Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

2.2.3. Сутність та види інфляції

2.2.3. Сутність та види інфляції
Програмна анотація
Сутність інфляції; темп інфляції та методи його обчислення на основі
індексів цін базового та попереднього періодів; види інфляції: помірна,
галопуюча, гіперінфляція; інфляція попиту, інфляція витрат; очікувана,
неочікувана; стагфляція.
До важливих аспектів макроекономічної нестабільності відноситься
інфляція.
Інфляція – (від лат. Inflatio – надуття) – знецінення грошей, зниження їх
купівельної спроможності. Це відбувається внаслідок переповнення сфери
обігу надмірною масою грошових знаків при відсутності адекватного
збільшення товарної маси чи поліпшення її якості. Знецінення грошей
відбувається тому, що в обігу їх стає більше, ніж потрібно.
Для інфляції характерні наступні ознаки:
- зростання цін (роздрібних, гуртових, закупівельних і т.д.);
- перевищення платіжного попиту над пропозицією внаслідок
випереджаючого зростання доходів населення і підприємств над
випуском товарів;
- товарний дефіцит;
- бюджетний дефіцит через надмірне фінансування інвестицій, на
утримання апарату управління, армії тощо;
- вимивання асортименту дешевих товарів і послуг дорогими.
Головним і найбільш наочним показником інфляції, її глибини є індекс
цін, який, як вже нам відомо, визначається як відношення рівня цін
поточного року (Рп) до рівня цін базового періоду (Р0) або ж попереднього
року.
Рівень інфляції, що показує зміни цін в економіці, обчислюється за
допомогою індексів цін (індексу споживчих цін, дефлятора ВВП тощо) як
різниця між значенням цього індексу за певний період (у відсотках) та 100%.
Ціни базового періоду приймаються за 100%, а ціни поточних років
оцінюються до цих 100%. Так, якщо індекс цін на споживчі товари у 2000
році складав 120%, а в базовому 1995 році – 100%, то ціни за цей період
зросли на 20% (120-100). Інакше кажучи, вартість даного набору товарів (в
США, наприклад, споживчий кошик враховує 400 видів товарів і послуг, які
одержує середня міська сім'я за певний проміжок часу) у 1995 році складала
100 доларів, а у 2000 році – 120 доларів.
%) 100 ( року базового цін індекс року поточного цін індекс інфляції Рівень − = .
Кількісна характеристика інфляції може бути розглянута через
показник темпу інфляції.
Темп інфляції – це виражений у відсотках темп зростання загального
рівня цін протягом певного періоду часу. Він показує, як змінилася інфляція
за певний період (прискорилася чи сповільнилася).
Існує два методи обчислення темпу інфляції: на базі індексу цін
базового періоду і на базі індексу цін попереднього періоду. При вивченні
динаміки широко використовуються індексні ряди. При першому методі
обчислення база для порівняння є постійною, а індексні ряди – базовими.
При другому методі – база порівняння змінна, а індексний ряд ланцюговий.
Вибір бази порівняння залежить від мети дослідження. Ряди базисних
індексів дають уявлення про загальну тенденцію явища, а ряди ланцюгових
індексів – про докладнішу картину послідовних змін даного явища в часі.
Виходячи з цього, темп інфляції можна обчислити на основі як
базисного, так і попереднього (ланцюгового) індексу.
Отже, темп інфляції дорівнює різниці індексів цін поточного періоду
( Іцін1) і базового (попереднього) періоду (Іцін0 ), поділеній на індекс цін базового
(попереднього) періоду, і все це помножене на 100. Формула темпу інфляції
має такий вид:
Темп інфляції = (Іцін1-Іцін0) /  Іцін0 * 100.
Припустимо, що у 2000 році індекс цін на споживчі товари дорівнював
113,6, а у 2001 році – 118,3. За допомогою формули підрахуємо темп інфляції
для 2001 року, він буде дорівнювати 4,1% ( 118,3 - 113,6)/113,6х100%. Це не означає,
що ціни 2001 р. зросли на 4,1% (вони зросли на 118,3-100,0 = 18,3%), а те, що
вони зросли на 4,1% більше, ніж у 2000 році.
Існують різноманітні причини інфляції, зростання цін. Загальною
причиною називають довготривалу нерівність, тобто дисбаланс між
сукупним попитом і сукупною пропозицією. Попит на товари і послуги не
перевищує розміри товарообігу, що створює умови для того, щоб виробники
і постачальники піднімали на них ціни незалежно від рівня витрат.
Дисбаланс між сукупним попитом і пропозицією, перевищення доходів над
споживчими витратами можуть виникати внаслідок:
- дефіциту державного бюджету (витрати держави перевищують її
доходи);
- надмірного інвестування (обсяг інвестицій, особливо на військові цілі,
перевищує можливості країни);
- випереджаючого зростання заробітної плати порівняно зі зростанням
обсягу національного виробництва і продуктивності праці;
- державного втручання в процес формування цін, що викликає перекоси
в обсязі і структурі попиту;
- монополізму великих фірм на визначення цін і власних витрат та ін.
Всі причини, що викликають дисбаланс національного господарства й
інфляцію, взаємопов’язані, і кожна по-своєму може привести до зростання
або ж до зменшення попиту і пропозиції. Виходячи з різноманіття причин,
розрізняють декілька форм і видів прояву інфляції.
Найбільш вивченими в західній економічній літературі є: інфляція
попиту й інфляція пропозиції (витрат).
Інфляція попиту означає порушення рівноваги між сукупним попитом і
сукупною пропозицією з боку попиту. Інакше кажучи, перевищення попиту
над пропозицією веде до зростання цін. Вона виникає, коли показник
використання ресурсів вищий від оптимального.
Інфляція пропозиції означає зростання цін на ресурси, внаслідок чого
збільшуються витрати виробництва й обігу, а з ними – і ціни на продукцію,
яка випускається.
Види інфляції, що виділяються, пов’язані з певними специфічними
ознаками. За критерієм відкритості розрізняють відкриту і затамовану
(пригнічену). Відкрита інфляція – інфляція за рахунок зростання цін на
товари і послуги. Виникає на ринках, де відбувається вільне ціноутворення.
Затамована (прихована) інфляція виникає внаслідок товарного дефіциту,
який супроводжується прагненням державних органів стримувати ціни на
попередньому рівні. Це досягається шляхом блокування (замороження) цін.
В залежності від темпів розвитку розрізняють три види інфляції:
повзучу (помірну), галопуючу і гіперінфляцію.
Помірна (повзуча) – характеризується повільним, тривалим зростанням
цін, але не більше ніж на 10% за рік. Ця інфляція притаманна більшості країн
з розвинутою ринковою економікою і розглядається як звичайне явище.
Галопуюча інфляція характеризується швидким зростанням цін. Темпи
знецінення грошей досягають від 20 до 300% в рік. Такі швидкі темпи у 80-х
роках ХХ століття мали місце, наприклад, в ряді країн Латинської Америки
(Аргентина, Бразилія), деяких країнах Південної Азії, а в першій половині 90-
х років – в країнах колишнього СРСР, в тому числі в Україні. Ціни в Україні
у 1992 році зросли більш ніж в 20 разів. У 1993 році зростання цін виявилося
ще більш значним (більш ніж в 100 разів). В Україні лише у 1994-1997 роках
відбулося зниження темпів зростання цін, але в цілому вони залишалися
високими.
Гіперінфляція – характеризується дуже високими темпами зростання
цін, які перевищують 1000% на рік. Її особливість в тому, що ситуація зі
зростанням цін стає некерованою. Звичайні функціональні взаємозв’язки і
звичні важелі управління цінами не діють. Як приклад можна навести
Нікарагуа, де за період громадянської війни середньорічний приріст цін
досягав 33000%. При гіперінфляції гроші починають втрачати здатність
виконувати свої функції, падає їх роль в економіці, відбувається
натуралізація господарських зв’язків, поширюються бартерні операції,
порушуються фінансовий і кредитний механізми, розвиваються
неорганізовані, стихійні процеси в економіці тощо. При гіперінфляції
виникає стагфляція.
Стагфляція (від лат. stagno – роблю нерухомим і inflatio – надуття) –
сполучення, поєднання стагнації та інфляції, стан економіки, при якому
відбуваються одночасно спад виробництва, зростання цін і безробіття,
поєднання економічної кризи з інфляцією.
В залежності від прогнозування розрізняють очікувану і неочікувану
інфляції.
Очікувана інфляція – прогнозоване зростання цін в якомусь періоді. Це
передбачуваний рівень; темп інфляції, який очікується через певний період
часу в майбутньому.
Неочікувана (непередбачена) інфляція характеризується рівнем, який
виявився вищим ніж очікуваний за певний період. Якщо очікуваний темп
інфляції 10% в рік, а фактичний - 15% за той же період, то непередбачений
темп інфляції складає 5%.