Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

2.6.3. Пропозиція повністю конкурентної фірми в короткотерміновому періоді.

З. Пропозиція        повністю        конкурентної       фірми        в короткотерміновому періоді

На будь-якому ринку фірма обиратиме такий обсяг випуску продукції, який максимізує її прибуток. Для вибору фірмою оптимального обсягу виробництва існує два кроки прийняття Рішення:

1. Вибір найкращого позитивного (більше нуля) випуску й обсягу виробництва, що максимізує прибуток, якщо фірма взагалі збирається щось виробляти.

2. Порівняння прибутків, які отримуються в результаті виробництва даного обсягу виробництва, з прибутком внаслідок припинення виробництва (нульовий випуск) і потім вибір антимонопольної дії.

Оптимальний позитивний випуск можна знайти шляхом граничного аналізу, який ми використовували для дослідження споживчих витрат. Фірма починає перевіряти, чи може вона збільшити прибуток, якщо вона буде виробляти більше чи менше, ніж зараз. Як це зробити?

Виходячи з того, що прибуток (Р) - це різниця між доходом (R) і витратами (С), то одиничний продукт випуску збільшить прибуток тільки в тому випадку, коли додатковий дохід, отриманий з продажу додаткової одиниці (MR - граничний дохід), перевищує витрати виробництва даної додаткової одиниці продукції (МС - граничні витрати).

Це означає, що збільшувати випуск продукції фірмі в умовах досконалої конкуренції треба до того часу, доки граничний дохід перевищуватиме граничні витрати, тобто МR>МС.

Отже, оптимальний випуск продукції фірми буде відповідати точці, що задовольняє рівняння МR=МС.

За параметрами рис.2.21 бачимо, що граничний дохід (МR), а в умовах досконалої конкуренції МR = р дорівнює граничним (МС) у точці   Е,   тобто   оптимальний   випуск   продукції   фірми   буде

Рис. 2.21. Оптимальний випуск продукції фірми в коротко­терміновому періоді ринку досконалої конкуренції

дорівнювати Q1.  Тобто, якщо фірма    виробляє    продукцію обсягом < Qе (у цьому випадку МR>МС), то фірмі необхідно збільшувати випуск продукції. Якщо фірма виробляє продукцію обсягом > Q1 (у цьому випадку МR<МС),     то     фірмі     слід зменшувати випуск продукції. В обох   випадках   фірмі   треба змінювати обсяги виробництва, доки    граничний    дохід    не зрівняється      з      граничними витратами (МК = МС), де і буде точка оптимуму випуску.

Проте за певних умов фірма може мати грошові збитки навіть тоді, коли ціна дорівнює граничним витратам (тобто у точці £ на рис.2.21). У цьому випадку фірмі варто зменшувати витрати або припинити діяльність, щоб мінімізувати збитки. Якщо фірма припиняє діяльність тимчасово, то її дохід (R) дорівнює нулю, як і змінні витрати (VС) дорівнюватимуть нулю, але залишаються постійні витрати (FС), тобто витрати, наприклад, на оренду приміщення. Щоб постійні витрати (FС) дорівнювали нулю, фірмі необхідно зовсім припинити діяльність, тобто піти з цього ринку.

Таким чином, якщо дохід (R) більший від змінних витрат (VС) при оптимальному позитивному випуску продукції, то фірмі можна продовжувати виробляти цей товар у короткотерміновому періоді (тоді фірма відшкодовує принаймні частину своїх постійних витрат (FС) і матиме менше збитків, ніж якщо б повністю припинила діяльність).

Отже, для з'ясування питання, чи продовжувати випуск продуктів, чи повністю припинити виробництво, фірма повинна порівнювати ціну (Р) і середні змінні витрати (АVС), тобто витрати на одиницю продукції при оптимальному позитивному обсязі продукції, де ціна дорівнює граничним витратам (Р=МС), а саме:

1.   Якщо ціна не менше від середніх змінних витрат (Р>=АVС), то
фірма повинна виробляти оптимальний рівень випуску.

2.   Якщо ціна менше від середніх змінних витрат (Р<АVС), то
фірма повинна повністю припинити діяльність і піти з ринку.
Завдяки тому,  що в  короткотерміновому  періоді  постійні

витрати (FС) не впливають ні на граничні витрати (МС), ні на середні змінні витрати (АVС), то зміни у вартості постійних факторів не впливатимуть на обсяг виробництва в короткотерміновому періоді. Тому в аналізі не звертатимемось до середніх постійних витрат (АРС).

У цьому випадку можливі три варіанти:

1.     р > АТС   (середні загальні витрати) і р > АУС;

2.     р > АVС, але р < АТС;

3.       р<АТС і р<АVС.                                                                     

Що треба робити фірмі в кожному з цих випадків?         Якщо р>АТС, то фірма отримує прибуток (П), що дорівнює П = (р - АТС*) Q*, тому фірмі треба виробляти продукцію на   рівні оптимального позитивного обсягу (рис.2.22).

Рис.2.22. Ринок досконалої конкуренції (ситуація І)

Якщо р < АТС, але р > АVС, то при всіх обсягах випуску немає способу отримати додатній прибуток, а необхідно мінімізувати збитки. При випуску Q* (де р0=МС) збитки складатимуть (АТС*-Р)хQ* (рис. 2.23).

Рис. 2.23. Ринок досконалої конкуренції (ситуація II)

Але фірмі треба продовжувати виробництво, бо ціна перевищує середні змінні витрати при випуску 0*, оскільки це дозволяє фірмі зменшувати збитки, які були б більшими, якщо б фірма повністю припинила виробництво.

Якщо р < АТС і р < АVС, то збитки фірми при випуску продукції обсягом складатимуть: (АТС* - р) 0* або FСхQ* (рис.2.24). у цьому випадку фірмі варто повністю припинити випуск продукції, бо ціна менше не тільки від середніх загальних витрат, але Й від середніх змінних витрат.

Рис. 2.24. Ринок досконалої конкуренції (ситуація III)

Цей аналіз вчить фірму граничному принципу при пошуку оптимального рішення про випуск продукції (зіставляючи витрати і вигоду).

Отже, значення ціни, при якій МС = АТС, є ціною беззбиткової фірми, а рівень ціни, при якій МС = АVС, є ціною припинення виробництва (рис.2.25).

2-ціна беззбитковості фірми: Р1 - ціна припинення виробництва фірмою.  

Рис. 2.25. Ціна беззбитковості та припинення виробництва фірми на ринку
досконалої конкуренції