинників.

Маркетингу функції — основні напрямки, галузі, сфери маркетингової діяльності, в основному зафіксовані у відповідних нормативних документах підприємства. Головні М. ф.: аналіз маркетингового середовища; вивчення ринку; розробка товарів і планування асортименту товарів; ціноутворення; організація збуту, торгових операцій, збереження і просування товарів; організація реклами і стимулювання збуту; післяпродажне обслуговування споживачів та ін.

Маркування вантажів — товаросупроводжувальна інформація, що містить реквізити імпортера, номер контракту, номер трансу, вантажогабаритні характеристики місць, номер місця і кількість місць у партії і трансі. М. в. є вказівкою транспортним фірмам щодо поводження з вантажем і за необхідності попередженням про небезпеки, пов’язані з вантажем.

Маркування вантажів (торговець за договором) — юридична чи фізична особа, що уклала з виробником товару чи експортером договір на його продаж на певній території та за обговорених інших умов. Зміна території реалізації здійснюється з письмового дозволу постачальника. Право на продаж буває простим (крім торговця, за договором можуть бути ще продавці), винятковим (торговець за договором — єдиний продавець на даній території), винятковим з обмеженнями. Постачальник товару від свого імені і за свій рахунок купує у виробників товар і продає споживачу. Способи винагороди визначаються залежно від методу встановлення реалізаційних цін: як різниця між ціною реалізації і ціною, установленою постачальником; знижки на перепродаж з фіксованої ціни.

Масова індустрія — індустрія, для якої характерна наявність невеликого набору можливостей для створення конкурентних переваг; кожна з таких переваг дуже значна і обіцяє великі вигоди від вкладених коштів.

Масовий маркетинг — використання, по суті, того самого товару, методів стимулювання і розподілу безвідносно до специфічних потреб споживачів.

Матеріали і комплектувальні вироби — товари промислового призначення, що їх повністю використовують у процесі виробництва виробу. Сюди входять сировинні ресурси, готові матеріали і комплектувальні вироби.

Матриця зростання/частка ринку — метод планування портфелю, що оцінює стратегічні бізнес-одиниці компанії з погляду темпів зростання їхнього ринку і відносної частки цих підрозділів на ринку. Існує чотири типи СБО: «зірки», «дійні корови», «важкі діти» та «собаки».

Менеджер з виробництва — відповідає за всі рішення у сфері маркетингу, що стосуються всього виробничого циклу даного виду продукту, починаючи з розроблення щорічного плану з маркетингу, призначеного для забезпечення роботи виробничих ліній, пов’язаних з виготовленням нинішнього чи майбутнього продукту, що користується попитом на ринку.

Менеджер з маркетингу — посадова особа фірми, що здій-
снює аналіз маркетингової ситуації, реалізацію планів і контрольні функції.

Менеджер з продажу — контролює угоди, здійснювані представниками фірм з продажу, на регіональному і національному рівнях залежно від повноважень.

Менеджер з реклами — планує і керує рекламною діяльністю виходячи з цілей клієнтів і їхніх фінансових можливостей; координує діяльність рекламного агентства з розроблення рекламних програм, повідомлень, вибору придатних засобів масової інформації, часу появи реклами.

Менеджмент служби збуту — аналіз, планування, проведення в життя і контроль діяльності служби збуту. Включає розроблення стратегії і структури служби збуту, пошук і залучення претендентів, відбір, підготовку і винагороду торгових агентів, керування й оцінювання їхньої діяльності.

Мета реклами — конкретне завдання щодо інформування пев­ної цільової аудиторії протягом певного періоду часу.

Метод конкурентного паритету — виділення на бюджет просування суми, відповідної витратам конкурентів.

Метод моделювання ринку — метод, що використовується в основному підприємствами, які виробляють товари промислового призначення, для оцінки ринкового потенціалу міста, регіону або країни на основі виявлення всіх потенційних покупців на ринку і оцінки їх можливих придбань.

Метод обчислення індексу чинників збуту — метод, що використовується переважно виробниками споживчих товарів для оцінки потенціалу ринків споживчих товарів.

Метод розрахунку в процентах до суми продажу — розрахунок бюджету просування в певному процентному виразі від поточного виторгу або виторгу, що прогнозується, або як процент від ціни товару.

Метод розрахунку від готівкових коштів — виділення компанією такої суми на просування товару, яку вона, на її думку, може собі дозволити.

Метод ціноутворення «собівартість плюс надбавка» — додавання до собівартості товару стандартної надбавки.

Міжнародний відділ — форма маркетингової міжнародної організації, відповідно до якої філіал здійснює контроль всієї міжнародної діяльності компанії. Фахівці з маркетингу, виробництва, досліджень, планування і персоналу становлять підрозділ за географічною або виробничою ознакою або ж міжнародний філіал, що відповідає за свій власний продаж і прибутки.

Міжринкова сегментація — формування сегментів споживачів зі схожими потребами і купівельною поведінкою, що живуть в одній або кількох країнах.

Мікромаркетинг — форма цільового маркетингу, за якої компанія орієнтує свої маркетингові програми на потреби чітко визначених і досить вузьких географічних, демографічних, психографічних і поведінкових сегментів.

Мікросередовище — чинники, тісно пов’язані з компанією; вони впливають на її здатність обслуговувати клієнтів. До цих чинників належать сама компанія, посередники, постачальники, конкуренти, цільові споживачі і контактні аудиторії.

Мікроструктура ринку — співвідношення попиту і пропонування якісно-індивідуальних товарів (послуг) конкретних виготовлювачів у рамках даної товарної групи (наприклад, автомобіль даної фірми в межах загального ринку автомобілів). Багато важить у сегментуванні ринку.

Міра готовності покупця до сприйняття товару — етапи, які зазвичай проходить споживач на шляху до купівлі, включаючи обізнаність, знання, розташування, віддання переваги, переконаність і, нарешті, купівлю.

Мода — популярний у конкретний час стиль у певній галузі.

Монополістична конкуренція — має місце на ринку з великою кількістю покупців і продавців і різними цінами на один вид продукції.