2.5.2. Операції банків з іноземною валютою та їх облік

5.2. Операції банків з іноземною валютою та їх облік

Усі операції банків, у тому числі й валютні операції, підлягають ліцензуванню з боку Національного банку України.

Банки можуть проводити валютні операції лише після отримання від НБУ Генеральної ліцензії. Тому ліцензію можуть отримувати банки, які є юридичними особами, існують та здійснюють свої операції на території України не менше одного року, з розміром статутного капіталу та власних коштів, які встановлює НБУ.

Ці банки повинні забезпечити відповідність своїх установ технічним вимогам, які необхідні: для здійснення валютних операцій, для обслуговування валютних рахунків клієнтів, для встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками, для проведення кредитних операцій на міжнародних грошових ринках, та мати в штаті кваліфікованих фахівців.

Якщо банки відповідають усім цим вимогам, то в територіальне управління Національного банку України для отримання ліцензії подають такі документи:

■   заяву;

■   копію нотаріально завіреного статуту;

■   перелік операцій з валютними цінностями;

■   опис структури та підрозділів банку з переліком технічних засобів;

■  довідку про керівників банку, які здійснюють нагляд за валютними операціями, та безпосередніх виконавців і копії їх дипломів;

■   баланс установи;

■   річний звіт банку;

■   письмове підтвердження трьох іноземних банків про згоду на встановлення кореспондентських відносин.

Банк, що одержав Генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, називається уповноваженим банком.

На підставі одержаної в Національному банку України ліцензії уповноважені банки мають право здійснювати такі валютні операції:

1. Ведення валютних рахунків клієнтів. Зарахування валютних надходжень на рахунки резидентів та нерезидентів (включаючи транзитні) та списання сум перерахувань, що передбачені чинним законодавством.

2. Встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками:

■   встановлення прямих і непрямих кореспондентських відносин з іноземними банками - це відкриття банком рахунків самостійно для міжнародних розрахунків в іноземних банках;

■ розрахунки через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків Національного банку України.

3. Неторговельні операції.

Операції з перерахування валютних цінностей, не пов'язаних із здійсненням розрахунків за експортом та імпортом товарів чи послуг (у тому числі видача готівки для покриття видатків осіб, що виїжджають у закордонні відрядження).

Купівля та продаж готівкової іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті. Організація роботи та порядок проведення операцій в обмінних пунктах, інкасо готівкової іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті.

4. Операції за міжнародними торговельними розрахунками.

Операції за міжнародними розрахунками, що пов'язані з експортом та імпортом товарів і послуг згідно з вимогами чинного законодавства, інструкцій Національного банку України, Уніфікованих правил та традицій Міжнародної торговельної палати.  

5. Операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку.

Купівля та продаж іноземної валюти в готівковій та безготівковій формах за власний рахунок або згідно з дорученням клієнтів (брокерські послуги) на між-банківському та біржових ринках.

6. Операції щодо залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку, що здійснюються з резидентами України, та зовнішньому ринку, що здійснюються з нерезидентами України, поділяються на:

■ пасивні операції - створення валютних резервів в іноземній валюті (приймання депозитів в іноземній валюті, продаж за іноземну валюту цінних паперів, що емітовані резидентами України та номіновані в національній валюті (включаючи власні цінні папери банку), отримання позик в іноземній валюті від інших уповноважених банків;

■ активні операції - використання створених резервів (надання кредитів в іноземній валюті, придбання за іноземну валюту цінних паперів, що номіновані в національній валюті).

7. Валютні операції на міжнародних грошових ринках.

Депозитні та конверсійні операції (у тому числі і ф'ючерсні, якщо це не заборонено законодавством відповідних країн), які здійснюються з банками чи міжнародними організаціями - нерезидентами України.

8. Операції з монетарними металами на внутрішньому ринку.

Купівля чи продаж (у тому числі на строк), приймання на депозити, відповідальне зберігання, використання як застава під наданий кредит монетарних металів або цінних паперів, номінал яких виражений у монетарних металах, коли ці операції здійснюються на території України з резидентами України, та з нерезидентами - на зовнішньому ринку.

Вимоги до розкриття інформації про валютні статті балансу регламентує Міжнародний стандарт бухгалтерського Обліку № 21 «Наслідки ЗМІНи курсів обміну валют», який допомагає банкові визначити політику щодо питань:

■ який валютний курс необхідно застосовувати до різних операцій і при перерахунку із однієї валюти в іншу;

■   яка правильна база оцінки валютних залишків;

■   як необхідно відображати різницю у валютних курсах;

■ як необхідно визнавати і відображати в бухгалтерській звітності валютні зобов'язання майбутніх періодів.

МСБО № 21 вимагає, щоб на дату складання балансу:

■ облік грошових статей здійснювався із застосуванням курсу на дату звіту (поточного курсу);

■ облік негрошових статей здійснювався із застосуванням курсу, який існував на дату укладення угоди або на момент визначення вартості;

■ різниця у валютних курсах, що виникає при обліку грошових статей, повинна визнаватися як доходи або як витрати того періоду, в якому вони виникли.

Банк для проведення своєї облікової політики повинен визначити організацію, методику проведення обліку іноземної валюти, систему запису і механізм контролю.

Стосовно валютних операцій система організації бухгалтерського обліку повинна:

■   вимірювати і контролювати ризики, притаманні даним операціям, і вказувати рекомендовані рівні та межі прийнятного ризику;

■   встановити постійну систему внутрішнього контролю;

■   своєчасно і точно аналізувати операції та інформацію.

Деякі системи бухгалтерського обліку децентралізовані і мають облікові підрозділи, зокрема, операції з іноземною валютою реєструються у валютному відділі та відділі бухгалтерського обліку.

Однією з особливостей нового Плану рахунків бухгалтерського обліку є мультивалютність, яка полягає в тому, що виникнення вимог (активів) або зобов'язань (пасивів) в іноземній валюті відображатиметься на тих самих рахунках, що й гривневого активу чи зобов'язання. Водночас банки можуть проводити розрахунки у валютах різних іноземних держав. Але ця особливість притаманна не всім класам Плану рахунків. Мультивалютність в обліку розповсюджується тільки на монетарні статті активів; зобов'язань та на позабалансові рахунки. Облік на рахунках капіталу, доходів і витрат ведеться тільки в національній валюті.

Як правило, облік іноземної валюти здійснюється з використанням аналітичних і синтетичних рахунків. На синтетичних рахунках облік ведеться тільки в національній валюті. Більш детальними є проведення на аналітичних рахунках, які здійснюються у валюті розрахунків.

В аналітичному обліку облік операцій на валютних рахунках ведеться у двох оцінках: у валюті за номіналом і в гривнях за офіційним курсом НБУ. При зміні курсу залишки на валютних рахунках переоцінюються.

Різниця між активами і зобов'язаннями у відповідних валютах називається валютною позицією банку. Валютна позиція визначається як за балансовими розрахунками, так і враховуючи суму позабалансових вимог і зобов'язань в іноземній валюті. Якщо сума залишків на рахунках активу і зобов'язань у конкретній валюті збалансована, то валютна позиція банку називається закритою.

Відкрита валютна позиція банку виникає в тому разі, якщо є різниця між залишками коштів в іноземній валюті, що формують активи і зобов'язання. При відкритій валютній позиції банк може як отримати додаткові прибутки, так і зазнати збитків у разі зміни обмінних курсів валют. Коли сума зобов'язань в іноземній валюті перевищує суму валютного активу, така відкрита позиція називається короткою (Пв > Ав) і банк може зазнати збитків при зростанні обмінного курсу. Якщо ж сума активів перевищує суму зобов'язань, то при цій ситуації виникає довга відкрита валютна позиція {Пв < Ав) і збитки можуть бути спричинені банкові при зменшенні обмінного курсу.

На валютну позицію банку впливають такі операції:

■   купівля-продаж готівкової та безготівкової іноземної валюти, у тому числі строкові операції (на умовах форвард, спот та інші), за якими виникають вимоги та зобов'язання в іноземних валютах, незалежно від способів та форм розрахунків за ними;

■   одержана та сплачена іноземна валюта у формі доходів, витрат та нарахованих процентних доходів і витрат;

■   надходження коштів в іноземній валюті до статутного капіталу;

■   погашення безнадійної заборгованості в іноземній валюті;

■   купівля-продаж основних засобів та товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту;

■   інші обмінні операції з іноземною валютою.

Залежно від типу обмінної операції перерахунок у гривневий еквівалент може здійснюватись у декілька способів:

■   за ринковим курсом при купівлі-продажу іноземної валюти за гривню;

■   за офіційним курсом при обліку доходів (витрат), отриманих (сплачених) в іноземній валюті, внесків у статутний капітал в іноземній валюті на дату підписання установчого договору, купівлі (продажу) основних засобів і товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту на дату оформлення митної декларації; при купівлі однієї іноземної валюти за іншу на рівні вартості проданої.

Зв'язок між операціями у двох різних валютах здійснюється за такими рахунками:

3800                Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

3800 АП   Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

Призначення рахунку: технічний рахунок для відображення позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів. Рахунок використовується для обліку коштів за операціями, які здійснюються у двох різних валютах. Проведення виконуються за датою валютування.

За дебетом рахунку проводиться вартість іноземної валюти, яка збільшує коротку або зменшує довгу відкриту валютну позицію.

За кредитом рахунку проводиться вартість іноземної валюти, яка збільшує довгу або зменшує коротку відкриту валютну позицію.

3801 АП   (контррахунок) Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів

Призначення рахунку: технічний рахунок для обліку гривневого еквівалента позиції щодо іноземної валюти та банківських металів, яка обліковується за рахунком «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів». Проведення виконуються за датою валютування.

За дебетом рахунку проводяться еквіваленти сум іноземної валюти, які збільшують довгу або зменшують коротку відкриту валютну позицію.

За кредитом рахунку проводяться еквіваленти сум іноземної валюти, які збільшують коротку або зменшують довгу відкриту валютну позицію.

Ці рахунки дозволяють визначити валютну позицію банку без сумування активних і пасивних рахунків в іноземній валюті.

Аналітичний облік за рахунком № 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів» ведеться за кодами валют в іноземній валюті та в гривнях, а за рахунком № 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів» — лише в гривнях за видами валют.

Обидва рахунки є активно-пасивними і забезпечують взаємозв'язок між валютами. Залишки за цими рахунками взаємозакриваються і на загальну суму (валюту) балансу не впливають. Операції в іноземній валюті, які не впливають на валютну позицію, обліковуються в гривневому еквіваленті за офіційним курсом.

Переоцінка валютних статей балансу здійснюється    

■   монетарні активи та зобов язання в інвалюті повинні переоцінюватися при зміні валютного курсу

■   переоцінка проводиться на суму різниці у валютних курсах;

■  дохід або збиток від переоцінки повинен показуватися у Звіті про прибутки і збитки і, таким чином, впливати на капітал.

При зміні курсу валюти в бік зменшення гривневого еквівалента проведення складаються навпаки. При закритій валютній позиції підсумок переоцінки дорівнює нулю. При відкритій валютній позиції банк перебуває в зоні ризику.

Перевірте свої знання

1. В яких випадках НБУ надає Генеральну та індивідуальну ліцензії на здійснення валютних операцій?

2. Які документи подають банки для одержання Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій?

3. Прокл асифікуйте види банківських валютних операцій.

4. Які вимоги МСБО № 21 щодо розкриття інформації про валютні статті балансу?

5. Як ви можете пояснити мультивалютність Плану рахунків комерційного банку?

6. Чим відрізняється облік операцій в одній валюті від обліку операцій у різних валютах?

7. Перерахуйте операції, які впливають на валютну позицію банку.

8. Як валютна позиція відображається в балансі банку?

9. Поясніть процедуру переоцінки валютних статей.