2.4.4. Еластичність попиту і пропозиції.

4. Еластичність попиту і пропозиції

Споживачі при зниженні цін, згідно із законом попиту, будуть купувати більше товарів. Проте виявляється, що однакова зміна ціни у різних товарів приводить до неоднакових змін величини попиту. Крім того, у випадку різних початкових цін на один і той же товар при зміні цих цін на однакову величину величина попиту змінюється по-різному. Тобто чутливість споживачів до зміни цін на різні товари або на один і той же товар у різних споживачів неоднакова.

Для вимірювання цієї чутливості використовують коефіцієнт цінової еластичності попиту, який розраховується за формулою:

Оскільки міжціною і величиною попиту існує обернений взаємозв'язок, коефіцієнт цінової еластичності попиту завжди буде мати від'ємне значення, бо якщо знижуватиметься ціна, то величина попиту обов'язково зростатиме і навпаки. Для уникнення незручностей, пов'язаних з від'ємним знаком, економісти ігнорують цей знак і відзначають лише абсолютну величину даного коефіцієнта. Розрахуємо коефіцієнт цінової еластичності попиту при першій зміні ціни за таблицею 2.4.  

Проте якщо базовою взяти іншу комбінацію величини попиту і ціни (не 7000 тонн і 1 грн./кг., а 4000 тонн і 2 грн./кг.), тобто поміняти наші дані місцями, то результат обчислень зміниться:

Виникає запитання:яка ж із даних комбінацій є початковою і, отже, яке значення Е_d правильне - 0,43 чи 1,5? Для усунення цієї неясності прийнято використовувати базовими середні значення аналізованих рівнів (у нашому випадку це ціна 1,5 грн./кг. і величина попиту 5500тис тонн).

Отже:

У шостій колонці таблиці 2.4 розраховані коефіцієнти цінової еластичності відповідно даних про попит з таблиці 2.1.

Таблиця 2.4 Цінова еластичність попиту

Попит вважається відносно еластичним, якщо дана відсоткова зміна ціни веде до більш значної відсоткової зміни величини попиту, тобто Е_d>1. Якщо ж дана відсоткова зміна ціни веде до менш значної відсоткової зміни величини попиту (Еd=1), то такий попит є відносно нееластичним. Коли відсоткові зміни ціни і величини попиту одинакові, тобто Еd=1, то такий специфічний випадок називають одиничною еластичністю.

Термін „цілком нееластичний попит" означає крайній випадок, коли зміна ціни не приводить ні до яких змін величини попиту (крива О| на рис. 2.5.).' Прикладом може бути попит хронічних наркоманів на героїн. У протилежному випадку, коли найнезначніша зміна спонукає покупців збільшувати покупки від нуля до межі можливостей, говорять про існування цілком еластичного попиту (крива D2 на рис. 2.5.). Таким є попит на продукцію однієї фірми на цілком конкурентному ринку.

Один із найпростіших способів перевірки еластичності - це визначення змін загальної виручки або, із точки зору споживачів, сукупних витрат. Коли попит еластичний, за рахунок приросту продажів не лише компенсуються витрати від зменшення ціни, але і збільшується загальна виручка. Якщо ж попит нееластичний, то приріст обсягу продажів не в змозі компенсувати втрати від зниження ціни і загальна виручка зменшується. У випадку одиничної еластичності дані зміни не впливають на величину загальної виручки: втрати від зменшення ціни в точності компенсуються приростом обсягу продажів ( див. табл. 2.4).

Можна назвати такі фактори, які визначають різну цінову еластичність попиту на блага:

1. Замінність. Чим більше прийнятних замінників даного блага пропонується на ринку, тим еластичніший попит на нього. Наприклад, прийнятних замінників інсуліну немає, тому попит діабетиків на нього цілком нееластичний. Крім того, еластичність попиту на благо залежить від того, наскільки вузьким є його визначення. Попит на верхній одяг фірми „Трембіта" буде набагато еластичнішим, ніж попит на верхній одяг взагалі: якщо фірма „Трембіта" підніме ціни на свій одяг, його можна легко замінити одягом багатьох інших фірм, проте прийнятного замінника верхнього одягу як такого не існує.

2. Питома вага в доходах споживачів. Чим більшу частку займає благо у бюджеті споживача, тим еластичнішим буде попит на нього, 10%-не зростання цін на сірники чи сіль буде майже невідчутним для доходу споживачів і приведе до мінімального скорочення обсягу закупок. Проте 10%-не зростання цін на будинки, автомобілі складе значну частку доходів більшості сімей, тому тут можна очікувати різкого скорочення обсягу закупок.

3. Рівень необхідності. Попит на предмети першої необхідності, як правило, нееластичний, а на предмети розкоші - еластичний. Підвищення    цін   не   приведе   до   суттєвого   скорочення споживання хліба, електроенергії, води, бо без них ми просто не зможемо жити. В той же час майже ніяких ускладнень не виникне, якщо через  підвищення  цін скоротяться  покупки діамантів і кришталю.

4. Фактор часу. Попит на продукт тим еластичніший, чим більшим є період часу для прийняття рішень. Одна із причин цього правила полягає в тому, що більшість споживачів — люди звички: їм необхідний певний час, щоб знайти прийнятні замінники продукту, на який зросли ціни. Попит на автобусні квитки безпосередньо в день зростання цін на автобусне сполучення буде нееластичним, бо мало хто наважиться змінити плани в останній момент, проте в довготерміновому періоді споживачі мають достатньо часу, щоб перейти на інші, дешевші види транспорту. Крім  коефіцієнта  цінової еластичності  попиту  економісти визначають також коефіцієнти перехресної еластичності попиту і еластичності попиту по доходу.

Коефіцієнт   еластичності   попиту   по   доходу   показує

чутливість попиту на певне благо до зміни доходу споживача, тобто:

Згадуючи п.1 цієї теми, легко визначити, що коли Ei>0, то даний товар є нормальним або товаром вищої категорії. Від'ємне значення коефіцієнта еластичності попиту по доходу свідчить про те, що це товар нижчої категорії. Крім того, якщо -1<Ei,<+1, тобто попит на благо слабо реагує на зміну доходу, то це означає, що дане благо є благом першої необхідності. Якщо ж Ei<-1 , або +1<Еi тобто попит на благо сильно прив'язаний до зміни доходу, то це благо другої необхідності. Виходячи з вищесказаного, ми можемо розташувати властивості благ на числовій прямій із значеннями коефіцієнта еластичності попиту по доходу так, як це показано на рис.2.6.

Рис.2.6. Значення коефіцієнта еластичності попиту по доходу і характерні властивості благ

Коефіцієнт перехресної еластичності попиту дозволяє визначити залежність попиту на одне благо (наприклад, X) від зміни ціни іншого блага (V), тобто

Із зазначенням коефіцієнта перехресної еластичності попиту ми можемо розташувати властивості благ на числовій прямій таким чином (рис. 2.7).

Рис.2.7. Значення коефіцієнта перехресної еластичності попиту і характер взаємозв 'язку міме благами

За допомогою цієї концепції значно легше характеризувати явище пов'язаності благ (див. п. 1 даної теми), а також силу взаємозв'язку в парі спряжених благ. Якщо Еdху>0, тобто зростання ціни на У викликає збільшення попиту на X, то, очевидно, дані товари взаємозамінні і чим більшим є Еdхy, тим більша міра замінності. Якщо ж Еdхy^О, тобто зростання ціни на ¥ приводить до зменшення попиту на X, то блага є взаємодоповнюючими і, відповідно, чим більша абсолютна величина даного коефіцієнта, тим тісніше „пов'язані" між собою дані блага. Близький до нуля коефіцієнт перехресної еластичності означає, що дані блага слабко пов'язані, або незалежні.

І сама концепція, і формула обчислення цінової еластичності попиту прийнятні також і для визначення цінової еластичності пропозиції, тобто:

Визначальнимфактором динаміки еластичності пропозиції є кількість часу, наявного у виробників для того, щоб відреагувати на дану зміну ціни. Дана кількість часу, в свою чергу, залежить від мобільності ресурсів, тобто від можливості їхнього переведення з однієї Галузі в іншу. У зв'язку з цим розрізняють найкоротпший короткотерміновий та довготерміновий ринкові періоди.

У майкоротшоціу ринковому періоді пропозиція товару майже нееластична (рис. 2.Ц а). Це пов'язано з тим, що виробники практично не в змозі майже миттєво відреагувати на зміну попиту. Тому ринкова рівновага відновлюється лише за рахунок зростання ціни (від Р, до Рі)-

Протягом короткотермінового періоду (рис. 2.8 б) виробничі потужності фірм залишаються незмінними, проте виробники можуть, реагуючи, наприклад, на зростання попиту, збільшити величину пропозиції за рахунок повнішого завантаження цих потужностей і забезпечення більшої інтенсивності виробництва, в результаті чого зміна ціни є меншою ніж у найкоротшому періоді і приводить до певної зміни обсягу виробництва. Еластичність пропозиції в цьому випадку, відповідно, більша (крива 5 на рис. 2.8 б).

У довготерміновому періоді у виробників є достатньо часу як для розширення чи скорочення своїх виробничих потужностей, так і для вступу в певну галузь чи виходу з неї. Тому ми спостерігаємо більш активну реакцію на зміну попиту, яка супроводжується незначними змінами ціни (або й повною їх відсутністю) і значними змінами величини пропозиції (р_ис.2.8 в). Відповідно, крива пропозиції є цілком еластичною, або майже цілком еластичною.

Для галузей і5) зростаючими витратами в довготерміновому періоді нова ціна рівноваги Р₂ на ринку буде вищою від попередньої Рі тому що розширення виробництва даного блага приведе до зростання попиту на необхідні виробничі ресурси, а це викличе зростання цін на ці ресурси. То_ж якщо спочатку для прибуткового виробництва достатньою була ціна Р1, то тепер необхідна більш висока ціна Р₂, тому крива пропозиції 5' є не цілком еластичною. Якби дана галузь споживала зовсім незначну частку відповідних ресурсів, то зростання попиту з її боку залишило б їх ціни незмінними. Тобто в галузях з постійними витратами виробництва крива довготермінової пропозиції цілком еластична (крива S на рис. 2.8 в) і нова ціна дорівнює початковій Р1.