Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

2.7.5. Ринок цінних паперів. Види цінних паперів. Фондова біржа та її функції.

5. Ринок цінних паперів. Види цінних паперів. Фондова біржа та її функції

У сучасних умовах нормальне інвестування народного господарства будь-якої ринково орієнтованої країни немислимо без ефективно функціонуючого ринку цінних паперів, що представляє собою систему економічних відносин, пов'язаних з випуском і рухом цінних паперів. Останні виступають матеріальною формою зв'язку процентів по ньому.

Ощадні сертифікати емітуються комерційними банками, за своєю природою вони близькі до депозитних вкладів і мають низку переваг та недоліків. Ощадні сертифікати бувають процентними (купонними) та безпроцентними (дисконтними). По процентних сертифікатах дохід нараховується на їх номінальну вартість і може виплачуватися одноразово, при погашенні. Дисконтні сертифікати розміщуються за вартістю, нижчою за номінальну, а погашаються за номінальною. Різниця між номінальною та ринковою вартістю становить дохід по ощадних сертифікатах. Для фізичних осіб банки пропонують ощадні сертифікати іменні та на пред'явника, строкові та до запитання.

Іменні ощадні сертифікати можна повернути до закінчення терміну дії договору, але в такому разі вкладник, як правило, втрачає деяку частину прибутку.

Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку зазначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Векселі бувають прості і переказні. Простий вексель - просте і нічим не зумовлене зобов'язання векселедавця сплатити власнику векселя певну суму грошей у визначеному місці у визначений час. Використання переказного векселя застосовується щонайменше трьома сторонами: векселедавцем, векселедержателем і платником. У міру ускладнення вексельних розрахунків до цього можуть долучатись й інші сторони: індосанти, індосати, аваліст тощо. Переказний вексель — це письмовий наказ векселедавця платнику про сплату векселедержателю певної суми грошей у визначеному місці у визначений час. Причому отримувачем коштів може виступати як перший векселедержатель (ремітент), так і кожний з наступних векселедержателей (індосат).

Будь-який переказний вексель може бути переданий шляхом індосаменту, тобто передавального напису на векселі. Індосамент має бути простим і нічим не обумовленим. Індосамент має бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші та підписаний персоною, що володіє векселем на підставі індосаменту (індосантом). Персона, в якої знаходиться переказний вексель, вважається законним векселедержателем.

Переказний вексель може до настання строку платежу бути пред'явлений векселедержателем для акцепту платнику за місцем його проживання. Акцепт - це згода платника на оплату переказного векселя.

Існують також цінні папери „другого порядку", до яких відносять:

1. Право підписки на акції. Це переважне право на придбання акціонерами нового тиражу цінних паперів пропорційно наявній процентній частці їхніх акцій. 

2. Опціон, що представляє собою цінний папір, що є результатом опціонного  контракту,   відповідно  до  якого  один  з   його учасників здобуває право чи покупки право продажу якоїсь кількості цінних паперів за визначеною ціною протягом певного часу.  Власник  опціону  має  право здійснити  операцію  чи відмовитися від неї, заплативши за це премію.

3. Варрант — свідчення, яке видається разом з цінним папером, що дає право на додаткові пільги її власнику після закінчення визначеного терміну.

Ринок цінних паперів, як і будь-який інший ринок, характеризується наявністю попиту, пропозиції і їхньої рівноважної ціни. Попит формують так звані інвестори - організації і громадяни, що мають вільні грошові заощадження і готові використовувати їх для покупки цінних паперів.

Пропозицію забезпечують акціонерні товариства, що випускають акції й інші цінні папери з метою залучити кошти для фінансування своїх програм, а також держава, що мобілізує кошти шляхом випуску в обіг облігацій державних позик і інших видів цінних паперів.

Випуску цінних паперів повинне передувати опублікування спеціального проспекту емісії, що містить достовірну і повну інформацію про характер діяльності емітента, його керівництво, капітал, доходи, заборгованості й інші показники його фінансового стану. У проспекті емісії вказується також якість цінних паперів, що випускаються, їхні види і скільки з випущених паперів емітент має намір продати. Продаж здійснюється на первинному ринку, за участю дилерів, організацій-гарантів. Первинний ринок — це ринок перших і повторних емісій цінних паперів, на якому здійснюється їхнє початкове розміщення серед інвесторів.

В останні роки йде процес інтернаціоналізації ринків цінних паперів, у тому числі і первинного. Інституціональні інвестори, прагнучи диверсифікувати свої вкладення, виявляють зацікавленість до цінних паперів інших країн, їхня головна вимога - значний потенціал приросту вартості.

Після того, як перший власник цінних паперів продасть їх, вони потрапляють на вторинний ринок. Вторинний ринок — це ринок, на якому обертаються раніше емітовані на первинному ринку цінні папери. Цей ринок може бути чи неорганізованим позабіржовим, чи організованим фондовою біржею.

У більшості країн на позабіржовому ринку обертається основна маса (приблизно 85%) цінних паперів, на біржовому - їх відносно невелика частина (15%). Однак саме біржовий ринок, де зосереджені найбільш якісні, найважливіші цінні папери, визначає кон'юнктуру і процес розвитку ринку цінних паперів.

Позабіржовий ринок охоплює операції, здійснені поза фондовими біржами. У західній практиці через цей ринок проходить більшість первинних розміщень і торгівля цінними паперами гіршої якості (у порівнянні з зареєстрованими на фондових біржах).

Фондова біржа - інституційно організований ринок, на якому обертаються цінні папери найвищої якості, а операції здійснюються професійними учасниками ринку цінних паперів. На фондовій біржі встановлюється ринкова ціна чи курс акцій залежно від співвідношення попиту та пропозиції.

З організаційно-правової точки зору фондова біржа є фінансовою посередницькою установою з регламентованим режимом роботи, де здійснюються торгові операції між продавцями і покупцями фондових цінностей з участю біржових посередників за офіційно закріпленими правилами. Ці правила встановлюються як біржовим (Статут біржі), так і державним законодавством.

Організація торгівлі в ході біржової сесії впливає значним чином на стабільність і ліквідність біржового ринку. Форми організації біржової торгівлі залежать в основному від стану фондового ринку, тобто його глибини, ширини і рівня опору. Чим більший обсяг попиту й пропозиції на цінні папери, тим ширший ринок; чим більші обсяги заявок інвесторів і концентрованіші попит і пропозиція, тим глибший вторинний ринок. Рівень опору ринку тісно пов'язаний з діапазоном цін, в якому учасники ринку готові купувати або продавати цінні папери.

Розрив між кращою ціною продавця (мінімальною) і кращою ціною покупця (максимальною) називається спредом. Можна характеризувати спред як позитивну величину, якщо максимальна ціна покупця виявляється вище мінімальної ціни продавця. Від'ємний спред визначається величиною розриву між мінімальною ціною продавця і максимальною ціною покупця. Біржова торгівля сприяє скороченню діапазону цін, їх концентрації навколо кращих. Це досягається за допомогою аукціону.

При невеликому обсязі попиту або пропозиції торгівля проводиться в формі звичайного аукціону. Такий аукціон може бути організований або продавцем, який отримує пропозицію покупців (аукціон продавця), або покупцем, який шукає найвигіднішу пропозицію від кількох потенційних продавців (аукціон покупців).

Суть аукціону англійського типу полягає в тому, що продавці до початку торгових зборів подають свої заявки на продаж фондових цінностей за початковою ціною. Вони зводяться в котировочних бюлетенях, які роздаються учасникам біржового торгу. У ході аукціону при наявності конкуренції покупців ціна послідовно підвищується крок за кроком (розмір кроку аукціону визначається до початку торгів), поки не залишається один покупець і цінні папери продаються за найвищою ціною пропозиції.

Можливим також є голландський аукціон, при якому початкова ціна продавця велика і ведучий торги послідовно пропонує все більш низькі ставки, поки яка-небудь з них не приймається. У цьому випадку цінні папери продаються першому покупцеві, якого влаштовує запропонований курс.

На аукціоні навмання, або так званому заочному аукціоні, всі покупці пропонують свої ставки одночасно, а цінні папери отримує той, хто зробив найвищу пропозицію.

Організація біржової торгівлі і її ефективність залежать не тільки від форми її аукціону, але і від ролі біржових посередників у процесі її здійснення. Важко знайти фондову біржу, на якій операції з фондовими цінностями здійснюють самі інвестори. Однак основною метою біржі є організація торгівлі, яку здійснюють професіонали ринку брокери і дилери з метою виконання заявок інвестора. Брокер -це агент клієнта, що отримав його заявку. Він намагається якнайкраще її виконати, знайшовши контрагента по операції, інтереси якого на біржі представляє інший брокер або він сам (в цьому останньому випадку замовлення самовиконуються). Якщо операція і з боку продавця, і з боку покупця буде укладена на біржі від імені клієнта і за його рахунок, то брокер є лише представником, агентом клієнта, тому ринок називається агентським. На відміну від брокера, дилер виступає протилежною стороною ринку, тобто купує і продає цінні папери за свій рахунок або за рахунок фірми, яку він представляє. Виконуючи замовлення на купівлю, дилер продає частину свого фондового резерву, а виконуючи замовлення на продаж, купує цінні папери за рахунок власних коштів, тобто виступає на ринку принципалом. Сукупність операцій, в яких одним з контрагентів виступає дилер, називається дилерським ринком.

Світовий фондовий ринок знаходиться на стадії глобалізації, про що свідчать програми створення Всесвітньої торговельної платформи в Internet Нью-Йоркської фондової біржі, та програми об'єднання MASDAQ в США, Європі та Японії в Єдину торговельну мережу.