Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.4.3. Міжнародний обмін технологіями

Міжнародний рух технологій — це обмін науково-технічними знаннями і виробничим досвідом, який може відбуватися на некомерційних (публікації у науково-технічних виданнях) і ко­мерційних засадах.

Некомерційною передачею технології є також вітчизняне та зарубіжне патентування об'єктів так званої промислової влас­ності. До них належать винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, топографії інтегральних мікросхем. Пуб­лікація про такі об'єкти промислової власності у вітчизняних та/чи зарубіжних офіційних виданнях поширюється у всьому світі і є однією з форм розповсюдження технологій у глобаль­ному масштабі.

Нагадаємо читачеві, що саме розуміють під зазначеними об'єк­тами.

У ст. 420 "Об'єкти права інтелектуальної власності" Цивіль­ного кодексу України від 16 січня 2003 р. зафіксовано, що до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

•   літературні та художні твори;

•   комп'ютерні програми;

•   компіляції даних (бази даних);

•   виконання;

•   фонограми, відеограми, передачі (програми) організації мов­
лення;

•   наукові відкриття;

•   винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

•   компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

•   раціоналізаторські пропозиції;

•   сорти рослин, породи тварин;

•   комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки
(знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;

•   комерційні таємниці.

Звертаємо увагу на те, що, на думку вітчизняного законодавця, згаданий перелік не є повним, оскільки у зазначеній статті при­сутнє слово "зокрема".

У Цивільному кодексі України зазначається, що об'єктом вина­ходу та корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Корисна модель вважається "малим винаходом". На корисну модель простіше одержати правову охорону, проте її тривалість коротка.

Об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

Цивільний кодекс України не містить тлумачення топографії (компонування) інтегральної мікросхеми, тому звернемося до спеціального закону.

Закон України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" від 5 листопада 1997 р. містить, зокрема, такі визна­чення:

"Інтегральна мікросхема — мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функцій елект­ронної схеми, елементи і з'єднання якого неподільно сформо­вані в об'ємі і (або) на поверхні матеріалу, що становлять основу такого виробу, незалежно від способу його виготовлення".

"Топографія інтегральної мікросхеми — зафіксоване на мате­ріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними".

Варто знати, як розуміють інтегральну мікросхему у зарубіжній літературі.

"Oxford Paperback Encyclopedia" (с. 705) містить нотатку "Integ­rated Circuit" ("Інтегральна схема") такого змісту: "Одиничний (single) чип (chip) (який інколи називають мікрочипом) кремнію (silicon) чи іншого придатного (suitable) напівпровідника (semicon­ductor), що містить у собі (to carry) повну електронну схему (comp­lete electronic circuit), виготовлений як одна одиниця (one unit). Кожний чип містить транзистори, діоди, резистори та конденса­тори (capacitors) як основні конструкційні блоки (main building blocks) електронної схеми. Інтегральна схема є основою (to under­pin) всієї мікроелектронної технології. Виготовлення інтеграль­ної схеми є комплексним процесом, який може охоплювати (to embody) 50 чи більше окремих стадій (stage). Кремнієві чипи виготовляються з чистих трубчастих (tubular) кремнієвих крис­талів завдовжки до 1 м і діаметром до 15 см. Кристали спочатку розділяють на пластинки (to slice into wafers) або круглі диски (circular discs). Окремі ідентичні чипи виготовляються одночасно на кожній пластинці за допомогою серії оптичних чи хімічних процесів. Ці процеси вводять (to introduce) специфічні домішки (specific impurities) у певні місця (defined areas) чипа, в резуль­таті чого утворюються напівпровідникові пристрої (semiconductor devices). Ці пристрої електрично сполучаються за допомогою відкладання алюмінію (deposits of aluminium) і пластинку потім розділяють на окремі чипи, які стають індивідуальними капсулами (are individually encapsulated). Інтегральні схеми можуть викону­вати багато функцій. Мікропроцесорні чипи виконують арифме­тичні операції і можуть контролювати інші схеми. Динамічні випадково доступні чипи пам'яті (dynamic random-access memory chips — DRAMs) можуть нагромаджувати до 4 млн бітів інформа­ції. Інші чипи можуть виконувати комп'ютерні програми і схеми спеціального застосування, які нарізаються (application-specific circuits are tailored) для потреб конкретного пристрою (requirements of a particular device)".

Стаття 505 "Поняття комерційної таємниці" Цивільного ко­дексу України від 16 січня 2003 р. сформульована таким чином:

"1. Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якої вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адек­ватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секрет­ності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

2. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути відне­сені до комерційної таємниці".

Далі процитуємо витяг зі ст. 11 "Критерії однозначності сор­ту" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону прав на сорти рослин", прийнятого Верховною Радою України 17.01.2002 р. № 2986-ІП:

"1. Різновидом сорту, на які можуть набуватися права, є клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція.

2. Сорт вважається охороноздатним — придатним для на­буття права на нього як на об'єкт інтелектуальної власності, якщо за проявом ознак, породжених певним генотипом чи пев­ною комбінацією генотипів, він є новим, вирізняльним, однорідним та стабільним".

Міжнародна передача технологій може бути законною і неза­конною (наприклад, промислове шпигунство). Передача техноло­гії у "чистому" вигляді означає торгівлю патентами, ліцензіями, секретами виробництва (ноу-хау). Технології можуть передава­тися також через міжнародну торгівлю високотехнологічними товарами, експорт-імпорт капіталомістких виробів, міграцію ви­сококваліфікованих науково-технічних кадрів. Важливими спо­собами передачі технологій на міжнародному рівні є іноземні інве­стиції у придбання високотехнологічних підприємств, створення спільних підприємств, укладення угод про будівництво об'єкта "під ключ", технічне сприяння тощо.

Вирізняють такі основні форми міжнародної торгівлі об'єкта­ми інтелектуальної власності:

•   ліцензійну;

•   франчизу (франчайзинг);

•   інжиніринг;

•   лізинг.

Ліцензія — надання права іншій особі або організації викорис­товувати об'єкти інтелектуальної власності. Види ліцензій: па­тентні, безпатентні, самостійні, супутні, прості, виключні, повні.

Упродовж 20 років, починаючи з 1960 p., оборот світової ліцен­зійної торгівлі збільшився майже у 12 разів. За станом на початок XXI ст. світова торгівля ліцензіями на винаходи та секрети вироб­ництва (ноу-хау) збільшилася ще майже у 10 разів.

Лідером в експорті технологій є США. На їх частку припадає третина всіх проданих у світі ліцензій. Загальний обсяг промис­лового виробництва за американськими ліцензіями за кордоном у 2,5 разу перевищує товарний експорт США.

Обсяг виробництва на основі іноземних ліцензій перевищує у Японії ЗО %, а в Німеччині — 10 %.

Згідно з оцінками експертів ООН, покупці сплачують за прид­бані ліцензії від 1 до 10 % вартості реалізованої продукції, виго­товленої на ліцензійній основі. Що ж стосується унікальних і перспективних науково-технічних досягнень, то відповідна частка сягає від третини до половини вартості продукції.

На початку другої половини XIX ст. основна частка ліцензій припадала на машинобудування, енергетику та електротехніку. Впродовж 1980-х років перше місце (понад 20 %) посіли ліцензії у сфері приладобудування, радіоелектроніки, зв'язку, будівництва, виробництва будівельних матеріалів та медицини. Частка таких ліцензій досягла третини від їх загальної вартості.

Лізинговий контракт є угодою про довгострокову оренду ма­шин і обладнання. Види лізингу: фінансовий, операційний.

Технологія — це фактор виробництва, якому притаманна ви­сока міжнародна мобільність.

Міжнародне технічне сприяння (технічна допомога) вважається різновидом міжнародної передачі технології. Воно може відбува­тися на оплатній чи безоплатній основі. Організаційними вида­ми технічної допомоги є:

•   технологічні гранти (передача технологій, технологічно
містких товарів, надання коштів на придбання технології,
навчання і перепідготовка персоналу);

•   співфінансування (одержувач допомоги забезпечує не лише
її одержання, а й бере участь у її фінансуванні).

Технічне сприяння буває двостороннім і багатостороннім.