2.7.2. Ринок товарів і послуг та його інфраструктура. Суть і функції товарної біржі.
2. Ринок товарів і послуг та його інфраструктура. Суть і функції товарної біржі
Відправною точкою ринкової структури є ринок товарів і послуг. Ринок товарів - це первинна форма ринку. Тут здійснюється купівля-продаж предметів споживання та засобів виробництва. Тому він поділяється на споживчий ринок і ринок засобів виробництва. Суб'єктами цього ринку є фізичні або юридичні особи, які вступають у відносини товарообміну як покупці чи як продавці.
На споживчому ринку відбувається обмін товарів особистого споживання (їжі, одягу, взуття, автомобілів, предметів домашнього вжитку та інші). Продавцями тут є фірми та окремі товаровиробники, що виробляють ці товари і надають послуги. Основна маса товарів реалізується через посередників. Ринок предметів споживання безпосередньо відображає взаємодію виробництва та споживання, попиту й пропозицій товарів.
Продавцями на ринку засобів виробництва є окремі особи та фірми, які створюють продукцію виробничого призначення (верстати, інструменти, сировину, фабрично-заводські будівлі, електроенергію тощо). Покупцями на ринку засобів виробництва є окремі особи та організації, які займаються виробництвом інших товарів і послуг.
У кожній країні структура виробництва товарів та послуг має відповідати структурі платоспроможного попиту. Однак в Україні сьогодні склалася велика диспропорція між розвитком галузей, що виробляють предмети споживання, та галузей, що виготовляють засоби виробництва. Приблизно 75% суспільного виробництва припадає на засоби виробництва (причому тільки 20 % їх обсягу - це знаряддя праці, а 80% - паливо й сировина) і лише близько чверті -на предмети споживання. Така деформована структура виробництва не відповідає суспільним інтересам і потребує суттєвих змін.
Основним механізмом ринку товарів є торгівля. Це така господарська діяльність, яка спрямована на організацію і проведення продажу товарів. Розрізняють гуртову (оптову) і роздрібну торгівлю. Гуртова торгівля виступає як посередницька торгівля між промисловцями і торгівцями, а також між самими торгівцями. В гуртовій торгівлі відбувається реалізація великих партій товару. Роздрібна торгівля - це продаж товарів безпосередньо споживачам поштучно. Роздрібна торгівля здійснюється через магазини, кіоски, підприємства харчування тощо. Ціна на ринку товарів формується як ціна рівноваги попиту та, пропозиції.
Важливим складовим елементом структури товарного ринку є ринок послуг. Послуга - це особливе споживче благо, яке виражається в корисному ефекті, що задовольняє потреби людини, колективу або суспільства. Особливістю послуги як товару (порівняно із звичайними товарами, з матеріальним благом) є те, що вона корисна не як матеріальна річ, а як діяльність. Тому споживання послуг збігається з процесом їх створення, з діяльністю, і вони не можуть зберігатися або транспортуватися як товари - матеріальні блага.
Треба розрізняти особисті послуги, що задовольняють потреби окремої людини, наприклад, здобуття освіти, охорона здоров'я, культурно-побутового обслуговування, та послуги, які задовольняють колективні та суспільні потреби (охорона громадського порядку, оборони, управління суспільством тощо). Крім того, одна частина послуг належить до сфери матеріального виробництва (наприклад, ремонтні роботи), а інша - до сфери нематеріального виробництва. Особливими підвидами товарних ринків, роль яких значно зросла останнім часом, є ринок інформації та ринок інтелектуальної власності.
На нинішньому етапі розвитку науково-технічного прогресу, коли значно ускладнилися і поглибилися як зовнішньоекономічні зв'язки країни, так і механізми господарювання в окремих країнах, великого значення набуває своєчасна і точна інформація з того чи іншого питання, без якого стає неможливим подальший рух уперед. У зв'язку з цим, сформувався і функціонує поряд з іншими ринок інформації як сукупність економічних відносин з приводу збирання, обробки, систематизації інформації і продажу її кінцевому споживачу. Інформація - це рідкісне благо, оволодіння яким потребує певних витрат. Між виробником і споживачем на ринку інформації стають посередники, основна функція яких зводиться до збору, обробки і продажу різноманітної інформації. За цей вид послуг посередники, беруть плату у вигляді комісійних. Наприклад, ділери державних цінних паперів у розвинутих країнах світу беруть 1/32 % від ціни реалізації. Особливою ціною на ринку інформації є плата за рекламу. На Україні ринок інформації ще не сформувався, хоча сьогодні потреба в ньому гостро відчувається.
З ринком інформації близько межує ринок інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність складається з авторських прав і патентів. Сюди також варто відносити різні ліцензії, проекти, ноу-хау, програми математичного забезпечення, наукові прогнози тощо. Особливістю інтелектуальної власності є те, що вона - унікальний товар, бо не може бути відлученою від людини і тому на неї не розповсюджується дія закону вартості. Кожний, хто володіє інтелектуальною власністю, повинен мати право на її реалізацію.
Важливим елементом ринку інтелектуальної власності сьогодні є ноу-хау (в перекладі з англ. дослівно - „знати як") - це сукупність технічних знань і виробничого, комерційного та іншого досвіду, необхідних для виготовлення якогось виробу або відтворення виробничого процесу. До ноу-хау зараховуються також неопубліковані винаходи та угоди про технічне співробітництво. Інформація на зразок ноу-хау реалізується шляхом укладання контракту та передачі споживачу у формі технічної документації (різних креслень, проектів, схем, техніко-економічних обгрунтувань, технологічних карт, методики, різних розрахунків, формул тощо) та усної інформації або показу. На жаль, цей вид ринку на Україні ще не сформувався і тому не діє. Розпочинається лише процес його становлення.
Інфраструктура ринку товарів та послуг охоплює дуже багато елементів: заклади гуртової та роздрібної торгівлі, підприємства сфери послуг, товарну біржу, аукціони; ярмарки; торгово-промислові палати тощо.
Інфраструктурі ринкових відносин притаманні багатоканальність реалізації продукції і послуг, широкий спектр сервісного обслуговування, розмаїття форми регулювання товарно-грошових відносин. Найбільш крупною ланкою цієї інфраструктури є біржа (інститут, завдяки якому більш оперативно і з оптимальними наслідками для партнерів укладаються угоди купівлі-продажу товарів, реалізується єдина стратегія комерційної поведінки агентів даної структури). Біржа є організатором, формою ринку, на якому відбуваються вільна торгівля товарами та послугами, цінними паперами, валютою, наймання робочої сили, формування ринкових цін і курсів відповідних активів на основі фактичного співвідношення попиту і пропозиції.
Товарна біржа - це регулярно функціонуючий ринок (у формі комерційного підприємства), де відбувається процес реалізації товарів з певними характеристиками. Це організація підприємств торгівлі, збуту й обміну, мета якої — укладання відповідних умов виявлення товарних цін, попиту і пропозицій товарів, вивчення, впорядкування і полегшення товарообороту та обмінних операцій, представництво і захист інтересів членів біржі тощо. Є свідчення того, що товарні біржі з'явилися вперше ще в Стародавньому Римі. Але їх роль значно зросла у ХVІ-ХVП ст. у зв'язку з розвитком світової торгівлі. У XVIII ст. найвідомішою була королівська біржа в Лондоні. У наш час провідними є товарні біржі США, Англії і Японії. На частку цих трьох країн припадає близько 90% міжнародного біржового обороту. Свого часу значне місце у світовій торгівлі, особливо зерном, цукром та ін., займала Одеська товарна біржа. У Чернівцях до початку другої світової війни функціонувала біржа великої рогатої худоби, яка мала загальноєвропейське значення.
Товарні біржі поділяються на універсальні й спеціалізовані. Універсальні біржі спеціалізуються на продажі різноманітних промислових та сільськогосподарських товарів. Однією з таких бірж є Чиказька товарна біржа, де продається пшениця, кукурудза, золото, срібло, нафта, фанера та ін.
Щодо спеціалізованих товарних бірж, то на них продаються окремі товари або споріднені групи товарів. Наприклад, на Нью-Иоркській біржі - кава, какао і цукор. Існують біржі вовни, нафти, вугілля, металу тощо. На усіх існуючих товарних біржах здійснюються як реальний, так і ф'ючерсний товарний обіг. Реальний товарний товарообіг передбачає перехід товару від продавця до покупця (близько 10% торгівлі). Ф'ючерсний товарообіг - це продаж права на товар (наприклад, права на майбутній урожай).
Головними дійовими особами товарних бірж є брокери і дилери. Угоди і контракти на купівлю-продаж будь-яких товарів може здійснюватися лише при їх обов'язковому посередництві. Брокери виконують біржові операції за дорученням клієнтів і за їх кошти, а дилери купують товари за власні кошти. Брокери і дилери є членами біржі, право на це вони купують. Різниця між ними полягає в тому, що брокери одержують від клієнтів платню у вигляді комісійних і зацікавлені у збільшенні угод, а дилери задовольняються доходом, отриманим як різницю між ціною продажу і ціною купівлі.
На території України товарні біржі з'явилися ще у 18 ст., але у 1917 році їх діяльність була припинена. Лише з 1990 р. почалося їх відродження, і сьогодні у нашій крайні діє близько 50 малих і великих товарних бірж. Продовжується процес їх подальшого удосконалення.
Важливими елементами ринкової інфраструктури є ярмарки та аукціони. Ярмарок - це: регулярний ринок, який організовується у певному місці для періодичної торгівлі, яка, як правило, має сезонний характер. Перші ярмарки виникли в Європі в ранньому Середньовіччі. На початку XX ст. широкого розповсюдження набули міжнародні ярмарки, де здійснюються операції в національному і міжнародному масштабі, галузеві технічні ярмарки та ярмарки товарів широкого споживання з проведенням симпозіумів, конгресів, семінарів.
Аукціони (публічні торги) - це продаж певних видів товарів, які користуються підвищеним попитом на основі конкурсу покупців. Це форма продажу у визначений час і визначеному місці, де товари попередньо виставляються для ознайомлення. Головними центрами аукціонної торгівлі є Нью-Йорк, Монреаль, Копенгаген, Москва та інші. Аукціони організуються також спеціалізованими брокерськими фірмами, які перепродають товари своїх клієнтів за комісійну винагороду. Крім національних аукціонів, функціонують і міжнародні, які мають власне приміщення та висококваліфіковані кадри. Аукціони мають справу з продукцією обмеженої пропозиції. Головним орієнтиром тут є отримання максимальної ціни за певний товар. На аукціоні відбувається публічний продаж товару в установленому місці. Товари дістаються покупцю, який назвав найвищу ціну. Розрізняють аукціони примусові, котрі проводяться судовими органами з ціллю отримання заборгованості від неплатників, та добровільні, які організовуються за ініціативою власників товарів, що продаються. Для проведення аукціонів створюються спеціальні фірми, що працюють на комісійних засадах. Існують і міжнародні аукціони. Вони є різновидом публічних відкритих торгів, де реалізуються товари певної номенклатури: шерсть, тютюн, хутровина, чай, коні, квіти, риба, ліс, а також предмети розкоші, твору мистецтва.
До ринкової інфраструктури належить і таке виробничо-фінансове утворення, як холдингові компанії- специфічні акціонерні компанії, капітал яких використовується переважно для придбання контрольних пакетів акцій інших компаній з метою встановлення контролю за їхньою діяльністю й отримання доходів. За своєю структурою і характером діяльності холдингові компанії виконують, як правило, лише фінансові операції. Вони тримають контрольні пакети акцій інших фірм і діють через свої філії.
Нині в Україні продовжується процес формування ринку товарів і послуг та перехід до ринкових форм обміну, який передбачає розвиток підприємництва, а у сфері торгівлі — демонополізацію торгівлі, створення нової системи ціноутворення, розвиток конкуренції, захист ринку та споживачів від монополізму і протизаконних дій.