3.10.4. Методи розрахунку ВВП. Інші показники СНР.
4. Методи розрахунку ВВП. Інші показники СНР
Центральне місце в СНІР займає показник валового внутрішнього продукту (ВВП), який визначають як ринкову вартість усіх товарів та послуг, створених на території даної країни протягом певного періоду часу незалежно від громадянства їхнього виробника. Проте передбачається також використання валового, національного продукту (ВНП) як сукупної ринкової вартості усього обсягу продукту, створеного національними підприємствами (або громадянами країни) незалежно від місця їхньої діяльності '. Тому ВНП включає доходи громадян, котрі мешкають за кордоном, і прибуток, отриманий в інших країнах транснаціональними корпораціями, але він не містить прибутку іноземних інвесторів, які функціонують у певній країні.
Для об'єктивного обчислення сукупного обсягу виробництва потрібно, щоб усі товари і послуги, вироблені в даному році, були враховані в ньому тільки один раз. Більшість продуктів проходить декілька виробничих стадій, перш ніж потрапляє на ринок. Вартість пшениці входить у вартість виробленого з неї борошна, у вартість випеченого хліба, у ціну, за якою цей хліб реалізується покупцеві. Щоб уникнути багаторазового врахування одного і того ж продукту, при розрахунку ВВП враховується тільки ринкова вартість і виключається вартість проміжної продукції. Під кінцевими продуктами розуміють ті товари і послуги, які купуються для споживання, а не для подальшої обробки або переробки.
Валовий національний продукт вимірюється декількома способами, розглянемо два з них: за обсягом виробництва або за сумою видатків на придбання товарів і послуг, та за доходами, або сумою доходів отриманими суб'єктами економіки. Створені в економіці товари і послуги реалізуються споживачам, тому загальні і рошові кошти, витрачені населенням у сфері кінцевого споживання, можуть характеризувати величину ВВП. З іншого боку, те, що витрачено споживачем на придбання продукту, отримується у вигляді доходів тими. хто орав участь у його вирооництві.
Важливо те, що вимірювання величини ВВП за видатками містить: особисті споживчі видатки населення, інвестиційні видатки бізнесу, а також державні закупівлі товарів та послуг і чистий експорт.
Особисті споживчі видатки (С) охоплюють видатки господарств на предмети споживання тривалого користування, на товари поточного споживання, споживчі видатки на послуги.
Інвестиційні видатки бізнесу, або валові приватні внутрішні інвестиції (І) охоплюють видатки, пов'язані з кінцевими покупками машин, устаткування і верстатів, підприємцями, з усім будівництвом і змінами запасів.
Державні закупівлі товарів і послуг (С) охоплюють видатки загальнодержавних, обласних і місцевих органів влади на кінцеву продукцію підприємств і на всі прямі закупки ресурсів, особливо робочої сили. Сюди не входять трансфертні платежі, оскільки вони є простою передачею державних доходів сім'ям та інвалідам.
Чистий експорт (Хп) — це величина, на яку зарубіжні видатки на вітчизняні товари і послуги перевищують вітчизняні видатки на іноземні товари і послуги.
Загальна сума цих чотирьох категорій видатків характеризує ринкову вартість річного виробництва:
ВВП =С + G + І + Х„.
Щоб розрахувати величину ВВП за доходами, треба врахувати передусім ті доходи, які надходять населенню у вигляді винагороди за працю, прибутку, відсотків і рентних платежів. Крім того, до вартості ВВП входять два типи коштів, не пов'язаних з виплатою доходів: відрахування на споживання капіталу і непрямі податки на бізнес.
Винагорода за працю - це заробітна плата та безліч доповнень до неї, зокрема внески підприємців на соціальне страхування в пенсійний фонд, у фонд медичного обслуговування, в фонд допомоги на випадок безробіття.
Поняття прибутку охоплює дохід на власність або дохід некорпоративного сектора і прибуток корпорації, який може ділитись (і відповідно розраховуватися) на податки на прибуток корпорації, дивіденди і нерозподілені доходи корпорацій.
У відсоток входять виплати грошового доходу приватного бізнесу постачальникові грошового капіталу. Рентні платежі охоплюють доходи, що отримують домовласники, які забезпечують економіку ресурсами власності.
Відрахування на споживання капіталу виступають у вигляді амортизаційних відрахувань. Вони показують обсяг капіталу, спожитого в ході виробництва за окремі роки.
Непрямі податки на бізнес підприємці розглядають як витрати виробництва і тому додають до цін на продукцію. До цього виду податків належать: загальний податок з продажу, акцизний збір, податок на майно, ліцензійні платежі, мито.
Якщо від вартості ВВП відняти відрахування на споживання капіталу, то отримаємо показник чистого національного продукту (ЧНП), який є більш досконалим вимірником обсягу виробництва даного року.
Особливе місце в системі економічних показників посідає національний дохід (НД). Цей показник розраховується двома способами:
1) як різниця між ЧНП і непрямими податками на бізнес;
2) як сума доходів - шляхом додавання всіх видів розподілу, за винятком амортизаційних відрахувань і непрямих податків на бізнес.
НД відображає поточний вклад економічних ресурсів у даному році. Це відбувається тому, що він є показником, який характеризує результат економічної діяльності суспільства, очищений від затрат минулої праці, і від тієї величини вартості, яка створюється за рахунок непрямих податків на бізнес. Показник НД, розрахований на душу населення, дає можливості зрівнювати розвиток національної економіки з розвитком економіки інших країн. Порівняння цього показника за певний період дає уявлення про ефективність розвитку економіки саме за цей період.
У національних рахунках використовується також показник особистого доходу (ОД), який визначається вирахуванням із національного доходу внесків на соціальне страхування, податків на прибуток корпорації і нерозподілених прибутків корпорації, а також шляхом додавання трансфертних платежів (витрат на страхування по старості, від нещасних випадків, допомоги по безробіттю, пенсій, платежів, що здійснюються урядом і споживачами).
Особистий дохід обкладається податками (прибутковий податок, податок на особисте майно, податок на спадщину). Після сплати цих податків формується величина доходу, що перебуває в особистому розпорядженні, або індивідуальний дохід (ІД).