Розділ 16. 1.Особливості обліку нестач, утрат і крадіжок товарно- матеріальних цінностей
16.1. Особливості обліку нестач, утрат і крадіжок товарно- матеріальних цінностей
Вихідна інформація для відображення нестач, утрат і крадіжок товарно-
матеріальних цінностей у податковому обліку формується за даними
фінансового обліку, зокрема за порівняльними відомостями результатів
інвентаризації та прийнятими на основі їхнього аналізу рішеннями керівництва
підприємством чи виконавчими документами, коли це стало предметом
судового розгляду щодо списання чи утримання вартості нестач, утрат і
крадіжок ТМЦ.
У податковому обліку, крім відображення операцій щодо списання нестач,
утрат і крадіжок товарно-матеріальних цінностей, віднесення визначених сум
компенсацій на винних, що відображається у фінансовому обліку, необхідно
скоригувати залишки придбаних ТМЦ, оскільки за ними визначається приріст
(убуток) при обчисленні оподатковуваного прибутку, та суму податкового
кредиту і валових витрат у частині, пропорційній вартості ТМЦ, за котрими
виникла нестача. Це зумовлено тим, що до валових витрат включають вартість
придбаних ТМЦ для використання у господарській діяльності, а сума
сплаченого постачальникам ПДВ уже віднесена до податкового кредиту.
Оскільки нестачу ТМЦ, незалежно від причин її виникнення, не вважають
використанням їх у господарській діяльності, таке коригування є обов’язковим,
хоч це і не всі сприймають, бо суму ПДВ за вартістю нестач, до того ж навіть у
подвійному (!) розмірі, погашає винна особа, а потім цю суму перераховується
підприємство до бюджету. Як відомо, згідно із затвердженою Постановою
Кабінету Міністрів України від 21. 01. 96 р. № 116 “Порядку визначення збитків
від розкрадання, нестачі, знищення, псування матеріальних цінностей” сума
компенсації нестач винними особами обчислюється відповідно до балансової
вартості ТМЦ, котрих не вистачає, помноженої на індекс інфляції з додаванням
обчисленої від цієї вартості суми ПДВ і акцизного збору (за підакцизними
товарами) та застосуванням до визначеного таким чином результату коефіцієнта
2.
Фінансовий і податковий облік відображення нестач і крадіжок ТМЦ
поєднаний і здійснюється такими записами на рахунках.
Кореспонденція рахунків із відображення нестач, утрат і крадіжок
товарно-матеріальних цінностей
Якщо виявлено винуватця нестач, утрат і крадіжок ТМЦ, записи ведуть далі
відповідно до того, що на цю особу треба віднести не балансову вартість
нестачі, а вирахувану суму згідно з Порядком визначення збитків. У цьому
випадку ця сума1 буде, наприклад, становити: (400 грн. × 1,2 (індекс інфляції) +
(480 × 20) / 100 (сума ПДВ) + 0 (сума акцизного збору) × 2 = 1152 грн., тобто
винна особа внесе більшу суму, ніж балансова вартість нестачі. Цю різницю
1152 – 400 = 752 грн. потрібно перерахувати до бюджету.
1 Якщо виявлено нестачу основних засобів, їх списують на субрахунок 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей” за балансовою
(залишковою) вартістю, а суму зносу – за дебетом субрахунка 131”Знос основних засобів”. На винних відносять суму, визначену не від
первісної, а від балансової вартості основних засобів.
Кореспонденція рахунків з відображення розрахунків за нестачами,
втратами і крадіжками товарно-матеріальних цінностей
При нестачі бланків документів суворого обліку на винних відносять 50-
кратну вартість придбання бланків без зазначення номіналу та 5-кратну вартість
із зазначеним номіналом1. Саму ж нестачу відображають на основі акта
перевірки наявності бланків суворої звітності, ф. № СЗ-4. При цьому треба
пам’ятати, що одночасно з відображенням на балансових рахунках бланки
суворої звітності оприбутковують за дебетом забалансового рахунка 08 “Бланки
суворого обліку”, але не за фактичною, а за умовою вартістю, що дорівнює 0,1
від мінімального розміру оплати праці за один бланк, тобто 5,50 грн. Таким
чином, якщо підприємство отримало пачку подорожніх листів автомобіля, в
котрій є 50 шт., та оплатило за них 9,60 грн., на субрахунку 209 “Інші
1 Постанова Кабінету Міністрів України від 27. 08. 1996 р. № 100.
матеріали” їх будуть обліковувати за вартістю 8 грн. (без 1,60 ПДВ), а за
дебетом забалансового рахунка 08 – 275 грн. (50 шт. × 5,50 грн.).
Кореспонденція рахунків з обліку нестачі бланків суворого обліку
Наведена кореспонденція рахунків деталізована з дидактичною метою. У
практичній роботі облікових праціників немає потреби відображати окремо
дорахування податку на прибуток у зв’язку з коригуванням валових витрат або
віднесенням до валових доходів різниці між сумою, визначеною до стягнення з
винної особи, та балансовою вартістю нестач, утрат і крадіжок ТМЦ, оскільки
це здійснюється шляхом коригування валових витрат в одному випадку та
відображення валових доходів в іншому в декларації про прибуток
підприємства за звітний квартал і зумовлює зміну загальної суми
оподатковуваного прибутку. Тому окремих проводок із нарахування податку на
прибуток у зв’язку з нестачами не складають, а нараховують його в звичайному
порядку.