1.4.1. Поняття "науково-технічна революція"

Приблизно у середині 60-х років XX ст. у літературі, на радіо і телебаченні почали інтенсивно вживати вираз "науково-техніч­на революція". Слово "революція" французького походження і означає докорінний переворот, глибокі якісні зміни у розвитку явищ природи, суспільства або пізнання. Науково-технічну рево­люцію (НТР) розуміють як докорінне перетворення продуктивних сил на основі перетворення науки на провідний чинник розвитку суспільства, на безпосередню продуктивну силу.

Нагадаємо, що продуктивними силами суспільства є сукупність засобів виробництва та людей, що приводять їх у рух.

Протягом XVIII-XIX ст. людство досягло великих успіхів у розвитку машинної промисловості. Продукцію на фабриках і за­водах почали виробляти переважно не вручну, а за допомогою машин. На них працювали робітники, які мали належну кваліф­ікацію. Робітниками керували кваліфіковані інженери і менед­жери.

Протягом останніх 2-3 тисячоліть людство розвивало науку і використовувало досягнуті нею результати для задоволення потреб суспільства. Отже, наука і техніка існують уже давно. Що ж сталося в середині XX ст., у результаті чого світ заговорив про науково-технічну революцію?

А сталося ось що. Наука почала розвиватися значно інтен­сивніше, ніж раніше, її досягнення стали використовувати швид­ше і ширше. Інакше кажучи, зверталися до науки для вирішен­ня існуючих проблем не час від часу, а на постійній основі. Сус­пільство зрозуміло, що хоча розвиток науки потребує чимало коштів, та без неї втрати суспільства будуть ще більшими.

У минулому практика часто випереджала науку, яка змушена була обґрунтовувати вже відомі людству речі і явища. Нині ж наука значно випереджає практику.

Поштовхом до науково-технічної революції була Друга світо­ва війна 1939-1945 pp. Війна стимулювала пошук нових засобів її ведення та швидкі темпи їх впровадження. Наприклад, у США досить оперативно й у великій таємниці було створено атомну бомбу, яку 2 і 9 серпня 1945 р. випробували, скинувши на япон­ські міста Хіросіму і Нагасакі.

Найважливіші ознаки науково-технічної революції:

•   відкриття і використання нових видів і джерел енергії
(атомної, термоядерної тощо);

•   автоматизація і пов'язана з нею кібернетизація виробни­
цтва;

•   широке використання на виробництві, в управлінні і науці
електронно-обчислювальної техніки;

•   відкриття способів створення матеріалів з наперед задани­
ми властивостями, які не існують у природі;

•   упровадження принципово нових, переважно фізико-хіміч-
них методів і технологій;

•   проникнення науки у мікросвіт — структуру елементар­
них частинок матерії;

•   освоєння космосу;

•   органічне поєднання науки і виробництва.

Для сучасної НТР притаманне значне скорочення термінів впровадження науково-технічних розробок від їх лабораторної стадії у серійне виробництво. Такий шлях свого часу тривав 112 років для фотографії, близько 80 — для електрики. XX сто­ліття виявилося складнішим. Йому було достатньо 12 років для телебачення, 6 — для атомної бомби, 5 — для транзисторів, 3 — для інтегральних мікросхем.

У літературі зустрічаються дані про те, що середній термін впровадження науково-технічних розробок становить: у Японії — 2-3,5 року, у США — 5-7 років, у Франції — 8-10 років.