Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

СЛОВНИК ПСИХІАТРИЧНИХ ТЕРМІНІВ

Абазія (гр.) - неможливість ні стояти, ні ходити при відсутності паралічу; при цьому в кінцівках зберігається повністю сила рухів.

Абсанс (фр.) - короткочасний розлад свідомості (на 1-2 секунди) в епілептиків; супроводжується блідістю обличчя та наступною амнезією.

Абсенція (лат). - стан несвідомості.

Абстиненція (лат.) - стримування (від алкоголю, морфію, тютюну тощо).

Абулія (гр.) - патологічна слабкість волі, безвольність, значне падіння ініціативи.

Автоматизм психічний (гр.) - психічна діяльність без участі ясної свідомості.

Автосадизм - самокатування.

Автоскопічні галюцинації - галюцинації двійника: хворий бачить і відчуває біля себе самого себе.

Автосугестія (гр.-лат.) -самонавіювання.

Автотопагнозія (гр.) - розлад орієнтації у власному тілі: хворий не може показати, де у нього рука, вухо тощо.

Автохтонні ідеї (гр.) - хворі відчувають власні думки як якісь чужі, кимсь навіяні.

Агнозія (гр.) - розлад пізнавання.

Агорафобія (гр.) - побоювання площ, відкритих місць.

Агравація (лат.) - перебільшення пацієнтом своєї хвороби.

Аграматизм (гр.) - неправильна побудова мови.

Аграфія (гр.) - втрата здатності писати слова і літери.

Агресія (лат.) - напад.

Агрипнія (лат.) - безсоння.

Адинамія (гр.) - нерухливість.

Ажитація (фр.) - збудження.

Айхмофобія (гр.) - боязнь гострих предметів.

Акінезія (гр.) - порушення активної дії мускулів.

Акоазми (гр.) - елементарні слухові галюцинації (шуми, свисти, гуркіт, шипіння у вухах тощо).

Акомодація (лат.) - пристосування ока до різної віддалі.

Акрофобія (гр.) - боязнь високих місць.

Акроціаноз (гр.) - синюшність кінцівок.

Акустична агнозія - словесна ("душевна") глухота.

Алалія (гр.) - німота без ураження слуху.

Алексія (гр.)- втрата здатності читати.

Алогія (гр.) - безрозсудність.

Альголагнія (гр.) - термін, що об'єднує поняття садизму і мазохізму.

Альцгаймера хвороба - старечий психоз із переважним порушенням мови.

Амавроз (гр.) - сліпота без видимого зовнішнього пошкодження ока.

Амбівалентність (лат.) - одночасне існування протилежних оцінок одного і того ж явища, факту.

Амбітендентність (лат.) - одночасне існування взаємно протилежних тенденцій (при шизофренії).

Аменція (лат.), аментивний стан - плутаність свідомості з галюцинаціями, моторним збудженням.

Амімія (гр.) - випадіння виразних рухів у ділянці лицевої мускулатури.

Амнезія (гр.) - повне випадіння з пам'яті окремих періодів минулого чи певних груп уявлень.

Амнезія антероградна - втрата пам'яті на події, що відбулися після початку хвороби.

Амнезія кататимічна - втрата пам'яті, яка виникла внаслідок сильних душевних переживань.

Амнезія ретроградна - втрата пам'яті на події, що відбулися до початку хвороби.

Амнестичний Корсаковський синдром - втрата пам'яті на поточні події, конфабуляції, неправдиві пригадування.

Аналізатори (гр.) - органи, які здійснюють аналіз роздратувань із внутрішнього та зовнішнього середовища; до них належать усі органи чуття (зір, слух, нюх, смак, дотик).

Анальгезія (гр.) - нечутливість до болю.

Ананкаст (гр.) - хворий, в якого виникають настирливі думки.

Ананкастичний синдром - синдром настирливих станів.

Анартрія (гр.) - відсутність артикуляції, тобто утворення складів і слів.

Анашизм - вид наркоманії, звикання до анаші.

Андроманія (гр.) - підвищене прагнення до статевого задоволення.

Андрофобія (гр.) - огида до заміжжя.

Анекфорії (гр.) - розлади пам'яті; стан, коли людина пригадує факт (подію) лише тоді, якщо їй про це нагадати.

Анерастія (гр.) - відсутність статевої насолоди.

Анестезія (гр.) - відсутність чутливості.

Анестезія психічна - понижена чи втрачена здатність реагувати на зовнішні враження.

Анізокорія (гр.) - нерівномірність зіниць.

Анізорефлексія (гр.-лат.) - різниця рефлексів на правому та лівому боках.

Анозогнозія (гр.) - відсутність усвідомлення своєї хвороби.

Анорексія (лат.) - знижений потяг до їжі.

Аносмія (гр.) - втрата нюху.

Антропоглоси (гр.) - відчуття людських голосів в органах.

Антропофобія (гр.) - боязнь людей.

Аористія (гр.) - нерішучість, вагання в думках.

Апантропія (гр.) - огида до суспільства.

Апатія (гр.) - байдужість, холодність, відсутність чуття.

Аперантолог (гр.) - невгамовний балакун.

Аперсонізація (лат.) - перенесення зовнішніх явищ і переживань інших людей на самого себе.

Апозитія (гр.) - огида до їжі.

Апоплексія (гр.) - крововилив у головний мозок, апоплексичний удар.

Апраксія (гр.) - неможливість для хворого зробити яку-небудь запропоновану дію.

Апситирія (лат.) - крайній ступінь мутизму, абсолютна німота.

Арахноїдит (лат.) - запалення павутинної оболонки мозку.

Аргайл-Робертсона симптом - відсутність реакції зіниць на світло при збереженні реакції на акомодацію і конвергенцію.

Арефлексія (гр.) - відсутність сухожильних і шкірних рефлексів.

Аритмоманія (гр.) - настирливе прагнення рахувати.

Астенія (гр.) - зниження тонусу, в'ялість, слабість.

Астереогноз (гр.) — порушення здатності пізнавати предмети шляхом обмацування.

Атаксія (гр.) - розлад координації рухів, безладність рухів.

Атаксія інтрапсихічна - важкий розлад мови (мислення), відсутність внутрішньої координації психічних процесів (при шизофренії).

Атараксія (гр.) - вчення про душевний спокій.

Атетоз (гр.) - мимовільне скорочення м'язів (пальців рук, ніг).

Атрофія (гр.) - зменшення величини тканини чи органу, найчастіше внаслідок порушення живлення.

Ауктор делікті (лат.) - винуватець злочину.

Аура (гр.) - різноманітні симптоми на початку припадку епілепсії.

Аутизм (гр.) - заглиблення в себе, відгородження від зовнішнього світу (при шизофренії).

Аутизм Каннера - ранній дитячий артизм; виникає з першого року життя. Діти "живуть у шкаралупі", відгороджені від оточення, "мають вираз мовчазних мудреців". Його причиною, на думку Каннера, є недостатнє задоволення емоційних потреб дитини, порушення зв'язку мати - дитина.

Аутистичне мислення - мислення, відірване від дійсності; хворий не зважає на докази оточуючих.

Афазія (гр.) - втрата мови.

Афазія моторна - неможливість говорити, хоча чиюсь мову хворий розуміє.

Афазія сенсорна - нерозуміння мови.

Афазія амнестична - забуття назви предметів при розумінні їх вживання.

Афект (лат.) - бурхливо виражена емоція зі звуженням або затьмаренням свідомості.

Афект-епілепсія - судорожні припадки, зумовлені хвилюванням, афектами.

Афобія (гр.) - безстрашність.

Афонія (гр.) - беззвучність голосу.

Афродизія (гр.) - хвороблива похіть.

Базофобія (гр.) - боязнь ходити, стояти на ногах.

Балістофобія (гр.) - боязнь вогнепальної зброї.

Безплідне (хворобливе) мудрування - порушення мислення, коли хворий зайнятий розв'язуванням непотрібних питань.

Бігамія (лат.-гр.) -двоєженство.

Брадикінезія (гр.) - загальна сповільненість рухів.

Брадилалія (гр.) - повільна мова, наприклад, при паркінсонізмі.

Брадіифазія (гр.) - сповільненість мови.

Брадифренія (гр.) - загальна сповільненість психічних процесів (думок).

Булімія (гр.) - підвищений потяг до їжі, обжерливість.

Вегетативний синдром - сукупність вегетативних розладів (порушення обміну речовини, потової секреції, судинні явища тощо).

Вербальний (лат.) - словесний.

Вербігерація (лат.) - одноманітне, безглузде ритмічне повторення слів чи уривків фраз (при шизофренії).

Вісцеральні галюцинації - відчуття хворим присутності в своєму тілі, найчастіше в животі, сторонніх предметів, живих істот, нерухомих або рухливих.

Винофобія (лат.-гр.) - огида до вина.

Вихор ідей, фуга іде арум (лат.) - прискорення думок (при маніакальному синдромі).

Воскова гнучкість - див. каталепсія.

Галопуючий перебіг (хвороби) - бурхливий, катастрофічно швидкий перебіг хвороби.

Галюцинація (лат.) - сприймання зорового, слухового, нюхового й інших образів без відповідних подразнень органів чуття.

Галюцинації гіпнагогічні - галюцинації, що спостерігаються в дрімотному стані, при переході зі стану неспання в сон.

Галюцинації істинні - галюцинації сприймання, які мають характер реальності.

Галюциноз - стійкі, масові слухові галюцинації, інколи з маяченням (при алкогольному психозі).

Ганзеровський синдром - псевдодементність; форма реактивного стану, коли хворий дає безглузді відповіді на прості запитання.

Гастримаргія (гр.) - ненажерливість.

Гафальгезія (гр.) - відчуття сильного болю з тремтінням, судорогами від дотику предметів до шкіри (при істерії).

Гашишизм - вид наркоманії; куріння чи внутрішнє вживання гашишу.

Гебефренія (гр.) - стан, який характеризується пустотливістю, гримасуванням хворих (при шизофренії).

Гедипатія (гр.) - стан нечутливості, приємного забуття.

Гедонізм (гр.) - тенденція до задоволення; вчення грецького філософа Арістіппа, згідно з яким задоволення і насолода є найбільшим благом.

Гематомієлія (гр.) - крововилив у речовину спинного мозку.

Гематофобія (лат.-гр.) — боязнь крові.

Гемерозіс (лат.-гр.) - угамування, облагородження культурою; угамування пристрастей.

Гемеропатія (гр.) - хвороба, що проявляється чи посилюється лише вдень.

Геміанестезія (лат.-гр.) - відсутність чутливості в одній половині тіла.

Гемікранія (гр.) - біль в одній половині голови (мігрень).

Геміпарез (гр.) - неповний параліч однієї половини тіла.

Геміплегія (гр.) - параліч однієї половини тіла (при атеросклерозі, сифілісі мозку, прогресивному паралічі, травмах черепа, епілепсії, істерії).

Геромаразм (гр.) - стареча дряхлість.

Геронтофілія (гр.) - статевий потяг до осіб похилого віку.

Гідрофобія (гр.) - боязнь води.

Гідроцефалія (гр.) - водянка голови.

Гімнофобія (гр.) - боязнь роздягання.

Гінекоманія (гр.) - пристрасть до жінок.

Гінекофаг (гр.) - ворог, ненависник жінок.

Гінекофобія (гр.) - боязнь жінок.

Гіпальгезія (гр.) - зниження больової чутливості.

Гіперакузія (гр.) - підвищена чутливість до звукових подразнень.

Гіперальгезія (гр.) - підвищення больової чутливості.

Гіперастенія (гр.) - вищий ступінь безсилля.

Гіперестезія (гр.) - підвищення шкірної чутливості.

Гіперкінези (гр.) - надмірні рухи (тремтіння, мимовільні скорочення м'язів пальців рук і ніг) при розгальмуванні чи подразненні підкорки.

Гіперлогія (гр.) - багатомовність.

Гіпермнезія (гр.) - підвищена здатність до запам'ятовування (при маніакальних станах).

Гіперрефлексія (гр.) - підвищення сухожилкових рефлексів.

Гіперсомнія (гр.) - сонливість.

Гіпертимія (гр.) - підвищений настрій.

Гіпестезія (гр.) - пониження чутливості.

Гіпнобат (гр.) - лунатик.

Гіпноїдні (гіпнотичні) фази (І. П. Павлов) - перехідні стани від нормального збудження коркових клітин до гальмування. Як правило, ефект збудження сильніший, якщо сильніше їх роздратування. У клітинах, які переходять у стан гальмування, це відношення змінюється. При цьому можуть бути такі фази: 1)зрівняльна - сильні, і слабкі умовні подразнення дають умовний рефлекс однакової величини; 2) парадоксальна - умовні рефлекси на сильні подразнення зникають, а на слабкі зберігаються; 3) ультрапарадоксальна - на всі позитивні подразнення умовні рефлекси зникають, а при дії гальмівних умовних подразнень спостерігається позитивний ефект; 4) наркотична - падає величина всіх умовних рефлексів (на слабкі подразнення вони зникають, а на сильні зменшуються).

Гіппнолепсія (гр.) - сонливість, яка настає епізодично.

Гіпнопомпічні галюцинації (гр.-лат.) - галюцинації, що виникають при пробудженні.

Гіпокінезія (гр.) - бідність рухів, недостатність моторної ініціативи.

Гіпоманіакальний - слабо виражений ступінь маніакального стану.

Гіпомімія (гр.) - зменшення кількості мімічних рухів.

Гіпоноя (гр.) - "психоз недовір'я".

Гіпопатія (гр.) - розлад відчуття; неправильне сприймання кислого, гіркого, солоного, коли, наприклад, усе здається солодким.

Гіффедонія (гр.) - неможливість переживати приємне.

Глосолалія (гр.) - вимова хворим безглуздих сполук звуків.

Говерса симптом - розширення зіниць при освітленні (при сифілісі мозку).

Голотимічний тип маячення - маячення, що визначається почуттям хворого; наприклад, при депресії у хворого бувають ідеї самообвинувачення, гріховності.

Гоміцидальна тенденція - тенденція до вбивства людей.

Гоміцидіум каузале (лат.) - ненавмисне вбивство.

Гоміцидіум кольпосум або волюнтаріум (лат.) - зловмисне вбивство.

Гоміцидіум нецессаріум (лат.) - вимушене вбивство.

Гомосексуалізм (гр.) - статевий потяг до осіб своєї статі.

Граофілія (гр.) - гомосексуальний потяг жінок до старших віком.

Графоманія (гр.) - патологічне прагнення до писання.

Гумор патологічний - схильність до жартів, часто цинічного змісту (в хронічних алкоголіків, рідше - у хворих із пухлинами головного мозку).

Дебільність (лат.) - нерізко виражена розумова відсталість.

Деградація (лат.) - зниження.

Дежа вуке (фр.) - "уже пережите"; хворому здається, що те, що він переживає зараз, переживав уже раніше.

Дежа вю (фр.) - "уже бачене"; в хворого, який уперше бачить місцевість чи ситуацію, виникає відчуття, що все це колись він уже бачив.

Дежа реконте (фр.) - "уже сказане"; хворому здається, що те, що він хоче сказати, вже колись говорив.

Дезінтоксикаційна терапія - лікування, спрямоване на виділення з організму отруйних продуктів обміну (лікування гіпосульфітом, сульфозином, фізіологічним розчином, розчином глюкози й ін.).

Дезорієнтація (фр.) - нездатність хворого розібратися в місці, обставинах, часі; нездатність сказати, хто він сам.

Дейтеропатія (гр.) - друга хвороба, що настає безпосередньо після першої.

Делікт (лат.) - будь-яке правопорушення, злочин; у вузькому розумінні -цивільне правопорушення, що не становить кримінально караної дії.

Делірій (лат.) - синдром масових, яскравих галюцинацій з дезорієнтацією в оточенні та збудженням.

Деменція (лат.) - недоумство (набуте внаслідок якоїсь хвороби).

Деперсоналізація (лат.) - розлад відчуття власного "Я"; власні думки і дії здаються чужими.

Депресія (лат.) - пригнічений настрій.

Дереалізація (лат.) - втрата сприймання реальності навколишнього світу.

Дермографізм (лат.) - реакція судин при подразненні шкіри.

Дефект (лат.) - стійке випадіння, зниження рівня.

Дизартрія (гр.) - утруднена, неясна мова, спотикання на складах.

Дизмнезія (гр.) - розлад пам'яті, коли події минулого відносяться до інших періодів життя.

Дизморфопсія (гр.) - розлад сприймання, коли предмети здаються хворому деформованими.

Диплопія (гр.) - розлад зору, коли предмети здаються подвоєними.

Дипсоманія (гр.) - запій, найчастіше нападами.

Дисимуляція (лат.) - свідоме прагнення приховувати і заперечувати хворобливі явища.

Дисмегалопсія (гр.) - розлад сприймання, коли хворий бачить предмети в перекрученому вигляді.

Дистимія (гр.) - пригнічений настрій.

Дисфорія (гр.) - складний симптом, при якому спостерігається нудьга, злість і страх (при епілепсії).

Домінанта (О. О. Ухтомський) - вогнище збудження, що панує в певний момент у центральній нервовій системі, має підвищену чутливість до подразнень і гальмує роботу інших нервових центрів.

Дромоманія або поріоманія (гр.) - настирливе прагнення до мандрівок.

Ейдетизм (гр.) - явище, що полягає в збереженні яскравого, наочного образу предмета тривалий час після зникнення його з поля зору.

Ейфорія (гр.) - підвищений настрій, почуття блаженства, задоволення, щастя.

Еквівалент епілептичний (лат.) - затемнення свідомості, аналогічне припадку, але без судом.

Екзальтація (лат.) - надто підвищений настрій, бадьоре збудження.

Екзогенний (гр.) - обумовлений зовнішніми причинами.

Екзофталм (гр.) - витрішкуватість.

Екмнезія (гр.) - розлад пам'яті, коли минулі події відносяться до сучасності.

Економохвороба - епідемічний енцефаліт.

Ексгібіціонізм (лат.) — статеве збочення, коли хворий оголює свої статеві органи в присутності інших, у громадських місцях.

Експансивність (лат.-гр.) — насиченість почуттями позитивного тону, підвищення настрою.

Експлозивний (фр.) - запальний, вибуховий.

Екстракампінні галюцинації (лат.) - галюцинації поза полем зору.

Екфорія (гр.) - відновлення в пам'яті слідів пригадування.

Емболія мозку - закупорка мозкових судин частками тромбу (згустком крові), пухлиною та ін.

Емоція (лат.) - душевне переживання, хвилювання.

Емоційна нестриманість - слабодухість, сльози при незначному засмученні.

Ендогенний (гр.) - конституційно-спадковий.

Енурез (лат.) - нетримання сечі.

Енцефаліт (гр.) - запалення головного мозку.

Енцефалопатія (гр.) - ураження мозку (травматичне, токсичне), не зв'язане із запальним процесом.

Еретичний (лат.) - збудливий.

Еритрофобія (гр.) - боязнь почервоніти.

Еротизм (гр.) - патологічне посилення статевого потягу.

Ефебофілія (гр.) - сексуальний потяг чоловіків до хлопчиків.

Ехо-думки - стан, коли хворому здається, нібито його думки відомі іншим, хтось їх вимовляє.

Ехолалія (гр.) - повторення хворим слів, звуків, які він чує (при шизофренії).

Ехомімія (гр.) - відображення хворим міміки співрозмовника.

Ехопраксія (гр.) - повторення хворим бачених рухів (при шизофренії).

Жаргонізація (фр.) - набір слів, який може справити на слухача враження, що хворий говорить на якомусь жаргоні.

Жемуа в'ю (фр.) -"ніколи не бачене"; підвид симптому дереалізації, коли знайома хворому місцевість здається йому зовсім чужою.

Затримка мови - раптова зупинка мови внаслідок обриву думок у шизофреніків.

Зона істерогенна - ділянка тіла, натиск на яку може спричинити істеричний припадок (ділянка яєчників у жінок та ін.).

Ідеї автохтонні (гр.) - ідеї, які виникають самостійно, без бажання хворого.

Ідеї маячно-подібні - маячні ідеї, психологічно зрозумілі, що випливають із почуттів і прагнень хворого.

Ідеї надцінні - афективно насичені ідеї, що домінують у свідомості хворого і мають для нього особливу цінність.

Ідіосинкразія (гр.) - надмірна реакція організму на байдужий для інших суб'єктів подразник.

Ідіотія (гр.) - найважчий ступінь вродженого слабоумства.

Ілюзія (лат.) - збочення сприймання реальних об'єктів; наприклад, кущ сприймається як людина.

Імбецильність (лат.) - середній ступінь вродженого слабоумства.

Імперативні галюцинації (лат.) - слухові галюцинації, коли голоси наказують хворому щось зробити: не їсти, вбити когось тощо.

Імпотенція (лат.) - статеве безсилля.

Імпульсивність лат.) - схильність до раптових, необміркованих дій.

Інволюційний (лат.) - такий, що розвивається в період старечого одряхління людини.

Індуковане божевілля або психічне зараження (лат.) - захворювання, що виникає в навколишніх осіб під впливом переживань чи висловлювань психічно хворого.

Інкогеренція (лат.) - незв'язність мислення.

Інтоксикаційні психози (лат. -гр.) - психози, спричинені отруєнням.

Інфантилізм (лат.) - фізичний недорозвиток.

Інфантилізм психічний - дитяча поведінка в дорослої людини; невідповідність психічного розвитку вікові при збереженні інтелекту.

Іпохондрія (гр.) - пригнічений стан, хворобливе зосередження уваги на неприємних відчуттях в організмі, побоювання за своє здоров'я, життя; хворий скаржиться на неіснуючі у нього чи перебільшені хворобливі явища.

Какоситія (гр.) - огида до їжі.

Карцинофобія (гр.) - боязнь захворіти на рак.

Каталепсія (гр.) - остовпіння; тривале збереження хворим наданої йому незручної пози.

Катамнез (гр.) - відомості про хворого після виписки з лікарні.

Катаплексія (гр.) - раптове різке падіння тонусу м'язів; хворий падає як підкошений, не втрачаючи свідомості.

Кататимічне маячення (гр.) - маячення, що розвивається в напрямку якого-небудь домінуючого переживання.

Кататонічний синдром (гр.) - сукупність таких явищ, як мутизм, негативізм, вербігерація, манерність, стереотипія, гримасування, чудернацькі пози, автоматичне підкорення, імпульсивні дії, ступор.

Кататонія люцидна - кататонія, що перебігає при ясній свідомості: хворий сприймає навколишній світ з усіма подробицями, все запам'ятовує. Бувають галюцинації, псевдогалюцинації і маячення; може спостерігаися збудження (імпульсивність) і ступор із негативізмом.

Кататонія онейроїдна - кататонія зі сновидним затьмаренням свідомості, фантастичними образами, зміненим сприйманням оточуючого. Бувають галюцинації, псевдогалюцинації і маячення; спостерігається розгублено-патетичне збудження, субступорні стани і ступор із восковидною гнучкістю.

Катестезичне маячення (гр.) - маячення, пов'язане зі зміною відчуттів тіла (при шизофренії).

Кверулянт (лат.) - сутяга; той, що несправедливо скаржиться.

Квінке ознака - тремтіння пальців, непомітне для ока; виявляється при опорі пальців хворого в долоню лікаря (при алкоголізмі).

Кенофобія (гр.) - боязнь порожніх приміщень.

Кінофобія (гр.) - боязнь собак.

Клаустрофобія (лат.-гр.) - боязнь закритих приміщень. крадіжки.

Клептофобія (гр.) - боязнь бути обкраденим.

Клонус (гр.) - ритмічне скорочення м'язів, спричинене розтягненням їх сухожилків при значному підвищенні сухожилкових рефлексів.

Кома (гр.) - непритомний стан; тяжкий розлад свідомості, коли найсильніші подразники не приводять до ясної свідомості.

Комоція (лат.) - струс мозку.

Конвергенція (лат.) - зведення обох очей, коли зорові лінії перехрещуються в точці фіксації.

Конвульсії (лат.) - судороги.

Контузія (лат.) - травма з безпосереднім ударом (забоєм).

Конфабуляція (лат.) - розповідання хворим вигаданих ним історій.

Копракразія (гр.) - нетримання калу.

Копралагнія (гр.) - статеве збудження при лизанні калу.

Копролалія (гр.) - прагнення вимовляти лайливі слова.

Копрофагія (гр.) - поїдання калу (при шизофренії).

Корофілія (гр.) - статевий потяг дорослих жінок до дівчат.

Корсаковська хвороба - алкогольний поліневритичний психоз (множинне запалення нервів) із розладами пам'яті, конфабуляціями та неправдивими пригадуваннями.

Котара синдром - маячення заперечення власного існування.

Кретинізм (фр.) - затримка росту і недорозвиток інтелекту внаслідок порушення функції щитовидної залози.

Криптомнезія (гр.) - помилки пам'яті; пригадування дійсних фактів, але настільки забутих, що вони здаються цілком новими.

Кунктація (лат.) - нерішучість.

Лабільність, функціональна рухливість (М. Є. Введенський) - швидкість протікання елементарних циклів збудження в нервовій і м'язовій тканинах організму.

Лаксизм (лат.) - занепад моральності.

Ламентація (лат.) - голосіння, плач.

Лапсус меморі (лат.) - помилка в пам'яті, забутливість.

Легіслативний (лат.) - законодавчий.

Лептоменінгіт (гр.) - запалення м'якої мозкової оболонки.

Лесбійське кохання - статевий (гомосексуальний) зв'язок у жінок.

Летаргія (гр.) - тривала глибока сплячка.

Лібертиціум (лат.) - знищення цивільної свободи.

Лібідо (лат.) - статевий потяг.

Лігмус (гр.) - судорожний, неприродний плач.

Лікорексія (гр.) - вовчий голод.

Лімоктонія (гр.) - самогубство голодом.

Ліпмана феномен - поява зорових галюцинацій, коли натискати на очні яблука (при білій гарячці в алкоголіків).

Літофаг (гр.) - пожирач каміння.

Логоклонія (гр.) - багаторазове повторення одного і того ж слова, складу, найчастіше кінцевого в слові (при прогресивному паралічі, атеросклерозі).

Логорея (гр.) - прискорена мова, балакучість (при маніакальних станах).

Лунатизм - див. сомнамбулізм.

Мазохізм - сексуальне збочення; хворий одержує сексуальне задоволення, коли з ним жорстоко поводиться кохана особа.

Макрологія (гр.) - багатослівність.

Макропсія (гр.) - стан, коли хворий бачить предмети у дуже збільшених розмірах.

Манерність (фр.) - навмисне неприродна поведінка, жестикуляція та міміка (при шизофренії).

Маніакальний стан (гр.) - різко виражене мовне і моторне збудження, веселий настрій і переоцінка власної особи.

Мастурбація або мануступрація (лат.) - онанізм.

Матеософія (гр.) - пуста балаканина.

Маячення - думки та переконання хворого, що виникли на хворобливому ґрунті і не відповідають дійсності.

Маячення ініціальне - маячення, що виникає перед інфекційним захворюванням і в зв'язку з ним (до підвищення температури).

Маячення інфекційне - маячення, спричинене інфекційним захворюванням; супроводжується розладами свідомості, галюцинаціями, плутаністю думок, збудженням.

Маячення колапсу - маячення на фоні виснаження після важкого інфекційного захворювання.

Маячення резидуальне - залишки маячення в період одужання після зникнення галюцинацій.

Медикоманія (лат.) - пристрасть до лікування.

Меланхолія (гр.) - стан туги, самообвинувачення, самоприниження, розумової загальмованості, моторних актів.

Менінгізм (гр.) - подразнення мозкових оболонок.

Менінгіт (гр.) - запалення мозкових оболонок.

Ментизм (лат.) - наплив думок без бажання суб'єкта, часто безцільних, непотрібних.

Метагогія (гр.) - повторення слів.

Метаморфопсія (гр.) - розлад сприймання, при якому предмети сприймаються в перекрученій формі.

Метахронізм (гр.) - помилка в часі.

Метенцефалічні психози - психози, що розвиваються через деякий час після перенесеного епідемічного енцефаліту.

Мієліт (гр.) - гостре запалення спинного мозку.

Мізандрія (гр.) - ненависть до людей.

Мізогінія (гр.) - огида до жінок.

Мізопедія (гр.) - ненависть до дітей.

Мізопсихія (гр.) - огида до життя.

Мікрогірія (гр.) - зменшення величини звивин мозку.

Мікропсихія (гр.) - малодушність, боягузтво.

Мікропсія (гр.) - сприймання зорових об'єктів у зменшеному вигляді.

Мікроцефалія (гр.) - малоголовість.

Міксоскопія (гр.) - статеве збудження при спостеріганні чужих статевих зносин.

Міоз (гр.) - звуження зіниці ока.

Міозит (гр.) - запалення м'язів.

Міоклонія (гр.) - раптове скорочення сіпання окремих м'язів.

Мірмідон - нікчемна, але гордовита людина (від імені Мірмідона - сина Зевса).

Міфоманія (гр.) - хвороблива схильність до вигадок, міфів.

Модераціо пене (лат.) - зменшення кари.

Монахоманія (гр.) - пристрасне прагнення до cамітнього життя.

Моноплегія (гр.) - параліч однієї кінцівки.

Монофобія (гр.) - боязнь самітності.

Морія (гр.) - невмотивована веселість із придуркуватістю, пустотливістю.

Морософія (гр.) - дурість, тупоумство.

Морс цивіліс (лат.) - цивільна смерть.

Морфінізм (гр.) - хвороблива пристрасть до морфію.

Мудрування марне - порушення мислення, коли хворий зайнятий розв'язуванням непотрібних питань.

Мусируючий або муситуючий (бурмотливий) делерій (фр.) - стан, який характеризується відсутністю реакції на зовнішні подразнення та збудженням; хворий щось хапає в повітрі, безтямно стягає з себе простирадло, ковдру, перебирає їх руками, начебто знімає з тіла нитки; мова тиха, бурмотлива. Стан може перейти в сопор і кому.

Мутизм (лат.) - повне мовчання; хворий розуміє питання, але не може відповісти при збереженні мовного апарату.

Нарколепсія (гр.) - приступи сплячки або сонливості, які виникають раптово, часто після сміху, плачу.

Наркоманія (гр.) - патологічне прагнення до вживання наркотиків.

Нарцисизм (гр.) - самолюбство.

Насильний сміх, плач - мімічні рухи без відповідних емоцій, що виникають мимовільно.

Настирливі (нав'язливі) або невідступні стани (ідеї, дії, фобії, обсесії) -

хворобливі явища, що оволодівають думками та діями хворого при критичному ставленні до них.

Настрій - сукупність почуттів, які людина переживає в певний час.

Неадекватна міміка - міміка, що не відповідає переживанням хворого.

Невралгія (гр.) - приступ болю, що виникає по ходу якого-небудь нерва.

Неврастенічна каска - відчуття важкості голови, стискання її неначе обручем (при неврастенії, астенії).

Невроз (гр.) - функціональний розлад діяльності нервової системи, зумовлений зовнішніми причинами.

Негативізм (лат.) — невмотивований опір зовнішньому впливові (негативізм пасивний); коли хворий робить протилежні вчинки, це зветься негативізмом активним.

Некросадизм (гр.) - прагнення до статевого задоволення шляхом осквернення трупа (в ідіотів).

Некрофілія (гр.) - прагнення до статевого задоволення шляхом статевих зносин з трупами (рідко в ідіотів).

Некрофобія (гр.) - боязнь мертвих.

Неофобія (гр.) - боязнь усього нового.

Нігілістичне маячення - маячення заперечення; хворий заявляє, що він помер.

Ністагм (гр.) - мимовільні судомні рухи очного яблука.

Нозофобія (гр.) - боязнь хвороби.

Ностальгія (гр.) - туга за батьківщиною.

Обнубіляція (лат.) - легке порушення свідомості; вона ніби затягується "хмаркою".

Обтректатор (лат.) - наклепник, донощик.

Олігопсихія (гр.) - нестача, занепад духу в людини.

Оліготрофія (гр.) - поганий апетит.

Олігофазія (гр.) - стан, при якому хворий вживає мало слів, тому що не може пригадати інших.

Олігофренія (гр.) - вроджене слабоумство, психічний недорозвиток; розрізняють три її форми: дебільність, імбецильність, ідіотія.

Омніфаг (гр.) - людина, котра їсть усе.

Онейроїдний стан (гр.) - яскраві фантастичні галюцинації на фоні порушеної свідомості, коли хворий сам себе бачить, сприймає.

Оніоманія (гр.) - прагнення до розтринькування, марнотратства.

Оніризм (гр.) - сновидний стан при збереженні орієнтації; хворий сприймає образи, але знає, що вони нереальні.

Оніхофагія (гр.) - прагнення гризти нігті.

Ономатоманія (гр.) - настирливе прагнення пригадувати імена всіх бачених колись осіб.

Опістотонус (гр.) - судорожне вигинання тулуба назад.

Осудність - відповідальність людини за свої дії (за злочин).

Отематома (гр.) - кров'яна пухлина раковини вуха (при прогресивному паралічі).

Палілалія (гр.) - судорожне повторення хворим останнього слова чи фрази.

Палїлогія (гр.) - повторення одних і тих же слів на початку та в кінці речення.

Панофобія (гр.) - переляк під час сну.

Пантофагія (гр.) - вживання в їжу всіх предметів.

Пантофобія (гр.) - боязнь усього.

Панхрестія (гр.) - ліки від багатьох хвороб.

Парабіоз (М. Є. Введенський) - стан збудливості тканини, що виникає під впливом сильних подразнень і характеризується втратою провідності і збудливості, тобто ознаками гальмування; тканина перебуває в стані стійкого, непохитного збудження. Стан показує діалектичну єдність процесів збудження та гальмування.

Парабулія (гр.) - збочення потягів

Парадоксія (гр) - дивність у думках, вченні; любов до дивовижного.

Парадоксоманія (гр.) - незвичайне прагнення до суперечностей.

Параліч (гр.) - втрата можливості виконувати довільні рухи.

Паралогічне мислення - хворобливо змінене мислення, що характеризується невірною логікою.

Парамімія (гр.) - невідповідність виразу обличчя (міміки) переживанням хворого; наприклад, хворий говорить про свою хворобу і посміхається.

Парамнезія (гр.) - ілюзія пам'яті; наприклад, ніколи небачене здається знайомим.

Параноїдальний синдром - синдром маячення (переслідування, впливу тощо).

Параноя (гр.) - хронічне психічне захворювання, що характеризується систематичним маяченням при відносному збереженні інтелекту.

Параплегія (гр.) - параліч обох верхніх або обох нижніх кінцівок.

Паратимія (гр.) - невідповідність емоцій хворого змісту його свідомості, інтелектуальним уявленням.

Парафренія (гр.) - психічний розлад із маяченням, галюцинаціями без тривалого порушення інтелекту, емоцій, працездатності; вважається формою шизофренії.

Парез (гр.) - неповний параліч.

Парейдолія (гр.) - зорова ілюзія з привнесенням фантастичних подробиць до об'єкта, що сприймається; наприклад, хворий бачить на килимі голови людей, на хмарах - гори, замки тощо.

Парестезія (гр.) - різні тактильні відчуття, що виникають без зовнішнього впливу (заніміння, мурашки на тілі та ін.).

Паркінсонізм - скованість рухів, розлад тонусу м'язів як наслідок ураження підкоркових сірих вузлів (при епідемічному енцефаліті) - "тремтливий параліч".

Патогенез (гр.) - механізм виникнення та розвитку хвороби.

Патогноміка (гр.) - вчення про ознаки хвороби.

Патомімія (гр.) - симуляція якоїсь хвороби, часто шляхом самознівечення.

Патофобія (гр.) - див. нозофобія.

Патрицидіум (лат.) - батьковбивця.

Пахіменінгіт (гр.) - запалення твердої мозкової оболонки.

Педерастія (гр.) - статевий потяг до осіб своєї статі (у чоловіків).

Педикатор (гр.) - активний педераст.

Педофілія (гр.) - статевий потяг до дітей.

Пена арбітрарія (лат.) - добровільна кара, що залежить від судді та здорового розуму, а не від закону.

Перверзія (лат.) - статеве збочення.

Перегріноманія (гр.-лат.) - пристрасть до мандрівок.

Періавтологія (гр.) - самовихваляння.

Персеверація (лат.) - схильність у розмові довго залишатися в колі одних і тих же уявлень, повторювати одне і те ж.

Персоніфікація (лат.) - вид галюцинацій; коли хворий не лише чує, а й бачить галюцинаторний образ.

Петефобія (гр.) - боязнь товариства.

Пігмаліонізм - статевий потяг до статуй.

Піка хвороба - різновид старечого недоумства.

Пікнолепсія (гр.) - часті невеликі приступи легких судом без затьмарення свідомості (в дітей).

Піроманія (гр.) - настирливе прагнення підпалювати.

Пластолог (гр.) - брехун, дурисвіт.

Плеоназм (гр.) - багатослівність у мові, письмі.

Подушка психічна (Дюпре) - поза хворого в ліжку, коли голова тримається над подушкою (при кататонічній формі шизофренії).

Поліандрія (гр.) - багатомужжя.

Поліневрит (гр.) - множинне запалення периферійних нервів.

Поліомієліт (гр.) - запалення сірої речовини спинного мозку.

Полілатія (гр.) - захворювання декількома хворобами.

Полінезія (гр.) - пристрасть до пияцтва.

Поропсія (гр.) - розлад сприймань, коли хворому, наприклад, вулиця звичайної довжини здається надзвичайно довгою.

Потатор (гр.) - алкоголік.

Потоманія (гр.) - пияцтво.

Пресбіофренія (гр.) - вид старечого недоумства з розладами здатності до запам'ятовування, конфабуляціями і метушливістю.

Пресеніум (лат.) - передстаречий період; для нього характерні тривога, туга.

Пропфшизофренія (гр.) - шизофренія у дебільної особи.

Протопопова синдром - прискорення пульсу, розширення зіниць очей, запори, розлад менструацій (у жінок при циркулярному психозі).

Псевдогалюцинації - галюцинації, що не мають характеру об'єктивної реальності; голоси та привиди виникають у голові хворого, власному тілі, зі середини.

Псевдодеменція (гр.-лат.) — несправжнє недоумство (при психогенних реакціях, інколи як симуляція недоумства).

Псевдологія (гр.) - брехливість без цілеспрямованості.

Псевдоремінісценція (гр.-лат.) — неправдиві пригадування; заповнення стійких прогалин пам'яті вигадками.

Психастенія (гр.) - психічна слабкість, яка супроводжується тривогою, нерішучістю, невпевненістю в собі і настирливими думками.

Психентонія (гр.) - напруження, втома розумових сил яким-небудь заняттям.

Психогенний (гр.) - той, що виник під впливом психічних факторів; наприклад, депресія внаслідок смерті близької особи.

Психопатія (гр.) - аномальний, дисгармонійний розвиток особистості із загальною нестійкістю; часто супроводжується розладами емоцій і волі.

Психосенсорна епілепсія - замість судорожних припадків зненацька настають приступи галюцинацій сприймань при збереженні пізнавання.

Психосенсорні розлади - перекручене сприймання при збереженні пізнавання предметів.

Психрофобія (гр.) - боязнь холоду.

Пті маль (фр.) - малі припадки епілепсії без падіння на землю.

Птоз (гр.) - відвисання верхньої повіки при паралічі окорушного нерва.

Пуерилізм (лат.) - дитяча поведінка дорослої людини (при реактивних станах).

Радикуліт (лат.) - запалення корінців спинномозкових нервів.

Раптус меланхолійний (гр.-лат.) — гострий приступ нестерпної туги; хворі б'ються головою об стіну, намагаються покінчити з собою.

Реактивний стан - психічний розлад, пов'язаний із перенесеною психічною травмою, що проявляється в розладах настрою, тузі, загальмованості.

Реакція короткого замикання - негативна емоція, пов'язана з тривалою психічною травмою, характерна нібито нагромадженням емоцій (кумуляцією); може дати "вибух" емоцій із небезпечними діями.

Резидуальна епілепсія - судорожні припадки внаслідок перенесеного захворювання мозку.

Резидуальний стан - залишкові явища внаслідок перенесеної хвороби.

Резонерство (фр.) - безцільні міркування над простими речами і фактами.

Рейхардта феномен - поява зорових галюцинацій, коли хворий пильно дивиться на чистий аркуш паперу (при білій гарячці).

Релаксація (лат.) - зменшення напруження; полегшення.

Ремісія (лат.) - ослаблення, поліпшення перебігу хвороби.

Рефлекс (лат.) - автоматична реакція з боку організму у відповідь на зовнішнє подразнення.

Ригідність (лат.) - малорухливість.

Римована мова - прагнення хворих говорити римами (при шизофренії).

Ритуали (лат.) - настирливі рухи та дії хворих, які мають значення заклинання. Робляться всупереч розуму, щоби попередити уявне нещастя; виникають разом із фобіями, сумнівами.

Садизм (від імені маркіза де Сада, котрий хворів на статеве насильство) -сексуальне збочення, при якому статеве чуття задовольняється спричиненням фізичного болю іншій особі.

Сатиріазіс (гр.) - хворобливе посилення статевого потягу у чоловіків (при пресенільних станах, старечому недоумстві й ін.).

Сензитивний (фр.) - надто чутливий до всього, ранимий.

Сенільний (лат.) - старечий.

Симуляція (лат.) - удавання почуттів чи певного фізичного (психічного) стану; наприклад, симуляція психічної хвороби з метою уникнути кримінальної відповідальності.

Синдром (гр.) - сукупність певних симптомів, певна їх послідовність у часі, характерна для тієї чи іншої хвороби.

Синестезія (гр.) - співвідчуття, іррадіація збудження з одного аналізатора на інший; наприклад, колірний слух, коли хворий чує певний звук чи тон та одночасно бачить його забарвлення.

Синтонний - товариський, доступний.

Сифілофобія (гр.) - боязнь зараження сифілісом.

Скандована мова - ритмічна мова (при прогресивному паралічі, розсіяному склерозі).

Скатолагнія (гр.) - поїдання екскрементів (при шизофренії, інколи при епілепсії).

Скотофобія (гр.) - боязнь темряви.

Слова останнього симптом - хворий вимовляє слово тоді, коли співрозмовник, якому він раніше зовсім не відповідав, уже відходить.

Словесна окрошка - важкий ступінь розладу мислення при шизофренії; хворий вживає безглуздий набір слів, граматично правильно побудованих.

Содомія - прагнення до статевих зносин із тваринами.

Сомнамбулізм (лат.) - ходіння під час сну; стані автоматизму, розладнаної свідомості сплячий здійснює складні дії, прогулянки, лізе на дах тощо, а вранці нічого не пам'ятає (при епілепсії, неврозах).

Сомнілоквія (лат.) - розмова під час сну.

Сопор (лат.) - важкий розлад свідомості, коли до стану притомності можуть привести лише дуже сильні подразники.

Спазм (гр.) - судорога, судома.

Спазмофілія (гр.) - захворювання дітей (звичайно до трьох років) у зв'язку з порушенням обміну кальцію; супроводжується судомами.

Сплін (англ.) - нудьга, що доходить до огиди до життя.

Стазофобія (гр.) - боязнь встати з постелі.

Стан (статус) епілептичний - катастрофічне збільшення кількості припадків в епілептиків (до 100 і більше на день); загрозливий для життя.

Стенічний (гр.) - активний, сильний, насичений позитивними емоціями.

Стереотипія (гр.) - схильність до повторювання одних і тих же фраз, слів, рухів (при шизофренії у недоумкуватих).

Ступор (лат.) - "остовпіння", зведення всіх моторних функцій до мінімуму, реакція на оточення відсутня; буває кататонічний, меланхолійний, істеричний, епілептичний, паралітичний та ін.

Сугестивність (лат.) - навіюваність.

Суїцидальні думки, дії (лат.) - думки та дії з метою покінчити життя самогубством.

Табес дорзаліс (лат.) - "сухотка" спинного мозку; хронічне сифілітичне захворювання нервової системи.

Танатофобія (гр.) - боязнь смерті.

Тахіфагія (гр.) - дуже швидка їда психічно хворого.

Тетанія (гр.) - захворювання, яке супроводжується приступами болісних судом унаслідок зменшення вмісту кальцію в крові при порушенні функції прищитовидної залози.

Тетрацціні симптом - поза, при якій голова трохи закинута назад (при прогресивному паралічі).

Тік - сіпання, мимовільні короткі рухи, що виникають в одному м'язі чи групі м'язів.

Токофобія (гр.) - боязнь пологів.

Торпідність (лат.) - байдужість, в'ялість.

Транзитивізм (лат.) - хворий переносить свої власні переживання на навколишніх здорових людей (при шизофренії).

Транс (лат.) - різновидність психічного автоматизму; характеризується автоматичним виконанням складних актів поведінки (наприклад, блукання вулицями) в стані затьмареної свідомості (при епілепсії).

Трансвестизм (лат.) - хвороблива пристрасть до перевдягання, зокрема, чоловіків у жіночий одяг і навпаки з метою статевого задоволення.

Тремор (лат.) — ритмічне коливання голови, кінцівок і всього тіла в спокійному стані.

Трибадизм (лат.) - взаємний онанізм двох жінок.

Тривіальна мова (лат.) - мова, схожа на дитячу.

Туга передсердечна - почуття туги з тяжким відчуттям болісного стискання в ділянці серця (при депресіях).

Тумор (лат.) - пухлина.

 Урофобія (гр.) - пристрасть до їжі.

Фантазії маячно-подібні - нестійке фантастичне маячення у психопатів.

Фенгофобія (гр.) - боязнь світла.

Фетишизм (фр.) - культ неживих предметів як статеве збочення.

Флегматичний (гр.) - в'ялий, сповільнений.

Фобія (гр.) - боязнь, настирливий страх.

Фобофобія (гр.) - боязнь страху.

Фонеми (гр.) - елементарні слухові галюцинації (хворий чує непевні звуки: тріск, шум тощо).

Фотопсія (гр.) - елементарні зорові галюцинації (іскри, світло й ін.).

Фригідність (лат.) - статева холодність, пониження статевої збудливості.

Фуга (лат.) - безцільні блукання в стані зміненої свідомості.

Хоботок - витягання губ вперед у формі хоботка (при кататонічній формі шизофренії).

Хризоманія (гр.) - пристрасть до золота.

Ценестопатія або сенестопатія (гр.) - неприємні відчуття у тілі.

Церебрастенія (лат.) - астенія; неврастенічно-подібний синдром, пов'язаний із загальними мозковими симптомами функціонального виснаження після черепно-мозкової травми.

Циклотимія (лат.) - легка форма маніакально-депресивного психозу.

Циклофренія (гр.) - те саме, що й маніакально-депресивний психоз.

Циркулярний психоз - див. циклофренія.

Шизофазія (гр.) - заплутана мова зі словесними новоутвореннями та перекрученнями; осмисленість збережена.

Шизофренія (гр.) - психоз із тенденцією до хронічного перебігу та виникнення стійких змін психіки; основними розладами є рання емоційна блідість, розлад волі, мислення, розщеплення психіки.

Ювенільний (лат.) - юнацький.

Ятрогенний невроз (гр.) - невроз, обумовлений необережним зауваженням лікаря або неправильним підходом до хворого, наприклад, повідомленням без потреби про тяжку хворобу, внаслідок порушення медичної деонтології.