3.10.6. ВВП і суспільний добробут.

6. ВВП і суспільний добробут

Валовий внутрішній продукт ВВП є досить надійним показником річного обсягу національного виробництва товарів і послуг, але не універсальним критерієм економічного добробуту країни, оскільки в ньому не враховуються такі чинники, як вільний час, забруднення навколишнього середовища, тіньова економіка, вироблені товари і послуги для використання в самих домашніх господарствах тощо. Отже, рух ВВП не можна прямо і безпосередньо перевести в терміни добробуту. Валовий внутрішній продукт є насамперед показником потужності ринкової національної економіки, а не економічного добробуту суспільства. Умовно ВВП можна використовувати як показник динаміки виробництва. Тому при використанні валового внутрішнього продукту для формування економічної політики не слід забувати, що ВВП дуже приблизно відображає добробут країни.

Чистий економічний добробут країни. Вчені-економісти працювали і продовжують працювати над конструюванням нових показників економічного добробуту суспільства, які враховували б ті чинники, що не враховує валовий внутрішній продукт, тобто були позбавлені недоліків ВВП. У макроекономіці вже є такий показник -чистий економічний добробут.

Цей показник суспільства ЧЕД був введений у наукову термінологію в 70-ті роки американськими економістами У.Нордхаузом і Дж.Тобіном. Він не є конкретним самостійним статистичним показником, а застосовується тільки як доповнення до валового внутрішнього продукту. ЧЕД країни відображає результати, не тільки показані в структурі ВВП, а й результати діяльності, що здійснюється в межах домашнього господарства; результати тіньової економіки; міру та спосіб використання вільного часу для підвищення освіти, виховання дітей, фізичного та духовного розвитку; негативні наслідки функціонування виробництва (стан природного навколишнього середовища) тощо.

ЧЕД суспільства визначається вирахуванням з ВВП грошової оцінки негативних чинників, що вливають на добробут, та додаванням результатів неринкової діяльності в грошовій оцінці і грошової оцінки вільного часу.