2.5.2. Економічні і бухгалтерські витрати.

2. Економічні і бухгалтерські витрати

Існують економічний та бухгалтерський підходи до визначення витрат підприємства.

За бухгалтерським підходом витрати - це фактичні видатки факторів виробництва для виготовлення певної кількості продукції за цінами їх споживання. Витрати підприємства у бухгалтерській та статистичній звітності виступають у вигляді собівартості продукції.
Бухгалтерські витрати включають прямі витрати (на сировину, матеріали, напівфабрикати, витрати на паливо і енергоресурси, зарплату робітникам) і непрямі витрати (накладні витрати, амортизація, заробітна плата управлінському персоналу, проценти на запозичені засоби).

Економічне розуміння витрат виробництва базується на факті рідкісності ресурсів і можливості їх альтернативного використання.

Економічні витрати будь-якого ресурсу, обраного для виробництва товару, дорівнюють його вартості за найкращими із всіх можливих варіантів використання. Вони можуть бути зовнішні, явні (грошові) або внутрішні, неявні (імплицітні).

Явні витрати - це альтернативні витрати, які виступають у вигляді прямих платежів постачальникам факторів виробництва.

Неявні витрати - альтернативні витрати використання ресурсів, що належать власникові підприємства (або підприємству як юридичній особі). Ці витрати не передбачені договорами, що є обов'язковим для явних платежів, і тому визначаються недоотриманими. Наприклад, якщо власник малого підприємства працює поряд з найманими робітниками, не отримуючи при цьому заробітної плати, то він тим самим відмовляється від можливості отримати заробітну плату, працюючи в іншому місці. І цю недоотриману заробітну плату він відносить до неявних витрат.

Якщо ж підприємець в процесі виробництва використовує власне приміщення, то він втрачає орендну плату, яку він отримав би від здачі в оренду цього приміщення. Підприємець недоотриману орендну плату від альтернативного використання даного ресурсу також включає до неявних витрат.

З цих же позицій підприємець може недоотримати ренту, якщо він використовує у виробничому процесі власну земельну ділянку. Рента також включається підприємцем до неявних витрат.

Неявні витрати не відображаються в бухгалтерській звітності, але це не означає їхнього ігнорування у господарській діяльності. Як правило, вони беруться до уваги при обґрунтуванні економічних рішень, що приймаються. Так, при обгрунтуванні економічних проектів будуть визначені не лише витрати, які будуть фактично оплачені, але й альтернативні варіанти їх використання. Такий підхід Дає можливість брати найобгрунтованіший варіант рішення з можливих альтернативних варіантів про використання наявних Ресурсів.
Більш наочно структуру економічних витрат можна показати за допомогою схеми (рис.2.9).