Розділ 10. Фінансовий облік і податковий облік формування власного капіталу та довготермінових зобов’язань

Розділ 10. Фінансовий облік і податковий облік формування власного капіталу та довготермінових зобов’язань

Статутний капітал господарського товариства – це вартісний вираз

основних і оборотних засобів, котрими воно володіє. Статутний капітал

фіксують і реєструють в установчих документах, зокрема в договорі учасників і

статуті господарського товариства. Подальші зміни статутного капіталу можуть

відбуватися лише за умови зміни статуту і повідомлення про це органу, що його

зареєстрував.

Статутний капітал можна сформувати за рахунок майна (основних

засобів, оборотних засобів), цінних паперів (акцій, облігацій, депозитів),

деривативів – права власності на користування природними ресурсами, майном

чи обладнанням, на інтелектуальну власність, коштів у т. ч. готівки та

безготівкових, включаючи валюту.

Хоч величина статутного капіталу господарського товариства зафіксована

в установчих документах і вона має дорівнювати сальдо за кредитом рахунка 40

“Статутний капітал”, на практиці виникають ситуації, коли його необхідно

змінити. Такі зміни відображають як збільшення чи зменшення статутного

капіталу. Так, при розширенні матеріально-технічної бази господарського

товариства (його розбудові, придбанні основних засобів), якщо це відбувалось

за рахунок прибутку підприємства, необхідно адекватно збільшити статутний

капітал. Так само він збільшується при прийманні нових засновників.

Зменшитись статутний фонд господарського товариства може внаслідок

знищення майна, особливо основних засобів, стихійного лиха чи з інших

причин. У будь-якому випадку потрібно внести зміни до статуту господарського

товариства.

За кредитом рахунка 40 “Статутний капітал” відображають збільшення

статутного капіталу, за дебетом – його зменшення (вилучення).

Аналітичний облік статутного капіталу ведуть за видами капіталу та

кожним засновником, учасником, акціонером тощо.

Типові операції за рахунком 40 “Статутний капітал”

Для обліку пайового капіталу, тобто вартості основних і оборотних засобів

підприємств, на котрих воно розпайоване (приватні орендні підприємства,

акціонерні товариства, спілки власників тощо), призначено рахунок 41 “Пайовий

капітал”.

Пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб,

добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-

фінансової діяльності.

Аналітичний облік за рахунком 41 “Пайовий капітал” ведуть за видами

капіталу.

Типові операції за рахунком 41 “Пайовий капітал”

Рахунок 42 “Додатковий капітал” призначений для узагальнення

інформації про суми, на котрі вартість реалізації випущених акцій перевищує

їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки активів і вартість

необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та

інші види додаткового капіталу.

За кредитом рахунка 42 “Додатковий капітал” відображають збільшення

додаткового капіталу, за дебетом – його зменшення.

На субрахунку 421 “Емісійний дохід” відображають різницю між

продажною і номінальною вартістю первісно розміщених акцій.

На субрахунку 422 “Інший вкладений капітал” обліковують інший

вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що

перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру

статутного капіталу.

На субрахунку 423 “Дооцінка активів” відображають суму дооцінки

(уцінки) активів, що здійснюють у випадках, передбачених законодавством і

положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

На субрахунку 424 “Безоплатно одержані необоротні активи”

відображають вартість необоротних активів, безоплатно одержаних

підприємством від інших осіб.

На субрахунку 425 “Інший додатковий капітал” обліковують інші види

додаткового капіталу, що не можуть бути включені до наведених вище

субрахунків.

Типові операції за рахунком 42 “Додатковий капітал”

Рахунок 43 “Резервний капітал” призначений для узагальнення інформації

про стан і рух резервного капіталу господарського товариства, створеного

відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок

нерозподіленого прибутку. Резервний капітал формують за рахунок щорічних

відрахувань не менш ніж 5% від його суми, в акціонерних товариствах він має

бути більшим, ніж 25% від статутного капіталу.

За кредитом рахунка 43 “Резервний капітал” відображають створення

резервів, за дебетом – їх використання. Сальдо цього рахунку відображає

залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду.

Аналітичний облік резервного капіталу здійснюють за його видами та

напрямками використання.

Типові операції за рахунком 43 “Резервний капітал”

Обліковують нерозподілений прибуток або збитки, якщо вони не списані

за рахунок інших джерел, на рахунку 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті

збитки)”. За кредитом відображають різницю між балансовим прибутком і його

використаною протягом звітного року сумою. Якщо підприємство має за рік

балансовий збиток, то за дебетом згаданого рахунка відображають суму збитку,

перенесену з рахунка 79 “Фінансові результати”. За кредитом відображають

списання збитку в наступні роки. Тому схема обліку ґрунтується на

бухгалтерських довідках основні для записів операцій за вказаним рахунком.

На субрахунку 441 “Прибуток нерозподілений” відображають наявність і

рух нерозподіленого прибутку.

На субрахунку 442 “Непокриті збитки” відображають непокриті збитки. Їх

списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного,

пайового чи додаткового капіталу тощо.

На субрахунку 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”

відображають розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів),

виплати за облігаціями, відрахування в резервний капітал та інше використання

прибутку в поточному періоді.

Виправлення помилок за минулий рік, виявлених у поточному році,

відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 “Виправлення

помилок і зміни у фінансових звітах” відображають кореспонденцією рахунка

44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” з рахунками бухгалтерського

обліку відповідних об’єктів класів 1 – 6.

Типові операції за рахунком 44 “Нерозподілені прибутки

(непокриті збитки)”

На рахунку 45 “Вилучений капітал” обліковують вилучений капітал, у

випадку викупу власних акцій (часток) в акціонерів з метою їх перепродажу,

анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо.

За дебетом рахунка 45 “Вилучений капітал” відображають фактичну

собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським

товариством у його учасників, за кредитом – вартість анульованих або

перепроданих акцій (часток).

Аналітичний облік вилученого капіталу здійснюють за видами акцій

(вкладів, паїв), іншого вилученого капіталу.

Типові операції за рахунком 45 “Вилучений капітал”

Початкова величина статутного капіталу дорівнює вартості майна

(основних засобів, матеріалів, сировини, товарів, нематеріальних активів) і

коштів господарського товариства. Подальші внески засновники господарського

товариства відображають як зобов’язання учасників. Тому на основі протоколу

зборів учасників, де зафіксована сума статутного капіталу та часток кожного з

учасників, що підлягають до внесення, складають кореспонденцію рахунків

дебет 46 “Неоплачений капітал”, кредит 40 “Статутний капітал”.

Фактичне внесення коштів засновниками відображають у кореспонденції

рахунків дебет 30 або 31 і кредит 46, залежно від того, надійшли кошти

готівкою чи в безготівковому порядку, дебет 10, 20 та ін. і кредит 46 при

надходженні від засновників основних засобів чи товарно-матеріальних

цінностей. При цьому важливою є реальна оцінка вкладу учасників при внесенні

ними основних засобів чи товарно-матеріальних цінностей, оскільки часто

бувають випадки завищення їхньої вартості. Підтвердженням реальної вартості

майна, що вносять засновники товариства, можуть бути чеки, накладні, котрі

засвідчують придбання. Якщо ж вони вносять раніше придбані матеріали чи

основні засоби, а нинішня їх вартість незіставна внаслідок впливу інфляції за

останні роки, як доказ можуть бути довідки постачальників про ціни на

аналогічні види майна або ж його експертна оцінка.

Одне з важливих питань обліку формування статутного капіталу –

дотримання засновниками термінів внесення коштів чи майна, оскільки за

несвоєчасне внесення законодавством передбачені фінансові санкції в розмірі

10% у розрахунку за рік. Фактичну дату внесення коштів у погашення

заборгованості учасників за внесками в статутний капітал визначають за

виписками банку, касовою книгою чи актом приймання-передачі.

Рахунок 46 “Неоплачений капітал” призначений для узагальнення

інформації про зміни в складі неоплаченого капіталу підприємства.

За дебетом рахунка відображають заборгованість засновників (учасників)

господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за

кредитом – погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу здійснюють за видами

розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) і за кожним

засновником (учасником) господарського товариства.

Типові операції за рахунком 46 “Неоплачений капітал”

Формування власного капіталу відображають у системі кореспонденції

рахунків, що залежить від особливостей його збільшення за рахунок певних

активів.

Взаємозв’язок рахунків при формуванні власного капіталу

Зменшення власного капіталу також відображають у системі

кореспонденції рахунків, зумовленій певними особливостями.

Взаємозв’язок рахунків при списанні власного капіталу

На рахунку 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів” узагальнюють

інформацію про рух коштів, що за рішенням товариства резервують для

забезпечення майбутніх витрат і платежів, і включають їх до витрат поточного

періоду.

За кредитом рахунка відображають нарахування забезпечень, за дебетом –

їх використання.

Аналітичний облік забезпечення наступних витрат і платежів здійснюють

за їх видами, напрямками формування і використання.

Типові операції за рахунком 47

“Забезпечення майбутніх витрат і платежів”

Для обліку асигнувань з бюджету на проведення протиепідемічних і

карантинних заходів, підготовку кадрів, здійснення меліорації, покриття витрат

на будівництво соціально-побутових об’єктів, їх експлуатацію тощо

використовують рахунок 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”.

Умови бюджетного фінансування періодично змінюються, тому перелік

асигнувань із бюджету не постійний, а визначається відповідно до чинних

нормативних актів.

Кошти цільового фінансування і цільових надходжень можуть надходити

як субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески

фізичних і юридичних осіб тощо (в т. ч. отримана гуманітарна допомога).

За кредитом рахунка 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”

відображають кошти цільового призначення, отримані як джерело фінансування

певних заходів, за дебетом – використані суми за певними напрямками,

визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

Аналітичний облік коштів цільового фінансування та цільових

надходжень і витрат здійснюють за їх призначенням і джерелами надходжень.

Схема обліку за цим рахунком така. Відображають цільове фінансування і

цільові надходження на підставі документів, що їх засвідчують: платіжних

доручень, прибуткових касових ордерів, бухгалтерських довідок за кредитом

рахунка. Використання цих коштів записують за дебетом рахунка на підставі

документів на придбання медикаментів, дезінфікуючих засобів, отрутохімікатів

і гербіцидів (рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних) та актів на їх

витрачання, актів про виконання протиепідемічних заходів, актів про виконані

будівельно-монтажні роботи, рахунків-фактур на витрати з підготовки кадрів,

бухгалтерських довідок про витрати на утримання об’єктів соціально-

побутового призначення тощо.

Типові операції за рахунком 48 “Цільове фінансування і цільові

надходження”

За гострої потреби коштів господарські товариства можуть отримати в

банку кредити. Залежно від терміну видачі позики поділяються на

короткотермінові та довготермінові. Як правило, позики на виробничі потреби є

короткотерміновими, їх видають на термін, не більш ніж один рік.

Довготермінові позики видають на капітальні вкладення. Терміни їх погашення

становлять, як правило, кілька років. За користування позиками сплачують

певні відсотки.

Використовують позики шляхом перерахування їх платіжними

дорученнями постачальникам в оплату за товарно-матеріальні цінності, роботи і

послуги або отриманням готівки в касу за грошовими чеками. Погашають

позики на основі платіжних доручень про перерахування коштів на цю мету з

поточного рахунка. Видають і погашають позики на основі кредитного

договору, де узгоджують суму кредиту, термін, на який його видають,

процентну ставку за користування позикою, матеріальне забезпечення чи

гарантії повернення позики.

Обліковують короткотермінових та довготермінові позики підприємства

окремо за кожною сумою отриманої позики. Це зумовлено тим, що за кожною з

них встановлюють у кредитних договорах різні відсотки, терміни погашення

кредитів.

На рахунку 50 “Довгострокові позики” обліковують розрахунки за

довготерміновими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами

в інших осіб, що не є поточним зобов’язанням.

За кредитом рахунка 50 “Довгострокові позики” відображають суми

отриманих довготермінових позик, а також переведення короткотермінових

(відтермінованих) у довготермінові, за дебетом – погашення заборгованості за

ними та переведення до поточної заборгованості за довготерміновими

зобов’язаннями.

Аналітичний облік здійснюють за позикодавцями (банками) щодо кожного

кредиту (позики) окремо та термінами погашення кредиту (позик).

Типові операції за рахунком 50 “Довгострокові позики”

Господарські товариства, поряд із отриманням векселів від боржників,

можуть також здійснювати оплату за такою формою розрахунків

постачальникам, підрядникам, іншим підприємствам за одержані від них

товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і послуги. Одержані векселі від

покупців обліковують окремо – для цього призначений субрахунок 162

“Довгострокові векселі одержані” та рахунок 34 “Короткострокові векселі

одержані”. Векселі, що товариство виписує і видає своїм кредиторам,

обліковують на рахунку 51 “Довгострокові векселі видані”.

Схема обліку за цим рахунком така. Товариство виписує вексель на суму

поставлених йому товарно-матеріальних цінностей чи виконаних робіт, наданих

послуг і передає його підприємству, перед котрим виникла заборгованість з

цього приводу. Видані векселі реєструють у спеціальному описі. Кожний

вексель записують як заборгованість певному підприємству. Загальний

підсумок виданих за місяць векселів є кредитовим обігом, а сума сплачених

коштів за виданими векселями – дебетовим обігом за вказаним рахунком.

Одночасно треба списати бланки виданих векселів за кредитом

позабалансового рахунка 08 “Бланки суворого обліку” за умовною оцінкою 0,1

мінімуму оплати праці та відобразити за дебетом позабалансового рахунка 05

“Гарантії та забезпечення надані” суми за виданими простими, індосованими

(переданими), авальованими (гарантованими до оплати третьою особою)

векселями для контролю за ними до отримання повідомлення про їх оплату.

Після цього їх списують за кредитом позабалансового рахунка 05 за

вексельними сумами.

На рахунку 51 “Довгострокові векселі видані” за кредитом відображають

видачу векселя в забезпечення за отримані матеріальні цінності, послуги,

виконані роботи та за іншими операціями, за дебетом – погашення

заборгованості, забезпеченої виданим векселем.

Аналітичний облік здійснюють за кожним виданим векселем.

Типові операції за рахунком 51 “Довгострокові векселі видані”

Рахунок 52 “Довгострокові зобов’язання за облігаціями” призначений для

обліку розрахунків з іншими особами за випущеними та сплаченими власними

облігаціями терміном погашення більш ніж дванадцять місяців із дати балансу.

За кредитом субрахунка 521 “Зобов’язання за облігаціями” обліковують

боргові зобов’язання за номінальною вартістю облігацій, за дебетом –

погашення заборгованості за розрахунками з власниками облігацій.

За кредитом субрахунка 522 “Премія за випущеними облігаціями”

здійснюють облік нарахування сум премій за випущеними облігаціями, за

дебетом –погашення заборгованості з нарахованих премій за облігаціями.

За дебетом субрахунка 523 “Дисконт за випущеними облігаціями”

обліковують суми дисконту за випущеними облігаціями, за кредитом –

списання нарахованих сум.

Аналітичний облік довготермінових зобов’язань за облігаціями

здійснюють за їх видами та термінами погашення.

Типові операції за рахунком 52 “Довгострокові зобов’язання за

облігаціями”