Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.1.1. Передумови переходу до ринкової економіки

1.1.1. Передумови переходу до ринкової економіки

Програмна анотація

Приватна власність на засоби виробництва, ефективна конкуренція,

вільний обмін товарами, вільне ціноутворення, розвинута грошово-кредитна

система, достатня ємність ринку.

 

Командно-адміністративна система господарювання виявила

нездатність забезпечити економічний розвиток, високий життєвий рівень

населення. Вона привела до:

- тотального одержавлення економічної сфери;

- надмонополізації і деформації структури економіки з дуже високим

ступенем мілітаризації;

- штучного стримання інфляції;

- прихованого безробіття;

- тотального дефіциту товарів і послуг, їх повсюдного раціонування;

- ліквідації (усунення) економічних мотивів до трудової і господарської

діяльності;

- низької продуктивності та ефективності;

- панування соціального утриманства, споживацької психології у

більшості населення.

Нездатність командно-адміністративної системи забезпечувати

економічний розвиток і постійне зростання добробуту населення в умовах

науково-технічного прогресу викликали необхідність здійснення суспільних

перетворень, заміни її ринковою економікою, в умовах якої розвиваються всі

країни.

Ринкова економіка – це економічна система, в якій рішення стосовно

розподілу ресурсів і виробництва приймаються на основі цін, які виникають

в результаті добровільного обміну між виробниками, споживачами,

робітниками і власниками чинників виробництва.

Рішення, які приймаються в такій економічній системі, є

децентралізованими, тобто в більшості випадків вони приймаються не

центральними плануючими органами, а незалежними групами і

індивідуумами.

Ринкова економіка ґрунтується на принципах:

- вільного підприємництва;

- панування приватної власності на ресурси;

- ринкового ціноутворення;

- договірних відносин між суб’єктами господарювання;

- обмеженого втручання держави в господарську діяльність.

Сучасна вітчизняна економіка знаходиться в процесі поступового

переходу u1076 до ринкових відносин. Відбуваються поступове звільнення від

наслідків командно-адміністративних методів регулювання і становлення

нових ринкових відносин.

Основними передумовами переходу до ринкової економіки є:

- роздержавлення і приватизація, створення приватної власності на

економічні ресурси;

- свобода підприємництва і вибору;

- створення розвиненої грошово-кредитної системи;

- формування достатньо ємного ринку товарів і послуг.

Роздержавлення – ліквідація механізмів прямого державного

управління економікою шляхом передачі відповідних повноважень на рівень

підприємств без зміни характеру власності.

Приватизація – перетворення відносин власності шляхом передачі або

продажу на різних умовах державної чи муніципальної (комунальної)

власності приватним юридичним або фізичним особам.

У світі накопичено великий досвід приватизації.

Основне завдання приватизації – забезпечити критичну масу

інституціональних змін, коли в приватному секторі економіки

зосереджується найбільша частина виробництва продуктів і ресурсів.

Приватна власність – це форма власності приватних осіб і приватних

інститутів на матеріальні ресурси. Практично до приватної власності

відноситься як індивідуальна, так і корпоративна, акціонерна, недержавна

власність.

Приватна власність створює умови для:

- незалежності і свободи. Підприємці можуть вільно укладати між собою

юридичні контракти, купувати, контролювати, застосовувати і

реалізовувати матеріальні ресурси;

- справжньої зацікавленості в результатах господарювання, що надає

динамізму розвиткові країни;

- виникнення конкуренції між товаровиробниками різних форм

власності.

Інститут приватної власності у всіх країнах століттями підтримується

правом заповіту, тобто правом володаря власності призначати спадкоємця

цієї власності після своєї смерті.

Конкуренція – це змагання між економічними суб’єктами за кращі

умови придбання ресурсів і продажу товарів з метою отримання більш

високого прибутку, інших вигод. Конкуренція являє собою цивілізовану,

легалізовану форму боротьби за існування і один із найбільш дійових

механізмів відбору і регулювання в ринковій економіці. Саме в конкурентній

боротьбі між підприємствами за споживачів народжуються якісні товари,

невисокі ціни і культура обслуговування.

Виникнення конкуренції сприяє формуванню раціональних

співвідношень між різними формами власності, тобто доцільної структури

форми власності. Ефективність конкуренції виявляється в тому, що вона

витискає виробників і форми власності, які є неконкурентноспроможними,

замінює їх іншими. Конкуренція між різноманітними формами власності

сама по собі корисна, тому що стимулює кожну з них до удосконалення.

Свобода підприємництва і вибору дозволяє кожному окремому

суб’єкту господарювання брати на себе відповідальність за вибір певних

рішень, які враховуються і стають економічно ефективними завдяки

існуванню вільних ринків.

Свобода підприємництва означає, що приватні підприємства мають

право купувати ресурси, використовувати їх в процесі виробництва за

власним вибором і так само продавати готові вироби. Ніякі перешкоди і

обмеження, які встановлюються з боку держави або інших виробників, не

повинні заважати підприємствам приймати рішення про вступ в ту чи іншу

галузь або вихід з неї.

Свобода вибору означає, що власники економічних ресурсів самі

вибирають бажаний, доцільний, вигідний, найкращий вид трудової чи

господарської діяльності, який не забороняється законом країни. Закони

призначені обмежувати і забороняти лише ті види діяльності (крадіжка,

нелегальний продаж деяких товарів і послуг), які викликають реальну

небезпеку життю і свободі людей, громадському порядку, суперечать нормам

моралі. Все інше має бути дозволено. Ринкова економіка знімає заборони не

лише на виробництво, але й на продаж, перепродаж, обмін товарів як самими

товаровиробниками, так і будь-якими посередниками, що стоять u1084 між

виробником і споживачем.

Економічна свобода передбачає вільне існування на рівноправних

умовах підприємств різних форм власності. Мова йде про те, що не повинно

бути якихось “особливих” сприятливих умов для підприємств однієї форми

власності і не вигідних для підприємств інших форм власності. Економічна

свобода передбачає надання всім формам власності права на існування, права

бути складовою частиною економіки.

Важливою ознакою свободи підприємництва і вибору є вільне

ціноутворення. При вільному ціноутворенні ринкова ціна не обмежується

зовнішніми чинниками. Вона не призначається згори, а формується в

результаті продажу, на основі взаємного узгодження між продавцем і

покупцем, взаємодії попиту і пропозиції.

Створення ринку неможливе без розвиненої грошово-кредитної

системи.

Грошова система – форма організації грошового обігу в країні, тобто

рух грошей в готівковій і безготівковій формах. Її створюють грошові знаки,

грошові одиниці, правила емісії і форми обігу грошей, грошові відносини,

законодавчо закріплені державою. Грошова система виконує дуже важливу

функцію в ринковій економіці. Без грошей і грошового обігу розвинутий

ринок неможливий або надзвичайно утруднений. Грошовий обіг –

“кровоносна система” економіки. Від ступеня розвиненості грошової

системи, її успішного функціонування залежать господарська активність,

економічне зростання, добробут суспільства.

Кредитна система – сукупність кредитно-розрахункових відносин,

форм і методів кредитування, а також система валютно-фінансових установ.

Кредитна система забезпечує акумуляцію вільних грошових капіталів,

доходів і заощаджень різних верств населення; надає їх в позику фірмам,

уряду і приватним особам. Кредитна система опосередковує весь механізм

суспільного відтворення і служить потужним чинником концентрації

виробництва і централізації капіталу, сприяє швидкій мобілізації вільних

грошових засобів і їх використанню в економіці країни.

Важливою часткою грошово-кредитної системи є ринок цінних паперів

або фондовий ринок.

Ринок цінних паперів – це ринок, який забезпечує довгострокові

потреби в фінансових ресурсах шляхом обігу на ньому акцій, облігацій,

депозитних сертифікатів, казначейських зобов’язань та похідних від них. Цей

ринок дозволяє продати або придбати право на власність, втілене в цінних

паперах, і отримувати дохід з цієї власності. Фондовий ринок в командно-

адміністративній системі був не потрібний, отже, й не використовувався.

Формування фондового ринку в перехідний період є найважливішою

необхідністю, без нього неможливе існування ринкової економіки. Цей ринок

є верхівкою ринкової структури, найскладніший і чуттєвий механізм його

регулювання.

В процесі реформування планової економіки створюються умови для

виникнення достатньо ємного ринку. Ємність ринку – це потенційно

можливий обсяг продажу певного товару на ринку протягом заданого

періоду, він залежний від попиту на товар, рівня цін, загальної кон’юнктури

ринку, доходів населення, ділової активності. Ємність ринку визначається

співвідношенням попиту і пропозиції, кількістю товарів і послуг, що

продаються, і максимально можливою кількістю виробів, яка може бути

прийнята до продажу. Ємність ринку змінюється у часі.