Словник термінів

Актуарні розрахунки — фінансовий аналіз коротко- і довгострокових наслідків функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що містить прогноз фінансових потоків, оцінку фінансових зобов’язань, довгостроковий прогноз стану та стабільності системи, докладний аналіз коротко- і довгострокових фінансових наслідків будь-яких змін у цій системі.

Ветерани військової служби — це громадяни України, які бездоганно прослужили на військовій службі 25 і більше років і звільнені в запас або у відставку, а також інваліди І та ІІ груп, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби

Втрата роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин — припинення трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 1, 2, 3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного договору чи трудового договору), статті 39, статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України.

Довічна пенсія з коштів Накопичувального пенсійного фонду — пенсійна виплата, сума якої визначається в договорі страхування довічної пенсії та сплачується у визначеному законом порядку застрахованій особі після досягнення нею пенсійного віку або членам її сім’ї чи спадкоємцям.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також з бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Застрахована особа — фізична особа, яка підлягає загальнообов’язко­вому державному соціальному страхуванню і сплачує (спла­чувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Зберігач — банк, який здійснює свою діяльність відповідно до законодавства про банки і банківську діяльність та відповідає вимогам закону щодо зберігання та обслуговування коштів На­копичувального фонду.

Коефіцієнт страхового стажу — величина, що визначається для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Компанія з управління активами — юридична особа, яка здійснює уп­равління активами на підставі ліцензії на провадження професійної діяльності з управління активами в частині управління пенсійними активами та обирається за результатами тендера.

Мінімальна пенсія — державна соціальна гарантія, розмір якої визначається Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Мінімальний страховий внесок — сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Накопичувальний пенсійний рахунок — частина персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку, яка відоб­ражає стан пенсійних активів застрахованої особи в накопичувальній системі загальнообов’язкового державного пен­сійного страхування.

Накопичувальний пенсійний фонд — цільовий позабюджетний фонд, який акумулює страхові внески застрахованих осіб, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках та інвестуються з метою отримання інвестиційного доходу на користь застрахованих осіб, пенсійні активи якого використовуються для оплати договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам та членам їхніх сімей чи спадкоємцям.

Недержавний пенсійний фонд — недержавний пенсійний фонд, який створений та діє відповідно до законодавства про недержавне пенсійне забезпечення.

Непрацездатні громадяни — особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

Об’єкт страхування — страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім’ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Одиниця пенсійних активів Накопичувального фонду — одиниця виміру загальної вартості пенсійних активів Накопичувального фонду, що накопичені та обліковуються на накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої особи, що застосовується для визначення вартості пенсійних активів на момент їх оцінки.

Одноразова виплата — пенсійна виплата, що здійснюється в разі досягнення застрахованою особою пенсійного віку та в інших випадках за рахунок коштів Накопичувального фонду.

Особи, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС — це учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілі від Чорнобильської катастрофи.

Пенсійні активи Накопичувального фонду — грошові кошти, цінні папери, майнові права та зобов’язання щодо них, які сформовані в Накопичувальному фонді.

Пенсійні виплати — грошові виплати в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати.

Пенсіонер — особа, яка отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім’ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи.

Пенсія — щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім’ї.

Персоніфікований облік у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування — організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного соціаль­ного страхування.

Представники застрахованих осіб — профспілки або їх об’єднання чи інші уповноважені найманими працівниками органи (представники).

Представники роботодавців — організації роботодавців, їх об’єд­нання чи інші уповноважені роботодавцями органи (представники).

Рада Накопичувального фонду — вищий колегіальний орган управління накопичувальною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Роботодавець — власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Соціальне забезпечення — організаційно-правова діяльність держави щодо матеріального забезпечення осіб, які не мають виходу на ринок праці, які не застраховані в системі загальнообов’язкового соціального страхування, які зазнали соціального ризику, внаслідок якого втратили здоров’я та (або) засоби для існування і не можуть матеріально забезпечити себе та своїх утриманців.

Соціальний захист інвалідів — це надання грошової допомоги, засобів пересування, протезування, орієнтації та сприйняття інформації, пристосованого житла, у встановленні опіки або стороннього догляду, а також пристосуванні забудови населених пунктів, громадського транспорту, засобів комунікацій і зв’язку до особливостей інвалідів.

Соціальний ризик — це визначена законодавчо імовірність настання матеріальної незабезпеченості в результаті втрати заробітку або трудового доходу з об’єктивних, соціально значимих причин, а також необхідності додаткових витрат.

Соціальні послуги — комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя, а також послуги, що надаються особам за рахунок коштів фондів соціального страхування.

Страхова організація — юридична особа, виключним видом діяльності якої є страхування, яка має відповідну ліцензію, видану в порядку, встановленому законодавством, та здійснює страхування і виплату довічних пенсій.

Страховий випадок — це подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату або інші передбачені законодавством Ук­раїни доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин; обставини, які вимагають додаткових матеріальних витрат. Це подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування

Страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов’язкове державне соціальне страхування і за який сплачено страхові внески.

Страховик — Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України із відповідного виду страхування.

Страхові внески — кошти відрахувань на соціальне страхування.

Страхувальники — роботодавці та застраховані особи, які сплачують страхові внески.

Уповноважений банк — банк, який здійснює свою діяльність відповідно до законодавства про банки і банківську діяльність та провадить розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного фонду.

Часткове безробіття — вимушене тимчасове скорочення нормальної або встановленої законодавством України тривалості робочого часу, перерва в одержанні заробітку або скорочення його розміру через тимчасове припинення виробництва без припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного характеру.