Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

1.3.3. Система підприємництва в ринковій економіці

1.3.3. Система підприємництва в ринковій економіці
Програмна анотація
Підприємництво як тип господарювання, принципи підприємницької
діяльності, умови розвитку підприємництва, форми підприємництва
(державне, колективне, приватне), види підприємництва (виробниче,
комерційне, фінансове), обмеження у здійсненні підприємництва.
Організуючим чинником ринкового господарства є підприємництво. В
економічній теорії термін “підприємництво” з'явився у ХVІІІ столітті і
спочатку асоціювався з поняттям “власник”. В сучасних умовах між
підприємцем і власником немає жорсткого зв’язку, підприємництво в своїй
основі не є функцією лише власника, в ньому можуть брати участь особи, які
не є безпосередньо суб’єктами права власності.
Підприємництво – це самостійна, ініціативна, на власний ризик і під
свою майнову відповідальність діяльність по виробництву продукції,
виконанню робіт, наданню послуг з метою одержання прибутку, а також
інших вигод.
Основними ознаками підприємництва є: самостійність,
відповідальність за прийняття рішень, їх наслідки, ризик, ініціативність,
активний пошук нових, оригінальних рішень, орієнтація на досягнення
комерційного успіху, прагнення до збільшення прибутків і т.п.
Сьогодні підприємництво є проявом науково-технічної, економічної
(комерційної), організаційної творчості і новаторства. Сучасна західна
література поділяє підприємницьку діяльність на три функції:
- ресурсну (мобілізація капіталу, трудових, матеріальних і
інформаційних ресурсів);
- організаційну (організація виробництва, збуту, маркетингу, реклама);
- творчу (новаторство, генерація і використання ініціативи, вміння
ризикувати).
Підприємництво здійснюється на основі певних принципів. Основними
є:
- вільний вибір видів діяльності;
- залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької
діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;
- самостійне формування програм діяльності та вибір постачальників і
споживачів виробленої продукції, встановлення цін відповідно до
законодавства;
- вільний найм працівників;
- залучення матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та
інших ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено
законодавством;
- вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення
платежів, встановлених законодавством;
- самостійне здійснення підприємцем-юридичною особою
зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким
підприємцем частки валютної виручки, що йому належить, на власний
розсуд.
Розрізняють дві моделі підприємництва: класичну й інноваційну.
Особливість класичної моделі в тому, що вона орієнтується на максимізацію
віддачі від наявних у даній фірмі ресурсів. Економічна зацікавленість,
одержання прибутку є основними мотивами цього виду підприємництва.
Схема дій цієї моделі така: оцінка наявних ресурсів; вивчення можливостей
досягнення мети; використання тієї можливості, яка забезпечує максимальну
віддачу від наявних ресурсів.
Інноваційна модель підприємництва передбачає використання будь-
яких можливостей (у межах закону). Схема дій тут така: формулювання
мети; вивчення зовнішнього середовища і пошук альтернативних
можливостей; оцінка своїх ресурсів і співставлення їх із знайденими
можливостями; пошук у зовнішньому середовищі додаткових джерел, якщо
бракує власних ресурсів; дія у відповідності з найбільш вигідним
альтернативним варіантом та залучення своїх і зовнішніх ресурсів.
Для виникнення і розвитку підприємництва необхідні відповідні умови.
Соціально-економічні передумови цивілізованого розвитку підприємництва
можна об'єднати в 4 основні групи: економічні, політичні, психологічні й
юридичні.
1. Основні ключові економічні моменти відродження підприємництва:
- роздержавлення, приватизація, ліквідація монополізму;
- необхідність існування ринкової інфраструктури (банки, біржі,
постачально-збутові організації, транспортна система і т.п.);
- самостійність, свобода вибору і прийняття рішень.
2. Першочергові політичні умови:
- стабільність в країні і розвиток процесу демократизації;
- підвищення авторитету уряду, довіри до нього народу.
3. Наявність сприятливого психологічного клімату серед населення.
4. Наявність юридичних законів, які сприяють розвитку підприємництва,
захищають його, підтримують.
Підприємницька діяльність здійснюється в певних формах і видах.
Основними формами підприємництва є приватне, колективне і державне.
Використання тої або іншої форми підприємництва залежить від того, діє
підприємець самостійно чи в кооперації з іншими підприємцями,
використовує для бізнесу лише своє майно чи залучає і майно інших осіб,
використовує лише особисту працю чи залучає і найманих робітників.
Підприємницька діяльність характеризується різноманітним
характером конкретної діяльності і чинниками підприємництва, які при
цьому використовуються. В залежності від змісту підприємницької
діяльності й її зв’язку з основними стадіями процесу відтворення розрізняють
такі види підприємництва: виробниче, комерційне, фінансове тощо. Всі вони
мають свої підвиди.
Виробниче підприємництво – це будь-яка матеріальна, інтелектуальна,
творча діяльність, яка пов’язана з виробництвом продукції, товарів, наданням
відповідних послуг, створенням певних духовних цінностей. Зміст цього
виду підприємництва полягає в тому, що підприємець, використовуючи в
якості чинників власні або придбані засоби праці і робочу силу, організовує
виробництво продукції, послуг, духовних цінностей для подальшого продажу
покупцям з метою отримання прибутку.
Виробниче підприємництво відноситься до числа найбільш суспільно
необхідних і одночасно найскладніших видів бізнесу. Воно не приносить так
швидко прибуток, як інші види бізнесу, його прибутковість, зазвичай,
складає лише 10-12%. В зв’язку з цим воно не є дуже привабливим для
початку діяльності сучасних вітчизняних підприємців. Головна функція
виробничого підприємництва – організація виробництва (товарів,
будівельних робіт, транспортних перевезень, послуг зв’язку тощо).
На розвиток виробничого підприємництва в Україні сьогодні суттєво
впливають такі негативні явища, як відсутність нормальної законодавчої
бази, недосконалість податкової системи, незахищеність підприємців тощо.
Комерційне підприємництво характеризується діяльністю, яка
пов’язана з операціями й угодами з купівлі-продажу товарів і послуг. В
цьому бізнесі підприємець виступає в ролі торговця, комерсанта, який купляє
товари для подальшого перепродажу.
Товар закуповується, звичайно, за оптовими (гуртовими) цінами, а
продається – за більш високими договірними. За рахунок різниці між
гуртовою і роздрібною ціною торговий підприємець створює для себе
прибуток і покриває витрати, які пов’язані з реалізацією товару.
Комерційне підприємництво отримало найбільший розвиток в Україні
(так само і в інших країнах СНД) в перші роки переходу до ринку. Воно
стало стрімко розвиватися, в основному як приватне, індивідуальне
підприємництво. Даний вид діяльності притягує швидшою віддачею і
відносно високою прибутковістю, яка досягає 20-30% і навіть більше.
Фінансове підприємництво – це особливий вид комерційної діяльності,
який пов’язаний з купівлею-продажем національної й іноземної валют і
цінних паперів. Підприємець купляє дані фінансові ресурси у їх власників, а
потім з вигодою для себе перепродає покупцям. Різниця між цінами купівлі-
продажу грошових ресурсів складає прибуток (маржу) фінансового
підприємця.
Підприємницька діяльність може бути обмежена. В різних країнах
світу питання обмеженості у здійсненні підприємництва розв’язуються по-
різному. В Україні, відповідно до чинного законодавства, приватним особам
забороняється займатися такими видами підприємницької діяльності, як
виготовлення і реалізація наркотичних засобів, військової зброї та
боєприпасів до неї, вибухових речовин, охорона об’єктів державної власності
тощо. Здійснення недозволених видів бізнесу карається стягненням штрафу і
позбавленням права обіймати певні посади або займатися тією чи іншою
діяльністю терміном до трьох років.
Крім цього, в різних країнах встановлюється конкретна низка видів
підприємницької діяльності, які можна здійснювати лише за умови
отримання спеціального дозволу-ліцензії. Такі види підприємництва
визначаються відповідними законами, в інтересах держави і громадян. В
Україні система ліцензування регулюється цілою низкою Законів та інших
нормативно-правових актів.
Основні поняття
� Підприємство, фірма
� Основні функції фірми
� Система цілей підприємства
� Критерії класифікації підприємств
� Система цінностей підприємств
� Витрати виробництва
� Ресурси виробництва
� Внутрішні й зовнішні витрати
� Постійні й змінні витрати
� Загальні, граничні та середні витрати
� Базова ціна
� Фактурна ціна
� Закупівельна ціна
� Тарифи
� Методи ціноутворення
� Затратний метод ціноутворення
� Метод ціноутворення на основі принципу беззбитковості
� Метод ціноутворення на основі сприйняття цінності товару
� Метод установлення ціни на основі рівня поточних цін
� Метод установлення цін на основі закритих торгів
� Прибуток
� Повний (валовий), чистий і нормальний прибутки
� Підприємництво
� Функції підприємництва
� Принципи підприємництва
� Моделі підприємництва
� Класична модель підприємництва
� Інноваційна модель підприємництва
� Соціально-економічні передумови цивілізованого розвитку
підприємництва
� Основні форми підприємництва
� Приватне, колективне і державне підприємництво
� Види підприємництва
� Виробниче підприємництво
� Комерційне підприємництво
� Фінансове підприємництво
Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+