1.2.1. Сутність, функції та особливості виникнення ринку
1.2.1. Сутність, функції та особливості виникнення ринку
Програмна анотація
Визначення ринку, характеристика основних функцій ринку
(регулююча, розподільча, стимулююча, санаційна та інші), типи ринкових
структур (чиста конкуренція, монополістична конкуренція, монополія,
олігополія), структура ринку за його об’єктами (ринок споживчих благ і
послуг, ринок капіталу, ринок грошей, валютний ринок, ринок праці та інші),
особливості функціонування окремих видів ринку.
В економічній літературі використовується багато визначень ринку, які
в цілому правильно відображають його суть.
Ринок – це сукупність відносин (актів) купівлі-продажу товарів і
послуг; спосіб взаємодії виробників і споживачів, заснований на
децентралізованому, безособовому механізмі цінових сигналів. Він є
механізмом розподілу товарів і послуг між членами суспільства шляхом
добровільного обміну.
Головними суб’єктами ринку є домашні господарства, фірми
(підприємства), держава.
Об’єктами ринкових відносин виступають різноманітні матеріальні і
нематеріальні цінності (активи).
Важливішими умовами виникнення та успішного функціонування
ринку є: суспільний розподіл праці і спеціалізація; економічна
відокремленість суб’єктів ринкового господарювання, яку дає приватна
власність; вільний обмін ресурсів; величина трансакційних витрат.
Суспільний розподіл праці означає, що в будь-якій господарській
системі ніхто не може жити за рахунок повного самозабезпечення
необхідними благами. Різні групи виробників займаються окремими видами
господарської діяльності, що означає спеціалізацію у виробництві тих чи
інших благ, цінностей. Спеціалізація, в свою чергу, визначається принципом
порівняльної переваги, тобто здатністю виробляти блага при відносно
меншій альтернативній вартості. Виробники мають різні навички, уміння, по-
різному забезпечені обмеженими ресурсами. Це і примушує їх зосередитися
(спеціалізуватися) на виробництві товарів, які мають відносно меншу
альтернативну вартість у виробника.
Економічна відокремленість – сукупність умов господарювання, яка
передбачає відокремлене економічне функціонування фірм, виходячи з їх
інтересів. Господарюючі суб’єкти економічно відокремлені, якщо їх активи і
пасиви, доходи і витрати відділені один від одного. Це дозволяє кожному
виробнику вирішувати, що виробляти, як виробляти, кому і де продавати
створену продукцію. Економічна відокремленість історично виникає на базі
приватної власності. Надалі з розвитком ринку вона почала опиратися і на
колективну власність, але обов’язково обмежену будь-яким локальним колом
інтересів (кооперативи, товариства, акціонерні товариства і т. д.).
Вільний обмін ресурсів означає, що підприємці мають можливість
самостійно встановлювати ціни на свою продукцію. Ціни, що вільно
формуються, виступають своєрідним “сигналізатором”, який підказує
господарюючим суб’єктам найбільш ефективні напрями їх діяльності.
Вільний ціновий механізм координує розподіл і використання ресурсів на
ринку. Завдяки наявності вільних цін, в ринковій економіці виробляється
саме та продукція, яка має попит і дає прибуток виробникам. Ціновий
механізм ефективно працює тільки в умовах вільної конкуренції.
Ринок виконує багато функцій. Основними є: регулююча, розподільча,
стимулююча, санаційна, інформаційна (мал. 1.2.1.).
Регулююча – найважливіша функція. Ринок – найбільш досконалий
механізм саморегулювання товарного виробництва, формування основних
пропорцій суспільного відтворення та розподілу ресурсів між окремими
регіонами і галузями економіки. Він визначає “що”, “скільки”, “коли”, “для
кого” і “як виробляти”. Він регулює зміни в економіці. Ринкова конкуренція
шляхом переливу капіталу із однієї галузі в іншу сприяє формуванню
оптимальної структури економіки, дає можливість розвиватися найбільш
перспективним галузям народного господарства.
Розподільча функція. Ринок сприяє ефективному розподілу ресурсів,
забезпечує ефективну безперервність відтворення пропорцій, збалансованість
економіки.
Стимулююча функція. Ринок виступає стимулятором економічного
розвитку, прискорення науково-технічного і суспільного прогресу.
Примушує виробників створювати суспільно-корисні, необхідні споживачам
товари з найменшими витратами. Спонукає виробників використовувати
науково-технічні нововведення, знижувати витрати ресурсів на виробництво
одиниці продукції, покращувати якість товарів і послуг.
Санаційна функція. Через ринкову конкуренцію відбувається очищення
суспільного виробництва від економічно слабких, нестійких, нежиттєздатних
підприємницьких структур і, навпаки, активно стимулюється розвиток
ефективних. “Природний відбір” здійснюється твердо і навіть жорстко по
відношенню до слабких підприємств.
Інформаційна функція. Ринок являє собою багате джерело інформації,
знань про стан справ в господарському житті, необхідних всім його
суб’єктам. Через ціни, які постійно змінюються, ринок дає об’єктивну
інформацію про кількість, асортимент і якість товарів і послуг, які
доставляються на ринок. В результаті цього виробники можуть порівнювати
свої індивідуальні витрати на вироблені товари з витратами конкурентів;
споживачі – порівняти величину своїх доходів з ринковими цінами, з
можливістю задовольнити свої потреби.
Програмна анотація
Визначення ринку, характеристика основних функцій ринку
(регулююча, розподільча, стимулююча, санаційна та інші), типи ринкових
структур (чиста конкуренція, монополістична конкуренція, монополія,
олігополія), структура ринку за його об’єктами (ринок споживчих благ і
послуг, ринок капіталу, ринок грошей, валютний ринок, ринок праці та інші),
особливості функціонування окремих видів ринку.
В економічній літературі використовується багато визначень ринку, які
в цілому правильно відображають його суть.
Ринок – це сукупність відносин (актів) купівлі-продажу товарів і
послуг; спосіб взаємодії виробників і споживачів, заснований на
децентралізованому, безособовому механізмі цінових сигналів. Він є
механізмом розподілу товарів і послуг між членами суспільства шляхом
добровільного обміну.
Головними суб’єктами ринку є домашні господарства, фірми
(підприємства), держава.
Об’єктами ринкових відносин виступають різноманітні матеріальні і
нематеріальні цінності (активи).
Важливішими умовами виникнення та успішного функціонування
ринку є: суспільний розподіл праці і спеціалізація; економічна
відокремленість суб’єктів ринкового господарювання, яку дає приватна
власність; вільний обмін ресурсів; величина трансакційних витрат.
Суспільний розподіл праці означає, що в будь-якій господарській
системі ніхто не може жити за рахунок повного самозабезпечення
необхідними благами. Різні групи виробників займаються окремими видами
господарської діяльності, що означає спеціалізацію у виробництві тих чи
інших благ, цінностей. Спеціалізація, в свою чергу, визначається принципом
порівняльної переваги, тобто здатністю виробляти блага при відносно
меншій альтернативній вартості. Виробники мають різні навички, уміння, по-
різному забезпечені обмеженими ресурсами. Це і примушує їх зосередитися
(спеціалізуватися) на виробництві товарів, які мають відносно меншу
альтернативну вартість у виробника.
Економічна відокремленість – сукупність умов господарювання, яка
передбачає відокремлене економічне функціонування фірм, виходячи з їх
інтересів. Господарюючі суб’єкти економічно відокремлені, якщо їх активи і
пасиви, доходи і витрати відділені один від одного. Це дозволяє кожному
виробнику вирішувати, що виробляти, як виробляти, кому і де продавати
створену продукцію. Економічна відокремленість історично виникає на базі
приватної власності. Надалі з розвитком ринку вона почала опиратися і на
колективну власність, але обов’язково обмежену будь-яким локальним колом
інтересів (кооперативи, товариства, акціонерні товариства і т. д.).
Вільний обмін ресурсів означає, що підприємці мають можливість
самостійно встановлювати ціни на свою продукцію. Ціни, що вільно
формуються, виступають своєрідним “сигналізатором”, який підказує
господарюючим суб’єктам найбільш ефективні напрями їх діяльності.
Вільний ціновий механізм координує розподіл і використання ресурсів на
ринку. Завдяки наявності вільних цін, в ринковій економіці виробляється
саме та продукція, яка має попит і дає прибуток виробникам. Ціновий
механізм ефективно працює тільки в умовах вільної конкуренції.
Ринок виконує багато функцій. Основними є: регулююча, розподільча,
стимулююча, санаційна, інформаційна (мал. 1.2.1.).
Регулююча – найважливіша функція. Ринок – найбільш досконалий
механізм саморегулювання товарного виробництва, формування основних
пропорцій суспільного відтворення та розподілу ресурсів між окремими
регіонами і галузями економіки. Він визначає “що”, “скільки”, “коли”, “для
кого” і “як виробляти”. Він регулює зміни в економіці. Ринкова конкуренція
шляхом переливу капіталу із однієї галузі в іншу сприяє формуванню
оптимальної структури економіки, дає можливість розвиватися найбільш
перспективним галузям народного господарства.
Розподільча функція. Ринок сприяє ефективному розподілу ресурсів,
забезпечує ефективну безперервність відтворення пропорцій, збалансованість
економіки.
Стимулююча функція. Ринок виступає стимулятором економічного
розвитку, прискорення науково-технічного і суспільного прогресу.
Примушує виробників створювати суспільно-корисні, необхідні споживачам
товари з найменшими витратами. Спонукає виробників використовувати
науково-технічні нововведення, знижувати витрати ресурсів на виробництво
одиниці продукції, покращувати якість товарів і послуг.
Санаційна функція. Через ринкову конкуренцію відбувається очищення
суспільного виробництва від економічно слабких, нестійких, нежиттєздатних
підприємницьких структур і, навпаки, активно стимулюється розвиток
ефективних. “Природний відбір” здійснюється твердо і навіть жорстко по
відношенню до слабких підприємств.
Інформаційна функція. Ринок являє собою багате джерело інформації,
знань про стан справ в господарському житті, необхідних всім його
суб’єктам. Через ціни, які постійно змінюються, ринок дає об’єктивну
інформацію про кількість, асортимент і якість товарів і послуг, які
доставляються на ринок. В результаті цього виробники можуть порівнювати
свої індивідуальні витрати на вироблені товари з витратами конкурентів;
споживачі – порівняти величину своїх доходів з ринковими цінами, з
можливістю задовольнити свої потреби.