Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.4. Порядок реєстрації комерційного банку

4. Порядок реєстрації комерційного банку

Комерційний банк вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з часу його реєстрації Національним банком України у Державному реєстрі банків.

Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Власники суттєвої частки щодо участі в банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан.

Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має суттєву участь, об'єднання громадян, релігійні і благодійні організації та юридичні особи, щодо яких неможливо встановити їх власників і джерела коштів, за рахунок яких такі юридичні особи здійснюють внески до статутного капіталу або купують акції банків.

Клієнтами кооперативного банку можуть бути тільки його учасники.

Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків учасників, які резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти — юридичні особи, фізичні особи-іноземці — в іноземній вільно конвертованій валюті або гривнях. Кошти можуть перераховуватися юридичними та фізичними особами лише з власних поточних рахунків у безготівковій формі або вноситися фізичними особами у готівковій формі.

Статутний капітал банку не повинен формуватися за рахунок коштів, джерела походження яких не підтверджені. Забороняється використовувати для формування статутного капіталу банку бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення, а також банківські метали.

Банкам забороняються зустрічні інвестиції у статутні капітали один одного та зустрічні інвестиції у статутні капітали їх учасників.

 Порядок реєстрації комерційних банків.

Уповноважені засновниками банку особи подають до територіального управління Національного банку України для державної реєстрації такі документи:

1)        заяву про реєстрацію банку;

2)   установчий договір (крім державного та кооперативного банків);

3)   статут банку;

4)   рішення про створення банку (протокол установчих зборів) або постанову Кабінету Міністрів України про створення державного банку;

5)   бізнес-план, в якому визначаються напрями діяльності, які банк планує здійснювати на найближчий рік, та стратегію діяльності банку на найближчі три роки;

6)   інформацію про фінансовий стан учасників, які матимуть суттєву участь у банку;

7)   бухгалтерську і фінансову звітність за останні чотири звітних періоди (квартали) — для учасників — юридичних осіб, які матимуть суттєву участь у банку, довідку Державної

Податкової адміністрації України про доходи за останній звітний період (рік) — для учасників — юридичних осіб, які матимуть суттєву участь у банку;

8)   відомості про кількісний склад наглядової ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;

9)   копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію банку;

10)      нотаріально посвідчені копії установчих документів учасників, які є юридичними особами і матимуть суттєву участь у банку;

11)      копію свідоцтва про державну реєстрацію учасників, посвідчену в нотаріальному порядку;

12)      копію рішення органів Антимонопольного комітету України про надання згоди на створення відповідного банку;

13)      копію звіту про проведення відкритої підписки на акції — чия банку, який створюється у формі ВАТ;

14)      відомості про професійну придатність і ділову репутацію Голови і членів правління (ради директорів) та головного бухгалтера банку.

Після цього у тижневий термін з дати подання документів для державної реєстрації банку уповноважена засновниками особа подає до територіального управління Національного банку заяву про відкриття накопичувального рахунку для формування статутного капіталу. На підставі цих документів та заяви територіальне \ правління Національного банку відкриває накопичувальний рахунок, на якому акумулюються кошти статутного капіталу банку (кожен із засновників вносить визначену установчими документами частку статутного фонду).

Мінімальний розмір статутного капіталу на час реєстрації банку має бути повністю сплачений та не може бути менше:

  для місцевих кооперативних банків, що діють у межах однієї І її і часті, — 1 млн. євро;

  для банків, що здійснюють свою діяльність на території одній області (регіональних банків), у тому числі спеціалізованих ощадних та іпотечних, — 3 млн. євро;

  для банків, що здійснюють свою діяльність на території всієї України (міжрегіональних банків), у тому числі спеціалізованих інвестиційних, розрахункових (клірингових), ощадних та іпотечних, центрального кооперативного — 5 млн. євро.

Територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку в місячний строк з дати отримання від банку мовного пакета документів готує висновок, який містить: загальну оцінку фінансового стану; платоспроможність та ділову репутацію учасників банку, що матимуть суттєву участь у банку; наявність приміщення, придатного для розміщення банку та будівництва касового вузла; ділову репутацію та професійну придатність голови правління (ради директорів), його заступників, членів спостережної ради банку; головного бухгалтера та його заступників; відповідність установчих документів банку вимогам чинного законодавства України.

Повний пакет документів, а також висновок територіального управління Національного банку подається до Національного банку, де документи для реєстрації банку розглядаються Генеральним департаментом банківського нагляду та у разі потреби іншими департаментами і подаються Комісії Національного банку з питань нагляду та регулювання діяльності банків.

Національний банк приймає рішення про державну реєстрацію банку або про відмову в державній реєстрації банку не пізніше ніж за три місяці з часу подання повного пакета документів. Рішення про державну реєстрацію банку з іноземним капіталом приймає Правління Національного банку, а про реєстрацію інших банків — Комісія Національного банку.

Протягом трьох робочих днів після прийняття Національним банком відповідного рішення банку видається свідоцтво про державну реєстрацію, про що робиться відповідний запис у Державному реєстрі банків.

Національний банк може відмовити в державній реєстрації банку в разі:

  порушення порядку створення банку;

  невідповідності установчих документів, потрібних для реєстрації банку, чинному законодавству України;

  подання неповного пакета документів або невідповідності поданого пакета вимогам чинного законодавства України;

  незадовільного фінансового стану принаймні одного із засновників, які мають суттєву участь у банку;

  відсутності бездоганної ділової репутації принаймні одного із власників суттєвої участі в банку;

  професійної непридатності чи відсутності бездоганної ділової репутації голови та/або членів правління (ради директорів), головного бухгалтера банку.

У разі відмови в реєстрації банку кошти з накопичувального рахунку повертаються учасникам банку за їх заявою протягом трьох робочих днів.

Комерційні банки, зареєстровані НБУ, можуть відкривати філіії, представництва та територіально відокремлені безбалансові відділення.

Філія банку — це банківська установа, яка не є юридичною  особою, діє на підставі окремого положення, виступає від імені і головного банку і здійснює банківські операції на підставі дозволу, наданого банком, у межах отриманих банком банківської ліцензії та письмового дозволу. Операції філії банку мають відображатися на окремому балансі. Філія може самостійно брати участь у системі міжбанківських електронних розрахунків та мати окремий кореспондентський рахунок або працювати за консолідованим кореспондентським рахунком банку.

Представництво банку — це установа банку, яка не є юридичною особою, діє на підставі окремого положення, виступає від імені головного банку і ним фінансується, не має права здійснювати банківські операції. Банк відкриває представництвам поточні рахунки.

Територіально відокремлене безбалансове відділення — це установа банку, що створюється на балансі головного банку або його філій у межах однієї області і може здійснювати банківські операції тільки за дозволом, наданим головним банком.

Банки також мають право створювати банківські об'єднання таких типів: банківська корпорація; банківська холдингова група; фінансова холдингова група.

Банківська корпорація — це юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки. Вона створюється з метою концентрації капіталу банків — учасників корпорації, збільшення їх загальної ліквідності та платоспроможності, а також забезпечення координації і нагляду за їх діяльністю.

Банківська холдингова група — це банківське об'єднання, до складу якого входять виключно банки. При цьому материнському банку холдингової групи повинно належати не менше 50 % акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми банками.

           Фінансова холдингова група повинна складатись переважно або виключно із установ, які надають фінансові послуги, до того ж серед них має бути щонайменше один банк, материнська компанія — це фінансова установа (їй повинні належати понад 50 % акціонерного (пайового) капіталу кожного з учасників фінансової холдингової групи).