Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.15.4. Міжнародний рух капіталів.

 заказ дипломної роботи

Крім міжнародної торгівлі товарами і послугами, існує також у рамках світового господарства (міжнародних економічних відносин) і міжнародний рух капіталів, який можна визначити як міжнародне переміщення капіталів між країнами в пошуках вигіднішої сфери їх застосування.

Міжнародний рух капіталів люмена звести до трьох видів:

1) експорт (імпорт) підприємницького капіталу;

2)  експорт (імпорт) позичкового капіталу;

3)  міжнародна допомога.

Експорт підприємницького капіталу — це закордонні довгострокові інвестиції у вигляді створення філій, дочірніх компаній, спільних підприємств і просто у вигляді участі у капіталі. Він має дві форми: прямі і портфельні закордонні (якщо стосується імпорту капіталу, то іноземні) інвестиції.

Прямі інвестиції - це капіталовкладення в закордонні підприємства, які забезпечують інвесторові безпосередній контроль над ними і відповідний дохід.

Портфельні інвестиції - це капіталовкладення в закордонні підприємства, які приносять інвесторові відповідний дохід, але не дають права контролю над підприємствами. Інколи портфельні інвестиції розглядають як капіталовкладення в іноземні цінні папери з метою отримання доходу, але щодо підприємницького капіталу, то це стосується тільки пайових цінних паперів.

Експорт позичкового капіталу належить до міжнародних кредитних відносин і виступає у формі міжнародного кредиту.

Міжнародні кредитні відносини - це відносини, що існують між кредиторами і позичальниками з різних країн з приводу надання, використання і погашення позики, враховуючи наростання процентів. Міжнародний кредит можна визначити як позику у грошовій чи товарній формі, яка надається кредитором однієї країни позичальнику з іншої країни на умовах терміновості, повернення і сплати процентів.

Міжнародний кредит має 3 субформи:
- пільговий  кредит,   тобто  кредит з  певними  пільгами  щодо терміновості, величини та форми сплати процентів;

-  звичайний закордонний кредит, тобто позика усталеного гину, що надається за кордон тамтешньому суб'єктові на умовах повернення та платності;

-  портфельні інвестиції, але лише у частині капіталовкладень у боргові цінні папери.

Ще однією формою експорту капіталу можна назвати міжнародну економічну допомогу - надання капіталу в грошовій і товарній формі суб'єктами однієї країни у власність суб'єктам іншої країни на умовах безоплатності, неповернення, тобто невідшкодування.

Міжнародна економічна допомога має свої форми:

- фінансова   допомога      це   надання   коштів   у   вигляді безкоштовного  кредиту  чи  безвідшкодовного  фінансування суб'єктами одних країн суб'єктів інших країн для здійснення певних соціально-економічних програм і технічних проектів;

-  матеріальна допомога - безплатна передача суб'єктами одних країн товарів і послуг виробничого та побутового призначення суб'єктам інших країн.

Водночас капітал, що експортується, за приналежністю ділиться на державний і приватний. Приватний капітал експортується частіше у формі підприємницькій і позичковій, дуже рідко - у формі матеріальної допомоги. Державний капітал має дещо іншу тенденцію. Його експорт здійснюється у формі позик центральним банкам або урядам інших країн під їхні гарантії.

Що стосується цілей вивозу капіталу, то їх можна звести до таких чотирьох груп:

- прагнення       контролювати       діяльність       підприємства, контролювати частину місцевого ринку;

- отримання підприємницького прибутку;

- отримання процентів на позичковий капітал;

- прагнення на довгий період забезпечити задоволення своїх економічних, політичних та інших інтересів на території тієї чи іншої країни.

Якщо подивитись на рух капіталів з позиції приймаючої сторони, тобто розглянути іноземні інвестиції, то можна побачити як позитивні (корисні) риси цього процесу, так і негативні (шкідливі).

Корисність від імпорту капіталу:
- отримання нових технологій при порівняно низьких витратах;

- порівняно швидкий розвиток виробництва;

- спрощене   здійснення   й   розширення   науково-дослідних   і дослідно-конструкторських розробок;

-  розширення експорту;                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

-  підвищення рівня кваліфікації працівників;                                                                                                                                                                                                                                                                            

- розвиток сфери послуг;                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

- нові робочі місця;                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

- поповнення національного бюджету;

- набуття іноземного досвіду в господарюванні.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                Негативні риси імпорту капіталу:                        

- можливе вивезення сировини;

- іноземне втручання у національну банківську справу, особливо це стосується країн, що розвиваються;

- конкуренція з місцевими виробниками може стати причиною згортання деяких видів національної промислової діяльності;

- захоплення іноземним капіталом основних сфер приймаючої економіки країни, що може призвести до однобічного розвитку національної економіки;

- втрати контролю над частиною національного ринку з боку національних виробників;

- вивезення-прибутків з країни (це може здійснюватись і в прихованому вигляді, а саме: за рахунок підвищення частки витрат на сировину і засоби виробництва, що використовуються іноземною фірмою,  не  виправдано знижуючи тим частку прибутку у виручених коштах);

- деякі   втрати   політичної   свободи   (насамперед   країн,   що розвиваються).

Чому експортується й імпортується капітал? На це просте, з першого погляду, питання намагалася і намагається відповісти велика кількість різноманітних територій в економічній науці. Існують, перш за все, так звані традиційні теорії міжнародного руху капіталів: неокласична, кейнсіанська, марксистська. Особливе місце займають концепції ТНК, тому що в них багато уваги відведено моделям підприємницьких інвестицій. Це, насамперед, моделі життєвого циклу продукту, марксистська модель прямих інвестицій, еклектична модель.